Тема 9. Банківський нагляд

9.1. Сутність, форми і методи банківського нагляду

9.2. Вступний, попередній і поточний контроль за діяльністю кб

9.3. Організація роботи нбу з проблемними банками

Банківський нагляд — це спостереження за дотриманням банківського законодавства, нормативних актів НБУ й економічних нормативів з метою безпеки і фінансової стабільності банківської системи і захисту інтересів вкладників і кредиторів (забезпечення довіри банківському сектору з боку населення, ріст конкуренції між банками, збільшення ефективності роботи банківських установ, стабільність платіжної системи).

Банківський нагляд повинний здійснюватися на основних стадіях функціонування банківської системи: створення нових банків і їхніх установ; діяльності банків; реорганізації і ліквідації банків.

Згадуючи основні цілі необхідно виділити принципи банківського нагляду.

Принципи банківського нагляду:

1) універсальність і обов'язковість (нагляду підлягають банки незалежно від форм власності);

2) єдність вимоги (до всіх банок пред'являються однакові вимоги у вигляді єдиних економічних нормативів);

3) комплексність (здійснюється за всіма операціями банків і в їхніх філіях);

4) єдність кількості і якості підходів (однакові вимоги до всієї банківської системи);

5) з'єднання попереднього вступного і поточного нагляду (починається з моменту відкриття і закінчується в момент ліквідації).

Говорячи про форми й об'єкти, важливо розглянути, з якою саме метою здійснюється контроль за діяльністю банків. 4 відомства.

Державний контроль за діяльністю банків здійснюють чотири відомства (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Здійснення державного контролю за діяльністю банків

Внутрішньо-відомчий - ЦБ і/або Міністерство фінансів	Міжвідомчий - Комітет зі справ банків	Регіональний - Регіональні комісії зі справ банків	Позавідомчий - Контрольні палати (Ревізійний комітет)
Ціль
- розробка єдиних правил ліцензування й економічних нормативів для КБ; - здійснення прямого нагляду за діяльністю КБ; -проведення ревізій КБ; - керування процесами об'єднання і злиття банків; - координація і встановлення зв'язків з банками; - визначення форм, термінів і змісту звітності	- визначення напрямків діяльності КБ; - визначення пріоритетних галузей кредитування; - регулювання процесів розвитку банківської мережі; - розробка форм банківського обслуговування; - узгодження банківської політики	- контроль за дотриманням положень антимонопольного законодавства банківської системи; - контроль і підтримка банків; - контроль за здійсненням операцій з населенням; - забезпечення і перевірка правильності проведення інвестиційних і трастових операцій	- здійснення контролю за різними напрямки банківської діяльності

Форми банківського контролю згруповані в залежності від стабільної й ефективної роботи банківських установ. Це загальний, інтенсивний і нагляд вищого ступеня.

Загальний — здійснюється відносно стабільно працюючих банків, що виконують нормативи, чинне законодавство і мають гарну ділову репутацію РУ НБУ.

Інтенсивний — поширюється на банки, що періодично порушують чинне законодавство, економічні нормативи і фінансово нестабільні.

Нагляд вищого ступеня — здійснюється (2 рази у квартал) щодо банків, що систематично порушує нормативи і мають незадовільне фінансове становище.

У залежності від форм контролю НБУ може використовувати інспекційні перевірки (вірогідність інформації, якість активів банку, рівень менеджменту, оцінка керівництва), безвиїзний контроль (моніторинг стану і діяльності КБ через контроль щомісячних і квартальних звітів).