7.2. Основи створення і функціонування платіжної системи в Україні

У СЕП розрізняють два рівні — рівень Регіональних розрахункових палат (РРП), через які здійснюються розрахунки в регіонах, та Центральної розрахункової палати (ЦРП), що є організатором міжбанківських розрахунків на міжрегіональному рівні та виконує функції РРП для київського регіону - м. Києва та Київської області.

Учасниками СЕП на рівні Регіональної розрахункової палати є:

банки та їх установи відповідного регіону;

управління НБУ в областях;

установи НБУ.

На рівні Центральної розрахункової палати учасниками СЕП є:

Регіональні розрахункові палати;

Головне управління НБУ по м. Києву та Київській області;

Операційне управління НБУ;

інші банки київського регіону та їх установи;

установи НБУ.

Структура платіжної системи України та функціонування СЕП впродовж дня представлені на рис. 7.4. і 7.5.

Принципи організації СЕП:

1) СЕП забезпечує розрахунки між банківськими установами в національній валюті України і найбільш розповсюджених валютах;

2) СЕП є системою типу "брутто", тобто кожен платіжний документ безпосередньо впливає на коррахунки учасника СЕП;

3) СЕП є закритою системою, тобто:

грошові кошти циркулюють у закритому фінансовому пристрої;

Рис. 7.4. Елементи платіжної системи України

Рис. 7.5. Функціонування СЕП впродовж дня

грошові кошти перебувають під суворим емісійним контролем з боку НБУ;

4) СЕП базується на цілком безпаперовій технології. Основним режимом роботи є обмін електронними платіжними документами і службовими повідомленнями;

5) платіжні трансакції в СЕП є безвідкличними, тобто трансакцію, ініційовану відправником платіжного документа і прийнятій і виконану в системі не може скасувати ніхто;

6) ініціатива проведення трансакцій належить банкові, що дебетує власний рахунок. Можливість дебетувати рахунок іншого учасника СЕП належить тільки підрозділові НБУ (для обмеженого кола типів трансакцій);

7) відсутні пріоритети обробки трансакцій по яких-небудь ознаках, крім черговості надходження в систему;

8) обмеження на суми трансакцій не обґрунтовані. Технологічно сума кредитової трансакції обмежена поточним значенням залишку рахунка банку-ініціатора трансакції;

9) трансакції відображаються в режимі реального часу на технічних рахунках банківських установ, унаслідок чого:

учасники розрахунків мають необхідну інформацію для прогнозування ліквідності;

платіжні трансакції приймаються в систему за умови відсутності овердрафта коррахунки платника;

10) обмін платіжними документами організований у пакетному режимі технологічними циклами прийому-передачі, тривалість яких варіюється в залежності від поточних потреб;

11) ведеться транзитний рахунок для відображення трансакцій, що були ініційовані, але не завершилися протягом одного банківського дня. Це дозволяє організовувати асинхронну роботу учасників СЕП з урахуванням специфіки можливостей кожного з них (наприклад, нестабільною роботою каналів зв'язку);

12) система електронний платежів є власністю НБУ.

Для розподілу фінансових ризиків у СЕП Національний банк застосовує такі принципи:

- фактичне передання коштів банку-одержувачу здійснюється лише після списання коштів з рахунка банку-відправника та зарахування їх на рахунок одержувача (це дозволяє усунути кредитний ризик);

- кошти, що надходять на рахунок банку, зараховуються у режимі реального часу (такий принцип обмежує ризик ліквідності);

- овердрафт на коррахунках банків заборонений (це обмежує системний ризик).

Національний банк організовує та регламентує міжбанківські розрахунки через систему електронних платежів, бере участь у здійсненні розрахунків. НБУ забезпечує функціонування СЕП через надання всім її учасникам відповідних програмно-технічних комплексів СЕП, захисту інформації та електронного зв'язку.

Програмне забезпечення СЕП складається з програмно-технічних комплексів - автоматизованих робочих місць (АРМ), що відповідають трьом рівням структури СЕП:

- Центральна розрахункова палата - АРМ-1, АРМ ІПС;

- розрахункові палати - АРМ-2;

- банківські установи - учасники СЕП - АРМ-НБУ.

Центральна розрахункова палата (ЦРП) - установа Національного банку України, яка забезпечує функціонування СЕП у цілому, ведення бази даних для ІПС щодо електронних міжбанківських розрахунків, виконаних через СЕП, а також здійснює функції розрахункової палати для банківських установ м. Києва і Київської області, обслуговує інші віртуальні банківські регіони.

Інформаційно-пошукова система Національного банку України (ІПС) - складова частина СЕП, що призначена для надання користувачам довідкової інформації про платежі, виконані засобами СЕП.

Розрахункова палата (РП) - структурний підрозділ територіального управління Національного банку України, який обслуговує в СЕП банки відповідного банківського (віртуального банківського) регіону. Банківський регіон - це сукупність банків (філій банків) - учасників СЕП, які мають кореспондентські рахунки в одному територіальному управлінні Національного банку України або здійснюють розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком, відкритим у цьому управлінні.

Віртуальний банківський регіон - це сукупність банків і філій банків, які обслуговуються одним програмно-технічним комплексом АРМ-2 СЕП.

Учасниками СЕП є:

- територіальні управління Національного банку;

- банки (філії), які мають технічні рахунки в РП або ЦРП.

Учасники СЕП поділяються на безпосередніх та опосередкованих.

Безпосередній учасник СЕП (учасник СЕП) - банківська установа, що має технічний рахунок у РП або в ЦРП.

Опосередкований учасник СЕП - філія банку, що є учасником ВПС і здійснює міжбанківські розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком банку (обласної дирекції).

Консолідований кореспондентський рахунок - об'єднання коштів банку та його філій (або певної кількості філій) на кореспондентському рахунку, відкритому в територіальному управлінні Національного банку України з метою роботи банку (філії) в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Для роботи в СЕП банк (філія) укладає з Національним банком України договір на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП НБУ та договір про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України.

Безпосередні та опосередковані учасники СЕП мають бути внесені до довідника банків-учасників СЕП. Для внесення до довідника банків-учасників СЕП банк (філія) подає клопотання до територіального управління НБУ за своїм місцезнаходженням. У разі потреби внесення філії до довідника банків-учасників СЕП клопотання має бути також і від банку, якому належить ця філія. Територіальне управління Національного банку на підставі клопотання банку (філії), за умови його організаційної, функціональної та технологічної готовності до роботи в СЕП, надсилає до ЦРП повідомлення про потребу внесення цього банку (філії) до довідника банків - учасників СЕП.

Зупинення участі банку в СЕП можливе з таких причин:

- Зупинення з технологічних підстав. У разі порушення учасниками СЕП технології роботи в СЕП і невиконання вимог захисту банківської інформації в СЕП Національний банк зупиняє здійснення учасником СЕП видаткових операцій через СЕП або вилучає його з гурту учасників СЕП. Учасник СЕП може продовжити роботу в СЕП лише після службового розслідування, проведеного Національним банком (служба захисту інформації), та усунення недоліків. Службове розслідування проводиться в максимально короткий строк. У зазначених випадках зупинення участі банку в СЕП відповідальність за несвоєчасне виконання розрахункових документів клієнтів визначається згідно з чинним законодавством.

- Зупинення власних видаткових операцій банку. Відповідно до ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупинення власних видаткових операцій банку за його кореспондентськими рахунками здійснюється уповноваженими відповідно до законів України державними органами і тільки у випадках, передбачених законами України.

Підставою для вилучення банку (філії) з гурту учасників СЕП є розірвання договору на інформаційно - розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України між цим банком і НБУ. Для вилучення банку (філії) з учасників СЕП територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку (філії) надсилає до ЦРП повідомлення, в якому вказує дату й підставу для розірвання договору. Вилучення з гурту учасників СЕП здійснюється вилученням банку (філії) з довідника банків - учасників СЕП. Із вилученням банку (філії) з учасників СЕП значення його технічного рахунка має дорівнювати нулеві.

НБУ у 1994 році приступив до розробки моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Нині впроваджено сім моделей обслуговування банків (філій) за консолідованим кореспондентським рахунком та інформаційну модель (модель 0), які враховують специфіку роботи і потреби банків (табл. 7.2). Усі моделі використовуються лише для виконання міжбанківських розрахунків у гривнях.

У загальному числі банків — юридичних осіб, що працюють у СЕП, переважну частину (37%) становлять банки, які надають перевагу роботи за третьою моделлю, 29% банків застосовують 2 модель обслуговування консолідованого коррахунку, а за незалежним коррахунком працюють 15% банків, за першою моделлю — 3%, за четвертою — 7%, за шостою — 5% та за сьомою — 4% банків. Це обумовлюється обсягом трансакцій, що зростає, потребами банків більш оперативно розпоряджатися своїми ресурсами, різним рівнем спроможності комерційних банків до створення власної платіжної системи. Банк - учасник СЕП має право обирати ту з схем, яка на поточний момент є найбільш зручною для нього, враховуючи власні потреби.

Таблиця 7.2

Моделі обслуговування консолідованих кореспондентських рахунків

Назва моделі	Характеристика моделі
1	2
Модель 1. Консолідований коррахунок обласної дирекції з відкриттям технічних рахунків філіям	Обласна дирекція та філії мають програмно-технічні комплекси автоматизованих робочих місць (АРМ) - НБУ, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного, і ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій розрахунковій палаті, де відкрито технічний рахунок обласній дирекції. Обласна дирекція може встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій. Недоліком моделі є те, що сфера її дії обмежена одним адміністративним регіоном.
Модель 2. Консолідований коррахунок обласної дирекції без відкриття технічних рахунків філіям	Обласна дирекція має власну внутрішню платіжну систему (ВПС) для обслуговування міжбанківських розрахунків філій. Філії обласної дирекції не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Модель дозволяє головному банку повністю керувати платіжними трансакціями філій в межах регіону. Недоліком моделі є обмеженість її застосування одним адміністративним регіоном.
Модель 3. Консолідований коррахунок комерційного банку без відкриття технічних рахунків філіям	Філії банку можуть бути розташовані в різних регіонах і не можуть мати коррахунків у територіальних управліннях НБУ. Комерційний банк має власну повнофункціональну ВПС для обслуговування міжбанківських розрахунків філій. Сферою дії цієї моделі є уся територія України. Головний банк здійснює повний контроль над усіма міжбанківськими розрахунками філій.
Модель 4. Консолідований коррахунок комерційного байку з відкриттям технічних рахунків філіям	Ця модель є територіальним розширенням першої моделі: її дія поширюється на усю територію України. Переваги - простота та зручність експлуатації для банків. Недоліки - недостатній рівень керування головним банком початковими платежами філій (обмежити можна лише загальні суми платежів філій, а конкретно санкціонувати кожну трансакцію неможливо).
Модель 5. Консолідований коррахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків обласним дирекціям	Така модель є характерною для банків, що мають розгалужену мережу філій у регіонах і є поєднанням четвертої та другої моделі. Головний банк і обласні дирекції працюють за четвертою моделлю - платоспроможність обласних дирекцій керується встановленням лімітів. Обласні дирекції банку в межах свого регіону діють за другою моделлю - розрахунки між своїми філіями вони здійснюють через власні ВПС.

Продовження табл. 7.2

1	2
Модель 6. Консолідований коррахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків обласним дирекціям та їх філіям	Модель є розвитком четвертої моделі та характерна для банків, що мають розгалужену мережу філій лише у декількох регіонах і не мають власної ВПС. Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для обласних дирекцій, а обласні дирекції - для своїх філій.
Модель 7. Консолідований коррахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків філіям	Сьома модель є розвитком четвертої моделі. Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені. Характерною рисою є те, що комерційний банк має змогу динамічно обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій. Це реалізується за допомогою операційних правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у систему.
Модель 0. Інформаційна модель	Обслуговування в СЕП за такою моделлю виконується без злиття коррахунків філій комерційного банку і полягає в наданні банку додаткової інформації про роботу його філій в СЕП у межах територіального управління НБУ. Для отримання додаткової інформації про роботу філій у СЕП з використанням інформаційної моделі банку необхідно подати клопотання до територіального управління НБУ за місцем обслуговування філій.