24 Мито.Система митних платежів

Мито - вид митного платежу, що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон держави ввозяться, вивозяться або слідують транзитом (ст. 6 Закону "Про єдиний митний тариф").

Мито, що стягується митницею, входить в систему митних платежів, що являють собою всі види зборів, відрахувань, платежів при перетині митного кордону держави. Систему митних платежів можна поділити на дві групи:

1. Основні - обов'язкові платежі, що стягуються в більшості випадків при перетинанні митного кордону та стягуються із суб' єктів, що не характеризуються специфічними особливостями:

o мито, що стягується митницею;

o митні збори за митне оформлення;

o непрямі податки, що стягуються в подібних ситуаціях (податок на додану вартість, акцизний збір).

2. Податкові - митні платежі, що стягуються з платників за додатково надані послуги чи дії, або що характеризують платника, що відрізняється специфічними особливостями (за зберігання товарів, збори за митний супровід вантажів, збори за видачу ліцензій, плата за участь в митних аукціонах, тощо).

В Україні застосовуються такі види мита (ст. 7 Закону "Про єдиний митний тариф"):

o адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

o специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

o комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

25 Митні збори, акциз, податок на додану вартість.

Митні збори – важлива складова частина системи економічного регулювання ввезення і вивозу товарів. Вони використовуються державою як інструмент для стимулювання зовнішньоторговельних постачань і закупівель або, навпаки, заборони експорту і імпорту – це залежить від цілей економічної політики.

Залежно від економічної ситуації розрізняють сезонні і особливі митні збори, та основні.

Сезонні – мита, які застосовуються для оперативного регулювання ввезення товарів.

Особливі митні збори підрозділяють на три види:

Спеціальні – вводяться як захисна міра вітчизняних виробників.

Антидемпінгові – застосовуються в разі ввезення товарів за ціною нижче, ніж їх звичайна ціна в країні-виробнику або в країні ввезення.

Компенсаційні – встановлюють в разі ввезення товарів, при виробництві яких прямо або побічно використовувалися субсидії.

ПДВ – це непрямий податок, який є часткою новоствореної вартості, входить до ціни реалізації товарів і сплачується споживачем до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів.

Об'єктом оподаткування ПДВ є: 

1.операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); Це найістотніший різновид. операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту). 

Не є об'єктом оподаткування операції з:

операції з випуску (емісії) цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

операції, пов’язані з наданням майна в оренду (лізинг), заставу. 

операції з надання послуг із страхування.

 операції з обігу валютних цінностей