Модуль 1. Загальні питання гігієни і екології

Текстові тести

1. Віддача тепла організмом шляхом випромінювання збільшується ?

   1. * При низькій температурі оточуючих поверхонь

   2. При високій температурі оточуючих поверхонь

   3. При низькій вологості оточуючих поверхонь

   4. При високій вологості оточуючих поверхонь

   5. При відсутності оточуючих поверхонь

2. Захворювання, що виникає в наслідок високої температури повітря?

   1. * тепловий удар;

   2. інфрачервона катаракта;

   3. сонячний удар;

   4. ультрафіолетова еритема;

   5. опік.

3. Нагріваючий ефект повітря не посилює?

   1. низька рухливість повітря

   2. висока вологість

   3. велика радіаційна температура

   4. * високий атмосферний тиск

   5. важка робота

4. Особливості дослідження виробничого мікроклімату в цехах з періодичною зміною технологічного процесу:

   1. * Вимірювати на початку, в середині і кінці зміни. а також при найбільших і найменших величинах термічних навантажень на працюючих на протязі робочої зміни

   2. Виміри проводити один раз, серед зміни

   3. Виміри проводити один раз в місяць

   4. Виміри проводити один раз, на початку зміни

   5. Певних особливостей не існує

5. В яких межах відносна вологість повітря в житлових приміщеннях вважається нормальною?

   1. * 30-60 %

   2. 30-50 %

   3. 40-50 %

   4. 50-60 %

   5. 30-40 %

6. В яких межах розграфлена шкала циліндричного кататермометра ?

   1. 0 - + 35 С

   2. 0 - + 40 С

   3. +33 - + 40 С

   4. * + 35 - + 38 С

   5. + 35 - + 40 С

7. В яких межах розграфлена шкала кульового кататермометра ?

   1. 0 - + 35 С

   2. 0 - + 40 С

   3. * +33 - + 40 С

   4. + 35 - + 38 С

   5. + 35 - + 40 С

8. В яких одиницях оцінюють швидкість та силу вітру за шкалою Бофорта ?

   1. * В метрах за секунду

   2. В балах

   3. В кілометрах за хвилину

   4. В метрах за хвилину

   5. У відсотках

9. В яких часових режимах працює барограф ?

   1. Добовому

   2. Тижневому

   3. Місячному

   4. * Добовому і тижневому

   5. Тижневому і місячному

10. В якому випадку при вимiрюваннi психрометром обидва термометри (сухий та вологий) покажуть однакову температуру?

    1. При вiдноснiй вологостi 0 %

    2. При вiдноснiй вологостi 60 %

    3. *При вiдноснiй вологостi 100 %

    4. При вiдноснiй вологості 60 – 80 %

    5. Це не можливо.

11. В якому випадку при вимiрюваннi психрометром рiзниця мiж температурними показниками сухого та вологого термометрiв збiльшується?

    1. При пiдвищеннi температури повiтря

    2. При збiльшеннi вiдносної вологостi повiтря

    3. * При зниженнi вiдносної вологостi повiтря

    4. При пiдвищеннi вiдносної вологостi повiтря

    5. При зниженні температури повітря

12. В якому режимі працює термограф ?

    1. Добовому

    2. Тижневому

    3. Місячному

    4. * Добовому і тижневому

    5. Тижневому і місячному

13. Вiдносна вологiсть повiтря при нагрiваючому мiкроклiматi?

    1. * Вище 70 %

    2. Вище 65%

    3. Вище 60 %

    4. Вище 55%

    5. Вище 30 %

14. Виберіть приміщення, в яких нормована температура повітря складає 20С?

    1. палата для новонароджених

    2. * палата для дорослих

    3. лікарняний коридор

    4. операційна

    5. виробничі приміщення

15. Види дискомфортного мiкроклiмату?

    1. * Нагрiваючий, охолоджуваючий

    2. Нагрiваючий, променевий

    3. Охолоджуючий, гинетермичний

    4. Допустимий, недопустимий

    5. Оптимальний, неоптимальний

16. Види термометрiв за способом вимірювання?

    1. Електричнi, водянi

    2. Спиртовi, ртутнi, аспiрацiйнi

    3. * Спиртовi, ртутнi, електричнi

    4. Максимальнi, мiнiмальнi

    5. Добові, тижневі

17. Визначення рухомості повітря у приміщеннях житлових і громадських будинків здійснюється?

    1. * на відстані 10 см і 110 см від підлоги у центрі приміщення і на відстані 0,5 м від вікна

    2. на відстані 10 і 110 см від підлоги у центрі

    3. у центрі та біля вікна

    4. на відстані 1,0 м від підлоги біля вікна

    5. жодне з наведених значень

18. Визначення яких показників передбачає вивчення просторового температурного режиму ?

    1. Показники температури по горизонталі

    2. Показники температури по вертикалі

    3. * Показники температури по горизонталі і вертикалі

    4. Зміни температури упродовж дня

    5. Зміни температури упродовж тижня

19. Визначте поняття «оптимальні мікрокліматичні умови»?

    1. * Умови мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції та відчуття теплового

    2. Можуть створювати дискомфортне тепловідчуття, погіршення самопочуття і зниження працездатності

    3. Мікроклімат, який при тривалій і систематичний дії може викликати минаючі і зміни теплового стану організму, які швидко нормалізуються

    4. Таке поняття не існує

    5. Всі умови мікроклімату оптимальні

20. Висока вологість повітря при високій температурі повітря несприятлива, тому що ?

    1. зменшується втрата тепла шляхом випромінювання

    2. * зменшується втрата тепла шляхом випаровуванням

    3. зменшується втрата тепла шляхом конвнкції

    4. зменшується втрата тепла шляхом кондукції

    5. всі відповіді праквильні

21. Висока вологість при низькій температурі повітря несприятлива для збереження теплового гомеостазу, оскільки?

    1. зменшується віддача тепла конвекцією

    2. збільшується віддача тепла випаровуванням

    3. * блокується віддача тепла випаровуванням

    4. зменшується втрата тепла проведенням

    5. висока вологість при низькій температурі повітря сприятлива для збереження теплового гомеостазу

22. Висока вологість при низькій температурі повітря несприятлива для збереження теплового гомеостазу, оскільки?

    1. Зменшується віддача тепла конвекцією

    2. збільшується віддача тепла випаровуванням

    3. * збільшується віддача тепла конвекцією

    4. зменшується втрата тепла проведенням

    5. Висока вологість при низькій температурі повітря сприятлива для збереження теплового гомеостазу

23. Від чого залежить максимальна вологість повітря ?

    1. Атмосферного тиску

    2. * Температури повітря

    3. Відносної вологості

    4. Дефіциту насичення

    5. Точки роси

24. Від якого чинника залежить атмосферний тиск?

    1. Географічна довгота

    2. * Висота над рівнем моря

    3. Температура повітря

    4. Висота над рівнем моря і географічна широта

    5. Висота над рівнем моря і географічна довгота

25. Віддача тепла конвекцією і проведенням зменшується?

    1. при низькій температурі повітря

    2. при високій рухливості повітря

    3. при яскравому штучному освітленні

    4. при застосуванні вентиляторів

    5. * при малій рухливості повітря

26. Віддача тепла конвекцією і проведенням зменшується?

    1. При низькій температурі повітря

    2. * при високій температурі повітря

    3. при високій рухливості повітря

    4. при яскравому штучному освітленні

    5. при застосуванні вентиляторів

27. Відносна вологість повітря - це:

    1. різниця абсолютної і максимальної вологості;

    2. відношення максимальної вологості до абсолютної в %;

    3. сума абсолютної і максимальної вологості;

    4. твір абсолютної вологості на максимальну;

    5. * відношення абсолютної вологості до максимальної в %.

28. Вкажiть переваги аспiрацiйного психрометра?

    1. Вказує вiдносну вологiсть

    2. Швидкiсть вимiрювання

    3. Захист вiд радіаційного випромiнювання

    4. * Захист вiд радіаційного випромiнювання та зовнiшнього руху повiтря

    5. Захист вiд зовнiшнього руху повiтря

29. Вкажіть допустимий перепад температури повітря по вертикалі у приміщенні?

    1. 0,5-1 0С

    2. 1-1,5 0С

    3. 1,5 –2 0 С

    4. * 2-3 0С

    5. 3-4 0С

30. Вкажіть норматив оптимальної відносної вологості в лікарняному приміщенні?

    1. 30-40 %.

    2. 30-70 %.

    3. 40-70 %.

    4. * 40-60 %.

    5. 50-80 %.

31. Вкажіть норматив оптимальної середньої температури повітря у навчальному приміщенні?

    1. +16 - +18 0С

    2. * +18 - +20 0С

    3. +16 - +20 0С

    4. +20 - +25 0С

    5. +22 - +25 0С

32. Гігієнічний норматив відносної вологості повітря в приміщеннях (%):

    1. 20-28;

    2. 20-40;

    3. 30-90;

    4. * 30-60;

    5. 60-80.

33. Гігієнічний норматив швидкості руху повітря в приміщенні (м/с):

    1. 0,05 - 0,1;

    2. * 0,1 - 0,2;

    3. 0,1 - 0,5;

    4. 0,2 - 0,3;

    5. 0,5 - 1.

34. Гігієнічні нормативи температури повітря в житловому приміщенні (0С):

    1. 16 -18;

    2. 16;

    3. 18 - 20;

    4. * 20 - 22;

    5. 22 - 24.

35. Для визначення відносної вологості необхідний:

    1. термометр;

    2. термограф;

    3. * гігрометр;

    4. барометр;

    5. кататермометр.

36. Для визначення швидкості руху повітря в аудиторії необхідний:

    1. анемометр чашковий;

    2. анемометр крильчатий;

    3. психрограф;

    4. * кататермометр;

    5. термометр.

37. Для вимірювання і запису показів температури повітря в динаміці потрібний:

    1. Термометр;

    2. * термограф;

    3. психрометр;

    4. кататермограф;

    5. барограф.

38. Для забезпечення сприятливих умов терморегуляції при низькій температурі повітря в приміщенні необхідно створити:

    1. низьку вологість і достатній рух повітря

    2. * низьку вологість і слабкий рух повітря

    3. високу вологість і достатній рух повітря

    4. високу вологість і слабкий рух повітря

    5. високу вологість і відсутність руху повітря

39. Для забезпечення сприятливих умов терморегуляції при високій температурі повітря в приміщенні необхідно створити:

    1. * Низьку вологість і достатній рух повітря

    2. низьку вологість і слабкий рух повітря

    3. високу вологість і достатню рух повітря

    4. високу вологість і слабкий рух повітря

    5. високу вологість і відсутність руху повітря

40. Для забезпечення теплового комфорту людини в житлових приміщеннях важливе значення мають:

    1. Температура повітря

    2. температура повітря і величина перепадів температури по горизонталі і висоті приміщення

    3. * температура повітря, величина перепадів температури по горизонталі і висоті приміщення, температура внутрішніх поверхонь стін

    4. температура повітря, температура внутрішніх поверхонь стін

    5. температура внутрішніх поверхонь стін

41. Для розрахунку швидкості руху повітря при кататермометрії потрібні:

    1. * фактор кататермометра;

    2. тиск;

    3. вологість;

    4. площа кватирки;

    5. об’єм приміщення.

42. Для теплового удару характерні:

    1. * Тахікардія

    2. Брадикардія

    3. Дихальна аритмія

    4. Екстрасистолія

    5. Миготлива аритмія

43. Для теплового удару характерні:

    1. * Олігоанурія

    2. Поліурія

    3. Дизурія

    4. Поллакіурія

    5. Енурез

44. Для теплового удару характерні:

    1. Розрідження крові

    2. * Згущення крові

    3. Гіперкоагуляція

    4. Гіпокоагуляція

    5. Гемоліз

45. Для чого використовують метод психрометрії?

    1. * для визначення абсолютної вологості повітря;

    2. для дослідження атмосферного тиску повітря;

    3. для запису динаміки вологості повітря;

    4. для дослідження швидкості руху повітря;

    5. для визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання.

46. Для яких професій не характерне виникнення кесонної хвороби ?

    1. Водолази

    2. Шукачі перлів

    3. Працівники метрополітену

    4. Будівельники, які працюють під землею в дуже насичених вологою грунтах

    5. * Лікарі відділення ГБО

47. До природної вентиляції не відносяться

    1. Інфільтрація

    2. Аерація

    3. Провітрювання

    4. Канальна вентиляція

    5. * Припливна вентиляція

48. Допустима мінімальна температура стін для запобігання конденсації вологи в приміщенні з відносною вологістю 60 % і температура – 20 0С не може бути нижче?

    1. 10 0С

    2. 11 0С

    3. * 12 0С

    4. 15 0С

    5. 18 0С

49. Допустиме значення відносної вологості повітря у житлових приміщеннях дорівнює

    1. Жодне з наведених значень

    2. не менше 60 %

    3. не більше 30%

    4. не нормується

    5. не менше 30% і не більше 60%

50. З боку яких органів і систем найбільше проявляється неспецифічна дія високої температури повітря?

    1. * Дихальної і серцево-судинної систем, шкіри, органів травлення, процесів обміну

    2. Центральної і периферичної нервової систем

    3. М’язово-кісткової системи

    4. Тільки серцево-судинної

    5. Тільки шкіри

51. За рахунок яких факторів здійснюється природна вентиляція?

    1. * Різниця температур в приміщенні і за його межами та підсилений тиск на стіни зовнішнього повітря при вітрі

    2. Різниця температур та вологості в приміщенні та за його межами

    3. Різниця швидкості руху повітря в приміщенні та за його межами

    4. Наявність джерел радіаційної температури в приміщенні

    5. Різниця тиску повітря в приміщенні та за його межами

52. Застосування кататермометра:

    1. Для вимірювання середньої температури повiтря

    2. Для вимірювання малих швидкостей повiтря та радiацiйної температури

    3. Для вимірювання швидкостi повiтря, яке має рiзнi напрями

    4. * При вимiрюваннi малих швидкостей руху повiтря, яке має рiзнi напрями

    5. Для вимірювання середньої вологості повітря

53. Захворювання, що виникає в наслідок хронічної дії охолоджуючого мікроклімату на організм:

    1. судомна хвороба;

    2. ультрафіолетова еритема;

    3. снігова сліпота;

    4. * поліневрит;

    5. інфрачервона катаракта.

54. Захворювання, пов’язані з несприятливим мікрокліматом:

    1. * тепловий і сонячний удар;

    2. кропив’янка і алергія;

    3. снігова сліпота;

    4. ультрафіолетова еритема;

    5. екзема і дерматит.

55. Захворювання, що виникають у людини при різкій декомпресії:

    1. гірська хвороба

    2. * кесонна хвороба

    3. висотна хвороба

    4. судомна хвороба

    5. гіпертонічна хвороба

56. Зміни з боку якої системи не характерні для “гірської хвороби”?

    1. ЦНС

    2. ССС

    3. Дихальної системи

    4. * Ендокринної системи

    5. Травної системи

57. Зміни, що не виникають в організмі при загальному перегріванні:

    1. * підвищення артеріального тиску

    2. підвищення температури тіла

    3. почастішання пульсу

    4. розширення периферійних судин

    5. головний біль

58. Зміни, що не виникають в організмі при загальному переохолодженні:

    1. структурні зміни в клітинах

    2. спазм периферійних судин

    3. зниження резистентності організму

    4. ослаблення фагоцитарної активності лейкоцитів

    5. * посилення легеневої вентиляції

59. Зниження температури повітря веде до підвищення яких шляхів тепловіддачі ?

    1. Перспірації

    2. Радіації

    3. Конвекції і перспірації

    4. Кондукції і радіації

    5. * Конвекції і кондукції

60. Коли випаровування вологи тілом людини стає неможливе?

    1. * За абсолютної вологості повітря, що наближається до максимальної при температурі 37 0С

    2. За максимальної вологості повітря, що наближається до абсолютної при температурі 37 0С

    3. За відносної вологості повітря, що наближається до максимальної при температурі 37 0С

    4. За відносної вологості повітря, що наближається до абсолютноїної при температурі 37 0С

    5. За абсолютної вологості повітря, що наближається до відносної при температурі 37 0С

61. Метод анемометрії використовується для визначення:

    1. * швидкості руху повітря більше 1 м/с;

    2. швидкості руху повітря менше 1 м/с;

    3. відносній вологості;

    4. середньої температури повітря;

    5. абсолютній вологості.

62. Метод кататермометрії застосовується для визначення:

    1. * швидкості руху повітря;

    2. вологості повітря;

    3. температури повітря;

    4. атмосферного тиску;

    5. променистого випромінювання.

63. Метод кататермометрії застосовується для визначення:

    1. * Швидкості руху повітря;

    2. вологості повітря;

    3. температури повітря;

    4. атмосферного тиску;

    5. променистого випромінювання.

64. На скільки частин поділений діапазон від температури танення льоду до температури кипіння води в температурній шкалі Кельвіна?

    1. 60

    2. 80

    3. * 100

    4. 120

    5. 180

65. На скільки частин поділений діапазон від температури танення льоду до температури кипіння води в температурній шкалі Реомюра?

    1. 60

    2. * 80

    3. 100

    4. 120

    5. 180

66. На скільки частин поділений діапазон від температури танення льоду до температури кипіння води в температурній шкалі Фаренгейта?

    1. 60

    2. 80

    3. 100

    4. 120

    5. * 180

67. На скільки частин поділений діапазон від температури танення льоду до температури кипіння води в температурній шкалі Цельсія ?

    1. 60

    2. 80

    3. * 100

    4. 120

    5. 180

68. На який обмін у людини впливає вологість повітря?

    1. Газообмін

    2. * Водно-сольовий обмін

    3. Жировий обмін

    4. Білково-жировий обмін

    5. Вуглеводний обмін

69. Нагріваючий мікроклімат може впливати на людину наступним чином, викликаючи:

    1. * зниження моторної і секреторної діяльністі ШКТ

    2. зниження працездатності

    3. ангіоспазми

    4. підвищений ризик захворювання ревматизмом

    5. підвищений ризик захворювання радикулітом, невралгіями

70. Нагріваючий мікроклімат може впливати на людину наступним чином, викликаючи:

    1. Зниження працездатності

    2. ангіоспазми

    3. підвищений ризик захворювання ревматизмом

    4. підвищений ризик захворювання радикулітом, невралгіями

    5. * порушушення водно-сольового обміну

71. Назвіть показник гігієнічної оцінки вологості повітря приміщення?

    1. Мінімальна вологість

    2. Середня вологість

    3. * Відносна вологість

    4. Результуюча вологість

    5. Еквівалентно-ефективна вологість

72. Назвіть прилад для вимірювання температури повітря:

    1. * термометр пристінковий;

    2. барограф;

    3. гігрометр;

    4. медичний термометр;

    5. кататермометр.

73. Негативний вплив нагрiваючого мiкроклiмату на дихальну систему:

    1. Дихання пришвидшене та неритмiчне

    2. * Дихання пришвидшене та поверхневе

    3. Змiни у ритмi дихання

    4. Розвиток хроничного бронхiту

    5. Розвиток пневмоконіозу

74. Недоліки природної вентиляції:

    1. * погано піддається регулюванню

    2. неекономічність

    3. відбувається зміна хімічного складу повітря

    4. збільшується число важких іонів

75. Недоліки природної вентиляції:

    1. неекономічна

    2. створює значний шум

    3. відбувається зміна хімічного складу повітря

    4. збільшується число важких іонів

    5. * залежить від погодних умов

76. Одиниці вимірювання атмосферного тиску:

    1. * мм рт. ст.

    2. градуси

    3. люкси

    4. кілограм

    5. ватт

77. Оптимальне значення різниці температури повітря у приміщеннях житлових і громадських будівель по вертикалі дорівнює:

    1. * 2 град. С

    2. 2 - 3 град. С

    3. 1 град. С

    4. 4 град. С

    5. жодне з наведених значень

78. Оптимальні нормативи мікроклімату житла на відміну від допустимих:

    1. не залежать від віку людини і кліматичного району

    2. * не залежать від віку людини і залежать від кліматичного району

    3. залежать від віку людини і не залежать від кліматичного району

    4. залежать від віку людини і кліматичного району

    5. правильної відповіді немає

79. Основнi вiдмiннi ознаки сонячного удару від теплового:

    1. Виникає при тепловому опромiненнi голови, температура тiла пiдвищується

    2. Виникає, при загальному тепловому опромiненi тiла людини

    3. Виникає при загальному перегрiваннi органiзму

    4. * Виникає при iнтенсивному тепловому опромiненнi голови, температура тiла звичайно не пiдвищується

    5. Різниці між ними нема

80. Основною причиною “гірської хвороби” є ?

    1. Зниження газообміну

    2. * Зниження парціального тиску кисню в повітрі

    3. Підвищення газообміну

    4. Підвищення парціального тиску кисню в повітрі

    5. Зменшення дихального об’єму

81. Особливості дослідження виробничого мікроклімату в цехах з рівномірним характером технологічного процесу:

    1. Вимірювати в моменти, які вносять зміни в мікроклімат, або один раз в зміну

    2. * Вимірювати на початку, в середині і кінці зміни, рівномірно по площі приміщення

    3. Вимірювати раз в місяць

    4. Вимірювання виробничого мікроклімату в цехах з рівномірним характером технологічного процесу не проводять

    5. Певних особливостей немає

82. Охолоджуючий ефект повітря збільшує:

    1. Низька рухливість повітря

    2. * висока вологість

    3. велика радіаційна температура

    4. високий атмосферний тиск

    5. важка робота

83. Охолоджуючий мікроклімат може впливати на людину наступним чином, викликаючи все з перерахованого, окрім

    1. Зниження працездатності

    2. * порушушення водно-сольового обміну

    3. ангіоспазми

    4. підвищений ризик захворювання певматизмом

    5. підвищений ризик захворювання радикулітом, невралгіями

84. Патологiчний вплив сухого повiтря на органiзм:

    1. Гіперемія шкіри

    2. Запалення слизової оболонки очей

    3. Запалення шкiри

    4. * Сухий катар верхнiх дихальних шляхiв

    5. Гнійнічкові захворювання шкіри

85. Питома вага тепловіддачі через шкіру шляхом випромінювання в умовах оптимального мікроклімату (%):

    1. * 45;

    2. 25;

    3. 15;

    4. 80;

    5. 90.

86. Повітря з якою відносною вологістю вважають надмірно вологим ?

    1. До 40 %

    2. До 55 %

    3. 56 – 60 %

    4. 51 – 85 %

    5. * Більше 60 %

87. Повітря з якою відносною вологістю вважають сухим ?

    1. * До 30 %

    2. До 45 %

    3. До 55 %

    4. До 70 %

    5. До 85 %

88. Повітря з якою відносною вологістю не вважають надмірно вологим ?

    1. * 40 – 55 %

    2. 56 - 70 %

    3. 71 - 85 %

    4. Більше 85 %

    5. Більше 95 %

89. Повітря з якою відносною вологістю не вважають сухим ?

    1. До 30 %

    2. До 25 %

    3. 25 – 30 %

    4. 25– 40 %

    5. * 30-40 %

90. Поняття про дефiцит насичення повiтря:

    1. Вiдношення абсолютної вологостi до максимальної

    2. Показник вiддачi тепла органiзмом

    3. Рiзниця мiж відносною вологiстю при температурi 37°С та абсолютною вологiстю

    4. * Рiзниця мiж максимальною та абсолютною вологiстю

    5. Відношення максимальної та абсолютної вологості

91. Поняття про дискомфортний мiкроклiмат:

    1. Мiкроклiмат, який при систематичному впливi не викликає напруження терморегуляцiї

    2. Мiкроклiмат,який не викликає напруження терморегуляцiї, але дає неприємні суб’єктивнi вiдчуття

    3. Мiкроклiмат, який викликає неприємнi суб’єктивнi вiдчуття при оптимальних параметрах повiтря

    4. * Мiкроклiмат, який викликає напруження терморегуляцiї, або неприємнi суб’єктивнi вiдчуття

    5. Дискомфортного мікроклімату не буває

92. Поняття про мiкроклiмат:

    1. Комплекс фiзичних властивостей повiтря

    2. Комплекс фізичних і хімічних властивостей повітря

    3. Фiзичнi властивостi повiтря, якi впливають на тепловий обмiн органiзму

    4. Комплекс метеорологiчних факторiв у примiщенi

    5. * Сукупнiсть фiзичних факторiв оточуючого середовища на обмеженiй територiї чи в замкненому просторi, якi впливають на тепловий стан органiзму

93. Поняття про оптимальний мiкроклiмат:

    1. Температура повітря, яка не викликає напруження терморегуляції організму

    2. Мiкроклiмат, який при систематичному впливі викликає гiпертермiї

    3. Мiкроклiмат, при якому може бути короткочасне напруження терморегуляцiї

    4. * Таке поєднання параметрів мiкроклiмату, яке забезпечує при систематичному впливі функціонування організму без напруження механiзмiв терморегуляції

    5. Таке поєднання температури і вологості повітря, яка не викликає напруження терморегуляції організму

94. Прилад для визначення відносної вологості повітря в приміщенні?

    1. електротермометр;

    2. аспіратор;

    3. * психрометр;

    4. барометр;

    5. медичний термометр.

95. Прилад для вимірювання атмосферного тиску:

    1. Кататермометр;

    2. психрометр;

    3. анемометр;

    4. * барометр;

    5. актинометрія

96. Прилад для вимірювання швидкості руху повітря в приміщені:

    1. Актинометрія;

    2. психрометр;

    3. * кататермометр;

    4. барометр;

    5. термометр.

97. Прилад для стеження за температурою повiтря за визначений час /у динамицi/:

    1. * Термограф

    2. Термограф, гiгрограф

    3. Гiгрограф

    4. Барограф

    5. Анемометр

98. Принцип дiї кататермометра:

    1. Збільшення випаровування вологи пiд впливом руху повітря

    2. Охолодження пiд впливом температури та швидкості руху повітря

    3. Охолодження пiд впливом руху повiтря

    4. Охолодження пiд впливом температури

    5. * Швидкiсть охолодження нагрітого прилада прямопропорцiйна швидкiсть руху повiтря

99. Скільки румбів на розі вітрів ?

    1. 4

    2. 6

    3. 10

    4. 12

    5. * 16

100. Скільки шкал на циферблаті анемометра?

     1. Одна

     2. Дві

     3. * Три

     4. Чотири

     5. П’ять

101. Температура повiтря при нагрiваючому мiкроклiматi:

     1. * Бiльше 25°С

     2. Бiльше 22°С

     3. Бiльше 21°С

     4. Бiльше 20°С

     5. Більше 15°С

102. Температура повітря у приміщенні вимірюється у точках:

     1. на висоті 20, 80, 150 см від підлоги у центрі, внутрішньому і зовнішньому куті на відстані 0,2 м від стіни

     2. у центрі, у зовнішньої та внутрішньої стіни

     3. у зовнішньої і внутрішньої стіни

     4. *на висоті 10, 80, 150 см у центрі

     5. у центрі на висоті дихання людини

103. Температуру стін у приміщеннях житлових і громадських будівель виміряють

     1. * у 3-х точках на рівні вікна, стін, підлоги

     2. на рівні вікна

     3. на рівні стін

     4. на рівні підлоги і стелі

     5. на рівні опалювальних приладів

104. Тепловий стан людини у житлових та громадських будинках визначають:

     1. *температура, вологість, швидкість руху повітря

     2. режим експлуатації опалювальних систем

     3. градієнт температури повітря

     4. кліматичні умови місцевості

     5. властивості будматеріалів

105. Тепловідчуття людини не залежать від:

     1. Швидкості руху повітря

     2. температури поверхонь стін

     3. стану здоров’я

     4. вологості повітря

     5. * штучного освітлення

106. Теплопродукція є стабільним процесом і у відмінність від тепловіддачі не міняється при зміні умов середовища:

     1. невірно, теплопродукция зменшується при старінні

     2. * невірно, теплопродукция зменшується при температурі повітря 25-30 0С

     3. невірно, теплопродукция зменшується при зменшенні вологості

     4. невірно, теплопродукция зменшується при температурі повітря вище 25-30 0С

     5. невірно, теплопродукция зменшується при вживанні молочних продуктів

107. Теплопродукція є стабільним процесом і у відмінність від тепловіддачі не міняється при зміні умов середовища:

     1. * невірно, теплопродукция збільшується при температурі повітря нижче 15 0С

     2. невірно, теплопродукция збільшується при старінні

     3. невірно, теплопродукция збільшується при зменшенні вологості

     4. невірно, теплопродукция збільшується при температурі повітря вище 25-30 0С

     5. невірно, теплопродукция збільшується при вживанні молочних продуктів

108. У цеху переробки сільськогосподарської продукції для боротьби з надлишками тепла, особливо в теплий період року, була запроектована найбільш економічна вентиляція - аерація. Що це таке?

     1. * Природна, організована і регульована в залежності від зовнішніх і внутрішніх умов вентиляція

     2. Неорганізована вентиляція

     3. Механічна вентиляція

     4. Переміщення повітряних потоків внаслідок різниці тиску

     5. Механічна припливно-витяжна вентиляція

109. У чому полягає принцип психрометрії повітря?

     1. в дослідженні вмісту в повітрі кількості аероінів за допомогою іонатора;

     2. * в дослідженні різниці температури сухого і вологого термометрів в психрометрі;

     3. у вимірюванні різниці барометричного тиску у вранішній і вечірній час доби;

     4. у вимірюванні температури повітря в 3-х точках приміщення і обчисленні середньої величини;

     5. у визначенні часу охолоджування кататермометра з 38 0С до 35 0С .

110. Умови, при яких чоловік не може піддаватися дії підвищеного атмосферного тиску:

     1. водолазні роботи

     2. кесонні роботи

     3. будівництво підводних тунелів

     4. * сходження в гори

     5. польоти на повітроплавних апаратах

111. Фiзичнi властивостi повiтря:

     1. Температура, iнфрачервоне випромiнювання

     2. Температура, вологiсть, iнфрачервоне випромiнювання

     3. Температура, вологiсть, швидкiсть руху

     4. Температура, вологiсть

     5. * Температура, вологiсть, швидкiсть руху, iонiзацiя, радiоактивнiсть

112. Фiзична суть конвенцiї:

     1. Випромiнювання в iнфрачервонiй областi спектра

     2. Охолодження шкiри повiтрям

     3. Випаровування води з шкіри

     4. Проведення тепла навколишньому середовищу

     5. * Проведення тепла повiтрю, яке прилягає до шкіри

113. Функція організму, найбільш чутлива до зміни мікрокліматичних умов:

     1. * терморегуляція

     2. дихання

     3. травлення

     4. діяльність серцево-судинної системи

     5. діяльність видільної системи

114. Через які органи ( орган, системи ) не виділяється теплова енергія в зовнішнє середовище?

     1. * печінка;

     2. шкірні покриви;

     3. легені;

     4. шлунково-кишковий тракт;

     5. сечостатева система.

115. Швидкiсть руху повiтря при нагрiвальному мiкроклiматi:

     1. менше 1 м/с

     2. менше 4 м/с

     3. Бiльше 0,4 м/с

     4. * менше 0,05 м/с

     5. більше 0,3 м/с

116. Швидкість руху повітря при оптимальному мiкроклiматi дорівнює:

     1. * 0,1 - 0,3 м/с

     2. 0,01 - 0,03 м/с

     3. 0,05 - 0,1 м/с

     4. 1 - 3 м/с

     5. 10 – 30 м/с

117. Що відкладають на румбах рози вітрів ?

     1. Напрямки вітрів

     2. * Повторюваність напрямків вітрів

     3. Швидкість вітрів

     4. Повторюваність швидкості вітрів

     5. Напрямок і швидкість руху вітрів

118. Що є чутливою частиною плівкового гігрометра ?

     1. Пучок знежиреного волосся

     2. * Натягнута на металеве кільце біологічна плівка

     3. Натягнута на металеве кільце поліетиленова плівка

     4. Знежирена світла волосина

     5. Натягнута на металевий каркас полімерна плівка

119. Що з перерахованого не є недоліком кондиціювання?

     1. Неекономічність

     2. створює значний шум

     3. відбувається зміна хімічного складу повітря

     4. збільшується число важких іонів

     5. * залежність від погодних умов

120. Що з перерахованого не є результатом впливу на людину охолоджуючого мікроклімату?

     1. Зниження працездатності

     2. ангіоспазми

     3. * зниження моторної і секреторної діяльністі ШКТ

     4. підвищений ризик захворювання певматизмом

     5. підвищений ризик захворювання радикулітом, невралгіями

121. Що називається негативним радіаційним балансом?

     1. * стан організму, коли абсолютна температура шкіри людини перевищує таку навколишніх поверхонь приміщення;

     2. переважання теплових процесів по поглинанню тепла організмом в зовнішнє середовище;

     3. теплова рівновага людини;

     4. інтенсивність радіоактивних процесів в зовнішньому середовищі;

     5. різниця віддачі і поглинання інфрачервоної радіації організмом.

122. Що називається позитивним радіаційним балансом?

     1. переважання теплових процесів по віддачі тепла організмом;

     2. теплова рівновага організму;

     3. швидкість радіоактивних процесів в зовнішньому середовищі;

     4. різниця між швидкістю поглинання і віддачі теплової радіації організму;

     5. * стан організму, коли абсолютна температура поверхонь перевищує таку шкіри людини.

123. Що називається радіаційним балансом?

     1. інтенсивність теплових процесів в організмі;

     2. переважання віддачі тепла організмом в зовнішнє середовище;

     3. переважання поглинання тепла організмом із зовнішнього середовища;

     4. * різниця абсолютних температур шкіри людини і тих, що оточують поверхні;

     5. інтенсивність радіоактивних процесів.

124. Що називається терморегуляцією?

     1. сукупність хімічних механізмів, направлених на вироблення тепла в організмі;

     2. ряд хімічних процесів, призначених для віддачі тепла з організму в зовнішнє середовище;

     3. набір біологічних процесів по регуляції температури холоднокровних організмів;

     4. * комплекс біохімічних, біофізичних і нейрогуморальных процесів по збереженню температурної постійності в організмі;

     5. біологічний процес, необхідний для забезпечення гомеостазу в організмі.

125. Що не відноситься до фізичних властивостей повітря?

     1. * інфрачервоне випромінювання;

     2. температура повітря;

     3. вологість;

     4. швидкість руху повітря;

     5. атмосферний тиск.

126. Що таке дефіцит насичення ?

     1. * Різниця між максимальною і відносною вологістю

     2. Різниця між максимальною і абсолютною вологістю

     3. Різниця між абсолютною і відносною вологістю

     4. Різниця між максимальною і точкою роси

     5. Різниця між абсолютною і точкою роси

127. Що таке напрям вітру ?

     1. Румб, куди дме вітер

     2. Сторона горизонту, куди дме вітер

     3. * Сторона горизонту, звідки дме вітер

     4. Румб переважної кількості вітрів

     5. Сторона горизонту переважної більшості вітрів

128. Що таке фізіологічна відносна вологість:

     1. Відсоткове відношення відносної вологості при даній температурі повітря до максимальної вологості при температурі 37 0С

     2. * Відсоткове відношення абсолютної вологості при даній температурі повітря до максимальної вологості при температурі 37 0С

     3. Відсоткове відношення максимальної вологості при даній температурі повітря до максимальної вологості при температурі 37 0С

     4. Відношення відносної вологості при даній температурі повітря до максимальної вологості при температурі 37 0С

     5. Відношення абсолютної вологості при даній температурі повітря до максимальної вологості при температурі 37 0С

129. Що таке фізіологічний дефіцит насичення ?

     1. Різниця між відносною вологістю повітря і абсолютною вологістю при температурі 37 0С

     2. * Різниця між максимальною вологістю повітря при температурі 370С і абсолютною вологістю при даній температурі

     3. Різниця між максимальною вологістю повітря при даній температурі і абсолютною вологістю при температурі 37 0С

     4. Різниця між абсолютною вологістю повітря при даній температурі і максимальною вологістю при температурі 37 0С

     5. Різниця між абсолютною вологістю повітря при температурі 37 0С і абсолютною вологістю при даній температурі

130. Що треба знати, щоб перевести показники тиску, виражені в мм рт. ст. в гектопаскалі.

     1. Помножити на 10

     2. Поділити на 2

     3. Помножити на ¾

     4. Поділити на 100

     5. * Помножити на 1,33

131. Як впливає вологість повітря на шляхи тепловіддачі людини ?

     1. Збільшує радіацію

     2. Зменшує конвекцію

     3. Збільшує перспірацію

     4. * Зменшує перспірацію

     5. Зменшує радіацію

132. Як перевести мм.рт.ст. в гектопаскалі

     1. Помножити на 10

     2. Поділити на 2

     3. * Помножити на 4/3

     4. Поділити на 100

     5. Помножити на 3,5

133. Як позначають штиль в розі вітрів ?

     1. Колом, діаметр якого дорівнює числу штилів

     2. * Колом, радіус якого дорівнює числу штилів

     3. Колом, довжина якого дорівнює числу штилів

     4. Кругом, площа якого дорівнює числу штилів

     5. Кругом, діаметр якого дорівнює числу штилів

134. Як реагує волосина гігрометра на зміну вологості ?

     1. При зростанні вологості вкорочується

     2. * При зростанні вологості видовжується

     3. При зменшенні вологості видовжується

     4. При висушуванні видовжується

     5. При зростанні вологості змінює свій діаметр

135. Якi виробничi умови найсприятливiшi для вiддачi органiзмом тепла шляхом випромiнювання?

     1. Зниження температури та пiдвищена вологiсть повiтря

     2. Пiдвищена температура та вологiсть у примiщеннi

     3. * Знижена температура поверхнi, що оточують органiзм у примiщеннi

     4. Низька температура повiтря, що так само охолоджує поверхнi у примiщеннi

     5. Велика рiзниця мiж температурою шкiри та температурою контактуючої поверхнi

136. Якi умови виробничого мiкроклiмату найсприятливiшi для вiддачi органiзмом тепла шляхом водовипарення?

     1. Низькi вологiсть, температура та швидкiсть руху повiтря

     2. Пiдвищена температура, знижена вологiсть та швидкiсть руху повiтря

     3. * Пiдвищена температура та швидкiсть руху повiтря з низькою вологiстю

     4. Низька температура оточуючого середовища

     5. Знижена температура, знижена вологiсть та швидкiсть руху повiтря

137. Якi умови найсприятливiшi для вiддачi тепла шляхом кондукцiї?

     1. Знижена температура та пiдвищена вологiсть повiтря

     2. Знижена температура повiтря, що впливає на температуру поверхонь у примiщеннi

     3. * Велика рiзниця мiж температурою шкiри та температурою контактуючої поверхнi,

     4. Пiдвищена швидкiсть руху повiтря

     5. Пiдвищена температура та вологiсть у приміщенні

138. Яка вологість повітря нормується?

     1. максимальна;

     2. мінімальна;

     3. абсолютна;

     4. * відносна;

     5. інтермітуюча.

139. Яка залежність мiж показами сухого та вологого термометрів психрометра та відносною вологістю повітря?

     1. Вiд вологостi залежить показання тільки сухого термометра

     2. У сухому повiтрi покази термометрiв мало вiдрiзняються

     3. * Різниця в їх показах зворотньо пропорцiйна вiдноснiй вологостi повітря

     4. При значнiй вологостi повiтря показання обох термометрiв однакові

     5. Різниця в їх показах прямо пропорцiйна вiдноснiй вологостi повітря

140. Яка система організму /органи/ вносить найбільший внесок у теплопродукцію організму?

     1. Печiнка

     2. Внiтрiшнi органи

     3. Кiстяк

     4. * М’язова система

     5. Легені

141. Яка хвороба виникає при дії пониженого атмосферного тиску

     1. * Гірська хвороба

     2. Гіпертонія

     3. Кесонна хвороба

     4. Стенокардія.

     5. Зоб

142. Який вид вологостi повiтря визначаєтсья у виробничих примiщеннях для її гiгiєнiчної оцiнки?

     1. * Вiдносна

     2. Вiдносна та абсолютна

     3. Максимальна,

     4. Дефiцит насичення

     5. Абсолютна

143. Який вид вологостi повiтря можна визначити, користуючись результатами вимiрювання психрометра?

     1. Вiдносна вологiсть

     2. Максимальна вологiсть

     3. * Абсолютна вологiсть

     4. Мінімальна вологiсть

     5. Нульова вологість

144. Який діапазон вимірювань ртутного термометра ?

     1. Від – 114 до + 78,5 0С

     2. Від – 78,5 до + 114 0С

     3. * Від – 39 до + 357 0С

     4. Від + 78,5 до + 114 0С

     5. Від +114 до + 357 0С

145. Який діапазон вимірювань спиртового термометра ?

     1. * Від – 114 до + 78,5 0С

     2. Від – 78,5 до + 114 0С

     3. Від – 39 до + 357 0С

     4. Від + 78,5 до + 114 0С

     5. Від +114 до + 357 0С

146. Який діапазон оптимальної температури повітря в житловому приміщенні ?

     1. 17 – 21 0С

     2. 18 – 23 0С

     3. 19 – 23 0С

     4. 16 – 20 0С

     5. * 20 – 22 0С

147. Який прилад використовується для визначення вологості повітря?

     1. Кататермометр

     2. * Психрометр.

     3. Анемометр

     4. Барометр

     5. Хронорефлексометр

148. Який прилад використовується для визначення вологості повітря?

     1. Кататермометр

     2. * Гігрометр.

     3. Анемометр

     4. Барометр

     5. Хронорефлексометр

149. Який прилад використовується для визначення температури повітря?

     1. Кататермометр

     2. Гігрометр

     3. * Термометр.

     4. Барометр.

     5. Люксметр

150. Який прилад використовують для реєстрації змін атмосферного тиску?

     1. Психрометр

     2. * Барограф

     3. Термограф

     4. Гігрограф

     5. Барометр

151. Який прилад використовують для реєстрації змін температури в приміщенні?

     1. Психрометр

     2. Барограф

     3. * Термограф

     4. Гігрограф

     5. Барометр

152. Який термометр використовується для фіксації найвищої температури за певний період часу ?

     1. Спиртовий

     2. Ртутний

     3. Електричний

     4. * Максисмальний

     5. Мінімальний

153. Який термометр застосовується для вимірювання відносно високих температур ?

     1. Спиртовий

     2. * Ртутний

     3. Електричний

     4. Максисмальний

     5. Мінімальний

154. Який термометр застосовується для вимірювання відносно низьких температур ?

     1. Ртутний

     2. Спиртовий

     3. *Мінімальний

     4. Максимальний

     5. Електричний

155. Який термометр застосовується для фіксації найнижчої температури за певний період часу ?

     1. Ртутний

     2. Спиртовий

     3. * Мінімальний

     4. Максимальний

     5. Електричний

156. Який фiзичний фактор виробничого середовища є визначальним в формуванні мiкроклiмату?

     1. Атмосферний тиск

     2. Швидкiсть руху повiтря

     3. * Температура повiтря

     4. Вiдносна вологiсть

     5. Природнє освітлення

157. Який шлях тепловіддачі є для організму самим енергоємним?

     1. проведення;

     2. * випромінювання;

     3. конвекція;

     4. кондукція;

     5. потовиділення.

158. Яким за будовою є максимальний термометр ?

     1. Спиртовим

     2. * Ртутним

     3. Електричним

     4. Електронним

     5. Спиртово-ртутним

159. Яким за будовою є мінімальний термометр ?

     1. * Спиртовим

     2. Ртутним

     3. Електричним

     4. Електронним

     5. Спиртово-ртутним

160. Яким приладом можна визначити напрямок вітру ?

     1. Крильчатим анемометром

     2. Чашковим анемометром

     3. Крильчатим і чашковим анемометром

     4. * Флюгером

     5. Аерометром

161. Яким терміном виражають відсоткове відношення абсолютної і максимальної вологості:

     1. * Відносна вологість

     2. Крапля роси

     3. Дефіцит насичення

     4. Загальна вологість

     5. Коефіцієнт вологості

162. Який прилад не вимірює атмосферний тиск ?

     1. Ртутний чашковий барометр

     2. Барограф

     3. Ртутний сифонний барометр

     4. Барометр-анероїд

     5. * Гігрограф

163. Які дані необхідні для розрахунку відносної вологості?

     1. абсолютна вологість і температура повітря;

     2. максимальна вологість і швидкість руху повітря;

     3. * абсолютна і максимальна вологість;

     4. максимальна вологість і атмосферний тиск;

     5. мінімальна вологість і швидкість руху повітря.

164. Які дані потрібні для розрахунку швидкості руху повітря методом кататермометрії?

     1. Об’єм приміщення;

     2. тиск повітря;

     3. вологість повітря;

     4. * час охолоджування кататермометра;

     5. швидкість руху повітря (середня).

165. Які дані потрібні для розрахунку швидкості руху повітря при кататермометрії?

     1. Об’єм приміщення;

     2. вологість;

     3. тиск;

     4. площа вікон;

     5. * температура повітря.

166. Які зміни не характерні для кесонної хвороби ?

     1. Втискання барабанної перетинки

     2. * Випинання барабанної перетинки

     3. Зменшення частоти дихання

     4. Зменшення частоти серцевих скорочень

     5. Опускання діафрагми

167. Які компенсаторні механізми спрацьовують при підніманні в гори ?

     1. Підвищення АТ

     2. Зниження АТ

     3. * Збільшення кількості еритроцитів в крові

     4. Зменшення кількості еритроцитів в крові

     5. Підсилення моторики кишківника

168. Які несприятливі зрушення викликає підвищена температура повітря ?

     1. Сонячний удар

     2. * Тепловий удар

     3. Гіпертонічна криза

     4. Астматичний стан

     5. Інсульт

169. Які одиниці вимірювання атмосферного тиску є системними ?

     1. мм.рт.ст.

     2. Атмосфера

     3. * Паскаль

     4. Бар

     5. Гектопаскаль

170. Які основні показники гігієнічної оцінки температурного режиму ?

     1. Мінімальна температура, перепад по горизонталі і вертикалі

     2. Максимальна температура, перепад по горизонталі і вертикалі

     3. * Середня температура, перепад по горизонталі і вертикалі

     4. Оптимальна температура, перепад по горизонталі і вертикалі

     5. Допустима температура, перепад по горизонталі і вертикалі

171. Які патологічні зміни в організмі викликає локальна дія високої температури ?

     1. Тепловий удар

     2. Сонячний удар

     3. * Опік

     4. Гіпертермія

     5. Порушення терморегуляції організму

172. Які патологічні зміни в організмі спричиняє локальне переохолодження ?

     1. Простудні захворювання

     2. Запальні захворювання

     3. Гіпотермія

     4. * Відмороження

     5. Інфекційні захворювання

173. Які симптоми не характерні для “гірської хвороби” ?

     1. Тахікардія

     2. Задишка

     3. Метеоризм

     4. * Двоїння в очах

     5. Запаморочення

174. Якою температурною шкалою користуються в системі СІ ?

     1. Фаренгейта

     2. Цельсія

     3. * Кельвіна

     4. Реомюра

     5. Августа

175. Якою формулою користуються при визначенні абсолютної вологості аспіраційним психрометром Ассмана ?

     1. Реньо

     2. * Шпрунга

     3. Августа

     4. Ассмана

     5. Паркса

176. Якою формулою користуються при визначенні абсолютної вологості станційним психрометром Августа ?

     1. * Реньо

     2. Шпрунга

     3. Августа

     4. Ассмана

     5. Паркса

177. Iнтенсивнiсть УФ опромiнення працюючих необхiдно вимiряти у мiсцях:

     1. * Постiйних, непостiйних робочих мiсцях

     2. Постiйних робочих мiсцях

     3. Непостiйних робочих мiсцях

     4. Робочої зони

     5. Не вимірюють

178. Абіогенний вплив УФ-випромінення спричиняє:

     1. Еритему

     2. * Фотокератоз

     3. Тепловий удар

     4. Опіковий шок

     5. Гіпертермію

179. Біодоза ультрафіолетового опромінення – це:

     1. Oдиниця виміру УФ-радіації, що викликає еритему

     2. * Найменша доза, що викликає еритему через 8-20 год після опромінення;

     3. Мінімальна добова профілактична антирахітична доза

     4. D. Доза, що викликає еритему через 5-10 хв після опромінення

     5. Доза, що викликає еритему упродовж 1 год після опромінення

180. Біологічна дія інфрачервоного випромінювання:

     1. бактерицидний ефект;

     2. * тепловий ефект;

     3. утворення вітаміну «Д»;

     4. меланіноутворюючий ефект;

     5. мутагенний ефект.

181. Біологічна дія сонячного опромінювання не залежить від:

     1. від площі опромінювання;

     2. від стану організму;

     3. від кількості сонячної енергії;

     4. глибини проникнення в тканині;

     5. * від характеру харчування.

182. Біологічна дія ультрафіолетових променів:

     1. синтез зорового пігменту;

     2. нагріваюча дія;

     3. синтез вітаміну В1;

     4. * пігментооутворюючий ефект;

     5. утворення (синтез) вітаміну Д2.

183. Біологічний ефект впливу видимого випромінювання сонячного спектру:

     1. тепловий;

     2. * розпад родопсину;

     3. стимуляція синтезу холекальциферолу;

     4. сильна бактерицидна дія;

     5. загальностимулююча дія.

184. В чому полягає вториний ефект дiї ультрафiолетового випромiнювання на органiзм?

     1. * Фотохiмiчнi реакцiї

     2. Радiоактивнiсть та фотохiмiчний процес

     3. Фотоелектричний процес

     4. Радiоактивнiсть

     5. Електропровідність

185. В чому полягає первиний ефект дiї ультрафiолетового випромiнювання на органiзм?

     1. * Фотоелектричний процес

     2. Iонiзацiя молекул та фотохiмiчний процес

     3. Iонiзацiя молекул

     4. Фотохiмiчний процес

     5. Електричний процес

186. В яких одиницях вимірюється інтенсивність ультрафіолетового випромінювання (опромінення)?

     1. Вт/стерадіан

     2. Калорія

     3. * Вт/м кв

     4. м/с

     5. Вт

187. В яких приміщеннях проводять лікувальне УФО людей?

     1. Солярії

     2. * Фотарії

     3. Фізіотерапевтичні кабінети

     4. Засклені веранди

     5. Кювези

188. Вiд яких нижчеперелiчених факторiв залежить нормування значень КПО в виробничих примiщеннях?

     1. * Вiд висоти примiщення, розряду зорових робiт, поясу свiтлового клiмату, виду природнього освiтлення, вiку працюючих

     2. Вiд висоти примiщення

     3. Вiд розряду зорових робiт

     4. Вiд вiку свiтлового клiмату

     5. Вiд вiку працюючих

189. Виберіть приміщення, в яких коефіцієнт заглиблення не повинен перевищувати 2:

     1. Учбова кімната

     2. Палата

     3. Ординаторська

     4. Стоматологічнй кабінет

     5. * Всі відповіді вірні

190. Виберіть приміщення, в яких нормований світловий коефіцієнт 1: 6 -1 : 8

     1. Операційна кімната

     2. * Житлова кімната

     3. Процедурна

     4. Маніпуляційна

     5. Перв‘язочна

191. Визначення умов інсоляції багатоповерхового житлового будинку розраховується по:

     1. * Нижньому поверху будинку

     2. Верхньому поверху будинку

     3. Другому поверху

     4. Середньому поверху

     5. П‘ятому поверху

192. Від чого залежить біологічна дія сонячної радіації?

     1. * від площі опромінення тіла;

     2. від віку людини;

     3. від статі людини;

     4. від товщини епідермісу;

     5. від характеру живлення.

193. Від чого не залежить інтенсивність природного освітлення ?

     1. * Від освітлювальної арматури

     2. Від часу доби

     3. Від метеорологічних умов

     4. Від географічної широти місцевості

     5. Від ступеня забруднення атмосферного повітря

194. Вкажіть нормативи коефіцієнта заглиблення для житлових приміщень

     1. Не більше 1

     2. Не менше 1

     3. * Не більше 2

     4. Не менше 2

     5. Не більше 3

195. Вкажіть нормативи коефіцієнта природної освітленості для учбової кімнати

     1. 0,1-0,2 %.

     2. 0,2-0,5 %

     3. 0.5-1 %

     4. 0,5-1,5 %

     5. * 1,25-1,5 %.

196. Вкажіть нормативи кута отвору для житлових приміщень

     1. Не менше 2 ⁰

     2. * Не менше 5 ⁰

     3. Не менше 7 ⁰

     4. Не менше 10 ⁰

     5. Не менше 27 ⁰

197. Вкажіть нормативи кута падіння для житлових приміщень

     1. Не менше 25 ⁰

     2. Не більше 25 ⁰

     3. * Не менше 27 ⁰

     4. Не більше 27 ⁰

     5. Не менше 30 ⁰

198. Вкажіть одиницю вимірювання освітленості:

     1. Кандела

     2. Паскаль

     3. * Люкс

     4. Кельвін

     5. Люмен

199. Вкажіть, який діапазон ультрафіолетового випромінювання має бактерицидну дію.

     1. * 280-310 нм

     2. 315-265 нм

     3. 320-280 нм

     4. 380-300 нм

     5. 400-315 нм

200. Гострi ураження шкiри при дiї виробничих джерел УФ випромiнювання:

     1. Блефароспазм

     2. Фонтоофтальмiя

     3. Гостра титоксигеацiя

     4. Катаракта

     5. * Гострий дерматит , УФ опiк

201. Діапазон видимої сонячної радіації (нм):

     1. більше 300;

     2. 4000 -180;

     3. * 760 - 400;

     4. 400 - 180;

     5. 180 - 10 .

202. Для вимірювання інтенсивності інфрачервоного випромінювання необхідний:

     1. піранометр;

     2. люксметр;

     3. психрометр;

     4. * актинометр;

     5. анеметр.

203. Для вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання використовують:

     1. актинометр;

     2. люксметр;

     3. * уфіметр;

     4. анемометр;

     5. психрометр.

204. Для оцінки штучного освітлення в житловому приміщенні необхідний:

     1. * люксметр;

     2. графіки Данілюка;

     3. електроанемометр;

     4. кататермометр;

     5. психрометр.

205. Для яких приміщень мінімальний СК 1/6 ?

     1. * Палата

     2. Коридор

     3. Ванна

     4. Перев”язочна

     5. Операційна

206. Для яких приміщень рекомедується СК ½ ?

     1. Палата

     2. Коридор

     3. Ванна

     4. Перев”язочна

     5. * Операційна

207. Для яких приміщень рекомендується СК 1 : 2 – 1 : 4 ?

     1. * В операційних

     2. В палатах

     3. В перев’язочних

     4. В буфетних

     5. В пологових залах

208. Для яких приміщень рекомендується СК 1 : 4 – 1 : 5 ?

     1. В палатах

     2. В операційних

     3. * В перев’язочних

     4. В буфетних

     5. В пологових залах

209. Для яких сонячних променів найбільш характерна стимулююча дія ?

     1. * Видимих

     2. Інфрачервоних

     3. УФВ фракції А

     4. УФВ фракції B

     5. УФВ фракції C

210. Для яких сонячних променів найбільш характерна фотохімічна дія ?

     1. * УФВ

     2. Інфрачервоних

     3. Видимого світла

     4. альфа-променів

     5. Електромагнітних хвиль

211. Для яких сонячних променів найбільш характерний слабкий, загальностимулюючий, слабкий бактерацидний і сильний вітаміноутворюючий ефект ?

     1. * УФВ ділянки В

     2. УФВ ділянки A

     3. УФВ ділянки C

     4. Інфрачервоних

     5. Видимих

212. Для яких сонячних променів найбільш характерним є сильний бактерицидний і вітаміноутворюючий ефект ?

     1. * УФВ ділянки С

     2. УФВ ділянки A

     3. УФВ ділянки B

     4. Інфрачервоних

     5. Видимих

213. Для яких сонячних променів найбільш характерною є глибока теплова дія ?

     1. * Інфрачервоних

     2. Видимих

     3. УФВ фракції А

     4. УФВ фракції B

     5. УФВ фракції C

214. Довжина хвилі інфрачервоного випромінювання (нм):

     1. * Більше 760;

     2. 300 - 500;

     3. 400 - 760;

     4. 400 - 315;

     5. 315 - 280.

215. Довжина хвилі ультрафіолетового випромінювання (нм):

     1. 0,05 - 10;

     2. більше 400;

     3. менше 0,05;

     4. * 400 - 180;

     5. 400 - 760.

216. За допомогою якого приладу можна визначити еритемну дозу?

     1. Ультрафіолетметр УФМ-5

     2. Люксметр Ю-116

     3. * Біодозиметр Дольфельда-Горбачова

     4. Барометр

     5. Гігрометр

217. За допомогою якого приладу можна визначити коефіцієнт відбиття?

     1. Ультрафіолетметр

     2. *Люксметр

     3. Барометр

     4. Гігрометр

     5. Гігрограф

218. Заходи профілактики ультрафіолетової недостатності:

     1. нормалізація мікрокліматичних умов в приміщеннях;

     2. раціональне внутрішнє планування житла;

     3. * увіолеве скління, тривале перебування на відкритому повітрі;

     4. застосування йодованої солі;

     5. штучна вітамінізація добового харчового раціону вітаміном «Д» організованих контингентів населення.

219. Інсоляційний режим в приміщенні характеризується наступними показниками

     1. Орієнтація вікон

     2. Кількість тепла, що поступає в приміщення

     3. Відсоток інсоляційної площі

     4. Орієнтація вікон, кількість тепла, що поступає в приміщення

     5. * Орієнтація вікон, кількість тепла, що поступає в приміщення, відсоток інсоляційної площі

220. Інсоляційний режим та природнє освітлення приміщень залежить від?

     1. Кліматичних умов

     2. Системи забудови

     3. Планування приміщень

     4. Товщини віконних рам

     5. * Всі відповіді вірні

221. Коефіцієнт природного освітлення (КПО) - це:

     1. Щільність світлового потоку на освітлюваній поверхні

     2. Відношення площі вікон до площі підлоги

     3. * Процентне відношення горизонтальної освітленості в приміщенні до освітленості назовні

     4. Природна освітленість, яка припадає на площу 1 м²

     5. E. Відношення природної освітленості всередині приміщення до площі підлоги

222. Кут отвору - це

     1. Кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

     2. * Кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

     3. Кут між робочою поверхнею та лінією до верхнього краю вікна

     4. Кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника

     5. Кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна

223. Кут падіння світлових променів на робоче місце - це:

     1. A. Кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

     2. Кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

     3. * Кут між робочою поверхнею та лінією до верхнього краю вікна

     4. Кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника

     5. Кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна

224. Метод вимірювання інтенсивності УФ - випромінювання за допомогою уфіметра є:

     1. механічним;

     2. біологічним;

     3. статистичним;

     4. * фізичним;

     5. хімічним.

225. Метод орiєнтовної оцiнки iнтенсивностi оптичного випромiнення та його спектрального складу:

     1. Технічний

     2. * Розрахунковий

     3. Фотоєлектричний

     4. Фотохiмiчний

     5. Дозиметричний

226. Мінімальна величина коефіцієнта природного освітлення (КПО) в житлових будівлях нормується з врахуванням:

     1. Світловий клімат місцевості

     2. Бактерицидної дії світла

     3. * Характеру виконуваної зорової роботи

     4. Теплової дії світла

     5. Дії світла на біоритми організму

227. На північ не повинні бути орієнтовані вікна:

     1. Операційної кімнати

     2. Стоматологічнй кабінет

     3. Кухні

     4. * Палати

     5. Палати для інфарктних хворих

228. На північ повинні бути орієнтовані вікна:

     1. Операційної кімнати,

     2. Стоматологічнй кабінет

     3. Кухні

     4. Палати для інфарктних хворих

     5. * Всі відповіді вірні

229. На скільки поділок розграфлена верхня шкала люксметра Ю-116?

     1. На 30 поділок

     2. На 40 поділок

     3. На 50 поділок

     4. На 60 поділок

     5. * На 100 поділок

230. На скільки поділок розграфлена нижня шкала люксметра Ю-116?

     1. На 10 поділок

     2. На 20 поділок

     3. * На 30 поділок

     4. На 40 поділок

     5. На 50 поділок

231. Назвіть вплив надлишкових доз ультрафіолетового випромінювання

     1. Гемопатичний

     2. * Канцерогенний

     3. Фіброзуючий

     4. Прискорення вітаміноутворення

     5. Підвищення загальної резистентності

232. Назвіть джерело ультрафіолетового випромінювання, яке використовується для знезараження повітря закритих приміщень

     1. Еритемно-увіолева лампа

     2. Люмінесцентна лампа

     3. * Ртутно-кварцева лампа

     4. Газорозрядна лампа

     5. Світильник КСО

233. Назвіть метод вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання

     1. * Фотохімічний метод з використанням уранілу та щавлевої кислоти

     2. Фотохімічний метод з використанням уранілу

     3. Фотохімічний метод з використанням щавлевої кислоти

     4. Фотохімічний метод з використанням гемотоксилін-еозину

     5. Фотохімічний метод з використанням реактиву Тільманса

234. Назвіть метод вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання

     1. * Фотоелектричний метод за допомогою ультрафіолетметра

     2. Фотоелектричний метод за допомогою актинометра

     3. Фотоелектричний метод за допомогою люксметра

     4. Фотоелектричний метод за допомогою фотоекспонометра

     5. Фотоелектричний метод за допомогою піранометра Янішевського

235. Назвіть метод дослідження штучної освітленості прміщень

     1. Статистичний

     2. Лінійний

     3. Геометричний

     4. * Розрахунковий

     5. Фізичний

236. Назвіть найефективніший санітарно-гігієнічний захід щодо профілактики недостатності ультрафіолетового випромінювання

     1. Забезпеченість чистоті віконного скла

     2. Охорона довкілля від забруднення

     3. Використання бактерицидно-увіолевих ламп

     4. * Використання еритемно-увіолевих ламп

     5. Використання газорозрядних ламп

237. Назвіть основний ефект впливу інфрачервоного випромінювання

     1. Пігментоутворюючий

     2. Загальностимулюючий

     3. * Тепловий

     4. Вітаміноутворюючий

     5. Бактерицидний.

238. Назвіть основний показник, що характеризує стан штучної освітленості у приміщенні

     1. Площа приміщення

     2. Висота підвісу світильника

     3. Чистота скла

     4. Оформлення стін

     5. * Питома потужність

239. Назвіть показник світлотехнічного методу оцінки природної освітленості

     1. Кут падіння

     2. Коефіцієнт заглиблення

     3. Кут отвору

     4. Світловий коефіцієнт

     5. * Коефіцієнт природної освітленості

240. Назвіть прилад для вимірювання освітленості:

     1. Психрометр

     2. Кататермометр

     3. Анемометр

     4. Актинометр

     5. * Люксметр

241. Низькі рівні освітленості можуть призвести до розвитку:

     1. Блефарит

     2. Катаракту

     3. * Короткозорості

     4. Кон’юктивіта

     5. Іридоцикліта

242. Норматив загального штучного освітлення в кабінеті лікаря при люминисцентных лампах (лк):

     1. не більше 400;

     2. не більше 500;

     3. * не менше 400;

     4. не менше 500;

     5. 300.

243. Норматив загального штучного освітлення в кабінеті лікаря при лампах розжарювання (лк):

     1. не більше 100;

     2. не менше 100;

     3. не більше 200;

     4. * не менше 200;

     5. 150.

244. Норматив загального штучного освітлення в учбових класах при люмінесцентних лампах (лк):

     1. не менше 100;

     2. менше 200;

     3. не більше 300;

     4. * не менше 300;

     5. 150.

245. Норматив загального штучного освітлення в учбових класах при лампах розжарювання (лк):

     1. не менше 100;

     2. не більше 100;

     3. * не менше 150;

     4. не більше 150;

     5. не менше 50.

246. Нормативна тривалість безперервної інсоляції житлових приміщень гуртожитнів на території України з 22 березня до 22 вересня складає:

     1. Протягом половини світлового дня

     2. * Не менше 2,5 годин на день

     3. Не менше 2-х годин на день

     4. Не менше 1-єї години на день

     5. Не нормується

247. Одиниця вимірювання світлового потоку

     1. Люкс

     2. * Люмен

     3. Кандела

     4. Ніт

     5. Свічка

248. Оптичний спектр сонячної радіації (нм):

     1. Більше 300;

     2. * 4000-180;

     3. 760-400;

     4. 400-180;

     5. 180-10.

249. ?Орієнтація вікон в приміщенні не впливає на

     1. * Повітряний режим;

     2. Інсоляційний;

     3. Тепловий;

     4. Світловий

     5. Тепловий і світловий

250. Освітленість - це:

     1. * Щільність світлового потоку на освітлюваній поверхні;

     2. питома вага фотонів на одиницю площі;

     3. щільність світлового потоку на об’єм тіла;

     4. кількість світлових променів падаючих на освітлювану поверхню;

     5. яскравість світлового потоку на відбивній поверхні.

251. Освітлення вважається рівномірним, якщо відношення мінімальної освітленності до максимальної на відстані 0,75 м досліджуваної поверхні не нижче

     1. * 0,5

     2. 0,2

     3. 0,4

     4. 0,1

     5. 0,25

252. Питома вага випромінювань сонячного спектр, що досягають Землі:

     1. * видима частина-40%; УФ -випромінювання-1%; ІФ-випромінювання-59%;

     2. видима частина-50%; УФ-випромінювання-49%; ІФ-випромінювання-1%;

     3. видима частина -38%; УФ-випромінювання-2%; ІФ-випромінювання-60%

     4. видима частина-40%; УФ-випромінювання-59%; ІФ-випромінювання-1%

     5. видима частина -59%; УФ-випромінювання-1%; ІФ-випромінювання-40%

253. Питома вага якого випромінювання є найбільшою в спектрі сонячної радіації, що падає на поверхню землі ?

     1. Інфрачервоного

     2. * УФВ

     3. Видимого

     4. ?-променів

     5. Механічних хвиль

254. По якому з названих показників оцінюється достатність природного освітлення приміщень?

     1. інтенсивність електромагнітного випромінювання інфрачервоного діапазону;

     2. * коефіцієнт природної освітленості;

     3. інтенсивність електромагнітного випромінювання ультрафіолетового діапазону;

     4. інтенсивність електромагнітного випромінювання видимого діапазону;

     5. площа заскленої поверхні вікон.

255. Поняття про мiнiмальну добову профiлактичну дозу УФ випромiнювання:

     1. Антирахiтична доза

     2. Оптимальна доза УФ випромiнювання

     3. Бiодоза

     4. * Доза, яка попередує розвиток УФ-недостатностi, стимулюе фiзiологiчний стан органiзму

     5. Еритемна доза

256. Скільки відсотків має становити коефіцієнт ефективності бактерицидного опромінення?

     1. Не менше 50%

     2. Не менше 60%

     3. Не менше 70 %

     4. * Не менше 80%

     5. Не менше 90 %

257. Скільки повинен становити СК у допоміжних, складських приміщеннях?

     1. ½-1/3

     2. 1/3-1/6

     3. 1/6-1/8

     4. 1/8-1/9

     5. * 1/10-1/14

258. Скільки повинен становити СК у житлових приміщеннях?

     1. ½-1/3

     2. 1/3-1/6

     3. 1/6-1/8

     4. * 1/8-1/10

     5. 1/9-1/10

259. Скільки повинен становити СК у приміщеннях, де виконують точну роботу?

     1. ½-1/3

     2. ½-1/4

     3. * ½-1/5

     4. ½-1/6

     5. ½-1/7

260. Скільки повинен становити СК у приміщеннях, де виконують роботу середньої важкості?

     1. ½-1/3

     2. 1/3-1/6

     3. * 1/6-1/8

     4. 1/6-1/9

     5. 1/6-1/10

261. Скільки становить профілактична доза?

     1. * 1/8

     2. ¼

     3. ½

     4. 1/6

     5. 1/3

262. Скільки становить фізіологічна доза опромінення?

     1. 1/10

     2. 1/8

     3. * ¼

     4. 1/6

     5. 1/3

263. Скільки часу отримують пацієнти УФ- випромінювання з метою профілактики УФ- недостатності?

     1. 1-3 хв

     2. 1-5 хв

     3. * 2-5 хв

     4. 5-7 хв

     5. 7-9 хв

264. Склад сонячного спектру, що досягає поверхні Землі:

     1. * видимий спектр - 40%, ультрафіолетове - 1%, інфрачервоне випромінювання 59%;

     2. видимий спектр - 50%, ультрафіолетове - 49%, інфрачервоне випромінювання - 1%;

     3. видимий спектр - 38%, ультрафіолетове - 2%, інфрачервоне випромінювання - 60%;

     4. видимий спектр - 30%, ультрафіолетове - 30%, інфрачервоне випромінювання - 40%;

     5. видимий спектр - 50%, ультрафіолетове - 30%, інфрачервоне випромінювання - 20%.

265. Стійкість ясного бачення досягає свого найвищого значення при рівні освітленості:

     1. 70 лк

     2. 80 лк

     3. * 150 лк

     4. 100 лк

     5. 50 лк

266. Стробоскопічний ефект-це:

     1. Пульсація світла люмінесцентної лампи

     2. * Поява множинних контурів предмету, що рухається, при люмінесцентному освітленні

     3. Сприйняття люмінесцентного освітлення як недостатнього при розгляданні навіть крупних предметів

     4. Вплив шуму люмінесцентної лампи на центральну нервову систему

     5. Вплив недостатнього люмінесцентного освітлення на центральну нервову систему

267. Ступінь ефективності санації повітря УФ-променями має бути

     1. Не більше 80%

     2. Не менше 70%

     3. * Не менше 80%

     4. Не більше 50%

     5. Не менше 60%

268. Суть антирахітичної дії ультрафіолетового випромінювання на організм:

     1. тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

     2. за рахунок утворення фізіологічно активних речовин (гістаміно-подібні, холін, ацетилхолін) активується симпатико-адреналовая система, обмінні і трофічні процеси;

     3. потовщення і ущільнення епідермісу і утворення в ньому меланіну;

     4. * утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

     5. вплив випромінювання на нуклеїнові з’єднання мікробної клітини з подальшою її загибеллю.

269. Суть бактерицидного ефекту УФ - випромінювання:

     1. Тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

     2. за рахунок утворення гістаміноподібних речовин активується симпатико-адреналовая система;

     3. посилення утворення меланіну в епідермісі;

     4. утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

     5. * вплив випромінювання на нуклеїнові з’єднання мікробної клітини з подальшій її загибеллю.

270. Суть біологічного впливу ультрафіолетових променів на організм:

     1. * фотоліз білкових і утворення гістаміноподібних структур;

     2. пригноблення гемопоезу;

     3. нагрівання тканин;

     4. порушення біоритмів;

     5. посилення синтезу вітаміну «С» в організмі.

271. Суть загальностимулюючої дії ультрафіолетового випромінювання на організм людини:

     1. Тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

     2. * за рахунок утворення фізіологічно активних речовин (гістаміно-подібні, холін, ацетилхолін) активується симпатико-адреналовая система, обмінні і трофічні процеси;

     3. потовщення і ущільнення епідермісу і утворення в ньому меланіну;

     4. утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

     5. вплив випромінювання на нуклеїнові з’єднання мікробної клітини з подальшою її загибеллю.

272. Суть пигментообразующего дії ультрафіолетових променів на організм:

     1. Тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

     2. за рахунок утворення фізіологічно активних речовин (гістаміно-подібні, холін, ацетилхолін) активується симпатико-адреналовая система, обмінні і трофічні процеси;

     3. * потовщення і ущільнення епідермісу і посилення в ньому синтезу меланіну з тирозину;

     4. утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

     5. вплив випромінювання на нуклеїнові з’єднання мікробної клітини з подальшою її загибеллю.

273. Типи освітлювальних приладів:

     1. * прямого світла;

     2. точкове джерело;

     3. настільна лампа;

     4. підлогового типу;

     5. стельового типу.

274. У скількох точках вимірюють штучне освітлення у приміщеннях меншої площі?

     1. 8-10 точках

     2. 1-2 точках

     3. * 3-4 точках

     4. 5-6 точках

     5. 7-8 точках

275. У яких одиницях вимірюється освітленість?

     1. люмен;

     2. * люкс;

     3. стерадіан;

     4. свічка;

     5. тілесний кут.

276. Ультрафіолетові промені зони В не викликають таких ефектів:

     1. Загальностимулюючий ефект

     2. Слабкий бактерицидний ефект

     3. Антирахітичний ефект

     4. Пігментоутворюючий ефект

     5. * Тепловий ефект

277. Фізична суть сонячної радіації:

     1. розплавлена плазма;

     2. * потік електромагнітних коливань;

     3. потік теплової енергії;

     4. потік позитивних і негативних іонів;

     5. потік протонів.

278. Фізичний показник біологічної дії сонячних променів:

     1. відстань від Землі до Сонця;

     2. * квант випромінюваної енергії;

     3. кут падіння сонячного потоку на поверхні;

     4. сонячна активність;

     5. прозорість атмосфери Землі.

279. Хронiчнi ураження очей при дiї виробничих джерел УФ випромiнювання:

     1. * Хронiчний блефароконьюктивiт, катаракта

     2. Блефарит

     3. Блефароспазм

     4. Опiк,

     5. Фотоофальмiя

280. Час біодози для дитини з ознаками рахіту складає 4 хвилини. Який час опромінення повинен призначити фізіотерапевт з профілактичною метою?

     1. 1 хвилина;

     2. 2 хвилини;

     3. 3 хвилини;

     4. 4 хвилини;

     5. * 30 секунд.

281. Чим викликається зорове відчуття?

     1. Силою світла

     2. Світловим потоком

     3. * Яскравістю

     4. Освітленістю

     5. Блискістю

282. Швидкість розрізнення деталей при збільшенні освітленості:

     1. * Зростає при збільшенні освітленості до певних величин

     2. Зростає при зниженні освітленості до певних величин

     3. Зменшується при зниженні освітленості до певних величин

     4. Сповільнюється

     5. Не змінюється

283. Що відноситься до систем штучного освітлення ?

     1. * Загальне освітлення

     2. Природне освітлення

     3. Штучне освітлення

     4. Розсіяне освітлення

     5. Відбите освітлення

284. Що є нехарактерним для еритеми внаслідок дії УФВ ?

     1. * Розвивається зразу після опромінення

     2. Має латентний період

     3. Переходить у засмагу

     4. Має різкі межі

     5. Розвивається тільки в місці дії радіації

285. Що є основною свiтловою величиною на яку реагує око людини?

     1. Свiтловий потiк

     2. Свiтловий потiк

     3. Освiтленiсть

     4. Свiтловий потiк та свiтловий потiк

     5. * Яскравiсть поверхнi

286. Що є санітарно-показовим мікроорганізмом чистоти повітря приміщень?

     1. Кишкова паличка

     2. Протей

     3. Клебсієла

     4. * Золотистий стафілокок

     5. Ентерокок

287. Що з вищепереліченого не є характерним для змін в організмі внаслідок незадовільного освітлення ?

     1. * Підвищення газообміну

     2. Зниження газообміну

     3. Розвиток короткозорості

     4. Зниження проміжного обміну

     5. Зміни складу крові

288. Що з вищепереліченого не є характерним для раціонального освітлення ?

     1. * Зниження газообміну

     2. Оптимальна функція зорового аналізатора

     3. Активізація ЦНС

     4. Покращення самопочуття

     5. Підвищення працездатності

289. Що називається біодозою?

     1. доза, попереджуюча розвиток рахіту;

     2. доза, що знижує гіперкератоз шкіри;

     3. * доза, що викликає на незасмаглій шкірі ледве помітне почервоніння через 8-20 годин після опромінення ультрафіолетовим випромінюванням;

     4. доза, що викликає на шкірі ледве помітне збліднення через 8-20 годин після ультрафіолетового опромінення;

     5. доза, що викликає на незасмаглій шкірі ледве помітне почервоніння відразу післе ультрафіолетового опромінення.

290. Що називається глибиною закладання приміщення?

     1. відстань від підлоги до стелі;

     2. відстань від дверей до вікна;

     3. відстань від верхнього краю вікна до підлоги;

     4. відстань від зовнішньої до внутрішньої стіни;

     5. * відстань від стіни з вікном до протилежної.

291. Що називається коефіцієнтом природного освітлення?

     1. відстань від вікна до внутрішньої стіни в метрах;

     2. * відношення освітленості всередині приміщення до такої під відкритим небосхилом в%;

     3. відношення площі заскленної поверхні вікон до площі приміщення;

     4. відношення освітленості на робочому місці біля вікна до освітленості на робочому місці біля внутрішньої стіни приміщення в %;

     5. відношення площі кватирок до площі підлоги приміщення.

292. Що називається мінімальною профілактичною дозою УФ випромінювання?

     1. * доза ультрафіолетового опромінення, попереджуюча розвиток рахіту;

     2. доза інфрачервоного опромінення, попереджуюча розвиток рахіту;

     3. доза ультрафіолетового опромінення, попереджуюча розвиток гіповітамінозу «С»;

     4. доза ультрафіолетового опромінення, що викликає еритему на несмаглій шкірі;

     5. доза інфрачервоного опромінення, що підвищує адаптогенность організму.

293. Що називається оптимальною дозою ультрафіолетового опромінення?

     1. доза УФО, попереджуюча розвиток остеомаляції;

     2. * доза УФО, що підвищує захисні властивості організму;

     3. доза УФО, попереджуюча піментоутворення

     4. доза УФО, попереджуюча озвиток рахіту;

     5. доза УФО, що володіє бактерицидними властивостями.

294. Що називається світловим коефіцієнтом?

     1. Відстань від вікна до внутрішньої стіни в метрах;

     2. відношення освітленості на робочому місці всередині приміщення до такої під відкритим небосхилом у %;

     3. * відношення площі заскленної поверхні вікон до площі приміщення;

     4. відношення освітленості на робочому місці біля вікна до освітленості на робочому місці біля внутрішньої стіни приміщення в %;

     5. відношення площі кватирок до площі підлоги.

295. Що не є негативною рисою люмінесцентних ламп?

     1. Шум

     2. Пульсуюче світло

     3. Стробоскопічний ефект

     4. * Переважання в спектрі жовтих і червоних тонів

     5. Присмерковий ефект

296. Що покладено в основу гігієнічного нормування освітленості в приміщенні?

     1. кількість і потужність джерел освітленості;

     2. * характер виконуваної зорової роботи;

     3. орієнтація будівель;

     4. площа освітлюваної поверхні;

     5. кількість сонячних днів в році

297. Що прийнято вважати одиницею освітленості?

     1. Люмен

     2. Кандела

     3. * Люкс

     4. Ампер

     5. Барель

298. Як впливає засмага на здатність шкіри поглинати сонячні промені ?

     1. Збільшує

     2. Зменшує

     3. Не змінює

     4. Змінює у окремих осіб

     5. Підвищує чутливість до УФВ

299. Як впливає засмага на здатність шкіри поглинати сонячні промені ?

     1. * Збільшує

     2. Зменшує

     3. Не змінює

     4. Змінює у окремих осіб

     5. Підвищує чутливість до УФВ

300. Як можна знизити шкідливий вплив опосередкованого УФ-випромінювання на присутніх у приміщенні?

     1. Зменшенням потужності УФ-випромінювання

     2. Зменшенням часу опромінення

     3. Зменшенням відбивальної поверхні стін

     4. Обладнанням витяжної вентиляції

     5. Забезпеченням оптимальних мікрокліматичних параметрів

301. Як можна знизити шкідливий вплив опосередкованого УФ-випромінювання на присутніх у приміщенні?

     1. Зменшенням потужності уф-випромінювання

     2. * Зменшенням часу опромінення

     3. Зменшенням відбивальної поверхні стін

     4. Обладнанням витяжної вентиляції

     5. Забезпеченням оптимальних мікрокліматичних параметрів

302. Яка негативна дія на шкіру не є характерною для дії надмірних доз УФВ ?

     1. * Розеоли

     2. Еритема

     3. Набряк

     4. Дерматит

     5. Утворення пухирів

303. Яка норма КПО для житла?

     1. 1 %

     2. * 0,5 %

     3. 1.5 %

     4. 2 %

     5. 2,5%

304. Яка освітленість забезпечує найкращу контрастну чутливість ока?

     1. * 2000 лк

     2. 500 лк

     3. 1500 лк

     4. 2500 лк

     5. 1000 лк

305. Яка освітлювальна арматура ламп розжарювання рекомендована для загального освітлення класів?

     1. Прямого світла

     2. Розсіяного світла

     3. * Відбитого світла

     4. Немає правильної відповіді

     5. Прямого і розсіяного світла

306. Яка освітлювальна арматура ламп розжарювання рекомендована для загального освітлення палат?

     1. Прямого світла

     2. * Розсіяного світла

     3. Відбитого світла

     4. Немає правильної відповіді

     5. Прямого і розсіяного світла

307. Яка освітлювальна арматура ламп розжарювання рекомендована для загального освітлення спалень?

     1. Прямого світла

     2. * Розсіяного світла

     3. Відбитого світла

     4. Немає правильної відповіді

     5. Прямого і розсіяного світла

308. Яка освітлювальна арматура ламп розжарювання рекомендована для місцевого освітлення робочого місця?

     1. * Прямого світла

     2. Розсіяного світла

     3. Відбитого світла

     4. Немає правильної відповіді

     5. Прямого і розсіяного світла

309. Яка основна роль світла у житті людини?

     1. * Біологічна

     2. Інформаційна

     3. Технічна

     4. Виконання зорових робіт

     5. Виконання технічних робіт

310. Яка особливість увіолевого скла ?

     1. * Краще пропускає УФВ

     2. Краще затримує УФВ

     3. Краще пропускає інфрачервоні промені

     4. Краще затримує інфрачервоні промені

     5. Краще пропускає видиме світло

311. Яка частина тіла (або прилад) використовується для вимірювання інфрачервоній радіації суб’єктивним методом?

     1. уфідозиметр;

     2. передпліччя (внутрішня частина);

     3. * кисть (тильна частина);

     4. анемометр;

     5. люксметр.

312. Який біологічний ефект впливу ультрафіолетового випромінювання.

     1. Гемолітичний

     2. Діуретичний

     3. Тепловий

     4. * Пігментоутворюючий.

     5. Утворення вільних радикалів

313. Який буде коефіцієнт заглиблення у приміщеннях, де виконувана робота не потребує точності (класах)?

     1. 1

     2. 1.5

     3. 2

     4. До 2.5

     5. 3

314. Який вітамін синтезується під дією УФ-променів ?

     1. * Холекальциферол

     2. Ергокальциферол

     3. Токоферол

     4. Біофлавоноїд

     5. Ретинол

315. Який з перерахованих показників природної освітленості является непрямим?

     1. * Світловий коефіцієнт;

     2. КЕО;

     3. показник абсолютної освітленості;

     4. висота підвіконника;

     5. відстань від верхнього краю вікна до стелі.

316. Який колір є оптимальний для стін кімнати орієнтованої на південь ?

     1. * Салатовий

     2. Жовтий

     3. Абрикосовий

     4. Оранжевий

     5. Рожевий

317. Який колір є оптимальний для стін кімнати орієнтованої на північ ?

     1. * Абрикосовий

     2. Салатовий

     3. Голубий

     4. Сірий

     5. Зелений

318. Який мінімальний час інсоляції в приміщенні повинен бути для забезпечення необхідної дози ультрафіолету?

     1. Не менше 30 хвилин;

     2. Не менше 1 години;

     3. Не менше 1,5 години;

     4. Не менше 2 години;

     5. * Не менше 3 години.

319. Який патологічний стан виникає при недостатності ультрафіолетового випромінювання?

     1. Ураження зору

     2. Анемія

     3. * Рахіт

     4. Ураження шлунково-кишкового тракту

     5. Схуднення

320. Який прилад або пристрій необхідно для визначення світлового коефіцієнта?

     1. люксметр;

     2. * рулетка;

     3. актинометрія;

     4. біодозиметр;

     5. анемометр.

321. Який прилад використовується для визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання

     1. Люксметр

     2. Фотоекспозиметр

     3. * Актинометр ЛІОТ

     4. Фотоінтенсиметр.

     5. Біодозиметр

322. Який прилад необхідний для визначення КПО в приміщенні?

     1. актинометрія;

     2. біодозиметр;

     3. * люксметр ;

     4. анемометр;

     5. кататермометр.

323. Який прилад необхідний для визначення рівномірності штучного освітлення?

     1. актинометрія;

     2. равномер;

     3. * люксметр;

     4. уфидозиметр;

     5. анемометр.

324. Який прилад необхідний для вимірювання інтенсивності інфрачервоної радіації?

     1. термометр;

     2. анемометр;

     3. гігрометр;

     4. люксметр;

     5. * актинометр.

325. Який прилад необхідний для вимірювання інтенсивності інфрачервоної радіації?

     1. психрометр;

     2. барометр;

     3. уфидозиметр;

     4. * актинометрія;

     5. кататермометр.

326. Який процес покладений в основу вимірювання інтенсивності УФ - випромінювання за допомогою уфідозиметра?

     1. біологічний ефект;

     2. п‘єзоефект;

     3. зміна електропотенціалу шкіри;

     4. окислювально-відновний процес;

     5. * фотострум.

327. Який рівень освітленості нормується?

     1. * Мінімальний

     2. Максимальний

     3. Середній

     4. Оптимальний

     5. Максимально-мінімальний

328. Який спектр (по довжині хвилі) ультрафіолетового випромінювання має велику біологічну активність?

     1. * 200-315 нм

     2. 100-200 нм

     3. 315-400 нм

     4. 150-200 нм

     5. 50-100 нм

329. Який фізичний процес покладений в основу роботи актинометрії?

     1. фотострум;

     2. * термоелектрична емісія;

     3. люмінісцентний процес;

     4. п‘єзоефект;

     5. зміна об’єму речовини.

330. Яким газом атмосфери найкраще затримується УФВ ?

     1. * Озоном

     2. Азотом

     3. Киснем

     4. Гелієм

     5. Вуглекислим газом

331. Яким документом нормується рівень освітленості?

     1. * Будівельними нормами

     2. Санітарними нормами

     3. Галузевими нормативами

     4. Відомчими нормами

     5. Законодавчими нормами

332. Яким приладом оптимально проводити посів повітря для визначення ЗМЧ?

     1. Аспіратором

     2. Поглиначем

     3. * Апаратом Кротова

     4. Газоаналізатором

     5. Седиментатором

333. Яким терміном називають відношення світлового потоку, що падає на поверхню, до площі цієї поверхні ?

     1. * Освітленість

     2. Сили світла

     3. Яскравість

     4. Інтенсивність

     5. Рівномірність

334. Яким терміном називають кількість світла, що відбивається від поверхні в напрямку до ока ?

     1. * Яскравість

     2. Сили світла

     3. Освітленість

     4. Інтенсивність

     5. Рівномірність

335. Яким терміном називають щільність світлового потоку в певному напрямку ?

     1. * Силою світла

     2. Освітленістю

     3. Яскравістю

     4. Рівномірністю

     5. Достатністю

336. Якими одиницями вимірюють силу світлового потоку ?

     1. * Люмен

     2. Люкс

     3. Стерадіан

     4. Ніт

     5. Кд/м2

337. Які Ви знаєте методи визначення напруженості УФ випромінювання?

     1. * Біологічний

     2. Фотохімічний

     3. Механічний

     4. Термічний

     5. Гігієнічний

338. Які з перерахованих показників природної освітленості відносяться до додаткових:

     1. світловий коефіцієнт;

     2. КЕО;

     3. коефіцієнт заставляння;

     4. * висота підвіконника;

     5. абсолютна освітленість;

339. Які захворювання зумовлені недостатнім освітленням?

     1. Гіперметропія

     2. * Міопія

     3. Астигматизм

     4. Гемералопія

     5. Ксерофтальмія

340. Які із променів мають найбільшу довжину хвилі?

     1. Видимі

     2. УФВ

     3. * Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

341. Які із променів мають найменшу довжину хвилі?

     1. Видимі

     2. * УФВ

     3. Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

342. Які із сонячних променів найглибше проникають в організм людини ?

     1. * Інфрачервоні

     2. УФВ фракції А

     3. УФВ фракції B

     4. УФВ фракції C

     5. Видимі

343. Які із сонячних променів найменше проникають в товщу шкіри ?

     1. * УФВ

     2. Інфрачервоні

     3. Видимі

     4. Червоні

     5. Фіолетові

344. Які існують джерела штучного освітленння?

     1. * лампи розжарювання;

     2. лампи загальні;

     3. лампимісцеві;

     4. лампи інтегральні;

     5. лампи комбіновані.

345. Які існують системи штучного освітлення?

     1. лампи розжарювання і люмінесцентні лампи;

     2. * загальна, місцева, комбінована;

     3. місцева і пристенная;

     4. пряма і відбита;

     5. пряма розсіяна і відбита.

346. Які люмінесцентні лампи використовують для штучного освітлення приміщень?

     1. Відбитого світла

     2. Опалесцентного світла

     3. Розсіяного світла

     4. * Денного світла

     5. Прямого світла

347. Які органи і тканини найбільш чутливі до ушкоджуючої дії ультрафіолетового випромінювання?

     1. Легені

     2. Печінка

     3. * Орган зору і шкіра

     4. Паренхіматозні органи

     5. Слизові оболонки

348. Які прилади використовують для профілактики Уф- недостатності?

     1. * УФ- опромінювачі тривалої дії

     2. Люксметр

     3. Біодозиметр

     4. Ультрафіолетметр

     5. Барометр

349. Які промені в надлишкових дозах мають бластомогенну дію?

     1. Видимі

     2. * УФВ

     3. Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

350. Які промені мають анти рахітичний ефект?

     1. Видимі

     2. * УФВ

     3. Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

351. Які промені мають бактерицидний ефект?

     1. Видимі

     2. * УФВ

     3. Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

352. Які промені мають вітаміноутворюючий ефект?

     1. Видимі

     2. * УФВ

     3. Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

353. Які промені мають переважно тепловий ефект?

     1. Видимі

     2. УФВ

     3. * Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

354. Які промені найбільш стимулюють ЦНС?

     1. * Видимі

     2. УФВ

     3. Інфрачервоні

     4. Червоні

     5. Фіолетові

355. Які промені сонячного випромінювання максимально затримуються атмосферою землі ?

     1. * УФВ фракції С

     2. УФВ фракції B

     3. УФВ фракції A

     4. Інфрачервоні

     5. Видимі

356. Які світильники є найбільш придатними з гігієнічної точки зору?

     1. Прямого світла

     2. Розсіяного світла

     3. Напіврозсіяного світла

     4. Напівпрямого світла

     5. Жоден з перерахованих

357. Які світлотехнічні поняття є головними для характеристики освітлення?

     1. Сила світловий потік

     2. * Освітленість

     3. Сила світла

     4. Світловий потік

     5. Яскравість

358. Які сонячні промені здатні викликати фотоофтальмію ?

     1. * УФВ

     2. Інфрачервоні

     3. Видимі

     4. Червоні

     5. Фіолетові

359. Які сонячні промені мають бластомогенну дію ?

     1. * УФВ

     2. Інфрачервоні

     3. Видимі

     4. Червоні

     5. Фіолетові

360. Які сонячні промені мають здатність підвищувати імунобіологічні властивості організму ?

     1. * УФВ

     2. Інфрачервоні

     3. Видимі

     4. α-промені

     5. Електромагнітні хвилі

361. Якою дією обумовлено ушкоджуючий ефект ультрафіолетового випромінювання?

     1. Термічною

     2. Електричною

     3. * Фотохімічною

     4. Сенсибілізуючою

     5. Механічною

362. Яку дозу ультрафіолетового опромінення повинен призначити фізіотерапевт для післяопераційного хворого?

     1. профілактичну;

     2. * адаптогенну;

     3. антитоксичну;

     4. біологічну;

     5. бактерицидну.

363. Яку питому вагу має видиме випромінювання, що досягає поверхні Землі (%)?

     1. * 40;

     2. 1;

     3. 59;

     4. 70;

     5. 28.

364. Яку питому вагу має ультрафіолетове випромінювання, що досягає поверхні Землі (%)?

     1. 40;

     2. * 1;

     3. 59;

     4. 70;

     5. 28.

365. Назвіть прилад, що призначений для відбору проб повітря?

     1. Прилад Кротова

     2. Біодозиметр Горбачова

     3. *Аспіратор Мігунова

     4. Уфіметр

     5. Дозиметр ДАУ-81

366. Яке з цих джерел УФ-радіації не відноситься до штучних джерел?

     1. Прямі ртутно-кварцові лампи

     2. Дугові ртутно-кварцові лампи

     3. Лампи еритемні увіолеві

     4. Лампи бактерицидні увіолеві

     5. * Лампи розжарювання

367. Біодозиметр Горбачова являє собою:

     1. Прилад, що складається з двох частин: світлосприймаючої та реєструючої

     2. * Планшетка з 6-ма отворами

     3. Термометр з циліндричним резервуаром

     4. Термометр з шаровим резервуаром

     5. Обертовий диск, реометр, клиновидна щілина

368. На скільки областей поділяється діапазон УФ-випромінювання Сонця та штучних джерел?

     1. 1

     2. 2

     3. * 3

     4. 4

     5. 5

369. Принцип методу визначення максимальної вологоємкості грунту:

     1. визначення часу, за який вода пройде через шар грунту;

     2. визначення вмісту вологи в грунті (у відсотках) по відношенню до абсолютно сухого грунту;

     3. визначення відстані, на яку піднімається вода по капілярах грунту через певний час;

     4. * визначення кількості води (у відсотках), яку може максимально поглинути грунт;

     5. визначення загального об'єму пор в грунті (у відсотках).

370. В сучасних промислово розвинутих населених пунктах на здоров'я людини впливають різноманітні комбінації атмосферних забруднень. Для яких з наведених комбінацій інгредієнтів встановлено ефект сумації біологічної дії?

     1. * Діоксид азоту + діоксид сірки + оксид вуглецю

     2. Сірчана кислота + пил

     3. Аміак + бензол

     4. Ацетон + діоксид сірки

     5. Фенол + циклогексан

371. Величина гранично допустимого рівня внесення екзогенної хімічної речовини у грунт визначається на підставі:

     1. загально-санітарного показника шкідливості

     2. лімітуючого показника шкідливості

     3. водно-міграційного показника шкідливості

     4. органолептичного показника шкідливості

     5. * гранично-допустимої концентрації

372. Величина гранично допустимого рівня внесення екзогенної хімічної речовини у грунт визначається на підставі:

     1. * Гранично-допустимої концентрації

     2. епідеміологічного показника шкідливості

     3. водно-міграційного показника шкідливості

     4. транслокаційного показника шкідливості

     5. органолептичного показника шкідливості

373. Вибір системи вентиляції житлових і громадських будинків залежить від:

     1. * необхідної кратності повітрообміну

     2. вмісту вуглекислоти

     3. величини окислюваності

     4. бактеріологічних показників

     5. вмісту пилу

374. Вид природної вентиляції:

     1. * Інфільтрація;

     2. припливна;

     3. місцева;

     4. загальна;

     5. фрамужна.

375. Види вентиляції:

     1. зовнішня;

     2. внутрішня;

     3. * Аерація;

     4. cкрізна;

     5. фрамужна.

376. Види вентиляції:

     1. кватирка;

     2. фрамужна;

     3. * природна і штучна;

     4. аерація і інфільтрація;

     5. внутрішньостінна.

377. Види природної вентиляції:

     1. кондиціонування;

     2. внутрішня:

     3. зовнішня:

     4. * Аерація:

     5. фрамужна.

378. Визначення санітарного числа грунту (число Хлебникова):

     1. розрахунок відношення кількості органічного азоту, що не розклався в грунті до азоту гумусу;

     2. * розрахунок відношення кількості азоту гумусу (грунтового білкового азоту) до кількості органічного азоту грунту, що не розклався;

     3. визначення відношення азоту амонію до загальної кількості азоту в ґрунту;

     4. визначення кратності перевищення ГДК хімічних речовин в ґрунті;

     5. визначення кратності перевищення ГДК нітратів в ґрунті.

379. Від чого залежить хімічний склад харчових продуктів рослинного та тваринного походження?

     1. * Типу грунту та його хімічного складу

     2. Наявності мікроорганізмів.

     3. Кислотності грунту.

     4. Повітропроникності грунту.

     5. Водопроникності.

380. Вкажіть основну причину погіршання самопочуття у приміщенні, що погано вентилюється.

     1. Гіперіонізація повітря.

     2. Накопичення антропотоксинів.

     3. Підвищення концентрації азоту.

     4. Зниження концентрації азоту.

     5. * Підвищення концентрації вуглекислого газу.

381. ГДК у ґрунті недоцільно встановлювати для пестицидів:

     1. мало токсичних

     2. мало летючих

     3. * мало стійких у навколишньому середовищі

     4. мало кумулятивних

     5. Які рідко використовуються

382. ГДК хімічних речовин у грунті визначається на підставі показників:

     1. транслокаційного

     2. міграційного водного

     3. міграційного повітряного

     4. загальносанітарного

     5. * усі відповіді правильні

383. ГДК хімічних речовин у грунті визначається на підставі показників:

     1. транслокаційного і міграційного водного

     2. міграційного повітряного і загальносанітарного

     3. санітарно-токсикологічного

     4. усі відповіді правильні

     5. * усіх вказаних, окрім санітарно-токсикологічного

384. ГДК хімічної речовини у грунті - це максимальна її кількість у мг/г на 100 г абсолютно сухого грунту, яка:

     1. не викликає ніяких змін у організмі

     2. не впливає на самоочищуючу здатність ґрунту

     3. не сприймається органами чуттів

     4. * не викликає жодних змін у організмі, не сприймається органами чуттів, не впливає на самоочищуючу здатність ґрунту

     5. Правильної відповіді немає

385. Геохімічні ендемії – це захворювання, що пов’язані з:

     1. Фекальним забрудненням води і грунту;

     2. Забрудненням води і грунту рослинними залишками;

     3. Фізичними властивостями грунту;

     4. * Надлишком або нестачею в грунті хімічних речовин;

     5. Забрудненням грунту геогельмінтами.

386. Геохімічні провінції – це місцевості з:

     1. Кам’янистими грунтами.

     2. Грунтами, забрудненими геогельмінтами.

     3. * Аномальним вмістом хімічних речовин.

     4. Заболоченими грунтами.

     5. Певним вмістом хімічних речовин.

387. Гігієнічне значення вмісту азоту нітратів у грунті полягає в тому, що це –

     1. *показник давнього органічного забруднення

     2. показник свіжого органічного забруднення

     3. прямий показник фекального забруднення грунту

     4. показник чистоти грунту

     5. непрямий показник забруднення грунту

388. Гігієнічне значення вмісту клостридії перфрінгенс полягає у тому, що це –

     1. * показник давнього органічного забруднення

     2. показник свіжого органічного забруднення

     3. прямий показник фекального забруднення грунту і показник чистоти грунту

     4. показник чистоти грунту

     5. непрямий показник забруднення грунту

389. Гігієнічне значення вмісту яєць гельмінтів у грунті полягає в тому, що це –

     1. показник давнього органічного забруднення

     2. показник свіжого органічного забруднення

     3. * прямий показник фекального забруднення грунту

     4. показник чистоти грунту

     5. непрямий показник забруднення грунту

390. Гігієнічне значення СО₂ в повітрі приміщення:

     1. * Непрямий показник антропогенного забруднення повітря приміщень;

     2. Непрямий показник забруднення повітря приміщень відпрацьованими газами автотранспорту;

     3. Прямий показник забруднення повітря приміщень;

     4. Регулятор дихального центру;

     5. Непрямий показник забруднення атмосферного повітря.

391. Гігієнічне значення фізичних властивостей грунту:

     1. * впливають на ефективність протікання процесів самоочищення в грунті;

     2. впливають на хімічний склад атмосферного повітря;

     3. сприяють утворенню озонового шару атмосфери;

     4. сприяють виникненню геохімічних ендемій;

     5. сприяють виникненню ендемічних захворювань.

392. Гігієнічне значення фізичних властивостей грунту:

     1. сприяють утворенню озонового шару атмосфери;

     2. впливають на хімічний склад атмосферного повітря;

     3. * впливають на кліматичні умови в даній місцевості;

     4. сприяють виникненню геохімічних ендемій;

     5. сприяють виникненню ендемічних захворювань.

393. Гігієнічний норматив СО₂ в житлових приміщеннях (%):

     1. до 1;

     2. не більше 1,0;

     3. * не більше 0,1;

     4. не менше 0,1;

     5. 1.

394. Головний фактор, який має гігієнічне значення при компостуванні, це:

     1. вологість

     2. * температура

     3. рН

     4. хімічний склад

     5. Кількість вуглекислого газу

395. Грунт з високими титрами кишкової палички і низькими титрами спороутворюючих і нітрифікуючи бактерій:

     1. характеризує його як вільний від кишкової палички

     2. свідчить про свіже фекальне забруднення

     3. * свідчить про давнє органічне забруднення, де ще не закінчені процеси розпаду органічних речовин

     4. характеризує його як чистий з закінченим процесом самоочищення

     5. Правильної відповіді немає

396. Грунтоутворюючий чинник:

     1. стічні води промислових підприємств;

     2. мінеральні добрива, отрутохімікати;

     3. озоновий шар атмосфери;

     4. * вік материка;

     5. відходи промислових підприємств.

397. Грунтоутворюючий чинник:

     1. * тваринні організми;

     2. стічні води промислових підприємств;

     3. мінеральні добрива, отрутохімікати;

     4. радіоактивні відходи промислових підприємств;

     5. всі відходи промислових підприємств.

398. Грунтоутворюючий чинник:

     1. електричне і магнітне поле Землі;

     2. * рельєф місцевості;

     3. стічні води промислових підприємств;

     4. наявність корисних копалини;

     5. радіоактивні відходи промислових підприємств.

399. Джерела забруднення грунту мінеральними речовинами

     1. крупні тваринницькі комплекси;

     2. * викиди, стічні води, тверді відходи промислових підприємств;

     3. атомні електростанції;

     4. нафтопереробна промисловість;

     5. виробництво будівельних матеріалів;

400. Джерела забруднення грунту органічними речовинами:

     1. стічні води металургійних підприємств;

     2. * кладовища, скотомогильники;

     3. атомні електростанції;

     4. мінеральні добрива;

     5. виробництво будівельних матеріалів.

401. Джерела забруднення грунту органічними речовинами:

     1. стічні води металургійних підприємств;

     2. виробництво будівельних матеріалів;

     3. атомні електростанції;

     4. мінеральні добрива;

     5. * крупні тваринницькі комплекси;

402. Джерела забруднення грунту органічними речовинами:

     1. * підприємства харчової промисловості;

     2. виробництво будівельних матеріалів;

     3. стічні води металургійних підприємств;

     4. мінеральні добрива;

     5. атомні електростанції.

403. Джерела забруднення грунту радіоактивними речовинами:

     1. підприємства харчової промисловості;

     2. нафтопереробна промисловість;

     3. * аварійні ситуації на АЕС;

     4. фекально-господарська каналізація;

     5. відходи підприємств хімічної промисловості.

404. Джерела забруднення грунту радіоактивними речовинами:

     1. підприємства харчової промисловості;

     2. нафтопереробна промисловість;

     3. радіолокаційні станції;

     4. фекально-господарська каналізація;

     5. * відходи підприємств (об'єктів), що використовують радіоактивні речовини.

405. Джерела забруднення грунту токсичними речовинами:

     1. підприємства харчової промисловості;

     2. * застосування отрутохімікатів в сільському господарстві;

     3. тваринницькі комплекси;

     4. атомні електростанції;

     5. кладовища, скотомогильники.

406. Джерело забруднення грунту мінеральними речовинами:

     1. крупні тваринницькі комплекси;

     2. нафтопереробна промисловість;

     3. атомні електростанції;

     4. * мінеральні добрива;

     5. виробництво будівельних матеріалів;

407. Для розрахунку фактичної кратності повітрообміну в приміщенні потрібно визначити:

     1. об'єм припливного повітря;

     2. об'єм витяжного повітря;

     3. відношення притока до витяжки;

     4. відношення площі вентиляційного отвору до об'єму повітря, що поступає, за час;

     5. * відношення об'єму повітря, що поступає (що видаляється), за час до об'єму приміщення.

408. Для санітарно-бактеріологічного дослідження ґрунту проби необхідно відбирати:

     1. щотижня

     2. 2 раза на місяць

     3. щомісячно

     4. * 1 раз на квартал у вегетаційний період

     5. щомісячно у вегетаційний період

409. До групи технологічних заходів щодо санітарної охорони грунту відносяться:

     1. Збір і видалення відходів

     2. збір, видалення і знешкодження відходів

     3. вибір земельних ділянок для полігонів поховання ТБО

     4. обгрунтування величини СЗЗ полігону поховання

     5. *створення маловідхідних виробництв

410. До непрямих джерел забруднення грунту відносяться:

     1. викиди промислових підпрємств

     2. відпрацьовані гази авто і авіа- транспорту

     3. рідкі відходи зі ставків-накопичувачів

     4. *усе зазначене

     5. Правильної відповіді немає

411. До непрямих джерел забруднення грунту відносяться:

     1. викиди промислових підпрємств

     2. відпрацьовані гази авто і авіа- транспорту

     3. рідкі відходи зі ставків-накопичувачів

     4. * усе зазначене

     5. нічого з зазначеного

412. До прямих джерел забруднення грунту відносятся:

     1. мінеральні добрива

     2. пестициди, які використовуються для протравлення насіння

     3. побутові і промислові відходи

     4. * усе перераховане

     5. усе перераховане, окрім промислових відходів

413. До прямих джерел забруднення грунту відносятся:

     1. мінеральні добрива

     2. пестициди, які використовуються для протравлення насіння

     3. побутові і промислові відходи

     4. * усе перераховане

     5. усе перераховане, окрім промислових відходів

414. Допустимий вміст СО₂ в повітрі лікарняної палати:

     1. 0,5-1%;

     2. 0,3-0,4%;

     3. до 3 %;

     4. * 0,07-0,1%;

     5. 0,03-0,04%.

415. Дослідження по науковому обгрунтуванню ГДК хімічних речовин в грунті проводяться на всіх напрямках, окрім:

     1. у екстремальних лабораторних умовах

     2. у стандартних грунтово-кліматичних умовах

     3. * у натурних умовах

     4. на кібернетичних моделях

     5. на біологічних моделях

416. Епідемічне значення у грунті має показник:

     1. клострідіум ботулінум

     2. клострідіум перфрінгес

     3. термофільні бактерії

     4. * ентерококи

     5. нітрифікуючі бактерії

417. З гігієнічних позицій забруднення грунту – це:

     1. * присутність хімічних речовин і біологічних агентів в неналежних кількостях, в неналежний час, в неналежному місці*

     2. статистично достовірне відхилення від природного складу аналогічного типу грунту

     3. перевищення ГДК екзогенних хімічних речовин в грунті

     4. неправильне співвідношення в грунті біогенних елементів

     5. наявність в грунті мікроорганізмів

418. З гігієнічної точки зору найбільш значущим методом знешкодження твердих побутових відходів є:

     1. спалювання

     2. захоронення

     3. складування

     4. * компостування

     5. сортування

419. Задовільно чисте повітря житлових і громадських будинків характеризує мікробне число на рівні:

     1. * 2 - 4 тис.кл/м³

     2. більше 4 тис.кл/м³

     3. 4-7 тис.кл/м³

     4. більше 7 тис.кл/м³

     5. Жодне з наведених значень

420. Захворюваність геогельмінтозами є найбільш показовим критерієм епідеміологічної оцінки ґрунту тому, що:

     1. яйця і личинки гельмінтів тривалий час зберігаються у ґрунті

     2. яйця гельмінтів свідчать про фекальне забруднення ґрунту

     3. гельмінтози у порівнянні з іншими кишковими інфекціями найбільше розповсюджені

     4. * для яєць гельмінтів обов’язковим процесом є проходження ґрунтового циклу розвитку

     5. Правильної відповіді немає

421. Здатність ґрунту поглинати та пропускати воду, яка надходить з поверхні називається:

     1. повітропроникність

     2. пористість

     3. * водопроникність

     4. вологоємність

     5. капілярність ґрунту

422. Здатність ґрунту пропускати повітря через свою товщу – це:

     1. * повітропроникність

     2. пористість

     3. водопроникність

     4. вологоємність

     5. капілярність ґрунту

423. Значення азоту атмосфери:

     1. участь у фотосинтезі;

     2. * розчинник кисню в атмосфері;

     3. розчинення в біосередовищах грунту;

     4. фізіологічний збудник дихального центру;

     5. бере участь у формуванні парникового ефекту.

424. Індикаторним показником для оцінки ефективності роботи вентиляції приміщень житлових і громадських будівель служать:

     1. Аміак.

     2. * Діоксид вуглецю.

     3. Окисленість.

     4. Пил.

     5. Мікроорганізми.

425. Кількість вологи, яку здатний утримати ґрунт сорбційними та капілярними силами називається:

     1. повітропроникність

     2. пористість

     3. водопроникність

     4. * вологоємність

     5. капілярність ґрунту

426. Коли вологоємність грунту максимальна ?

     1. * При найменшій величині пор і найбільшому загальному об’ємі пор

     2. При найменшій величині пор і найменшому об’ємі пор

     3. При найбільшій величині пор і найбільшому загальному об’ємі пор

     4. При найбільшій величині пор і найменшому загальному об’ємі пор

     5. При найбільшій фільтраційній здатності грунту

427. Колі-титр грунту - це:

     1. найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 геогельмінт;

     2. найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 анаеробний мікроорганізм;

     3. кількість спор анаеробів в 0,25 м³ грунту;

     4. * найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 кишкова паличка;

     5. кількість кишкових паличок в 1 кг грунту.

428. Концентрація забруднюючих речовин у повітрі закритих приміщень не повинна перевищувати:

     1. * Середньодобове значення ГДК для атмосферного повітря

     2. максимально разове значення ГДК для атмосферного повітря

     3. 1/3 ГДК середньодобової

     4. 1/3 ГДК максимально разової

     5. Жодне з наведених значень

429. Кратність повітрообміну – це:

     1. Кількість вентиляційного повітря за 24 години;

     2. Кількість повітря, що припадає на всіх людей присутніх у приміщенні;

     3. * Відношення годинного об’єму вентиляційного повітря до кубатури приміщення;

     4. Об’єм вентиляційного повітря;

     5. Відношення площі приміщення до об’єму вентиляційного повітря.

430. Механічний склад грунту визначають за допомогою:

     1. Свердел Френкеля

     2. * Сит Кнопа

     3. Циліндра Геннера

     4. Приладу Журавльова

     5. Батометра

431. Мікробне число ґрунту – це:

     1. найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 геогельмінт;

     2. найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 анаеробний мікроорганізм;

     3. * найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 кишкова паличка;

     4. кількість кишкових паличок в 1 кг грунту.

     5. кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5 % м'ясо-пептонному агарі при температурі 37 ⁰С за 24 години

432. На забруднення ґрунту і пригнічення процесів мінералізації вказує:

     1. присутність хлоридів, нітратів і відсутність аміаку

     2. зниження вмісту органічного вуглецю і азоту

     3. підвищення вмісту органічного азоту і відсутність органічного вуглецю

     4. підвищення вмісту азоту і вуглецю при відсутності аміаку

     5. * підвищення вмісту органічного азоту, вуглецю і аміаку

433. На процеси самоочищення ґрунту вказує підвищення у ньому в порівнянні з контрольною ділянкою:

     1. вуглецю і хлоридів

     2. вуглецю, хлоридів і органічного азоту

     3. вуглецю, органічного азоту і аміаку

     4. хлоридів і аміаку

     5. * аміаку, нітратів

434. Назвіть засоби забезпечення природної вентиляції повітря.

     1. Витяжні вентилятори.

     2. Приточні вентилятори.

     3. Приточно-витяжні вентилятори.

     4. * Дефлектори.

     5. Кондиціонери.

435. Назвіть основний показник ефективності природної вентиляції:

     1. Об’єм повітря.

     2. Коефіцієнт кореляції.

     3. * Коефіцієнт аерації.

     4. Світловий коефіцієнт.

     5. Теплове самопочуття.

436. Назвіть показник ефективності вентиляції приміщення за кратністю повітрообміну.

     1. 0-1.

     2. 1-2.

     3. * 2-3

     4. 3-4

     5. 4-5

437. Назвіть показники ефективності штучної вентиляції:

     1. * Кратність повітрообміну.

     2. Концентрація кисню.

     3. Концентрація інертних газів

     4. Коефіцієнт природного освітлення.

     5. Коефіцієнт аерації.

438. Найбільш вагомим джерелом хімічного забруднення грунту є:

     1. промислові стічні води

     2. тверді побутові відходи

     3. * викиди промислових підприємств у атмосферу

     4. тверді промислові відходи

     5. Правильної відповіді немає

439. Найбільш небезпечними в епідеміологічному відношенні є відходи від:

     1. житлового будинку

     2. * лікувально-профілактичних закладів

     3. їдальні

     4. гуртожитку

     5. лазні

440. Найбільш перспективним методом знешкодження твердих промислових відходів, які не утилізуються, є:

     1. заховання

     2. спалювання

     3. * використання як сировини для інших виробництв

     4. подрібнення з наступним скидом у каналізацію

     5. нейтралізація

441. Найбільш показовим критерієм епідеміологічної оцінки ґрунту є:

     1. * захворюваність гельмінтозами

     2. індекс бактерій групи кишкової палички

     3. індекс клострідії перфрінгенс

     4. індекс ентерококів

     5. Санітарне число

442. Наслідком процесів самоочищення грунту і, отже, мінералізації органічних речовин та загибелі патогенних бактерій і яєць гельмінтів є утворення складної речовини, до складу якої входять органічні кислоти та сапрофітні мікроорганізми. Як називають цю речовину?

     1. * Гумус.

     2. Бентос.

     3. Планктон.

     4. Хрящ.

     5. Перифітон.

443. Невідповідність вмісту в грунті якої хімічної речовини сприяє виникненню ендемічної подагри:

     1. Збільшення свинцю

     2. * Збільшення молібдену

     3. Збільшення фтору

     4. Зменшення фтору

     5. Зменшення йоду

444. Необхідна кратність повітрообміну – це кратність, що забезпечує вміст СО₂ в повітрі приміщення на рівні:

     1. 3 %;

     2. * 0,1 %;

     3. 2 %;

     4. 1 %;

     5. 0,15 %.

445. Непрямим показником забруднення повітря житлових приміщень є:

     1. * вміст вуглекисневого газу

     2. специфічний запах забруднюючих речовин

     3. запах сірководню

     4. запах метану

     5. вміст кисню

446. Одиниця вимірювання вологості ґрунту:

     1. г/см³;

     2. мм рт. ст.;

     3. грам;

     4. сантиметр;

     5. * відсоток.

447. Одиниця вимірювання капілярності ґрунту:

     1. г/см³;

     2. * сантиметр;

     3. секунда;

     4. відсоток;

     5. мм рт. ст.

448. Одиниця вимірювання максимальної вологоємкості грунту:

     1. грам;

     2. * відсоток;

     3. г/см³;

     4. Секунд;

     5. сантиметр.

449. Одиниця вимірювання пористості грунту:

     1. секунда;

     2. сантиметр;

     3. миллилитр;

     4. * відсоток;

     5. г/см³.

450. Основне джерело забруднення повітряного середовища в закритих (житлових) приміщеннях:

     1. Тварина.

     2. * Людина.

     3. Рослина.

     4. Побутова техніка

     5. Книжки.

451. Основне значення кисню атмосфери:

     1. * процеси дихання живих організмів;

     2. розчинник вуглекислого газу;

     3. участь в процесах повітрообміну;

     4. фізіологічний збудник дихального центру;

     5. участь у формуванні парникового ефекту в атмосфері.

452. Основне фізіологічні значення вуглекислого газу:

     1. розчинник кисню в атмосфері;

     2. * подразник дихального центру;

     3. участь у формуванні кисневого ефекту;

     4. участь в пластичних процесах рослин;

     5. показник достатності повітря в житлі.

453. Основними джерелами хімічного забруднення повітряного середовища житлових і громадських будівель є:

     1. атмосферне повітря, внутрішні джерела забруднення

     2. продукти деструкції оздоблювальних матеріалів

     3. продукти життєдіяльності людини

     4. продукти неповного згоряння побутового газу

     5. * усі перераховані джерела

454. Особливістю полігонного методу складування побутових відходів у порівнянні зі звалищами є:

     1. можливість розміщення ближче до житлової завбудови

     2. укладення проміжних і ізолюючих шарів зі спеціальних матеріалів

     3. * пошарове ущільнення на водонепроникній основі

     4. систематичне перелопачування зі зволодженням

     5. спеціальна система дренажних споруд

455. Переважання в грунті термофільних бактерій свідчить про:

     1. свіже фекальне забруднення грунту

     2. * забруднення грунту гноєм

     3. давнє органічне забруднення грунту

     4. тривале органічне забруднення

     5. чистий грунт

456. Переважання у грунті форм клострідіум перфрінгенс свідчить про:

     1. свіже фекальне забруднення грунту

     2. * давнє фекальне забруднення грунту

     3. забрудненні грунту гноєм

     4. недавнє органічне забруднення

     5. грунт чистий

457. Переважна більшість патогенних мікроорганізмів знаходяться в грунті на глибині, см:

     1. * 1-10

     2. 1-20

     3. 10-20;

     4. 10-50;

     5. 20-50;

458. Передача збудників кишкових інфекцій людині з грунту відбувається через всі вказані середовища, окрім:

     1. харчових продуктів

     2. грунтових вод

     3. поверхневих вод

     4. * грунтового пилу

     5. всі відповіді правильні

459. Після закриття звалища твердих побутових відходів його можна рекультивувати і забудовувати житловими і громадськими будинками через:

     1. 5 років

     2. 10 років

     3. 15 років

     4. 25 років

     5. * ніколи

460. Повітря житлових і громадських будинків задовільної чистоти характеризується вмістом діоксиду вуглеця на рівні:

     1. * не більше 0,1%

     2. не більше 0,2 %

     3. більше 0,1%

     4. не більше 1,0 %

     5. жодне з наведених значень

461. Повний санітарно-гігієнічний аналіз ґрунту необхідно проводити під час:

     1. проведення наукових досліджень

     2. * на стадії вибору майданчика для будівництва

     3. проведення поточного санітарного нагляду

     4. за епідпоказами

     5. усе зазначене

462. Показник епідемічної безпеки ґрунту:

     1. * санітарне число Хлєбнікова;

     2. коефіцієнт фільтрації;

     3. повітропроникність;

     4. волого проникність;

     5. вміст нафти та нафтопродуктів.

463. Показник епідемічної безпеки ґрунту:

     1. повітропроникність,

     2. * число яєць гельмінтів в 1 кг грунту;

     3. вологопроникність,

     4. капілярність,

     5. вологоємність,

464. Показник епідемічної безпеки ґрунту:

     1. Залишкові кількості пестицидів,

     2. валовий вміст важких металів

     3. коефіцієнт фільтрації;

     4. * титр бактерій групи кишкової палички;

     5. повітропроникність

465. Показник санітарно-ентомологічного стану грунту:

     1. * число личинок і лялечок мух на 0,25 м² грунту;

     2. мікробне число;

     3. колі-індекс;

     4. число личинок і лялечок мух в 1 кг грунту;

     5. число гельмінтів в 1 кг грунту.

466. Показник шкідливості, що характеризує здатність речовини переходити з грунту, накопичуючись в рослинах, називається:

     1. міграційний водний

     2. міграційний повітряний

     3. фітоакумуляційний*

     4. загальносанітарний

     5. всі відповіді правильні

467. Показником фекального забруднення грунту є:

     1. Мікробне число.

     2. Санітарне число.

     3. * Колі-титр.

     4. Кількість личинок і лялечок мух.

     5. Альбедо

468. Поквартирну систему видалення ТПВ дозволяється застосовувати:

     1. в приватному секторі забудови

     2. в разі неможливості дотримання необхідних відстаней при розміщенні дворових сміттєзбірників

     3. * при малоповерховій (1-2 поверхи) забудові з високими вимогами щодо очистки території

     4. в багатоповерховій житловій забудові з високою ступінню благоустрою

     5. Правильної відповіді немає

469. Поняття про процес самоочищення грунту:

     1. складний біологічний процес перетворення неорганічних речовин у органічних;

     2. складний біохімічний процес, що супроводжується розмноженням патогенної мікрофлори;

     3. * складний біохімічний процес перетворення органічних речовин в мінеральні або гумус, що супроводжується відмиранням патогенного начала;

     4. механічний процес фільтрації забруднення через грунт, грунт до першого водоносного горизонту;

     5. складний біохімічний процес перетворення вуглеводів в жири.

470. Попадання в рану людини забрудненого грунту може бути причиною захворювання:

     1. холера

     2. сальмонельоз

     3. * правець

     4. туляремія

     5. бруцельоз

471. Потрібна кратність повітрообміну дозволяє визначити (оцінити):

     1. ефективність інсоляції;

     2. * необхідну кратність повітрообміну, при якій, при даній кількості людей і об'ємі приміщень, вміст СО₂ не перевищує допустиму концентрацію;

     3. співвідношення повітря, що поступає і видаляється, в приміщенні;

     4. тип мікроклімату даного приміщення;

     5. температурно-вологісний режим приміщення.

472. При виборі земельної ділянки під будівництво споруд по знешкодженню і утилізації твердих побутових відходів мають значення всі показники, окрім:

     1. розміру земельної ділянки, відведеної під будівництво

     2. відстані до межі селитебной зони

     3. виду грунту, глибини залягання грунтових вод

     4. ступені впорядкування населеного місця

     5. * характеру житлової забудови

473. При виборі методів знешкодження твердих побутових відходів мають значення всі показники, окрім:

     1. розміру території населеного місця

     2. виду грунту

     3. рельєфу місцевості

     4. глибини залягання грунтових вод

     5. * характеру житлової забудови

474. При визначенні фекального забруднення ґрунту "прямими" показниками є:

     1. бактеріологічні і фізичні

     2. хімічні і біологічні

     3. * гельмінтологічні і бактеріологічні

     4. хімічні і ентомологічні

     5. біологічні

475. При нормуванні вмісту фтору у ґрунті лімітуючим показником є:

     1. * водно-міграційний

     2. санітарний

     3. повітряно-міграційний

     4. транслокаційний

     5. Правильної відповіді немає

476. При отруєнні окисом вуглецю настає смерть від задухи, внаслідок втрати гемоглобіном властивості транспортувати кисень від легень в тканини. Яка похідна гемоглобіну утворюється в цьому випадку?

     1. * Карбоксигемоглобін

     2. Метгемоглобін

     3. Гемохромоген

     4. Оксигемоглобін

     5. Карбгемоглобін

477. При оцінці ступеня хімічного забруднення грунту користуються наступним положенням:

     1. * Фактичний вміст компонентів забруднення грунту перевищує ГДК.

     2. Небезпека забруднення тим більша, чим більша буферна здатність грунту.

     3. При поліелементному забрудненні оцінка ступеня небезпеки допускається по найменш токсичному елементу з максимальним вмістом в грунті

     4. Небезпека забруднення тим більша, чим менша стабільність речовин в грунті.

     5. При поліелементному забрудненні оцінка ступеня небезпеки допускається по найбільш токсичному елементу з мінімальним вмістом в грунті

478. При проведенні експертизи грунту сількогосподарських територій ведучими є слідуючі показники:

     1. Колі-титр.

     2. * Транслокаційний критерій шкідливості.

     3. Показник буферності грунту.

     4. Показник сумарного забруднення.

     5. Загальносанітарний показник шкідливості.

479. Прийому на полігони для знешкодження і поховання токсичних промислових відходів підлягає все, окрім:

     1. промислові відходи усіх класів небезпеки, для яких не розроблені методи утилізації

     2. * радіоактивні відходи

     3. промислові відходи I i II класів небезпеки

     4. нафтопродукти, які не підлягають регенерації

     5. Правильної відповіді немає

480. Прикарпатський геохімічний регіон характеризується:

     1. Надлишком йоду та фтору

     2. Надлишком йоду та нестачею фтору

     3. Надлишком фтору

     4. Нестачею йоду

     5. * Нестачею фтору та йоду.

481. Принцип методу визначення вологопроникності грунту:

     1. визначення загального об'єму пор в грунті (у відсотках),

     2. визначення відстані, на яку піднімається вода по капілярах грунту через певний час;

     3. визначення вмісту вологи в грунті (у відсотках) по відношенню до абсолютно сухого грунту;

     4. * визначення часу, за який вода пройде через шар грунту;

     5. визначення кількості води (у відсотках), яка може максимально поглинути грунт.

482. Принцип методу визначення вологості грунту:

     1. визначення кількості води (у відсотках), яка може максимально поглинути грунт;

     2. визначення часу, за який вода пройде через шар грунту;

     3. * визначення вмісту вологи в грунті (у відсотках) по відношенню до абсолютно сухого грунту;

     4. визначення відстані, на яку піднімається вода по капілярах грунту через певний час;

     5. визначення загального об'єму пор в грунті (у відсотках)

483. Принцип методу визначення капілярності грунту:

     1. * визначення відстані, на яку піднімається вода по капілярах грунту через певний час;

     2. визначення загального об'єму пор в грунті (у відсотках),

     3. визначення вмісту вологи в грунті (у відсотках) по відношенню до абсолютно сухого грунту;

     4. визначення часу, за який вода пройде через шар грунту (по капілярам);

     5. визначення кількості води (у відсотках), яка може максимально поглинути грунт.

484. Принцип методу визначення пористості ґрунту:

     1. визначення кількості води (у відсотках), яка може максимально поглинути грунт;

     2. * визначення загального об'єму пор в ґрунті (у відсотках);

     3. визначення часу, за який вода пройде через шар ґрунту (по капілярах);

     4. визначення процентного вмісту вологи в ґрунті по відношенню до абсолютно сухого ґрунту;

     5. визначення відстані, на яку піднімається вода по капілярах ґрунту через певний час.

485. Принцип методу визначення СО₂ полягає в:

     1. Послабленні оптичної щільності буферного розчину бромтимолового синього пропорційно концентрації СО₂;

     2. Посиленні оптичної щільності буферного розчину бромтимолового синього пропорційно концентрації СО₂;

     3. * Послабленні оптичної щільності буферного розчину бромтимолового синього обернено пропорційно до концентрації СО₂;

     4. Посиленні оптичної щільності буферного розчину бромтимолового синього обернено пропорційно до концентрації СО₂;

     5. Перехід забарвлення бромтимолового синього з блакитної в зелену при насиченні розчину СО₂.

486. Природні геохімічні провінції грають провідну роль у виникненні захворювань:

     1. епідемічних

     2. * ендемічних

     3. пандемічних

     4. природно-осередкових

     5. спадкових

487. Причиною забруднення грунту важкими металами може бути надмірне внесення до нього:

     1. пестицидів

     2. калійних добрив

     3. фосфорних добрив

     4. * полімікродобрив

     5. азотних добрив

488. Пріоритетним показником щодо сільсько-господарського використання грунтів є:

     1. загальносанітарний

     2. міграційний водний

     3. міграційний повітряний

     4. * транслокаційний

     5. Все з названого

489. Про забруднення грунту гноєм свідчать:

     1. нітрифікуючі бактерії

     2. сальмонели

     3. * термофільні бактерії

     4. Кишкова паличка

     5. клострідії перфрінгес

490. Про самоочищуючу здатність ґрунту найбільше свідчать:

     1. кишкові палички

     2. * нітрифікуючі бактерії

     3. термофільні бактерії

     4. яйця гельмінтів

     5. личинки мух

491. Проводиться оцінка епідеміологічної безпеки ґрунту ділянки під забудову. Найбільш показовим критерієм епідеміологічної оцінки ґрунту є:

     1. * Захворюваність на гельмінтози

     2. Індекс бактерій групи кишкової палички

     3. Індекс клостридіальної флори

     4. Індекс ентерококів

     5. Санітарне число ґрунту

492. Процеси денітрифікації в грунті - це процеси:

     1. окислювальні

     2. * відновні

     3. окислювально-відновні

     4. обмінні

     5. фіологічні

493. Розміщення полігонів для знешкодження і заховання токсичних промислових відходів не дозволяється:

     1. * у місцях, які затопляються повіневими водами

     2. на ділянках зі стоянням грунтових вод на рівні не менше 5-х м від нижнього рівня заховання відходів

     3. на ділянках зі слабофільтруючими грунтами (глина, суглинок, сланці)

     4. на ділянках, які не годяться для сільського господарства

     5. у відпрацьованих кар’єрах

494. Роль грунту як кліматоутворюючого чинника:

     1. * тепловий режим грунту впливає на температуру приземного шару повітря;

     2. тип грунту впливає на інсоляцію цього району;

     3. механічний склад грунту впливає на пилеутворення в повітрі;

     4. тип грунту впливає на силу і напрям вітру в даній місцевості;

     5. стан грунту впливає на забруднення атмосферного повітря.

495. Самоочищення грунту – це:

     1. Горизонтальне переміщення забруднюючої грунт хімічної речовини в грунті або з неї в інші об’єкти природного середовища і зворотньо.

     2. Вертикальне переміщення забруднюючої грунт хімічної речовини в грунті або з неї в інші об’єкти природного середовища і зворотньо.

     3. * Зменшення кількості забруднюючої грунт хімічної речовини в результаті процесів, що відбуваються в грунті, мінералізації, перетворення, розпаду.

     4. Перехід забруднюючої грунт хімічної речовини в рослини.

     5. Перехід забруднюючої грунт хімічної речовини в воду.

496. Самоочищення грунту від яєць аскарид відбувається протягом:

     1. 1-2 тижнів.

     2. 1-2 місяців.

     3. * 5-6 місяців.

     4. 8-10 місяців.

     5. 10-14 місяців.

497. Санітарна очистка населених пунктів на всій території має бути:

     1. * планово-регулярною (контейнерною)

     2. планово-поквартирною (безтарною, дзвінковою)

     3. планово-подвірною (заявною)

     4. Позапланово при потребі

     5. По епідемічних показниках

498. Санітарне значення процесів самоочищення в грунті:

     1. підвищує родючість грунту;

     2. має значення для рекультивації земель;

     3. сприяє збільшенню кількості кисню в атмосферному повітрі;

     4. * сприяє знешкодженню відходів і фекально-господарських стічних вод;

     5. сприяє зменшенню кислотності грунтів.

499. Санітарне очищення - це збірання, видалення і знешкодження:

     1. твердих побутових відходів

     2. твердих побутових та рідких відходів з неканалізованих населених місць

     3. * твердих побутових і промислових відходів, рідких відходів з неканалізованих населених місць, вуличного змету

     4. твердих побутових і промислових відходів

     5. твердих промислових відходів

500. Санітарний показник ефективності вентиляції приміщення:

     1. повітрообмін приміщення;

     2. Швидкість руху повітря;

     3. Температура повітря;

     4. * вміст СО₂ в повітрі;

     5. вміст кисню в повітрі.

501. Санітарно-гельмінтологічний показник стану грунту:

     1. мікробне число;

     2. * число яєць гельмінтів в 1 кг грунту;

     3. число личинок мух в 0,25 м³ грунту;

     4. число гельмінтів в 1 кг грунту;

     5. титр Данілюка.

502. Санітарно-мікробіологічний показник стану грунту:

     1. мікробне число;

     2. число яєць гельмінтів в 1 м³ грунту;

     3. число мух на 0,25 м² грунту;

     4. число гельмінтів в 1 кг грунту;

     5. * титр анаеробів.

503. Санітарно-мікробіологічний показник стану грунту:

     1. число гельмінтів в 1 кг грунту;

     2. число мух в 1 кг грунту;

     3. мікробне число;

     4. число Данилюка;

     5. * колі-титр.

504. Санітарно-хімічний показник стану ґрунту:

     1. число личинок і лялечок мух в 0,25 м³ грунту;

     2. мікробне число;

     3. колі-індекс;

     4. * число Хлєбнікова;

     5. число гельмінтів в 1 кг грунту.

505. Санітарно-хімічний показник стану ґрунту:

     1. число гельмінтів в 1 кг грунту;

     2. число мух в 1 кг грунту;

     3. мікробне число;

     4. * санітарне число Хлєбнікова;

     5. патогенні бактерії та віруси.

506. Сильно забруднене повітря житлових і громадських будинків характеризує вміст діоксиду вуглеця на рівні:

     1. * більше 0,15 %

     2. більше 0,1 %

     3. більше 0,05 %

     4. більше 0,01 %

     5. більше 0,07 %

507. Системи штучної (механічною) вентиляції в приміщенні:

     1. аерація;

     2. одноразова;

     3. * місцева;

     4. двократна вентиляція;

     5. інфільтрація.

508. Системи штучної вентиляції в приміщеннях:

     1. * загальнообмінна;

     2. одноразова;

     3. двократна;

     4. cкрізна;

     5. багатократна.

509. Складування твердих побутових відходів відноситься до наступного з методів знешкодження :

     1. термічних

     2. біотермічних за участю термофілів

     3. механічних

     4. хімічних

     5. * біологічних з участю анаеробів

510. Слабо забруднене повітря житлових і громадських будинків характеризує вміст діоксиду вуглеця на рівні*

     1. * не більше 0,15 %

     2. більше 0, 15 %

     3. більше 0,2 %

     4. 0,1 %

     5. жодне з наведених значень

511. Спалювання опавшого листя на території житлової забудови, у скверах та парках:

     1. * забороняється

     2. дозволяється при певних умовах (температура нижче 10 ⁰С)

     3. дозволяється за погодженням з санітарно-епідеміологічною службою на достатній відстані від житлових будинків, але не у парках і скверах

     4. дозволяється взимку

     5. дозволяється при відсутності вітру

512. Стадії (фази) процесу нітрифікації білків:

     1. 1 - перетворення амінокислот на аміак; 2 - окислення аміаку до нітриту;

     2. 1 - перетворення амінокислот до нітратів; 2 - окисление нітратів до вуглекислого газу і води;

     3. 1 - окислення нітратів до нітриту; 2 - перетворення нітратів на білкові речовини за допомогою бактерій;

     4. 1 - відновлення нітратів в аміак і його солі; 2 - перетворення солей амонія в білки за допомогою бактерій;

     5. * 1 - окислення аміаку і його солей до азотистої кислоти (нітриту); 2 - окислення нітриту до нітратів.

513. Стадії процесу мінералізації білків:

     1. 1 - гуміфікація; 2 - денітрифікування;

     2. * 1 - амоніфікація ; 2 - нітрифікація ;

     3. 1 - нітрифікація; 2 - денітрифікування ;

     4. 1 - амоніфікація; 2 - гуміфікація;

     5. 1 - гуміфікація ; 2 - нітрифікація.

514. Суть процесу гуміфікації в грунті:

     1. перетворення мінеральних речовин на гумус;

     2. * перетворення органічних речовин на гумус;

     3. перетворення неорганічного азоту на органічний;

     4. перетворення органічних речовин на мінеральні;

     5. розщеплювання, перетворення вуглеводів до вуглекислого газу та води.

515. Суть процесу мінералізації в грунті:

     1. перетворення білків в анаеробних умовах в солі амонію;

     2. * перетворення органічних речовин на неорганічні;

     3. перетворення неорганічних речовин на органічні;

     4. перетворення органічних речовин на гумус;

     5. перетворення жирів на жирні кислоти.

516. Термін тимчасового зберігання відходів у дворових сміттєзбірниках регламентується:

     1. * строком їх розкладання і загнивання

     2. терміном виплоду мух з лічинок

     3. сезоном

     4. рішенням місцевіх органів влади за погодженням з санепідслужбою

     5. кількістю

517. Титр анаеробів грунту - це:

     1. * найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 анаеробний мікроорганізм;

     2. найменша маса грунту в г, в якому міститься 1 кишкова паличка;

     3. кількість анаеробних мікроорганізмів в 1 кг грунту;

     4. кількість анаеробних мікроорганізмів в 0,25 м³ грунту;

     5. кількість грунту, в якій міститься 10 геогельмінтів.

518. Тільки для технічних культур можна використовувати грунти, у яких вміст хімічних речовин:

     1. * перевищує їх ГДК за всіма показниками

     2. перевищує фоновий, але не більше ГДК

     3. перевищує їх ГДК за лімітуючим загальносанітарним показником шкідливості, але нижче допустимого рівня за транслокаційним показником

     4. перевищує їх ГДК за лімітуючим водним і повітряним показникам шкідливості, але нижче допустимого рівня за транслокаційним показником

     5. перевищує їх ГДК за лімітуючим міграційним показникам шкідливості, але нижче допустимого рівня за транслокаційним показником

519. У великих промислово розвинутих містах за певних умов може утворюватися фотохімічний туман. Які фотооксиданти реєструються в атмосферному повітрі при цьому ?

     1. * Пероксибензоїлнітрати

     2. Бензол

     3. Фенатрен

     4. Сірчана кислота

     5. Антрацен

520. У грунті більш за все мікроорганізмів на глибині:

     1. * 10 - 20 см

     2. 50 см

     3. 100 см

     4. 500 м

     5. в поверхневому шарі

521. У грунті, забрудненому відходами підприємств машинобудівної промисловості найчастіше зустрічається:

     1. * свинець

     2. нікель

     3. срібло

     4. ртуть

     5. кадмій

522. У житлових приміщеннях гуртожитків передбачена вентиляція:

     1. * природня

     2. припливна

     3. припливно-витяжна

     4. механічна

     5. кондиціонери

523. У приміщеннях душових, пральних, для сушіння білизни передбачається вентиляція:

     1. * припливно-витяжна

     2. припливна

     3. витяжна

     4. кондиціювання

     5. Всі відповіді правильні

524. У яких одиницях вимірюється концентрація СО₂ в повітрі при визначенні його фотоколориметричним методом?

     1. г/м³;

     2. г/л;

     3. * %;

     4. мг/м³;

     5. міліграм.

525. Укажіть показники ефективності вентиляції житлового приміщення за величиною коефіцієнта аерації:

     1. 1:2 - 1:3.

     2. 1:5 – 1:10.

     3. 1:20 – 1:30.

     4. * 1:40 – 1:50.

     5. 1:50 – 1:100.

526. Фоновий вміст хімічної речовини в грунті – це:

     1. Перетворення забруднюючої грунт хімічної речовини в нетоксичні для організму продукти

     2. Зміна складу, стану або структури молекули забруднюючої грунт хімічної речовини під впливом різних факторів.

     3. Продовжуваність зберігання біологічної активності забруднюючої хімічної речовини, що характеризує ступінь її стійкості до процесу розпаду.

     4. * Вміст хімічної речовини в грунті, що відповідає її природному хімічному складу.

     5. Зміна структури молекули забруднюючої грунт хімічної речовини під впливом різних факторів.

527. Хімічний склад атмосферного повітря:

     1. N₂ – 37 %, СО₂ – 12 %, О₂ – 40 %, інертні гази - 11%;

     2. N₂ – 70 %, СО₂ - 1%, О₂ – 19 %, інертні гази – 10 %;

     3. N₂ - непостійно, СО₂ - 0,03 %, О₂ – 20 %, інертні гази - 12,5 %;

     4. * N₂ – 78 %, СО₂ - 0,03-0,04 %, О₂ - 21%, інертні гази - 1%, пари води;

     5. N₂ – 30 %, СО₂ – 3 %, О₂ – 15 %, інертні гази - 1%, пари води - 51%.

528. Хімічний склад повітря, що видихається:

     1. * О₂ - 15-16 %, СО₂ - 3-4 %, N₂ – 78 %, інертні гази - 1%, водяні пари - насичений;

     2. О₂ - 21%, СО₂ - 0,03-0,04 %, N₂ – 78 %, інертні гази;

     3. О₂ - 16-18 %, СО₂ – 3 %, N₂ – 78 %, водяні пари - 3 %;

     4. О₂ - 21%, СО₂ - 0,03-0,04 %, пил - 3 міліграми/л, пари води - ні

     5. О₂ - 15-16 %, СО₂ - 5-6%, N₂ – 78 %, інертні гази - 1%.

529. Чинник, що впливає на мінералізацію органічних речовин в грунті:

     1. ультрафіолетове випромінювання;

     2. * присутність в грунті актиноміцетів, грибів, бактеріофагів;

     3. наявність бікарбонатів;

     4. тривалість дня;

     5. вміст солей кальцію і магнію.

530. Чинник, що впливає на мінералізацію органічних речовин в грунті:

     1. ультрафіолетове випромінювання;

     2. видиме світло;

     3. наявність бікарбонатів в грунті;

     4. * аерація грунту;

     5. вміст солей кальцію і магнію.

531. Чинник, що впливає на мінералізацію органічних речовин в грунті:

     1. ультрафіолетове випромінювання;

     2. іонізація повітря;

     3. наявність бікарбонатів;

     4. вміст солей кальцію і магнію;

     5. * присутність в грунті відповідних мікроорганізмів.

532. Чисте повітря житлових і громадських будинків характеризує вміст діоксиду вуглецю на рівні:

     1. не більше 0, 5 %

     2. не більше 1,0 %

     3. не більше 0, 5%

     4. менше 0,05 %

     5. * не більше 0,1%

533. Чисте повітря житлових і громадських будинків характеризує мікробне число на рівні:

     1. * не більше 2 тис.кл/м³

     2. 2 - 4 тис.кл/м³

     3. 4 - 7 тис.кл/м³

     4. більше 7 тис.кл/м³

     5. жодне з наведених значень

534. Чистий грунт характеризує мінімальний колі-титр, який дорівнює:

     1. 0,001

     2. 0,01

     3. 0,1

     4. 0,5

     5. * 1,0

535. Що з перерахованого не відноситься до абіотичної компоненти ґрунту?

     1. мінеральні сполуки

     2. органічні сполуки

     3. * ґрунтові мікроорганізми

     4. органо-мінеральні комплекси

     5. ґрунтова волога.

536. Що може бути причиною надлишкової вологості в будинках?

     1. Склад підземних вод.

     2. * Високе стояння рівня грунтових вод.

     3. Водоємності грунту.

     4. Водопроникності грунту.

     5. Гігроскопічності грунту.

537. Що називається вентиляцією приміщення?

     1. * повітрообмін приміщення і атмосфери;

     2. повітрообмін усередині приміщення;

     3. зміна повітря в приміщенні і коридорі;

     4. направлений обмін руху повітря;

     5. зміна фізичних властивостей повітряного середовища.

538. Що не входить в склад грунту ?

     1. Мінеральні і органічні сполуки

     2. Грунтове повітря

     3. * Пестициди

     4. Мікроорганізми

     5. Грунтові розчини

539. Що не є кінцевим продуктом, який утворюється з органічних речовин внаслідок самоочищення грунту ?

     1. * Рідкі і тверді відходи

     2. Вода

     3. Діоксид вуглецю

     4. Мінеральні солі

     5. Гумус

540. Що являє собою гумус ?

     1. Це продукти, що містяться в випорожненнях людей і тварин.

     2. Це продукти розпаду білків.

     3. Це продукти розпаду жирів.

     4. Це продукти розпаду вуглеводів.

     5. * Це продукти мікробного синтезу.

541. Як називається другий етап розкладання білкових сполук в грунті ?

     1. * Нітрифікація

     2. Амоніфікація

     3. Мінералізація

     4. Гниття

     5. Бродіння

542. Як називається перший етап розкладання білкових сполук в грунті ?

     1. * Амоніфікація

     2. Нітрифікація

     3. Мінералізація

     4. Гниття

     5. Бродіння

543. Яка концентрація діоксиду вуглецю у повітрі призводить до смерті?

     1. 1-2 %

     2. 0,1-1 %

     3. * 10-12 %

     4. 2-3 %

     5. 4-5 %

544. Яка концентрація СО₂ в повітрі є максимально допустимою в житловому приміщенні?

     1. * 0,1%.

     2. 10 %.

     3. 1 %.

     4. 5 %.

     5. 0,5 %.

545. Яка речовина не утворюється при мінералізації органічних речовин в грунті в аеробних умовах ?

     1. * Метан

     2. Діоксид вуглецю

     3. Вода

     4. Мінеральні солі

     5. Вуглекислий газ

546. Який грунт є найбільш здоровим в гігієнічному значенні ?

     1. * Великозернистий і сухий

     2. Великозернистий і вологий

     3. Дрібнозернистий і сухий

     4. Дрібнозернистий і вологий

     5. Дрібнозернистий і помірно вологий

547. Який грунт має найбільший діаметр зерен ?

     1. * Кам’яний

     2. Велика галька

     3. Гравій

     4. Пісок

     5. Глина

548. Який грунт має найменший діаметр зерен ?

     1. * Глина

     2. Пісок

     3. Гравій

     4. Галька

     5. Кам’яний

549. Який з перелічених чинників не сприяє дозріванню яєць геогельмінтів в грунті ?

     1. * Ультрафіолетові промені

     2. Доступ кисню

     3. Температура 12 – 38 ⁰С

     4. Вологість

     5. Затінок

550. Який прилад необхідний для визначення вмісту СO₂ в повітрі приміщень?

     1. люксметр;

     2. * фотоколориметр;

     3. анемометр;

     4. кататермометр;

     5. психрометр.

551. Який прилад потрібний для визначення кількості припливного повітря в приміщенні?

     1. кататермометр;

     2. манометр;

     3. * анемометр;

     4. психрометр;

     5. актинометр.

552. Який процент діоксиду вуглецю міститься в видихуваному людиною повітрі?

     1. * 3,4-4,7 %

     2. 10-12 %

     3. 1-2 %

     4. 5,5-7,5 %

     5. 0,9-1,5 %

553. Який фактор сприяє природній вентиляції приміщень?

     1. Достатня кількість витяжних вентиляторів.

     2. Відносна вологість повітря.

     3. Охолоджуюча здатність повітря.

     4. * Різниця температур зовнішнього і кімнатного повітря.

     5. Достатня потужність приточних вентиляторів.

554. Яким екологічним шляхом міграції не проходить поступлення хімічних речовин з грунту в організм людини?

     1. грунт - рослина – людина

     2. грунт – рослина - тварина - людина

     3. грунт - вода - риба - людина

     4. грунт - атмосферне повітря - людина

     5. * грунт - людина

555. Які дані потрібні для розрахунку кратності повітрообміну?

     1. площа приміщення;

     2. швидкість руху повітря;

     3. температура повітря;

     4. * кількість повітря, що поступає, в приміщення за час;

     5. вологість повітря.

556. Які з перелічених чинників не сприяють знищенню яєць гельмінтів ?

     1. * Волога

     2. Ультрафіолетові промені

     3. Висихання

     4. Температура менше 30 ⁰С

     5. Температура вище 50 ⁰С

557. Які з перерахованих гельмінтів не є геогельмінтами ?

     1. * Широкий лентець

     2. Аскариди

     3. Гострики

     4. Волосоголовці

     5. Анкілостоми

558. Які зміни гемоглобіну мають місце при отруєнні вуглекислим газом?

     1. Утворення метгемоглобіну

     2. Утворення карбоксигемоглобіну

     3. Утворення сульфгемоглобіну

     4. Інактивація оксигемоглобіну

     5. * Утворення карбгемоглобіну

559. Які мікроби не здатні зберігатися у грунті роками ?

     1. * Збудник бруцельозу

     2. Збудник ботулізму

     3. Збудник правця

     4. Збудник газової гангрени

     5. Збудник сибірки

560.  Які параметри необхідні для розрахунку кратності повітрообміну?

     1. світловий коефіцієнт, об'єм приміщення і температура повітря;

     2. необхідні дослідження не проведені;

     3. площа підлоги і світловий коефіцієнт;

     4. температура повітря і швидкість його руху у вентиляційному отворі;

     5. * об'єм приміщення, швидкість руху повітря у вентиляційному отворі і його площа.

561. Які параметри необхідно визначити в приміщенні для розрахунку кількості повітря, що поступає?

     1. * площа вентиляційного отвору;

     2. швидкість руху повітря в приміщенні;

     3. температура повітря;

     4. атмосферний тиск;

     5. об'єм приміщення.

562. Які параметри необхідно визначити в приміщенні, щоб розрахувати для нього потрібну кратність повітрообміну?

     1. швидкість руху повітря;

     2. площа приміщення;

     3. * кількість людей в приміщенні;

     4. вологість повітря;

     5. вміст кисню в повітрі.

563. Які параметри необхідно визначити в приміщенні, щоб розрахувати для нього потрібну кратність повітрообміну?

     1. площа приміщення;

     2. температура приміщення;

     3. швидкість руху повітря;

     4. * об'єм приміщення;

     5. кількість вентиляційних отворів.

564. Які потрібні дані для розрахунку фактичної кратності повітрообміну:

     1. площа приміщення;

     2. швидкість руху повітря в приміщенні;

     3. атмосферний тиск;

     4. висота приміщення;

     5. * кількість повітря, що поступає в приміщення за годину.

565. Яку назву має процес затримування у верхньому шарі піску фільтра маленьких частинок личинок та яєць гельмінтів і біля 99,99 % бактерій?

     1. * ”Дозрівання"

     2. Змішування

     3. Окислення

     4. Освітлення

     5. Біохімічне споживання кисню (БCК)

566. 3 яким мінімальним вмістом активного хлору (%) хлорне вапно для знезараження використовувати недоцільно?

     1. * 15;

     2. 20;

     3. 25;

     4. 30;

     5. 35.

567. Бактеріологічний показник забруднення води :

     1. число яєць гельмінтів в 1 дм³ ;

     2. число лялечок мух в 1дм³;

     3. титр анаеробів;

     4. * індекс БГКП;

     5. санітарне число.

568. Бактеріологічний показник забруднення води:

     1. число яєць гельмінтів в 1 дм³;

     2. * мікробне число;

     3. титр анаеробів ;

     4. число личинок мух в 1 дм³;

     5. санітарне число.

569. Виберіть основний показник, на якому грунтуються дослідження по обгрунтуванню ГДК шкідливих речовин у воді:

     1. Рефлекторна дія.

     2. * Органолептичний.

     3. Міграцйно-повітряний.

     4. Міграційно-водний.

     5. Транслокаційний.

570. Вибрати органолептичні показники, що відповідають вимогам ДержСанПіНу:

     1. * Поріг розведення 2.

     2. Кольоровість 40 ⁰

     3. Прозорість 10 см по шрифту Снеллена

     4. Каламутність 2 мг/дм³

     5. Запах 1 бал, присмак 3.

571. Визначення поняття «біогеохімічна провінція» :

     1. географічна місцевість, значно віддалена від води;

     2. * географічна місцевість, якій властиві недолік або надлишок хімічних сполук в грунті, воді, живих організмах;

     3. географічна місцевість, розташована вище 1000 м над рівнем моря;

     4. місцевість, що містить хімічні речовини в грунті, в кількостях 10 мг/кг, що перевищують;

     5. географічна місцевість, що містить хімічні речовини у воді, в кількості менше 10 мкг на кг грунту.

572. Визначення поняття «мікроелементи»:

     1. * хімічні речовини, що містяться в організмі в кількостях менше 0,01 %

     2. хімічні речовини, вміст яких в організмі менше 1 %;

     3. хімічні елементи, вміст яких у воді менше 0,01 %;

     4. хімічні речовини, що викликають ендемічні захворювання;

     5. хімічні елементи, що містяться в їжі в кількостях менше 1 %.

573. Вільний активний хлор у воді, що має бактерицидну дію, представлений концентрацією:

     1. соляної кислоти, сірчанокислого алюмінію;

     2. * хлорнуватистої кислоти, гипохлорит- іонів;

     3. гіпосульфат - іонів, хлорнуватистого марганцю;

     4. атомарного кисню, парів йоду;

     5. атомарного хлору, хлорного заліза.

574. Вкажіть метод дезодорації води:

     1. Відстоювання

     2. * Фільтрація через активоване вугілля

     3. Коагуляція

     4. Флокуляція

     5. Кип'ятіння

575. Водогінна мережа не повинна:

     1. Бути водонепроникною,

     2. Бути герметичною,

     3. Розміщуватися на глибині не менше 1 м,

     4. Розміщуватися недалеко від вигрібних ям.

     5. * Розміщуватися від каналізаційних труб ближче 0,3 м.

576. Втрата якої кількості води від загальної маси тіла людини спричиняє помітне порушення обміну речовин?

     1. 1 %.

     2. 3 %.

     3. * 5 %.

     4. 6 %.

     5. 10 %.

577. Гігієнічна норма колірності води при централізованому водопостачанні становить згідно Держстандарту 2874-82 (градусів):

     1. 5;

     2. 10;

     3. 15;

     4. * 20;

     5. 25.

578. Гігієнічний норматив активної реакції питної води:

     1. Не більше 7,0;

     2. 6,5 - 8,0;

     3. * 6,5 - 9,0;

     4. 6,0 - 9,0;

     5. 7,5 - 9,5.

579. Гігієнічний норматив жорсткості питної водопровідної води:

     1. не більше 3 мг-екв/дм³;

     2. * не більше 7 мг-екв/дм³;

     3. 14 мг-екв/дм³;

     4. не менше 7 мг-экв/дм3;

     5. 7 - 14 мг-екв/дм³.

580. Гігієнічний норматив жорсткості питної водопровідної води:

     1. не більше 3 мг-екв/дм³;

     2. не менше 7 мг-екв/дм³;

     3. 14 мг-экв/дм³;

     4. * в окремих випадках до 10 мг-екв/дм³;

     5. 7 - 14 мг-екв/дм³.

581. Гігієнічний норматив інтенсивності запаху питної водопровідної води - не більше:

     1. 1 балу;

     2. 7 мг-екв/дм³;

     3. 1000 мг/дм³;

     4. 20 ⁰;

     5. * 2 балів.

582. Гігієнічний норматив інтенсивності присмаку питної водопровідної води - не більше:

     1. 1 балу;

     2. * 2 балів;

     3. 1000 мг/дм³;

     4. 20 ⁰;

     5. 7 мг-екв/дм³.

583. Гігієнічний норматив кольоровості питної водопровідної води - не більше:

     1. 30 см;

     2. 2 балів;

     3. 1,5 мг/дм³;

     4. * 20 ⁰;

     5. 350 мг/дм³.

584. Гігієнічні вимоги до якості питної води:

     1. Безпечність в епідемічному відношенні.

     2. Безпечність в радіологічному відношенні

     3. Безпечність в хімічному відношенні

     4. Добрі органолептичні властивості

     5. * Усе вірно

585. Джерело, за рахунок якого покривається добова потреба організму людини у воді:

     1. тільки введенням води (напоїв);

     2. * вживання рідини (вода, напої, рідкі страви);

     3. вода, що міститься у вдихуваному повітрі;

     4. вода, що поглинається шкірою;

     5. вода, що поглинається слизистими з атмосферного повітря.

586. Джерело, за рахунок якого покривається добова потреба організму людини у воді:

     1. потреба компенсується тільки введенням води або напоїв;

     2. вода, що поглинається шкірою;

     3. вода, що міститься у вдихуваному атмосферному повітрі;

     4. вода, що поглинається слизистими з атмосфери;

     5. * вода, що утворюється в тканинах при процесах окислення.

587. Для отримання доброякісної питної води використовуються основні і спеціальні методи обробки. Який з наведених методів відноситься до основних методів?

     1. Опріснення;

     2. Пом’якшення;

     3. Пом’якшення;

     4. Дезактивація;

     5. * Освітлення.

588. Для чого визначають лужність води при розрахунку дози коагулянта - сірчанокислого алюмінію?

     1. для визначення концентрації флокулянта;

     2. для розрахунку орієнтовної кислотності води;

     3. для визначення рН води;

     4. * для визначення орієнтовних доз коагулянта, примінених в досліджуваній коагуляції;

     5. щоб визначити, який коагулянт використовувати.

589. Для чого визначають лужність води при розрахунку оптимальної дози коагулянта (сірчанокислого алюмінію)?:

     1. для визначення концентрації флокулянта;

     2. * для розрахунку бікарбонатної жорсткості води;

     3. для визначення рН води;

     4. для розрахунку сухого залишку води;

     5. щоб визначити вид коагулянта.

590. Для чого необхідний залишковий хлор у воді після хлорування?

     1. для бактерицидної дії при зберіганні води;

     2. для поліпшення органолептичних властивостей води;

     3. для спороцидного ефекту при хлоруванні води;

     4. * для гарантії повного знезараження;

     5. наявність залишкового хлора не обов'язково.

591. До безреагентних методів знезараження води відносяться:

     1. Фільтрація;

     2. Коагуляція;

     3. * Кип'ятіння;

     4. Йодування.

     5. Хлорування;

592. До реагентних методів знезараження води відносяться:

     1. Кип'ятіння;

     2. Коагуляція;

     3. Опромінення ультрафіолетом;

     4. Фільтрація;

     5. * Хлорування;

593. До складу якого гормону входить мікроелемент йод?

     1. адреналін;

     2. * тіроксин;

     3. інсулін;

     4. кортизон;

     5. вазопрессин.

594. До чого може привести недостатнє надходження йоду в організм :

     1. * до розвитку гіпофункції щитовидної залози;

     2. до ішемічної хвороби серця;

     3. до кахексії;

     4. до гіповітамінозу «С»;

     5. до базедової хвороби.

595. До чого може привести недостатнє надходження йоду в організм:

     1. до ниркової недостатності;

     2. до ішемічної хвороби серця;

     3. до кахексії;

     4. * до мікседеми;

     5. до базедової хвороби.

596. До чого може привести недостатнє надходження йоду в організм дітей :

     1. до кахексії;

     2. * до кретинізму;

     3. до міокардіопатії;

     4. до рахіту;

     5. до сколіозу.

597. Добова потреба людини в йоді :

     1. 100 мкг;

     2. * 150-200 мкг;

     3. не більше 150 мкг;

     4. 0,7-1,5 міліграм;

     5. 1,2 міліграм.

598. Доза коагулянта, необхідна для очищення води залежить:

     1. від кількості солей калію і марганцю у воді;

     2. тільки від бактерійного забруднення води;

     3. від того, який час ми маємо в своєму розпорядженні для очищення води;

     4. * від ступеня забруднення і рН води;

     5. від вмісту радіоактивних речовин у воді.

599. Документ, що регламентує організацію контролю за якістю водопровідної води:

     1. * СанПіН “Питна вода. Гігієнічні вимоги до якості води централізованої системи питного водопостачання. Контроль якості”.

     2. ДЕСТ “Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання.

     3. СніП “Водопостачання”.

     4. ДЕСТ Р 51232-98 “Вода питна. Гігієнічні вимоги до організації і методів контролю якості”.

     5. Нічого з названого.

600. Допустимий вміст сухого залишку в питній воді:

     1. не більше 10000 мг/дм³;

     2. 6,5 - 9,0 мг/дм³;

     3. не більше 7 мг-екв/дм³;

     4. * не більше 1000 мг/дм³;

     5. не більше 500 мг/дм³.

601. Допустимий вміст сухого залишку в питній воді:

     1. не більше 10000 мг/дм³;

     2. 6,5 - 9,0 мг/дм³;

     3. не більше 7 мг-екв/дм³;

     4. не більше 500 мг/дм³;

     5. * в окремих випадках не більше 1500 мг/дм³.

602. За якою ознакою шкідливості нормуються хлориди у воді?

     1. За токсикологічною

     2. * За органолептичною

     3. За гонадотоксичною

     4. За ембріотоксичною

     5. За онкогенною

603. Завдяки чому на поверхні повільно діючих фільтрів відбувається затримання і загибель бактерій та яєць гельмінтів і мінералізація органічних речовин?

     1. * Утворенню біологічної плівки.

     2. Накладанню на поверхню фільтрів спеціальної тканини.

     3. Накладанню на поверхню фільтрів поліетиленової сітки з дрібними отворами.

     4. Утворенню плівки із розчинених у воді солей металів.

     5. Флокулянтам, що випали в осад.

604. Завдяки якому методу очищення води пришвидшується осадження завислих в ній часток, усувається колірність води і скорочується тривалість процесу фільтрації?

     1. Хлорування.

     2. Озонування.

     3. * Коагулювання.

     4. Дезодорування.

     5. Фторування.

605. Загальна твердість води визначається у:

     1. мг/дм³.

     2. Балах.

     3. * мг-екв/дм³.

     4. Градусах.

     5. Сантиметрах

606. Загальна твердість води зумовлена наявністю наступних солей:

     1. Кальцію,

     2. Магнію,

     3. Калію,

     4. * Кальцію і магнію

     5. Натрію.

607. Запах води визначається у:

     1. мг/дм³.

     2. * Показник розведення ПР

     3. мг-екв/дм³.

     4. Градусах.

     5. Сантиметрах.

608. Здатність води пропускати видиме світло називається:

     1. Кольоровість;

     2. Каламутність;

     3. * Прозорість;

     4. Твердість;

     5. Розчинність.

609. Значення мікроелемента йоду для організму:

     1. надлишкові концентрації сприяють розвитку у людини флюорозу;

     2. недостатні концентрації сприяють розвитку у людини сечокислого діатезу;

     3. бере участь в синтезі адреналіну;

     4. * недостатнє надходження йоду веде до гіпофункції щитовидної залози;

     5. бере участь в синтезі ацетилхоліну.

610. Значення мікроелемента йоду для організму:

     1. надмірні концентрації сприяють розвитку у людини флюорозу;

     2. недостатні концентрації сприяють розвитку у людини сечокислого діатезу;

     3. * входить до складу гормону щитовидної залози тіроксина;

     4. надмірне надходження йоду веде до гіпофункції щитовидної залози;

     5. бере участь в синтезі ацетілхоліну.

611. Знезараження води - це :

     1. Очистка від бруду;

     2. Усунення неприємного запаху;

     3. Усунення завислих речовин;

     4. * Усунення патогенних мікроорганізмів

     5. Усунення неприємного присмаку;

612. Знезшкодження води - це :

     1. Очистка від бруду

     2. Усунення неприємного запаху;

     3. Усунення завислих речовин;

     4. Усунення патогенних мікроорганізмів;

     5. * Усунення отруйних речовин

613. Зона суворого режиму – це територія, що включає ділянку водоймища на місці забору води і територію, на якій розташовані головні споруди водогону. Які робити можна проводити в цій зоні?

     1. Будувати підприємства,

     2. Кататися на човнах,

     3. * Садити дерева і кущі,

     4. Поїти і випасати худобу

     5. Купатися

614. Колірність води визначається у:

     1. мг/дм³.

     2. Балах.

     3. мг-екв/дм³.

     4. * Градусах.

     5. Сантиметрах.

615. Критерій якості питної води.

     1. Відсутність кишкової палички.

     2. Відсутність яєць гельмінтів.

     3. Відсутність вірусів.

     4. * Епідемічна безпечність

     5. Відсутність лептоспір.

616. Критерій якості питної води.

     1. Запах

     2. Прозорість.

     3. Смак.

     4. Колір.

     5. * Добрі органолептичні властивості.

617. Методи освітлення води:

     1. * фізичні (механічні);

     2. знебварвлення, знешкодження;

     3. гігієнічні, біохімічні;

     4. санітарні, епідеміологічні;

     5. подвійне хлорування.

618. Методи освітлення води:

     1. біофізичні, змішані;

     2. знебарвлення, знешкодження;

     3. санітарні, гігієнічні;

     4. * хімічні, комбіновані;

     5. хлорування, перехлорування.

619. Мікробне число це:

     1. кількість кишкових паличок в 1 л води;

     2. кількість мікроорганізмів, виявлених в 1 л води;

     3. * кількість колоній, що зростають при посіві 1 мл води, на м’ясопептонному агарі після вирощування при температурі 37 ⁰С через 24 години;

     4. кількість колоній кишкової палички тих, що зростають через 24 години при посіві 1 мл на м’ясопептонний агар;

     5. найменша кількість термолабільних мікроорганізмів

620. Назвіть засоби опріснення води:

     1. Флокуляція

     2. * Дистиляція

     3. Коагуляція

     4. Гіперфільтрація

     5. Відстоювання

621. Назвіть інфекційну хворобу небактеріальної природи, що може передаватися через воду:

     1. Холера

     2. * Вірусний гепатит

     3. Черевний тиф

     4. Лептоспіроз

     5. Дизентерія

622. Назвіть основні засоби освітлення води:

     1. Дефторування

     2. * Відстоювання

     3. Знезалізнення

     4. Опріснення

     5. Пом'якшення

623. Назвіть хімічні речовини, що використовуються для проведення коагуляції води:

     1. Гранозан

     2. * Алюмокислий галун

     3. Газоподібний хлор

     4. Хлорид натрію

     5. Хлорамін

624. Найсучаснішим методом пом'якшення води є

     1. * Фільтрування води через фільтри з іонітами

     2. Кип’ятіння,

     3. Озонування,

     4. Коагуляція води,

     5. Дезактивація води.

625. Недолік методу перехлорування води:

     1. погіршення прозорості і кольоровості води;

     2. необхідність опріснення води;

     3. малий бактерицидний ефект;

     4. малий час знезараження;

     5. * підвищена витрата хлору.

626. Недолік методу перехлорування води:

     1. погіршення прозорості і кольоровості води;

     2. * необхідність дехлорування води;

     3. необхідність опріснення води;

     4. малий бактерицидний ефект;

     5. малий час знезараження.

627. Недолік методу подвійного хлорування води:

     1. погіршує запах води;

     2. * зростає можливість утворення хлорорганічних сполук;

     3. погіршується каламутність і кольоровість води;

     4. дуже слабкий бактерицидний ефект;

     5. необхідно дехлорувати воду гіпосульфітом.

628. Недолік методу хлорування води з преаммонізацією:

     1. хлораміни не мають бактерицидних властивостей;

     2. * тривалість хлорування повинна бути не менше 2 годин;

     3. погіршення органолептичних властивостей води;

     4. необхідність дехлорування води гіпосульфітом;

     5. підвищена витрата хлору.

629. Недолік методу хлорування води з преаммонізацією:

     1. * хлораміни мають слабші бактерицидні властивості, ніж хлор або хлорне вапно;

     2. тривалість хлорування повинна бути не менше 2 діб;

     3. погіршуються органолептичні властивості води;

     4. необхідно дехлорувати воду гіпосульфітом натрію;

     5. підвищується витрата хлору.

630. Необхідно вибрати джерело, яке найбільше відповідало б гігієнічним вимогам до питної води в польових умовах.

     1. * Вода артезіанських свердловин

     2. Вода джерельна

     3. Вода річкова

     4. Дощова вода

     5. Тала вода

631. Норматив вмісту йоду в питній воді:

     1. до 20 мкг/дм³;

     2. 1 мг/дм³ ;

     3. 100-120 мкг/дм³ ;

     4. 5 мг/дм³ ;

     5. * Не нормується.

632. Одиниця вимірювання жорсткості води:

     1. * мг-екв/дм³;

     2. мг/дм³;

     3. відсоток;

     4. бал;

     5. сантиметр.

633. Органолептична властивість води:

     1. жорсткість;

     2. * прозорість;

     3. рН;

     4. вміст хлоридів;

     5. сухий залишок.

634. Органолептична властивість води:

     1. жорсткість;

     2. вміст аміаку;

     3. рН;

     4. * присмак;

     5. сухий залишок.

635. Органолептична властивість води:

     1. * запах;

     2. питома вага;

     3. рН;

     4. жорсткість;

     5. сухий залишок.

636. Органолептична властивість води:

     1. питома вага;

     2. * каламутність;

     3. рН;

     4. жорсткість;

     5. сухий залишок.

637. Органолептична властивість води:

     1. сухий залишок;

     2. вміст хлоридів;

     3. рН;

     4. жорсткість;

     5. * кольоровість.

638. Оскільки хлорне вапно швидко розкладається, тому перед використанням його з метою хлорування визначають вміст активного хлору у ньому. Оптимальний вміст активного хлору в хлорному вапні становить (%):

     1. 50 - 55;

     2. 40 - 43;

     3. * 32 - 35;

     4. 15 - 20;

     5. 5 - 10.

639. Основне джерело надходження йоду в організм :

     1. ендогенний синтез;

     2. повітря;

     3. вода;

     4. * їжа;

     5. обмінні процеси в організмі.

640. Особливості нормування фтору в питній воді :

     1. залежно від температури повітря;

     2. залежно від температури води;

     3. залежно від характеру водокористування;

     4. * залежно від кліматичного району;

     5. по сезонах року.

641. Перевага методу перехлорування води?

     1. * скорочується час і спрощується техніка хлорування;

     2. можливість знезаражувати солону воду;

     3. необхідність дехлорування води;

     4. не утворюються хлорорганічні речовини;

     5. поліпшується прозорість і кольоровість води.

642. Перевага методу перехлорування води?

     1. можливість знезаражувати солону воду;

     2. * можливість знезаражувати каламутну і забарвлену воду;

     3. необхідність дехлорування води;

     4. не утворюються хлорорганічні речовини;

     5. поліпшується прозорість і кольоровість води.

643. Перевага методу хлорування води з преаммонізацією:

     1. * хлораміни, що утворюються при цьому, не утворюють з фенолами хлорфенолів;

     2. може бути застосований для попередження зеленуватого кольору води, що містить феноли;

     3. спрощується техніка хлорування в порівнянні із звичайним хлоруванням;

     4. може з успіхом застосовуватися при хлоруванні води, що містить аміак і його похідні;

     5. можливість знезаражувати каламутну воду.

644. Перевага методу хлорування води з преаммонізацією:

     1. утворювані при цьому хлорфеноли не утворюють хлорорганічних речовин;

     2. * може бути застосований для попередження неприємного запаху води, що містить феноли;

     3. спрощується техніка хлорування в порівнянні із звичайним хлоруванням;

     4. може з успіхом застосовуватися при хлоруванні води, що містить аміак і його похідні;

     5. можливо знезаражувати каламутну воду.

645. Перевага методу хлорування води з преаммонізацією:

     1. утворені при цьому хлорфеноли не утворюють хлорорганічних речовин;

     2. може бути застосований для попередження зеленуватого кольору води, що містить феноли;

     3. спрощується техніка хлорування в порівнянні із звичайним хлоруванням;

     4. * може з успіхом застосовуватися при хлоруванні води, що містить фенол і його похідні;

     5. можливо знезаражувати каламутну воду.

646. Перевага озонування як методу знезараження води:

     1. не потрібно заздалегідь освітлювати воду;

     2. * велика надійність в порівнянні з хлоруванням;

     3. збільшується рН води;

     4. спрощення техніки знезараження;

     5. економічно вигідніший метод.

647. Перевага озонування як методу знезараження води:

     1. не потрібно заздалегідь освітлювати воду;

     2. збільшується лужність води;

     3. * поліпшуються органолептичні властивості води;

     4. спрощується техніка знезараження води;

     5. економічно вигідніший метод.

648. Перевага подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлору перед відстійниками:

     1. збільшує вміст залишкового хлору;

     2. приводить до можливого утворення хлорорганічних сполук;

     3. * пригнічує ріст мікрофлори в очисних спорудах;

     4. збільшує вміст кисню у воді;

     5. попереджає появу неприємного запаху.

649. Перевага подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлору перед відстійниками:

     1. збільшує вміст залишкового хлора;

     2. приводить до можливого утворення хлорорганічних сполук;

     3. збільшує вміст кисню у воді;

     4. * збільшує надійність знезараження;

     5. попереджає появу неприємного запаху.

650. Переваги подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлора перед відстійниками:

     1. * покращує коагуляцію;

     2. приводить до можливості утворення хлорорганічних сполук;

     3. збільшує вміст залишкового хлора;

     4. збільшує у воді вміст кисню;

     5. попереджає появу неприємного запаху.

651. Перерахуйте захворювання, що не можуть передаватися через воду:

     1. Захворювання, зумовлені хімічним складом води

     2. * Захворювання, зумовлені фізичними якостями води

     3. Інфекційні хвороби бактеріальної природи

     4. Вірусні захворювання

     5. Протозойні захворювання

652. Поняття про біогеохімічні ендемії:

     1. захворювання населення, пов'язані з місцевими умовами тієї, що оточує середовища;

     2. захворювання населення, пов'язані з надмірним споживанням білкових речовин;

     3. захворювання населення, пов'язані з місцевими умовами розповсюдження інфекційних захворювань;

     4. * захворювання місцевого населення в біогеохімічних провінціях пов'язані з аномальним вмістом хімічних елементів у воді (грунту);

     5. захворювання населення, пов'язані з підвищеною радіоактивністю навколишнього середовища.

653. Поняття про залишковий вільний хлор:

     1. кількість активного хлору в міліграмах, необхідна для знезараження 1 дм³ води;

     2. кількість активного хлору, яка витрачається на безпосередню бактерицидну дію;

     3. кількість активного хлору, яка може виявитися у воді після її надмірного хлорування;

     4. * кількість активного хлору, яка повинна залишатися в питній воді після її хлорування звичайними дозами;

     5. кількість активного хлору, яка поглинається завислими речовинами і мікроорганізмами при хлоруванні води.

654. Поняття про знезараження води:

     1. звільнення води від отруйних домішок;

     2. * звільнення води від патогенних мікробів і вірусів;

     3. звільнення води від радіоактивних речовин;

     4. звільнення води від зважених речовин;

     5. поліпшення органолептичних властивостей.

655. Поняття про освітлення води:

     1. усунення запаху і присмаку;

     2. усунення радіоактивних речовин;

     3. усунення кольоровості;

     4. усунення патогенної мікрофлори;

     5. * усунення каламутності.

656. Поняття про очищення води (освітлення):

     1. * поліпшення органолептичних властивостей;

     2. усунення токсичних речовин;

     3. усунення надлишку солей;

     4. усунення мікрофлори;

     5. усунення радіоактивних речовин.

657. Поняття про очищення води (освітлення):

     1. усунення токсичних речовин;

     2. усунення надлишку солей;

     3. усунення патогенних мікроорганізмів;

     4. звільнення від радіоактивних речовин;

     5. * звільнення від завислих частинок.

658. Поняття про перехлорування води:

     1. метод, при якому у воду вводять 3-5 мг/м³ активного хлору;

     2. * метод хлорування, при якому у воду вводять великі дози хлору (10-20 мг/дм³);

     3. метод, при якому у воду вводять аміак, а потім через 0,5-2 хвилини - хлор;

     4. метод, при якому воду хлорують двічі звичайними дозами;

     5. метод, при якому воду хлорують двічі: перший раз - газоподібним хлором, другий - ДТСГК.

659. Поняття про подвійне хлорування води:

     1. при цьому методі спочатку у воду вводять аміак, а через 0,5-2 хвилини.- хлор;

     2. метод, при якому використовуються хлораміни і озон;

     3. подача хлору у воду перед відстійниками і амміака - після фільтрів;

     4. * подача хлору у воду перший раз перед відстійником, другий раз - після фільтрів;

     5. подача хлору у воду перший раз перед фільтрами, другий раз - після фільтрів.

660. Поняття про хлорпоглинання води:

     1. кількість вільного хлору, яка після знезараження води повинна складати 0,3-0,5 мг/дм³;

     2. * кількість активного хлору, що вступає у взаємодію з легко окислюваними і завислими у воді речовинами;

     3. кількість активного хлору в міліграмах, необхідного для знезараження 1 дм³ води;

     4. кількість вільного хлору, яка після знезараження води повинно складати 0,6-1 мг/дм³;

     5. кількість активного хлору в міліграмах, необхідного для знезараження води, що не пройшла очищення.

661. Поняття про хлорпотребу води:

     1. кількість активного хлору, яка витрачається на безпосередню бактерицидну дію;

     2. * кількість активного хлору в міліграмах, необхідну для знезараження 1 л води;

     3. кількість активного хлору, яка може виявлятися у воді після її надмірного хлорування;

     4. кількість активного хлору, яка повинна залишатися в питній воді після її хлорування звичайними дозами;

     5. кількість активного хлору, яка поглинається завислими речовинами при хлоруванні води.

662. Поняття про хлорування води з преаммонізацією:

     1. * при цьому методі спочатку у воду вводять аміак, а через 0,5- 2 хвилини.- хлор;

     2. метод, при якому використовуються хлораміни;

     3. метод, при якому у воду вводять хлор, а через 0,5-2 хвилини аміак;

     4. подача хлору у воду перед відстійниками, і аміаку - після фільтрів;

     5. подача хлору у воду перед фільтрами і амміака - після фільтрів.

663. Постійність хімічного і бактеріологічного складу води характерно для джерел:

     1. Штучних.

     2. Поверхневих.

     3. * Міжпластових.

     4. Грунтових.

     5. Атмосферних.

664. При проведенні знезараження води методом хлорування доза хлору для знезараження води складається з:

     1. Залишкового хлору.

     2. * Хлорпоглинання і санітарної норми залишкового хлору.

     3. Лужності і хлорпоглинання води.

     4. Хлорпоглинання.

     5. Лужності і залишкового хлору.

665. Принцип методу визначення вмісту сульфатів у воді:

     1. помутніння води від сульфату кальцію, що утворився при додаванні до води хлориду кальцію;

     2. * помутніння води від сульфату, що утворився при додаванні до води хлориду барію;

     3. зміни блакитного забарвлення води від додавання в воду гідроокису барію;

     4. осадження білого осаду при дії на воду розчину азотнокислого срібла;

     5. по зміні забарвлення індикатора (хромоген-черного) при додаванні в воду трилону «Б».

666. Принцип методу визначення дози хлорного вапна для знезараження води:

     1. підрахунок колоній бактерій на живильному середовищі після 2-х денного витримки в термостаті при температурі 37 ⁰ С;

     2. * випробування дії різних кількостей 1 % розчину хлорного вапна на воду і оцінка результатів по кількості залишкового хлору;

     3. визначення найменше вираженого присмаку води після її хлорування різними дозами;

     4. вимірювання бікарбонатної жорсткості води;

     5. витіснення активним хлором з йодистого калію вільного йоду в еквівалентній кількості і визначенні його кількості при титруванні гіпосульфітом.

667. Принцип методу кількісного визначення вмісту хлоридів в воді:

     1. заснований на властивості катіонів утворювати осади солей з олеїновими кислотами мила;

     2. * поява осаду тілесного кольору при титруванні розчином азотнокислого срібла, у присутності біхромата калію;

     3. поява білого осаду при дії на воду розчину азотнокислого срібла;

     4. заснований на помутнінні води при додаванні розчину азотнокислого срібла;

     5. заснований на помутнінні води при додаванні розчину хлориду барію.

668. Принцип методу кількісного визначення залишкового хлора в воді заснований:

     1. визначенні бікарбонатної жорсткості води;

     2. * витісненні активним хлором з йодистого калія вільного йоду в еквівалентній кількості і визначенні його кількості при титруванні гіпосульфітом натрію;

     3. підрахунку колоній кишкової палички на живильному середовищі після 2-х денної витримки в термостаті при температурі 37 ⁰С;

     4. визначенні найменше вираженого присмаку води після її хлорування різними дозами;

     5. випробуванні дії різних кількостей 1 % розчину хлорного вапна на воду і оцінці результатів за смаком води.

669. Принцип методу якісного визначення вмісту хлоридів в воді:

     1. осадження білого осаду при дії на воду розчину сірчанокислого срібла;

     2. поява осаду тілесного кольору при дії розчину азотнокислого срібла на воду;

     3. зміна кольору розчину при додаванні азотнокислого срібла;

     4. * осадження білого осаду при дії розчину азотнокислого срібла на воду;

     5. кольорова реакція води при додаванні біхромата калія.

670. Причина виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії.

     1. Високий вміст аміаку у питній воді

     2. * Високий вміст нітратів у питній воді

     3. Високий вміст нітритів у питній воді

     4. Недостатня кількість нітратів у питній воді

     5. Недостатня кількість нітритів у питній воді.

671. Причини збільшення кольоровості природної води:

     1. * вимивання з грунту гумінових речовин;

     2. геохімічні особливості кліматичного району;

     3. вміст хлоридів у воді;

     4. вміст нітратів у воді;

     5. зміна температури води;.

672. Причини збільшення кольоровості природної води:

     1. зміна температури води;

     2. геохімічні особливості кліматичного району;

     3. вміст хлоридів у воді;

     4. * цвітіння водоймищ;

     5. жорсткість води.

673. Причини збільшення кольоровості природної води:

     1. зміна температури води;

     2. геохімічні особливості кліматичного району;

     3. вміст аміаку у воді;

     4. жорсткість води;

     5. * забруднення водоймищ стічними водами.

674. Прісною називається вода, яка містить загальну кількість розчинених у ній солей.

     1. * До 1000 мг/дм³.

     2. До 1500 мг/дм³.

     3. До 2000 мг/дм³.

     4. До 2150 мг/дм³.

     5. До 2500 мг/дм³.

675. Прояви вживання питної води з високим вмістом сульфатів.

     1. Зниження секреції шлунку.

     2. Зниження секреції кишечнику.

     3. * Підвищення моторної функції шлунку і кишечника.

     4. Пригнічення видільної функції нирок.

     5. Порушення реакції угамування спраги.

676. Речовини, використовувані для хлорування води:

     1. гіпохлорит калія, гідроокис хлору, хлорофос;

     2. * двоокис хлору, хлорамін, гіпохлорид кальцію;

     3. гіпохлорид калію, гідроокис алюмінію, йод;

     4. гідроокис кальцію, перманганат калія, озон;

     5. хлорамін, озон, йоднуватистий калій.

677. Санітарно-гігієнічне значення підвищеного вмісту хлоридів в питній воді:

     1. надають запах;

     2. підвищують каламутність;

     3. надають гіркий присмак;

     4. збільшують кольоровість, змінюють рН;

     5. * є непрямим показником забруднення води органічними речовинами тваринного походження.

678. Спеціальні методи поліпшення якості води:

     1. подвійне хлорування, озонування, обробка СВЧ- полем;

     2. коагуляція, йодування, опромінювання гамма - променями;

     3. * дезодорація, знезалізнення, опріснення;

     4. знезараження, знешкодження, обробка ультразвуком;

     5. преаммонізація, перехлорування, коагуляція.

679. Спеціальні методи поліпшення якості води:

     1. * фторування, дефторування;

     2. хлорування з преаммонізацією;

     3. коагуляція з подальшою фільтрацією;

     4. подвійне хлорування;

     5. перехлорування, дехлорування.

680. Спеціальні методи поліпшення якості води:

     1. хлорування з преаммонізацією;

     2. коагуляція з подальшою фільтрацією;

     3. подвійне хлорування;

     4. * опріснення, дезактивація;

     5. перехлорування, дехлорування.

681. Способи освітлення води.

     1. Хлорування

     2. * Коагуляція

     3. Озонування

     4. Демінералізація

     5. Опромінення

682. Способи хлорування води:

     1. хлорування з подвійним озонуванням;

     2. * звичайними дозами хлора, хлорування з преаммонізацією;

     3. потрійне хлорування;

     4. хлорування з пермангануванням і аммонізацією;

     5. хлорування з попереднім йодуванням.

683. Способи хлорування води:

     1. * подвійне хлорування, перехлорування;

     2. потрійне хлорування, переозонування;

     3. перманганування з попереднім хлоруванням;

     4. хлорування з попереднім озонуванням;

     5. хлорування з препермангануванням.

684. Тривалість контакту води з хлором для надійного знезараження взимку повинен становити не менше, хв:

     1. 10;

     2. 30;

     3. * 60;

     4. 90;

     5. 120.

685. Тривалість контакту води з хлором для надійного знезараження влітку повинен становити не менше, хв:

     1. 10;

     2. * 30;

     3. 60;

     4. 90;

     5. 20.

686. У відповідності з ДержСанПіНом загальна твердість води не повинна перевищувати:

     1. 2 мг-екв/дм³,

     2. 4 мг-екв/дм³,

     3. 5 мг-екв/дм³,

     4. * 7 мг-екв/дм³,

     5. 12 мг-екв/дм³

687. У чому полягає епідеміологічне значення води?

     1. вода може стати причиною захворювань унаслідок надлишку або недостатку в ній мінеральних речовин, забруднення отруйними і радіоактивними речовинами;

     2. * вода відіграє велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань;

     3. вода використовується для санітарної обробки тіла людини;

     4. вода використовується для прибирання приміщень, прання, приготування їжі;

     5. вода необхідна для введення в кров харчових речовин в розчиненому вигляді, видаленні кінцевих продуктів обміну, для терморегуляції.

688. У чому полягає санітарно-гігієнічне значення води?

     1. вода необхідна організму для введення в кров харчових речовин в розчиненому вигляді;

     2. вода необхідна організму для видалення кінцевих продуктів обміну, для терморегуляції;

     3. * вода використовується для прибирання приміщень, прання, приготування їжі, санітарної обробки тіла людини;

     4. вода може стати причиною захворювань унаслідок надлишку або недостатку в ній мікроорганізмів;

     5. вода відіграє велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань.

689. У чому полягає санітарно-гігієнічне значення води?

     1. вода необхідна організму для введення в кров харчових речовин;

     2. вода необхідна для санітарної обробки тіла людини, виведення шлаків з організму і терморегуляції;

     3. вода необхідна для приготування їжі і травлення у всіх відділах шлунково-кишкового тракту;

     4. * вода може стати причиною захворювань унаслідок надлишку або недостатку в ній мінеральних речовин (елементів), забруднення отрутохімікатами і радіоактивними речовинами;

     5. вода відіграє велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань.

690. У чому полягає фізіологічне значення води?

     1. вода може стати причиною захворювань унаслідок надлишку або недостатку в ній мінеральних речовин, забруднення отруйними і радіоактивними речовинами;

     2. вода відіграє велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань;

     3. вода використовується для санітарної обробки тіла людини;

     4. вода використовується для прибирання приміщень, прання, приготування їжі;

     5. * вода необхідна для введення в кров харчових речовин, в розчиненому вигляді, видаленні кінцевих продуктів обміну, для терморегуляції.

691. У яких районах переважно зустрічається ендемічний зоб :

     1. * гористі місцевості, віддалені від моря ;

     2. степові райони, мало віддалені від моря;

     3. густонаселені райони;

     4. малонаселені райони;

     5. побережжя моря.

692. У якій воді міститься найбільша кількість фтору:

     1. * підземній воді;

     2. воді поверхневих джерел;

     3. дощовій воді;

     4. воді гірських річок;

     5. атмосферних опадах.

693. Укажіть основний метод знезаражування води:

     1. Біологічний

     2. Біохімічний

     3. Загально-санітарний

     4. * Хімічний

     5. Бактеріологічний

694. Укажіть основний спосіб пом'якшення води:

     1. Озонування

     2. * Содово-вапняний спосіб

     3. Бактеріологічний спосіб

     4. Біологічний спосіб

     5. Обробка окислювачами

695. Укажіть основні засоби знебарвлення води:

     1. Перехлорування

     2. * Відстоювання

     3. Аерування

     4. Обробка окислювачами

     5. Вуглевання

696. Укажіть основні шляхи профілактики біогеохімічних ендемій:

     1. * Додавання мікроелементів у питну воду

     2. Використання психопрофілактичних заходів

     3. Запровадження лікувальної фізичної культури

     4. Використання кліматотерапії

     5. Використання фізіотерапевтичних процедур

697. Унаслідок процесу коагуляції вода освітлюється, так як:

     1. завислі частинки, що мають різнойменні заряди, притягуються і утворюючи крупні конгломерати, осідають;

     2. завислі частинки, що мають позитивний заряд, адсорбуються на поверхні негативно заряджених осідаючих пластівців гідроокису;

     3. в процесі коагуляції змінюється лужність води;

     4. * завислі частинки, що мають негативний заряд, адсорбуються на поверхні позитивно заряджених осідаючих пластівців гідроокису;

     5. завислі частинки, що мають негативний заряд, адсорбуються на поверхні позитивно заряджених осідаючих пластівців коагулянта.

698. Фізичний метод освітлення води:

     1. коагуляція;

     2. * фільтрування;

     3. застосування УФО;

     4. озонування;

     5. кип'ячення.

699. Фізичний метод освітлення води:

     1. коагуляція;

     2. фторування;

     3. застосування ультразвука;

     4. * відстоювання;

     5. кип'ячення.

700. Фізичні методи знезараження води:

     1. відстоювання, перманганування;

     2. фільтрування, озонування;

     3. іонами срібла, кип'ятіння;

     4. * ультразвуком, УФ променями;

     5. СВЧ- полем, заморожуванням.

701. Фізичні методи знезараження води:

     1. фільтрування, відстоювання;

     2. * кип'ятіння, СВЧ- полем;

     3. гамма- променями, озонування;

     4. відстоювання, іонами срібла;

     5. озонування, опріснення.

702. Фізіологічна потреба людини в питній воді залежить від:

     1. * інтенсивності фізичного навантаження;

     2. інтенсивності розумової роботи;

     3. характеру харчування;

     4. вміст вуглекислоти в повітрі;

     5. якості води.

703. Фізіологічна потреба людини в питній воді залежить від:

     1. вмісту кисню у воді;

     2. інтенсивності розумової роботи;

     3. характеру харчування;

     4. * Температури повітря;

     5. якості води.

704. Фізіолого-гігієнічне значення нітратів в питній воді:

     1. при недостатньому надходженні в організм сприяють розвитку карбоксигемоглобінемії;

     2. при надмірному надходженні в організм сприяють розвитку флюорозу;

     3. * при надмірному надходженні в організм сприяють розвитку метгемоглобінемії;

     4. змінює смак і кольоровість води;

     5. при недостатньому надходженні в організм приводить до білкового голодування.

705. Фізіолого-гігієнічне значення підвищеної жорсткості питної води:

     1. цінне джерело кальцію, зокрема, для тканини зубів;

     2. * є сприяючим чинником для розвитку нирково-кам'яної хвороби, остеохондрозу;

     3. змінює смак і запах їжі;

     4. підвищує проникність капілярів;

     5. мало придатна для санітарної обробки тіла, оскільки утворює з милом нерозчинні сполуки, що утрудняють процес миття.

706. Фізіолого-гігієнічне значення підвищеної жорсткості питної води:

     1. цінне джерело кальцію, зокрема, для тканини зубів;

     2. підвищує проникність капілярів;

     3. сприяє тромбоутворенню;

     4. * їжа, зварена в такій воді, погано засвоюється;

     5. мало придатна для санітарної обробки тіла.

707. Фізіолого-гігієнічне значення фтору питної води:

     1. * в оптимальних концентраціях (0,7-1,5 мг/дм) має протикарієсну ефективність;

     2. надмірні концентрації сприяють розвитку нирково-кам'яної, жовчо-кам’яної хвороби;

     3. надмірні концентрації порушують водно-сольовий обмін, підсилюють шлункову секрецію;

     4. недостатні концентрації викликають ендемічний зоб;

     5. недостатні концентрації викликають флюороз.

708. Фізіолого-гігієнічне значення фтору питної води:

     1. надмірні концентрації сприяють розвитку карієсу в немолодому віці;

     2. надмірні концентрації сприяють розвитку нирково-кам'яної, жовчо-кам’яної хвороби;

     3. надмірні концентрації порушують водно-сольовий обмін, підсилюють шлункову секрецію;

     4. недостатні концентрації викликають ендемічний зоб;

     5. * надмірні концентрації викликають системне генералізоване захворювання кісткової тканини, пов'язане з порушеннями процесу мінералізації кісток.

709. Хімічний метод очищення (освітлення) води:

     1. * коагуляція;

     2. хлорування;

     3. застосування гамма- випромінювання;

     4. озонування;

     5. кип'ячення.

710. Хімічні методи знезараження води:

     1. УФ- променями, кип'ятіння;

     2. * хлорування, озонування;

     3. озонування, рентгенівськими променями;

     4. магнітним полем, йодування;

     5. СВЧ- полем, ультразвуком.

711. Хімічні методи знезараження води:

     1. УФ- променями, ультразвуком;

     2. * перманганування, перекисом водню;

     3. кип'ятіння, заморожування;

     4. сірководнем, опріснення;

     5. іонами срібла, рентгенівськими променями.

712. Цінним показником ступеня забруднення води органічними речовинами є:

     1. * БПК - біохімічна потреба кисню

     2. ГДК – гранично допустима концентрація

     3. БГКП – бактерії групи кишечної палички,

     4. ЗМЧ – загальне мікробне число,

     5. ГПК – гранично припустима концентрація.

713. Чим забезпечується висока ефективність освітлення і очищення води на повільних фільтрах?

     1. Більшою товщиною шару щебеню і піску,

     2. Швидкістю фільтрації,

     3. * Наявністю біологічної плівки,

     4. Попередньою коагуляцією води,

     5. Попереднім відстоюванням.

714. Чим обумовлена жорсткість води?

     1. вмістом у воді заліза і міді;

     2. каламутністю води;

     3. * вмістом у воді солей кальцію і магнію;

     4. вмістом у воді сполук фосфору і сірки;

     5. вмістом у воді солей цинку і свинцю.

715. Що відбувається з органічними речовинами, що потрапили у воду відкритих водойм, в процесі самоочищення ?

     1. * Мінералізуються за рахунок життєдіяльності мікроорганізмів,

     2. Фільтруються через шар піску на дні водойми,

     3. Випаровуються,

     4. Розкладаються під дією ультрафіолетових променів.

     5. Осідають.

716. Що відноситься до основних видів покращення якості питної води?

     1. Іонізація

     2. Сублімація

     3. * Знезаражування

     4. Преципітація

     5. Стерилізація

717. Що відноситься до основних видів покращення якості питної води?

     1. Дезінфекція

     2. Іонізація

     3. Преципітація

     4. Стерилізація

     5. * Знешкодження

718. Що є недоліком знезараження води методом перехлорування?

     1. Попереднє освітлення і знебарвлювання води,

     2. * Потреба дехлорування води

     3. Широкий спектр абіотичної дії,

     4. Необхідність попереднього освітлення і знебарвлення води,

     5. Довготривалість процесу знезараження

719. Що з названого не є гігієнічними вимогами до питної води?

     1. Вода повинна мати бездоганні органолептичні та фізичні якості

     2. * Вода не повинна погіршувати біологічну цінність їжі

     3. Вода повинна мати оптимальний хімічний склад

     4. Вода не повинна вміщувати патогенні мікроорганізми

     5. Вода не повинна вміщувати радіоактивні та токсичні хімічні речовин.

720. Що із вказаного не відноситься до джерела забруднення води амонійним азотом і нітритами?

     1. Залишки білкових речовин, що розкладаються.

     2. Трупи тварин та птиці.

     3. Сеча.

     4. Фекалії.

     5. * Сульфати та солі магнію.

721. Що може бути причиною зміни активної реакції природної води?

     1. забруднення радіоактивними речовинами;

     2. * накопичення у воді гумінових речовин;

     3. зміна сонячної активності;

     4. зміна температури води;

     5. зміна погоди

722. Що може бути причиною зміни активної реакції природної води?

     1. зміна температури води;

     2. забруднення радіоактивними речовинами;

     3. зміна сонячної активності;

     4. зміна погоди;

     5. * забруднення стічними водами.

723. Що найвірогідніше є причиною погіршення якості води за епідемічними показниками?

     1. * Незадовільна робота очисних (головних) споруд водопроводу

     2. Погіршення санітарного стану водойми - річки Д.

     3. Порушення правил відбору проб

     4. Незадовільне транспортування проби до лабораторії

     5. Застій води в розподільчій мережі

724. Що таке макроелементи?

     1. * хімічні елементи, вміст яких в організмі складає понад 0,01 %;

     2. хімічні елементи, вміст яких в організмі складає від 0,01 % до 0,00001 %;

     3. хімічні речовини, вміст яких у воді складає менше 0,00001 %;

     4. хімічні елементи, вміст яких у воді більше 0,01 %;

     5. хімічні елементи, вміст яких в природі більше 1 %.

725. Що таке сухий залишок води?

     1. кількість нерозчинних, завислих у воді органічних речовин в 1 л води;

     2. * кількість розчинених солей, що містяться в 1 л води (мг/дм³);

     3. кількість бікарбонатів і карбонатів, що випадають в осад при кип'ятінні;

     4. кількість завислих у воді речовин неорганічної природи;

     5. кількість розчинених у воді солей кальцію і магнію.

726. Як впливає доза коагулянта на процес коагуляції?

     1. чим більша доза коагулянта, тим швидше відбудеться коагуляція;

     2. чим менша доза коагулянта, тим оптимальніше йде процес коагуляції;

     3. процес коагуляції не залежить від дози коагулянта;

     4. * доза коагулянта повинна бути оптимальною;

     5. вибирають оптимальну дозу, при якій спостерігається кращий ефект коагуляції.

727. Як впливає доза коагулянта на процес коагуляції?

     1. чим більша доза коагулянта, тим швидше відбудеться коагуляція;

     2. чим більша доза коагулянта, тим краще відбудеться коагуляція;

     3. чим менша доза коагулянта, тим ефективніше йде процес коагуляції;

     4. доза коагулянта повинна бути середньоарифметичною з 10 проб дослідної коагуляції;

     5. * вибирають мінімальну дозу, при якій спостерігається кращий ефект коагуляції.

728. Як впливає лужність води на процес коагуляції?

     1. не впливає;

     2. * у воді, що не містить лужних резервів, коагуляція не відбудеться;

     3. для коагуляції необхідна відсутність лужних резервів води;

     4. для коагуляції необхідна у воді наявність тільки бікарбонатної солі магнію;

     5. всі відповіді правильні.

729. Як впливає сольовий склад води на процес коагуляції води?

     1. не впливає;

     2. для коагуляції необхідна наявність солей важких металів;

     3. * для коагуляції необхідна наявність бікарбонатів у воді;

     4. необхідна наявність солей хлору;

     5. необхідна наявність солей радіоактивних металів.

730. Як коагулянт для освітлення води застосовується:

     1. * залізний купорос;

     2. мідний купорос;

     3. сірчанокисле срібло;

     4. хлорнуватисте залізо;

     5. гідроокис алюмінію.

731. Як коагулянт для освітлення води застосовується:

     1. фтористий натрій;

     2. мідний купорос;

     3. азотнокисле срібло;

     4. * хлорне залізо;

     5. гідроокис алюмінію.

732. Яка із вказаних речовин не є коагулянтом або флокулянтом?

     1. Сірчанокислий алюміній - (Al₂(SO₄)₃.

     2. Хлористе залізо – FeCl₃.

     3. Сірчанокисле залізо – FeSO₄.

     4. Поліакріламід.

     5. * Оксид заліза – Fe (OH)₃

733. Яка кількість залишкового вільного хлору свідчить про надійне знезаражування води і не погіршує її смаку?

     1. 0,1 – 0,2 мг/дм³.

     2. * 0,3 – 0,5 мг/дм³

     3. 0,6 – 0,8 мг/дм³.

     4. 0,9 – 1,1 мг/дм³.

     5. 1,2 – 1,4 мг/дм³.

734. Яка кількість фтору повинна міститися в питній воді І-го кліматичного району (мг/дм³):

     1. * 1,5;

     2. 2;

     3. 1,2;

     4. 0,7;

     5. 5.

735. Яка кількість фтору повинна міститися в питній воді 2-го кліматичного району (мг/дм³):

     1. 10;

     2. 5;

     3. 3;

     4. * 1,5;

     5. 1.

736. Яка кількість фтору повинна міститися в питній воді 3-го кліматичного району (мг/дм³):

     1. 1,5;

     2. * 1,2;

     3. 0,7;

     4. 0,5;

     5. 0,1.

737. Яка кількість фтору повинна міститися в питній воді 4-го кліматичного району (мг/дм³):

     1. 1,5;

     2. 1,2;

     3. 1;

     4. * 0,7;

     5. 0,1.

738. Яка умова необхідна, щоб відбулася коагуляція?

     1. мінімальна або максимальна доза коагулянта;

     2. * достатня бікарбонатна жорсткість води;

     3. температура води не вище 12 ⁰ С;

     4. попереднє відстоювання води;

     5. попереднє знезараження води.

739. Яка хвороба, що передається через воду відноситься до антропонозних захворювань?

     1. Лептоспіроз

     2. Туляремія

     3. Бруцельоз

     4. * Холера

     5. Гарячка Ку

740. Яка хлорпотреба води, якщо величина її хлорпоглинання становить 2 мг/дм³ ?

     1. 1,5 мг/дм³;

     2. * 2,5 мг/дм³;

     3. 3,5 мг/дм³;

     4. 4,5 мг/дм³;

     5. 5,0 мг/дм³.

741. Яке захворювання може викликати надлишок нітратів у воді?

     1. Карієс зубів.

     2. Флюороз зубів.

     3. * Метгемоглобінемію.

     4. Тромбоцетарну лейконемію.

     5. Алейкію.

742. Який вид жорсткості нормується Дестом:

     1. постійна;

     2. тимчасова;

     3. * загальна;

     4. карбонатна;

     5. бікарбонатна.

743. Який є спосіб пом'якшення води?

     1. Озонування

     2. Бактеріологічний спосіб

     3. * Фізичний спосіб

     4. Біологічний спосіб

     5. Біохімічний спосіб

744. Який із цих показників не відноситься до органолептичних властивостей води?

     1. Прозорість.

     2. Кольоровість.

     3. * Радіоактивність.

     4. Запах.

     5. Температура.

745. Який недолік знезараження води УФ-промінням?

     1. Зміна органолептичних властивостей води,

     2. Денатурація води,

     3. Широкий спектр абіотичної дії,

     4. * Необхідність попереднього освітлення і знебарвлення води,

     5. Довготривалість процесу знезараження.

746. Який показник є найбільш інформативним для підтвердження або спростування версії про фекальне забруднення джерела води ?

     1. Каламутність

     2. Загальне мікробне число ЗМЧ

     3. Розчинений кисень

     4. * Індекс БГКП

     5. Колірність

747. Який показник якості води може свідчити про свіже забруднення води органічними речовинами тваринного походження?

     1. *NН_З

     2. NО₂

     3. N0₃

     4. Fе

     5. SО₄

748. Забруднення водного об’єкту розцінюється як надзвичайно високе при перевищенні ГДК речовин з токсикологічною лімітуючою ознакою шкідливості в:

     1. 5 разів

     2. 10 разів

     3. 50 разів

     4. * 100 разів

     5. 200 разів

749. Які речовини свідчать про давнє забруднення води рештками тваринного походження?

     1. Нітрати

     2. * Нітрити

     3. Аміак

     4. Сульфати

     5. Хлориди

750. Які речовини свідчать про завершення мінералізації органічних решток у воді?

     1. * Нітрати

     2. Нітрити

     3. Аміак

     4. Сульфати

     5. Хлориди

751. Якої зони санітарної охорони джерел водопостачання немає?

     1. Зона посиленого режиму

     2. * Зона контролю

     3. Зона обмежень

     4. Зона спостережень

     5. Нічого з названого

752. Хімічні речовини і сполуки, які забруднюють воду водойм за класом шкідливості розподіляються на:

     1. I, II, III, IV класи

     2. надмірношкідливі, високошкідливі, шкідливі, помірношкідливі

     3. * I клас - надмірношкідливі, II клас - високошкідливі, III класс - шкідливі, IV клас - помірношкідливі

     4. І, ІІ класи

     5. І, ІІ, ІІІ, ІV, V класи

753. Антибіотики негативно впливають на вітамінний обмін, оскільки:

     1. руйнують водорозчинні вітаміни;

     2. руйнують жиророзчинні вітаміни;

     3. руйнують ферменти, частиною яких є вітаміни;

     4. знижують активність вітамінів в обміні речовин;

     5. * пригнічують кишкову мікрофлору.

754. Біологічна цінність жиру тим вища, чим більше в ньому поліненасичених жирних кислот. Назвіть їх:

     1. стеаринова, олеїнова

     2. * ліноленова, арахідонова

     3. пальмітинова, ліноленова

     4. арахідонова, стеаринова

     5. пальмітинова, арахідонова.

755. Біологічні властивості ретинолу:

     1. нормалізує білковий обмін;

     2. необхідний для синтезу білка;

     3. відіграє важливу роль у вуглеводному обміні;

     4. * необхідний для утворення зорового пурпуру;

     5. бере участь в окисно - відновних процесах.

756. Біологічні властивості токоферолів:

     1. необхідні для синтезу зорового пурпуру;

     2. входять в структуру вітаміну F;

     3. * беруть участь в процесах, пов’язаних з розмноженням;

     4. необхідні для підтримки нормального стану епітелію;

     5. відіграють важливу роль в поліпшенні сутінкового зору.

757. Біологічні властивості токоферолів:

     1. відіграють важливу роль в забезпеченні сутінкового зору;

     2. необхідні для підтримки нормального стану епітелію;

     3. входять в структуру вітамінну F;

     4. * мають антиоксидантні властивості;

     5. необхідні для синтезу зорового пурпуру.

758. Вiд чого повинен залежати розподiл енергетичної цiнностi добового рацiону за окремими прийомами їжi?

     1. Умов приймання їжi

     2. Кратності прийомiв їжi

     3. * Змiни напруженостi або важкостi працi впродовж доби

     4. Вiку i статі

     5. Тривалості робочого дня

759. Величина основного обміну не залежить від:

     1. Зросту

     2. Маси тіла

     3. * Інтенсивності праці

     4. Статі

     5. Віку

760. Виберіть речовини, що мають антиоксидантну активність:

     1. * Вітамін Е, вітамін С, метіонін

     2. Насичені жирні кислоти

     3. Поліненасичені жирні кислоти

     4. Холестерин

     5. Вітамін А

761. Від яких факторів не залежить потреба людини в білках?

     1. Інтенсивність праці.

     2. Стать.

     3. Вік.

     4. * Стан погоди.

     5. Фізіологічний стан організму.

762. Відносну стійкість в процесі зберігання і кулінарної обробки має вітамін:

     1. рибофлавін;

     2. піридоксин;

     3. аскорбінова кислота;

     4. нікотинова кислота;

     5. * Ретинол.

763. Відносну стійкість в процесі зберігання і кулінарної обробки має вітамін:

     1. * тіамін;

     2. рибофламін;

     3. нікотинова кислота;

     4. аскорбінова кислота;

     5. піридоксин.

764. Вітамін D нормалізує:

     1. Білковий обмін.

     2. Вуглеводневий обмін.

     3. * Мінеральний обмін.

     4. Жировий обмін.

     5. Відповідь В і С.

765. Вітамін Е - це:

     1. рибофлавін;

     2. * токофероли;

     3. нікотинова кислота;

     4. Ретинол;

     5. каротин.

766. Вітамін С визначається в овочах і фруктах методом:

     1. ваговим;

     2. колориметричним;

     3. * йодометричним;

     4. експрес-методом;

     5. розрахунковим.

767. Вітаміни класифікуються в залежності:

     1. розчинності в жирах і спиртах;

     2. * розчинності у воді і жирах;

     3. розчинності у воді і спиртах;

     4. розчинності в спиртах і рідинах організму;

     5. здатності синтезуватися в організмі людини.

768. Вітаміни синтезуються:

     1. * головним чином в рослинних продуктах;

     2. головним чином в продуктах тваринного походження;

     3. в продуктах тваринних і рослинних в рівній мірі;

     4. головним чином в організмі людини (водорозчинні);

     5. головним чином в організмі людини (жиророзчинні).

769. Вміст яких нутрієнтів необхідно зменшити в раціонах літніх людей?

     1. * Білок, глюкоза, жири

     2. Вітамін Д

     3. Калій

     4. Магній

     5. Вітамін С

770. Головні джерела тіаміну :

     1. овочі і фрукти;

     2. молоко і молочні продукти;

     3. пивні дріжджі;

     4. * продукти переробки злаків і боби;

     5. яйця.

771. Дайте визначення поняття “раціональне харчування”.

     1. Харчування, що має добрі органолептичні властивості.

     2. Харчування, що забезпечує оптимальні умови для реалізації інформаційно-енергетичних потреб організму людини.

     3. Харчування, яке відповідає біологічним ритмам органів і систем організму.

     4. Харчування, яке відповідає ферментативним можливостям травної системи.

     5. * Харчування, яке забезпечує надходження в організм достатньої кількості енергії, поживних та біологічно активних речовин.

772. Джерела каротину :

     1. * тільки рослинні продукти;

     2. тільки тваринні продукти;

     3. продукти рослинні і тваринні;

     4. яйця (жовток);

     5. риб’ячий жир (найбільшою мірою).

773. Джерела ретинолу:

     1. фрукти і овочі;

     2. продукти переробки злаків;

     3. * тільки тваринні продукти;

     4. тільки рослинні продукти;

     5. рослинні і тваринні продукти.

774. Джерелом вітаміну В₁ є наступні продукти:

     1. Манна крупа

     2. Морква

     3. Смородина.

     4. * Хліб з борошна грубого помелу

     5. Цитрусові

775. Дія на організм людини заліза:

     1. Антисептична

     2. Участь в згортанні крові

     3. * Участь в синтезі гемоглобіну

     4. Участь в здійсненні функції тиреоїдних гормонів

     5. Участь в синтезі макроергів і акумуляції енергії

776. Дія на організм людини йоду:

     1. Антисептична

     2. Участь в згортанні крові

     3. Участь в синтезі гемоглобіну

     4. * Участь в здійсненні функції тиреоїдних гормонів

     5. Участь в синтезі макроергів і акумуляції енергії

777. Дія на організм людини магнію:

     1. * Антиспастична

     2. Участь в згортанні крові

     3. Участь в синтезі гемоглобіну

     4. Участь в здійсненні функції тиреоїдних гормонів

     5. Участь в синтезі макроергів і акумуляції енергії

778. Для встановлення норм харчування дорослого, працездатного населення враховуються:

     1. * Професіональна діяльність, вік і стать.

     2. Вік і стать.

     3. Вік, стать, ріст і маса тіла.

     4. Кліматична зона.

     5. Ріст і маса тіла.

779. Для дорослої здорової людини рекомендується добова кількість вживання йоду (мкг):

     1. 50

     2. 100

     3. 150

     4. * 200

     5. 250.

780. Для підтвердження діагнозу гіповітаміноз С необхідно:

     1. провести «лінгвальну пробу»;

     2. * визначити вміст вітаміну С в крові;

     3. вивчити добовий харчовий раціон людини;

     4. визначити вміст вітаміну С в потовій рідині;

     5. визначити вміст вітаміну в слині.

781. Для синтезу деяких вітамінів в організмі людини необхідно дія:

     1. УФ- випромінювання (спектр С);

     2. * УФ- випромінювання (спектр В);

     3. УФ- випромінювання (спектр А);

     4. видимого спектру сонячної радіації;

     5. інфрачервоного випромінювання.

782. Для синтезу деяких вітамінів в організмі людини необхідно дія:

     1. * мікрофлори шлунково-кишкового тракту;

     2. інфрачервоного-випромінювання;

     3. УФ- випромінювання (спектр А);

     4. УФ- випромінювання (спектр С);

     5. видимого спектру сонячної радіації.

783. До синдромів недостатнього харчування відносяться:

     1. * Аліментарна дистрофія, гіповітаміноз

     2. Гастрити, коліт

     3. Ентерити

     4. Подагра

     5. Рахіт

784. До харчових добавок не вiдносять речовини, якi:

     1. Забезпечують необхiднi органолептичнi якостi харчових продуктiв

     2. Попереджують мiкробне та окислювальне псування продуктiв

     3. Полiпшують технологiчний процес виробництва харчових продуктiв

     4. Полiпшують якiсть харчових продуктiв

     5. * Пiдвищують харчову цiннiсть їжi

785. Добова оптимальна доза вітаміну С для дорослих (міліграм):

     1. 80 - 90

     2. 50 - 70

     3. 50 - 60

     4. * 70 - 80

     5. 100 -120.

786. Добова оптимальна доза ретинолу для дорослих:

     1. * 1,0 міліграм (1000мкг)

     2. 1,5 міліграм (1500мкг)

     3. 2,0 міліграм (2000мкг)

     4. 2,5 міліграм (2500мкг)

     5. 3,0 міліграм (3000мкг).

787. Добова потреба в аскорбіновій кислоті для дорослих:

     1. 50 (Ж) - 70 (М) міліграм;

     2. 10 (Ж) - 30 (М) міліграм;

     3. 70 (Ж і М) міліграм;

     4. 80 (Ж і М) міліграм;

     5. * 70 (Ж) - 80 (М) міліграм.

788. Добова потреба в залізі для чоловіків на добу (міліграм)?

     1. * 15

     2. 10

     3. 18

     4. 20

     5. 17.

789. Добова потреба в нікотиновій кислоті для дорослих (міліграм):

     1. 70 (Ж) - 100 (М);

     2. 1,5 (Ж) - 2,6 (М);

     3. 2,0 (Ж) - 3,0 (М);

     4. * 16 (Ж) - 22 (М);

     5. 10 (Ж) - 20 (М).

790. Добова потреба у рибофлавіні для дорослих (міліграм):

     1. 1,5(Ж) - 2,6 (М);

     2. * 1,6 (Ж) - 2,0 (М);

     3. 1,7 (Ж) – 2,5 (М);

     4. 1,0 (Ж) - 2,0 (М);

     5. 1,2 (Ж) – 1,5 (М).

791. Добова потреба у тіаміні (міліграм):

     1. 1,0 - 1,5

     2. 1,0 - 2,6

     3. * 1,3 - 1,6

     4. 1,5 - 3,6

     5. 2,0 - 2,6.

792. Добова потреба у тіаміні для дорослих (міліграм):

     1. 2,0 (Ж) - 2,5 (М);

     2. * 1,3 (Ж) - 1,6 (М);

     3. 17 (Ж) - 25 (М);

     4. 15 (Ж) - 20 (М);

     5. 1,0 (Ж) - 1,5 (М).

793. Добова потреба у вітаміні Д для дорослих (мкг):

     1. 5,0;

     2. 10,0;

     3. * 2,5;

     4. 4,0;

     5. заповнюється за рахунок прийому від 1 до 3-х столових ложок риб’ячого жиру.

794. Добова потреба у вітаміні Е для дорослих (міліграм):

     1. 17;

     2. 25;

     3. 20;

     4. * 15;

     5. 10.

795. Добові енерговитрати складаються з:

     1. енергії основного обміну і енергії м’язової і розумової діяльності;

     2. * енергії основного обміну, специфічно-динамічної дії їжі і енергії нервово-м’язової діяльності;

     3. енергії основного обміну і енергії, що вивільняється при розпаді в циклі Кребса білків, жирів і вуглеводів;

     4. енергії основного обміну і енергії специфічно-динамічного дії їжі;

     5. енергії основного обміну і енергії м’язової і нервово м’язової діяльності.

796. Додаткові джерела вітаміну Д:

     1. * печінка морських риб;

     2. свинячий жир;

     3. рослинні масла;

     4. печінка забійної худоби;

     5. кукурудзяна олія.

797. Додаткові джерела вітаміну Д:

     1. Кукурудзяна олія;

     2. * яйця (жовток);

     3. свинячий жир;

     4. рослинна олія;

     5. печінка забійної худоби.

798. Енергія добового раціону дорослої здорової людини повинна:

     1. повністю компенсувати основний обмін, харчовий термогенез і частково витрати на розумову і фізичну діяльність

     2. повністю компенсувати витрати на розумову і фізичну діяльність і частково основний обмін

     3. * повністю компенсувати основний обмін, харчовий термогенез і витрати на розумову і фізичну діяльність

     4. повністю компенсувати основний обмін

     5. повністю компенсувати витрати на розумову і фізичну діяльність

799. За рахунок яких продуктів забезпечується потреба в харчових рослинних волокнах?

     1. Молоко

     2. М’ясо

     3. * Овочі, плоди

     4. Печінка

     5. Риба

800. За рахунок яких продуктів забезпечується потреба у вітаміні А?

     1. Боби

     2. Дріжджі

     3. Картопля

     4. * Печінка тварин і риби, яйця птиці

     5. Хлібо-булочні вироби

801. За якою формулою не можна вирахувати оптимальну масу тіла ?

     1. Брока

     2. Бонгарда

     3. Брейтмана

     4. Кетле

     5. * Шпрунга

802. Квота вечері при трьохразовому харчуванні (%):

     1. 5,0 - 10,0

     2. 10 - 15

     3. 15 - 20

     4. * 20 - 25

     5. 25 - 30.

803. Квота обіду при триразовому харчуванні (%):

     1. 30 - 35

     2. 35 - 40

     3. 40 - 45

     4. * 45 - 50

     5. 50 - 55.

804. Квота рослинного жиру в добовій його потребі (%):

     1. 15

     2. * 30

     3. 25

     4. 20

     5. 35.

805. Квота сніданку при триразовому живленні (%):

     1. 20

     2. 15

     3. 35

     4. * 30

     5. 10.

806. Квота тваринного білка в добовій його потребі (%):

     1. 40

     2. 45

     3. 30

     4. * 55

     5. 35.

807. Клінічні симптоми А-гіпервітамінозу:

     1. * Симптоми загальної слабкості, блювота, гіперкератоз, дерматит

     2. Поліурія.

     3. Збільшення щитовидної залози.

     4. Хейлоз.

     5. Кровоточивість ясен.

808. Маса тiла вважається надлишковою, якщо вона збiльшена у порiвняннi з iдеальною на:

     1. 0 – 5 %

     2. 5 – 10 %

     3. * 10 – 15 %

     4. 15 – 20 %

     5. Бiльше, нiж на 25 %

809. Меню-розкладка - це:

     1. норма харчового постачання на добу, розподілена на сніданок, обід і вечерю

     2. це набір страв і напоїв на кожен день тижня з вказівкою їх загальної ваги

     3. це вага (у грамах) продуктів, які вживає людина впродовж доби

     4. це калорійність сніданку, обіду і вечері, виражена в % до загальної калорійності раціону

     5. * перелік страв і напоїв, з вказівкою їх ваги, необхідних для приготування однієї порції сніданку, обіду і вечері.

810. На скільки груп фізичної активності диференційовано норми харчування дорослого працездатного населення України залежно від статі ?

     1. * 4

     2. 6

     3. 7

     4. 5

     5. 3

811. Назвіть метод визначення добових енерговитрат:

     1. ваговий метод;

     2. метод непрямої енергометрії;

     3. розрахунково-ваговий метод;

     4. * метод аліментарної енергометрії;

     5. метод функціональної енергометрії.

812. Назвіть метод визначення добових енерговитрат:

     1. розрахунково - ваговий метод;

     2. метод функціональної енергометрії;

     3. * метод респіраторної енергометрії;

     4. метод непрямої енергометрії;

     5. ваговий метод.

813. Назвіть метод визначення добових енерговитрат:

     1. дослідно-табличний метод;

     2. метод функціональної енергометрії;

     3. метод непрямої енергометрії;

     4. розрахунково-ваговий метод;

     5. * хронометражно-табличний метод.

814. Назвіть метод визначення добових енерготорат:

     1. метод непрямої енергометрії;

     2. * метод прямої енергометрії;

     3. метод функціональної енергометрії;

     4. ваговий метод;

     5. розрахунковий - ваговий метод.

815. Назвіть продукти – важливі джерела аскорбінової кислоти:

     1. * капуста, картопля, цибуля

     2. хлібні продукти, дріжджі пивні

     3. молоко, молочні продукти

     4. гірчиця, виноград, помідори

     5. огірки, морква, яйця.

816. Найбільш важливим джерелом поліненасичених жирних кислот є:

     1. Крупи

     2. Молоко

     3. Печінка тварин

     4. * Рослинна олія

     5. Вершкове масло

817. Найбільш оптимальне співвідношення Са і Р у харчовому раціоні:

     1. 1:1(Ж) - 1: 1,1(М)

     2. 1:1(М) - 1:1,1(Ж)

     3. 1:2 (М і Ж)

     4. * 1:1,5 (М і Ж)

     5. 1: 0,5(М) - 1:1(Ж).

818. Найменш стійкий в процесі зберігання і кулінарної обробки вітамін?

     1. * вітамін С;

     2. Ретинол;

     3. тіамін;

     4. рибофлавін;

     5. кальциферол.

819. Основний недолік методу непрямої енергометрії:

     1. неточність (не враховує стать і вік випробовуваного);

     2. неточність (не враховує масу тіла і інші індивідуальні особливості);

     3. не дозволяє відтворити всі види трудової діяльності;

     4. не дозволяє врахувати вплив чинника виробничого і побутового середовища;

     5. * трудомісткість і складність у виконанні.

820. Недолік методу прямої енергометрії:

     1. не дозволяє проводити функціональні методи дослідження;

     2. не дозволяє проводити хронометражні дослідження;

     3. * не враховує впливу різних чинників виробничого і побутового середовища;

     4. неточність (не враховує стать і вік випробовуваного);

     5. неточність (не враховує масу тіла і інші індивідуальні особливості).

821. Недолік методу прямої енергометрії:

     1. неточність (не враховує стать і вік);

     2. * не дозволяє відтворити всі види трудової діяльності;

     3. не дозволяє проводити хронометраж всіх видів діяльності;

     4. не дозволяє проводити функціональні методи дослідження;

     5. неточність (не враховує масу тіла і інші індивідуальні особливості).

822. Недостача нікотинової кислоти виявляється у вигляді:

     1. хейлозу;

     2. кератиту;

     3. * пелагри;

     4. ксерофтальмії;

     5. гіперкератозу.

823. Нікотинова кислота - це:

     1. вітамін F;

     2. вітамін В2;

     3. * вітамін РР;

     4. вітамін Е;

     5. провітамін Д.

824. Один з основних симптомів цинги:

     1. аліментарний поліневрит;

     2. дерматоз;

     3. * геморагічний діатез;

     4. Гемералопія;

     5. хейлоз.

825. Один з основних проявів цинги:

     1. хейлоз;

     2. Гемералопія;

     3. дерматоз;

     4. * зниження реактивності організму;

     5. аліментарний поліневрит.

826. Одна з основних функцій вітаміну В₁:

     1. * грає важливу роль у вуглеводному обміні;

     2. бере участь в підтримці нормального стану епітелію;

     3. бере активну участь в окисно - відновних процесах;

     4. відіграє важливу роль в жировому обміні;

     5. стимулює перехід ергокальциферолу в холекальциферол.

827. Одна з основних функцій тіаміну :

     1. стимулює перехід вітаміну Д₂ в Д₃;

     2. * є активною частиною кокарбоксилази;

     3. бере участь в підтримці нормального стану епітелію;

     4. відіграє важливу роль в жировому обміні;

     5. бере активну участь в окисно - відновних процесах.

828. Оптимальне співвідношення Б: Ж: В у добовому харчовому раціоні дорослого працездатного населення України:

     1. * 1:1:4

     2. 1:1,2: 4,6

     3. 1:0,8: 5

     4. 1:1: 5,8

     5. 1:1,6:4,2.

829. Основна біологічна роль вуглеводів:

     1. * Основне джерело енергії.

     2. Покращують засвоєння жирів.

     3. Посилюють окислення ендогенних ліпідів.

     4. Покращують детоксикаційну функцію печінки.

     5. Зменшують розщеплення м’язових білків.

830. Основне джерело аскорбінової кислоти в зимовий і весняний час (з наведених) :

     1. морква;

     2. * картопля;

     3. часник;

     4. ріпчаста цибуля;

     5. буряк.

831. Основне джерело аскорбінової кислоти в зимовий і весняний час (з наведених):

     1. буряк;

     2. морква;

     3. * білокачанна капуста;

     4. ріпчаста цибуля;

     5. часник.

832. Основний критерiй оцiнки енергетичної адекватностi харчування:

     1. * Товщина підшкiрного жиру

     2. Зрiст

     3. Кiлькiсний вмiст бiлкiв, жирiв i вуглеводiв 1:1:4

     4. Виведення аскорбінової кислоти з сечею

     5. Кiлькiсний вмiст бiлкiв, жирiв i вуглеводiв 1:4:1

833. Основний критерiй оцiнки енергетичної адекватностi харчування:

     1. * Масо-зростовий показник

     2. Резистентнiсть капiлярiв

     3. Вiдповiднiсть хiмiчного складу i калорiйностi рацiону фiзiологiчним нормам

     4. Харчування

     5. Кiлькiсний вмiст бiлкiв, жирiв i вуглеводiв 1:1:4

834. Основними джерелами аскорбінової кислоти є:

     1. продукти тваринного походження;

     2. * продукти рослинного походження;

     3. молоко і молочні продукти;

     4. м’ясо тварин і риби;

     5. печінка тварин і риб.

835. Основні вимоги раціонального харчування:

     1. Оптимальний режим харчування.

     2. Відповідність хімічної структури їжі ферментній травній системі організму.

     3. Оптимальне співвідношення по енергетичній цінності харчових і біологічно активних речовин.

     4. Достатня енергетична цінність раціону за білками, жирами, вуглеводами з врахуванням потреб організму.

     5. Оптимальне якісне і кількісне відношення в харчовому раціоні основних харчових і біологічно активних речовин – білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин з врахуванням потреб організму.

836. Основні вимоги раціонального харчування:

     1. Оптимальний режим харчування.

     2. Відповідність хімічної структури їжі ферментній травній системі організму.

     3. Оптимальне співвідношення по енергетичній цінності харчових і біологічно активних речовин.

     4. Достатня енергетична цінність раціону за білками, жирами, вуглеводами з урахуванням потреб організму.

     5. * Оптимальне якісне і кількісне відношення в харчовому раціоні основних харчових і біологічно активних речовин – білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин з урахуванням потреб організму.

837. Основні джерела каротину:

     1. риб’ячий жир (найбільшою мірою);

     2. * фрукти і овочі;

     3. тільки тваринні продукти;

     4. продукти рослинного і тваринного походження;

     5. яйця (жовток).

838. Основні джерела токоферолів:

     1. * рослинні масла;

     2. тваринні жири;

     3. свинячий жир;

     4. продукти переробки злаків;

     5. печінка тварин і риб.

839. Патологічні стани (симптоми) розвиваються при відсутності (недостачі) тіаміну:

     1. геморагічний діатез

     2. геморалопія («куряча» сліпота)

     3. * аліментарний поліневрит

     4. гіперкератоз

     5. хейлоз (зміни слизової оболонки губ).

840. Під терміном “харчовий статус” організму слід розуміти:

     1. Кількість їжі в добовому раціоні

     2. Якісний склад добового раціону

     3. Фізичний розвиток організму

     4. Ступінь жировідкладення

     5. * Фізіологічний стан організму, який зумовлений характером харчування

841. Під час медичного огляду в чоловіка було виявлено „географічний язик”. Цей мікросимптом свідчить про недостатність у харчуванні:

     1. * Вітамінів групи В

     2. Вітаміну D

     3. Вітаміну С

     4. Вітаміну А

     5. Вітаміну PP

842. Повноцінний білок- цс білок:

     1. * Молока

     2. Хліба

     3. Гречки

     4. Яблук

     5. Картоплі

843. Показники, необхідні для визначення основного обміну людини:

     1. маса тіла, стать

     2. маса тіла, стать, кліматична зона проживання

     3. вік, стать, кліматична зона проживання

     4. маса тіла, кліматична зона проживання

     5. * маса тіла, стать, вік, зріст.

844. Порушення обміну кальцію і фосфору в організмі відбувається при дефіциті вітаміну:

     1. А

     2. С

     3. Е

     4. * Д

     5. P

845. Потреба в енергії визначається:

     1. * по величині добових енерговитрат;

     2. по величині добової калорійності раціону;

     3. по величині добової потреби в білках;

     4. по величині добової потреби в жирах;

     5. по величині добової потреби у вуглеводах.

846. Потреба в енергії для осіб, що проживають в районах крайньої півночі вища, ніж в зоні помірного клімату на (%):

     1. 1;

     2. 5;

     3. 15 - 20;

     4. * 10 - 15;

     5. 5 - 10.

847. Принципи харчування в умовах підвищеної радіаціїї:

     1. Якісна збалансованість раціону, переважно тваринні білки (15 % раціону);

     2. Обмеження надходження ПНЖК;

     3. * Все вірно ;

     4. Додаткове введення вітамінів-антиоксидантів;

     5. Підвищений вміст клітковини, кальцію, калію;

848. Про що свiдчить присвоєння харчовiй добавцi спецiального iндексу «Е»?

     1. Про те, що ця речовина є отруйною

     2. Про те, що ця добавка є канцерогенною

     3. * Про те, що ця добавка пройшла перевiрку на безпечнiсть i вiдповiдає Європейськiй iндексацiї добавок

     4. Про те, що ця добавка може без обмежень використовуватись у всiх країнах Європи

     5. Цей iндекс визначає ступiнь безпеки даної речовини

849. Продукти - джерела вітаміну ретинолу:

     1. зелень, овочі, фрукти

     2. * печінка риб і тварин, яйця, молочні продукти

     3. морква, абрикоси, томати

     4. червоний солодкий перець, хрін, обліпиха

     5. волоські горіхи, шипшина, кумис.

850. Продукти - джерела каротину:

     1. ікра кетова і паюсна

     2. печінка морських риб і тварин

     3. * морква, томати, червоний перець

     4. гірчиця, хрін

     5. молоко і молочні продукти.

851. Продукти - джерела ретинолу:

     1. томати, морква, абрикоси

     2. * печінка риб і тварин, яйця, молочні продукти

     3. м’ясо риб і тварин, м’ясні і рибні вироби

     4. хліб і хлібобулочні вироби

     5. перо зеленої цибулі, щавель, салат, шпинат.

852. Продукти - джерела тіаміну:

     1. зелень, овочі, фрукти і ягоди

     2. * хлібні вироби з муки грубого помелу, пивні і хлібопекарські дріжджі

     3. риб’ячий жир, печінка, вершкове масло

     4. молоко, молочні і кисломолочні продукти

     5. м’ясо і всі м’ясні продукти.

853. Продукти, які особливо багаті рибофлавіном:

     1. продукти переробки злаків;

     2. м’ясо і риба;

     3. молоко і молочні продукти;

     4. яйця ( жовток);

     5. * пивні дріжджі.

854. Рекомендована середня маса добового харчового раціону (кг):

     1. 1,5 - 2,0

     2. 1,5 - 2,5

     3. 3,0 - 3,5

     4. 3,5 - 4,0

     5. * 2,5 - 3,0.

855. Розрахунок добової потреби в білках, жирах, вуглеводах проводять:

     1. ваговим методом;

     2. хронометражним методом;

     3. * за допомогою таблиць;

     4. за антропометричними показниками;

     5. хронометражно-табличним методом.

856. Симптоми гіпервітамінозу Д:

     1. Двоїння в очах

     2. Головний біль, запаморочення, диплопія;

     3. Десквамація епітелію, облисіння;

     4. Блювота, пронос;

     5. * Передчасне окостеніння скелета і закриття тім’ячка, звапнення м’яких тканин і артерій;

857. Симптоми неадекватності харчування:

     1. Ксероз кон’юнктиви, порушення темнової адаптації;

     2. Ангулярний стоматит, хейлоз губ;

     3. * все вірно

     4. Глосит;

     5. Фолікулярний гіперкератоз.

858. Який відсоток від добової калорійності раціону повинні складати жири?

     1. 15

     2. 20

     3. 25

     4. * 30

     5. 33

859. Який відсоток від добової калорійності раціону повинні складати вуглеводи?

     1. 50

     2. 54

     3. * 64

     4. 74

     5. 60.

860. Скільки відсотків від добової калорійності раціону повинні складати білки?

     1. 10

     2. 15

     3. * 11

     4. 13

     5. 12.

861. Скільки ккал становить в середньому основний обмін дорослої людини?

     1. 500-700 ккал

     2. 800-1000 ккал

     3. * 1000-1200 ккал

     4. 1500-1800 ккал

     5. 1800-2000 ккал

862. Скільком кДж відповідає ккал ?

     1. 2,555

     2. 3,734

     3. * 4,186

     4. 4,681

     5. 5,225

863. Специфічно - динамічну дію їжі визначають:

     1. * по величині основного обміну;

     2. ваговим методом;

     3. розрахунковим методом;

     4. хронометражним методом;

     5. за антропометричними даними за допомогою таблиць.

864. У якому продукті міститься найбільше кальцію?

     1. яйця;

     2. м’ясо;

     3. сир м’який домашній;

     4. * сир твердий;

     5. гречка

865. Укажiть основнi продукти, якi є основними носiями залiза:

     1. Хлiб i хлiбобулочнi вироби

     2. * М’ясо i м’ясопродукти

     3. Хлiб i риба

     4. Овочi i фрукти

     5. Молоко i молокопродукти

866. Укажiть, як змiнюються потреби в харчових речовинах i енергiї у людей старшого i похилого вiку:

     1. Не змiнюються

     2. Пiдвищуються при недостачi бiлка

     3. * Зменшуються

     4. Пiдвищуються при недостачi вiтамiнiв

     5. Підвищуються при недостачі вуглеводів

867. Укажіть, при якому перевищенні маси тіла у відповідності до нормативних значень ставиться діагноз ожиріння 1 ступеня (у %):

     1. 3-5

     2. 5-7

     3. 7-10

     4. * 10-15

     5. 15-30

868. Укажіть, при якому перевищенні маси тіла у відповідності до нормативних значень ставиться діагноз ожиріння 3 ступеня (у %):

     1. 7-10

     2. 10-15

     3. 15-30

     4. 30-50

     5. * 50-99

869. Фізіологічна роль аскорбінової кислоти визначається:

     1. її коферментними властивостями;

     2. участю в підтримці осмотичної рівноваги в клітинах;

     3. * активною участю в окислювально-відновних процесах;

     4. участю в процесах, пов’язаних з функцією розмноження;

     5. активною роллю в нормалізації і стимуляції кровотворення.

870. Форми білкової недостатності:

     1. Хвороба Кешана (аліментарна кардіоміопатія);

     2. Хвороба “ітай-ітай”

     3. Аліментарна залізодефіцитна анемія;

     4. Ендемічний зоб;

     5. * Аліментарна дистрофія, квашіоркор;

871. Холекальциферол - це:

     1. провітамін (неактивна форма) вітаміну Д;

     2. активна форма вітаміну Д, що утворюється при дії на шкіру штучного джерела УФ-променів (спектр А);

     3. активна форма вітаміну вітаміну Д, що утворюються при дії на шкіру штучного джерела УФ-променів (спектр С);

     4. * це вітамін Д₃ (активна форма вітаміну Д);

     5. активна форма вітаміну Д, що утворюються при дії на шкіру штучного джерела інфрачервоних променів.

872. Холекальциферол - це:

     1. активна форма вітаміну Д, що утворюється при дії на шкіру штучного джерела інфрачервоних променів;

     2. провітамін Д;

     3. активна форма вітаміну Д, що утворюється при дії на шкіру штучного джерела УФ-променів (спектр А);

     4. * активна форма вітаміну Д, що утворюється при дії на шкіру штучного джерела УФ-променів (спектр В);

     5. активна форма вітаміну Д, що утворюється при дії на шкіру штучного джерела УФ-променів (спектр С).

873. Чи дозволяється використовувати харчовi добавки з метою приховування низької харчової цiнностi або псування продуктiв?

     1. * Не дозволяється

     2. Дозволяється, якщо була порушена технологiя виробництва харчового продукту

     3. Дозволяється при використаннi у виробництвi харчових продуктiв неякiсної сировини

     4. Дозволяється при значнiй втратi продуктом його бiологiчної цiнностi

     5. Дозволяється тiльки у тих випадках, коли це не спричинить набуття продуктом небезпечних властивостей

874. Чим вiдрiзняються поняття «ксенобiотики» i «шкiдливi речовини»?

     1. * З позицiй токсикологiї цi поняття практично спiвпадають

     2. Ксенобiотики не є шкiдливими речовинами

     3. Шкiдливi речовини не вiдносять до ксенобiотикiв

     4. Ксенобіотики – чужорідні речовини

     5. Харчові добавки

875. Що вiдносять до незамiнних харчових речовин?

     1. БАДи

     2. Штучнi пiдсолоджувачi

     3. * Мiнеральнi речовини, амiнокислоти, ПНЖК, вiтамiни

     4. Бiлки, жири, вуглеводи

     5. Вітаміни

876. Що вiдносять до основних харчових речовин?

     1. Бiологiчно-активнi харчовi речовини: амiнокислоти, ПНЖК, вiтамiни i мiкроелементи

     2. Мiнеральнi речовини, жири, бiлки

     3. Тiльки бiлки, жири i вуглеводи

     4. Клiтковину

     5. * Вiтамiни, мiнеральнi речовини, жири, бiлки, вуглеводи

877. Що є безпосереднім наслідком харчування із зниженою енергетичною цінністю ?

     1. Пелагра

     2. Рахіт

     3. Гельмінтоз

     4. Харчова алергія

     5. * Втрата маси тіла

878. Що не відноситься до вимог раціонального харчування?

     1. Оптимальний режим харчування.

     2. * Дешевизна, доступність продуктів харчування для широких верств населення.

     3. Оптимальне співвідношення по енергетичній цінності харчових і біологічно активних речовин.

     4. Достатня енергетична цінність раціону за білками, жирами, вуглеводами з врахуванням потреб організму.

     5. Оптимальне якісне і кількісне відношення в харчовому раціоні основних харчових і біологічно активних речовин – білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин з врахуванням потреб організму.

879. Що не відноситься до поняття “режим харчування” ?

     1. Кратність прийому їжі протягом доби.

     2. * Загальну кількість спожитої їжі.

     3. Розподіл енергетичної цінності між прийомами їжі.

     4. Інтервали між прийомами їжі.

     5. Тривалість трапези.

880. Що не враховують при розрахунку потреби в енергії і харчових речовинах для індивідуума ?

     1. Важкість праці

     2. Вік, стать

     3. Ідеальна маса тіла

     4. * Тривалість робочого дня

     5. Основний обмін

881. Що не враховують при розрахунку потреби в енергії і харчових речовинах для індивідуума ?

     1. Важкість праці

     2. Вік, стать

     3. Ідеальна маса тіла

     4. * Тривалість робочого дня

     5. Основний обмін

882. Що не є характерним для квашіоркору ?

     1. Набряки

     2. * Підвищений апетит

     3. Пригніченість, млявість

     4. Атрофія жирової тканини

     5. Зміна пігментації волосся та шкіри

883. Що розумiють пiд бiологiчною цiннiстю харчових продуктів?

     1. Ступінь забезпеченості потреб людини в енергії

     2. Вмiст вiтамiнiв, мiнеральних речовин

     3. * Вмiст у продуктах усіх незамінних (есенціальних) нутрієнтів

     4. Вмiст бiлкiв, жирiв, вуглеводiв

     5. Вміст мінеральних речовин

884. Що розумiють пiд збалансованiстю харчування?

     1. * Оптимальне спiввiдношення харчових i бiологiчно-активних речовин

     2. Повне покриття енергетичних потреб органiзму

     3. Повне покриття пластичних потреб органiзму

     4. Забезпеченiсть органiзму незамiнними амiнокислотами

     5. Забезпеченість організму вітамінами

885. Що розумiють пiд харчовою цiннiстю продуктів?

     1. Ступінь забезпеченості потреб людини в енергії

     2. Вмiст усіх харчових речовин

     3. Засвоюванiсть нутрієнтів

     4. * Вся повнота корисних властивостей харчових продуктів

     5. Якiсть та безпечнiсть

886. Що служить теоретичною основою рацiонального харчування?

     1. Концепція індексів харчової цінності, очкова дієта

     2. Теорiя Г.Шелтона i П.Брега

     3. * Науковi розробки академiка I.П.Павлова про травлення i концепцiя збалансованого харчування академiка О.О.Покровського

     4. Теорiя вегетарiанського харчування

     5. Кровотвірна теорія харчування

887. Яка дія їжі на організм відповідає раціональному харчуванню?

     1. Захисна

     2. Неспецифічна

     3. Превентивна

     4. * Специфічна

     5. Фармакологічна

888. Яка добова норма заліза для дорослих:

     1. 5- 10 міліграм

     2. * 15- 17 міліграм

     3. 10- 20 міліграм

     4. 10 - 15 міліграм

     5. 15 - 20 міліграм.

     6. .

889. Яка ознака, окрім статі, віку і характеру трудової діяльності є основним при встановленні фізіологічних норм харчування?

     1. кліматична зона проживання

     2. * маса тіла

     3. об’єм грудної клітки

     4. наявність (відсутність) патології ШКТ

     5. національність.

890. Яка основна особливість фізіологічних норм харчування в відношенні нормування добової потреби у вітамінах для дорослих?

     1. враховується група інтенсивності праці і стать

     2. * враховується тільки статева приналежність

     3. враховується тільки група інтенсивності праці

     4. враховується група інтенсивності праці і вік

     5. враховується група інтенсивності праці, стать, вік.

891. Яке порушення розвивається у дітей з вираженою енергетичною недостатністю ?

     1. * Аліментарний маразм

     2. Квашіоркор

     3. Ензимопатія

     4. Дисахаридна недостатність

     5. Гепато-ренальна недостатність

892. Який % повинні складати прості цукри в добовій кількості вуглеводів (%)?

     1. 20 - 25

     2. * 30 - 40

     3. 15 - 20

     4. 40 - 50

     5. 10 -15

893. Який з перерахованих симптомів характерний для недостатності вітаміну В₂?

     1. Порушення акомодації.

     2. * Ангулярний стоматит.

     3. Ксероз кон’юнктиви.

     4. Фолікулярний гіперкератоз.

     5. Хейлоз

894. Який з симптомів характерний для недостатності тіаміну?

     1. Бляшки Біто.

     2. Петехії.

     3. * Безсоння і болі м’язів.

     4. Хейлоз.

     5. Гіперемія і гіпертрофія сосочків язика.

895. Який з симптомів характерний для пелагри?

     1. Ангулярний стоматит.

     2. * Глосит.

     3. Ксероз шкіри.

     4. Ксероз кон’юнктиви

     5. Яскраво-червоний язик.

896. Який з симптомів характерний для С- вітамінної недостатності?

     1. Атрофія сосочків язика.

     2. Ангулярний стоматит.

     3. Бляшки Біто.

     4. * Рихлі ясна, що кровоточать.

     5. Хейлоз.

897. Який показник не відноситься до оцінки адекватності індивідуального харчування?

     1. Відповідність фактичної маси тіла ідеальній

     2. Відповідність енерготрат до енергетичної цінності раціону

     3. Абсолютна кількість поживних речовин в раціоні

     4. Співвідношення харчових і біологічно активних речовин в раціоні

     5. * Доброякісність продуктів, що входять до раціону

898. Який показник не можна використати для розрахунку ідеальної маси тіла ?

     1. Показник Брока

     2. Показник Бонгарда

     3. Індекс Кетле

     4. * Коефіцієнт фізичної активності

     5. Індекс Брейтмана

899. Який процент енергоцінності добового раціону повинні складати білки?

     1. 7-10 %;

     2. * 11-13 %;

     3. 10-11 %;

     4. 13-16 %;

     5. 17-20 %.

900. Який процент енергоцінності добового раціону повинні складати жири?

     1. 10-15 %;

     2. * 25-30 %;

     3. 31-35 %;

     4. 36-40 %.

     5. 41-45 %

901. Яким способом можна визначити енерговитрати організму якомога точніше?

     1. * Пряма калориметрія

     2. Непряма калориметрія

     3. За таблицями Покровського

     4. За основним обміном

     5. По коефіцієнту фізичної активності

902. Які з перерахованих ознак є принципами раціонального харчування?

     1. * їжа по своєму хімічному складу повинна відповідати ферментативному статусу організму

     2. в добовий харчовий раціон повинні обов’язково входити молочні продукти, овочі і фрукти

     3. вага добового раціону повинна знаходитися в діапазоні 2,5 - 3,0 кілограм

     4. рослинні жири повинні складати не менше 30 %, тваринні білки- не менше 55 %, а прості цукри - не більше 40 % їх добової кількості

     5. енергетична цінність добового раціону розподіляється: 30 % - сніданок, 45-50 % - обід, 20-25 % - вечеря.

903. Які з приведених професій входять в четверту професійну групу?

     1. сталевари, продавці, зоотехніки

     2. хірурги, продавці продтоварів, токарі

     3. * механізатори, будівельники, металурги

     4. шахтарі, слюсарі, токарі

     5. продавці промтоварів, верстатники, ливарники.

904. Які мінеральні речовини нормуються без урахування статі?

     1. кальцій, фтор, йод

     2. кальцій, фосфор, фтор

     3. фосфор, кальцій, йод

     4. * фосфор, фтор, йод

     5. фосфор, залізо, йод.

905. Які патологічні стани розвиваються за відсутності (недостачі) ретинолу?

     1. аліментарний поліневрит (бері-бері)

     2. геморагічний діатез, зниження імунітету

     3. діарея, демененція, дерматоз

     4. * гемералопія, ксерофтальмія, кератомаляція

     5. хейлоз

906. Які патологічні стани розвиваються за відсутності в харчуванні аскорбінової кислоти?

     1. світлобоязнь, сльозоточивість, кератит

     2. аліментарний поліневрит

     3. гіперкератоз

     4. хейлоз (зміни слизистої оболонки в кутках рота)

     5. * геморагічний діатез.

907. Які симптоми недостатності вітаміну Д ?

     1. Анемія

     2. * Деформація, розм’якшення кісток

     3. Діарея

     4. Фолікулярний гіперкератоз.

     5. Розпушеність і кровоточивість ясен

908. Які симптоми С- і Р-вітамінної недостатності?

     1. Ксероз кон’юнктиви

     2. Ламкість і покресленість нігтів

     3. * Набряклість, розпушеність, кровоточивість ясен

     4. Сухість шкіри

     5. Хейлоз

909. Які симптоми спостерігаються при дефіциті в харчуванні вітаміну РР?

     1. * Деменція, дерматит, діарея

     2. Розпушеність ясен

     3. Геморагія

     4. Атрофія сосочків язика.

     5. Ангулярний стоматит.

910. Якій засіб зберігання продуктів забезпечує найменше руйнування вітамінів?

     1. * Заморожування

     2. Ліофільна сушка

     3. Сушка на повітрі

     4. Стерилізація

     5. Пастеризація

911. Якого харчового статусу не буває ?

     1. Звичайного

     2. Оптимального

     3. Надлишкового

     4. Недостатнього

     5. * Редукованого

912. Яку функцію не виконують білки в харчовому раціоні в організмі людини?

     1. Пластичну

     2. Гуморальну

     3. Ферментну

     4. Буферну

     5. * Амортизаційну

913. Аліментарна профілактика віддалених ефектів дії радіації базується на зменшенні перекисної надлишковості процесів обміну. З метою надання раціону радіопротекторних властивостей його збагачують речовинами, що мають антиоксидантну дію та обмежують харчові речовини з прооксидантними властивостями. Які з перелічених речовин слід зменшити в харчовому раціоні як прооксиданти?

     1. * Кальциферол

     2. Токоферол

     3. Аскорбінова кислота

     4. Бета-каротин

     5. Селен

914. Ботулізм найчастіше виникає при вживанні домашнього виготовлення:

     1. Консервованих овочів.

     2. Консервованих м’ясопродуктів.

     3. * Консервованих (маринованих) грибів.

     4. Домашнього сиру з непастеризованого кислого молока.

     5. Кремових виробів.

915. Ботуліновий токсин руйнується при:

     1. Концентрації солі 8%;

     2. * Дії температури 100⁰С;

     3. Копченні виробів;

     4. Заморожуванні продуктів;

     5. Концентрації цукру 50%

916. Виберіть основний захід в профілактиці стафілококових інтоксикацій:

     1. Наявність вентиляції на харчоблоці

     2. Контроль за консервацією

     3. Планування харчоблоку

     4. Мікроклімат харчоблоку

     5. * Нагляд за здоров’ям персоналу

917. Вид фузаріотоксикозів:

     1. ерготизм;

     2. * аліментарний - токсична алейкія;

     3. отруєння «п’яним» медом;

     4. аліментарний - токсична міоглобінурія;

     5. афлотоксикоз.

918. Вид фузаріотоксикозів:

     1. афлатоксикоз;

     2. аліментарно-токсична міоглобінурія;

     3. * отруєння «п’яним « хлібом;

     4. отруєння «п’яним» медом;

     5. ерготизм.

919. Вкажіть показання до вживання кисломолочних напоїв з пробіотичною активністю?

     1. * Раціональне харчування всіх груп населення. Гіпосекреторний гіпоацидний гастрит, захворювання кишківника з диспепсичним синдромом, остеопороз, дисбактеріоз, хронічні захворювання гепатобіліарної системи, інтоксикації

     2. Гіпосекреторний гіпоацидний гастрит, захворювання кишківника з диспептичним синдромом, остеопороз, дисбактеріоз

     3. Раціональне харчування всіх груп населення

     4. Гіпоацидний та гіперацидний гастрит, виразкова хвороба шлунку, хронічний панкреатит, дисбактеріоз, остеопороз

     5. Гіперсекреторний гіперацидний гастрит, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, гострий панкреатит

920. Вкажіть принципову відмінність харчових токсикоінфекцій від інфекційних захворювань?

     1. * Бактеріємія

     2. Гострий гастроентероколіт

     3. Інтоксикаційний синдром

     4. Можливість передачі через харчові продукти

     5. Дистонія, гіпоксія

921. Вміст якого гриба у продуктах харчування викликає отруєння “п’яним хлібом ”:

     1. Claviceps purpurea

     2. * Fusarium gramineаrum

     3. Aspergillus flavus

     4. Penicillium

     5. Aspergillus parasiticus

922. Громадянин Н. працює з неорганічними сполуками свинцю. Що з переліченого слід рекомендувати йому у раціон харчування?

     1. * Печені яблука

     2. Мед

     3. Яйця

     4. Цукор

     5. Тугоплавкі жири

923. Джерелами яких мінеральних речовин можна розглядати м’ясні продукти?

     1. * Залізо, фосфор, магній.

     2. Кальцій, натрій.

     3. Калій, кальцій

     4. Залізо, мідь.

     5. Фтор, хром.

924. Джерелом яких мінеральних солей є молоко?

     1. кобальту;

     2. міді;

     3. заліза;

     4. * кальцію;

     5. сірки.

925. Для стафілококової інтоксикації характерно:

     1. Двоїння в очах.

     2. Порушення акту ковтання і жування.

     3. * Відсутність гіпертермії, нудота і блювота, нитковидний пульс, ціаноз губ.

     4. Контагіозність.

     5. Брадикардія.

926. Для харчових токсикоінфекцій характерно:

     1. Інкубаційний період 6-24 год;

     2. * Інкубаційний період 1-2 год;

     3. Відсутність контактних випадків захворювань у побуті;

     4. Контагіозність у колективах;

     5. Повільний розвиток спалаху

927. До мікотоксикозів не належать:

     1. * Триходесмотоксикоз;

     2. Фузаріотоксикоз;

     3. Аліментарно-токсична алейкія;

     4. Афлатоксикоз;

     5. Фузаріоз;

928. До фузаріотоксикозів відноситься:

     1. аліментарний - токсична міоглобінурія;

     2. ботулізм;

     3. ерготизм;

     4. * отруєння «п’яним» хлібом;

     5. афлатоксикоз.

929. З якою метою додається в молоко крохмаль?

     1. для запобігання скисанню молока;

     2. для збільшення частки вуглеводів молока;

     3. для усунення кислого смаку (присмаку) при скисанні молока;

     4. * для збільшення густини молока;

     5. для нейтралізації молочної кислоти.

930. З якою метою проводяться хімічні проби при дослідженні м’яса?

     1. з метою визначення настання процесів дозрівання м’яса;

     2. з метою виявлення неглибокого розпаду білків (проба з реактивом Несслера);

     3. з метою виявлення продуктів глибокого розпаду білків (проба з сірчанокислою міддю);

     4. з метою виявлення процесів неглибокого розпаду білків (процес дозрівання м’яса) за допомогою проби Андрієвського;

     5. * з метою виявлення продуктів неглибокого і глибокого розпаду білків (проби з сірчанокислою міддю і проба на аміак).

931. За яких умов бджолиний мед може набувати токсичні властивості?

     1. при тривалому зберіганні (понад 1 рік) мед може накопичувати отруйні для організму речовини (алкалоїди);

     2. * при накопиченні нейротропної отрути в результаті збору бджолами нектару з отруйних рослин;

     3. токсичні властивості має «дикий»» мед (зібраний «дикими» бджолами, наприклад, лісовими);

     4. токсичних властивостей може набувати мед при змішуванні різних його видів (наприклад, суміш липового і гречаного меду);

     5. мед не може бути токсичним для організму людини, оскільки має високі харчові і лікувальні властивості.

932. Завдяки чому овочі, фрукти та ягоди справляють діуретичний вплив на організм людини?

     1. * Переважному вмісту калію над натрієм

     2. Переважному вмісту глюкози над фруктозою

     3. Переважному вмісту фосфору над кальцієм

     4. Переважному вмісту фтору над хлором

     5. Переважному вмісту моносахаридів над полісахаридами

933. Завдяки якому вуглеводу після вживання молока в кишках формується молочна кислота?

     1. * Лактоза

     2. Фруктоза

     3. Сахароза

     4. Холін

     5. Метіонін

934. Заключне рішення питання про придатність м’яса для харчових цілей приймають на основі:

     1. Органолептичних даних.

     2. Пробного варіння.

     3. Фізико-хімічного дослідження.

     4. Мікроскопічного аналізу, дослідження на гельмінти.

     5. * Всього комплексу даних, отриманих при дослідженнях.

935. Заходи профілактики харчових отруєнь міддю:

     1. в мідному посуді забороняється зберігати всі види масел, для інших продуктів він придатний;

     2. перед використанням мідного посуду його слід прокип’ятити 2 години в підкисленій столовим оцтом воді і використовувати без обмежень;

     3. допускається користування мідним посудом лише після покриття його зсередини глазур’ю;

     4. санітарне законодавство забороняє як приготування, так і зберігання їжі в мідному посуді;

     5. * мідний без окислення посуд допускається на харчових підприємствах тільки для варіння повидла і варення.

936. Заходи профілактики харчового отруєння солями цинку:

     1. * забороняється як приготування, так і зберігання їжі в посуді з оцинкованого заліза (за винятком сухих продуктів і води);

     2. посуд з оцинкованого заліза можна застосовувати для варіння повидла і варення - для інших видів їжі він не придатний;

     3. посуд з оцинкованого заліза повинен покриватися зсередини олов’яною полудою;

     4. посуд з оцинкованого заліза повинен покриватися фритированою глазур’ю;

     5. якщо перед вживанням посуду з оцинкованого заліза його прокип’ятити 2 рази по одній годині у воді, підкисленій столовим оцтом - можна використовувати без обмежень.

937. Із-за яких речовин бобові виключають з лікувального та дієтичного харчування?

     1. Крохмаль.

     2. Фітинові сполуки.

     3. Клітковина.

     4. Муцин.

     5. * Неперетравлювальні вуглеводи.

938. Квасоля (у сирому чи недовареному вигляді) містить отруйну речовину:

     1. Атропін;

     2. * Фазин;

     3. Соланін;

     4. Біотин;

     5. Амігдалин

939. Кислотність хліба із борошна житнього повинна бути :

     1. Не більше 2 ⁰

     2. Не більше 3 ⁰

     3. Не більше 4 ⁰

     4. Не більше 6 ⁰

     5. * Не більше 12 ⁰

940. Кількість білка (в середньому), що входить до складу м’яса (%):

     1. 3,0 -27,0;

     2. * 13,0 - 18,0;

     3. до 12;

     4. до 40;

     5. 25,0 - 30,0.

941. Класифікація харчових отруєнь:

     1. * на три групи: мікробної, немікробної і невстановленої етіології;

     2. на три групи: токсикоінфекції, токсикоз і отруєння невстановленої етіології;

     3. на чотири групи: тваринного походження, рослинного походження, міксти (змішаної етіології), і невстановленої етіології;

     4. на три групи: постійно отруйними продуктами, тимчасово (частково) отруйними продуктами, і невстановленої етіології;

     5. на чотири групи: токсикоінфекції, інтоксикації (токсикоз) мікотоксикози і невстановленої етіології.

942. Клейковина борошна- це:

     1. вуглевод, що забезпечує смакові властивості хліба;

     2. клітковина, стимулююча моторику ШКТ;

     3. * білкова речовина, що забезпечує еластичність і пружність тіста;

     4. вуглевод, що забезпечує високий ступінь засвоюваності хліба;

     5. білкова речовина, що забезпечує високу засвоюваність хліба.

943. Коли виникає загар м’яса?

     1. При закисанні м’яса або бродінні.

     2. * При дії тканинних ферментів при зберіганні при підвищеній температурі.

     3. При розпаді білкових речовин під впливом мікроорганізмів.

     4. При підвищеній вологості.

     5. При поганій вентиляції.

944. М’ясні продукти, що містять багато холестерину та насичених жирних кислот:

     1. * Свинина.

     2. Баранина.

     3. Телятина.

     4. Кролятина.

     5. Яловичина

945. М’ясні продукти, що містять мало холестерину та насичених жирних кислот

     1. Свинина.

     2. Баранина.

     3. * Телятина.

     4. Кролятина.

     5. Яловичина.

946. Маточні ріжки є причиною виникнення:

     1. Фузаріотоксикозу;

     2. * Ерготизму;

     3. Афлатоксикозу;

     4. Єрсініозу;

     5. Метгемоглобінемії

947. Мікробні харчові отруєння за патогенетичною ознакою діляться на:

     1. токсикоінфекції, мікотоксикози, міксти;

     2. * токсикоінфекції, токсикоз, отруєння змішаної етіології (міксти);

     3. токсикоінфекції, бактерійний токсикоз, мікотоксикози;

     4. токсикоінфекції, ботулізм, стафілококова харчова інтоксикація;

     5. бактерійний токсикоз, мікотоксикози, міксти.

948. Молоко (молочні продукти) застосовуються в лікувальному харчуванні при виразковій хворобі і гіперацидному гастриті, т.і.:

     1. молоко нейтралізує соляну кислоту шлункового соку;

     2. молоко має регенеруючі властивості;

     3. жир молока знаходиться в емульсованому стані;

     4. * молоко викликає слабку секрецію шлункових залоз;

     5. молоко містить незначну кількість солей натрію і хлору.

949. Молоко і молочні продукти рекомендують для харчування осіб літнього віку:

     1. молоко нейтралізує кислі радикали, накопичення яких в організмі пов’язують з процесами старіння;

     2. * молоко містить вітамін Е і вітаміни групи В, сприяючі зниженню рівня холестерину в крові;

     3. в молоці немає нуклеїнових сполук, здатних підвищувати рівень холестерину в крові;

     4. білки молока здатні знижувати рівень холестерину в крові;

     5. молочний цукор молока має здатність знижувати рівень холестерину в крові.

950. Назвати основний молочний цукор і його основні властивості:

     1. глюкоза: додає молоку солодкуватий присмак і перешкоджає розвитку гнильної мікрофлори.;

     2. галактоза: надає специфічного смаку і присмаку молоку і перешкоджає розвитку гнильної мікрофлори;

     3. * лактоза: сприяє молочно - кислому бродінню, що запобігає розвитку гнильної мікрофлори;

     4. сахароза: надає специфічного смаку молоку і перешкоджає процесам скисання;

     5. лактоза: надає солодкуватоо смаку молоку і перешкоджає процесам зброджування в шлунку.

951. Назвіть ознаку, властиву тільки харчовим отруєнням і що відрізняє їх від інфекційних захворювань?

     1. * неконтагіозні;

     2. спалахи харчових отруєнь носять масовий характер;

     3. мають тільки гостре протікання;

     4. вражають тільки ШКТ;

     5. вражають ШКТ і супроводжуються інтоксикацією.

952. Найбільш важливим джерелом поліненасичених жирних кислот є:

     1. Крупи

     2. Молоко

     3. Печінка тварин

     4. * Рослинне масло

     5. Вершкове масло

953. Найбільш характерна ознака харчової токсикоінфекції.

     1. Контагіозність.

     2. * Зв’язок захворювання з прийняттям їжі.

     3. “Епідемічний хвіст”.

     4. Непередбачений початок.

     5. Нетривалий перебіг.

954. Найчастіше є причиною стафілококової харчової інтоксикації:

     1. м’ясні і рибні продукти;

     2. паштети, салати, вінегрети;

     3. яйця (особливо водоплавної птиці);

     4. * молочні продукти: сир, сиркова маса, морозиво;

     5. вироби із зерна (хліб і хлібобулочні вироби).

955. Найчастіше є причиною стафілококової харчової інтоксикації:

     1. вироби із зерна (хліб, макаронні вироби);

     2. яйця (особливо водоплавної птиці);

     3. паштети, салати, вінегрети;

     4. м’ясні і рибні продукти;

     5. * кондитерські вироби з кремом (особливо із заварним).

956. Не допускаються до роботи з готовими продуктами працівники харчоблоку, котрі мають:

     1. Ангіну;

     2. Атеросклероз;

     3. * Гноячкові захворювання шкіри рук;

     4. Опіки поверхні кисті рук І ступеня;

     5. Ентеробіоз.

957. Норматив кислотності для пшеничного хліба:

     1. Не менше 11°;

     2. Не більше 11°;

     3. * 3 - 4°;

     4. 7 - 11°;

     5. 7 – 11 %.

958. Одна з основних властивостей афлатоксинів:

     1. вражають кістковий мозок;

     2. гемолітична дія;

     3. нейротропна дія;

     4. * гепатотоксична дія;

     5. ураження кровотворних органів.

959. Одна з основних властивостей афлатоксинів:

     1. ураження кровотворних органів;

     2. нейротропна дія;

     3. гемолітична дія;

     4. вражає кістковий мозок;

     5. * гепатоканцерогенна дія.

960. Одна з основних особливостей ботулінової палички:

     1. здатність в кислому середовищі шлунку виробляти дуже сильний екзотоксин;

     2. надзвичайно нестійка в об’єктах зовнішнього середовища;

     3. здатність виробляти в харчових продуктах сильний ентеротоксин, що має гемолітичні властивості;

     4. * здатність виробляти в харчових продуктах сильний екзотоксин тільки у анаеробних умовах;

     5. здатність виробляти в харчових продуктах сильний екзотоксин тільки у аеробних умовах.

961. Одна з основних особливостей ботулінової палички:

     1. здатність в кислому середовищі шлунку виробляти дуже сильний екзотоксин;

     2. * здатність утворювати в зовнішньому середовищі стійкі спори;

     3. здатність виробляти в харчових продуктах сильний ентеротоксин, що має гемолітичні властивості;

     4. надзвичайно нестійкі палички в об’єктах зовнішнього середовища;

     5. здатність виробляти в харчових продуктах сильний екзотоксин тільки у аеробних умовах.

962. Однією з основних ознак харчових токсикоінфекцій є:

     1. * гострий початок і перебіг;

     2. часто хронічний перебіг;

     3. наявність в їжі живих мікробів (умовно-патогенної групи) навіть в невеликих кількостях;

     4. тривалий «інкубаційний період», але гострий перебіг;

     5. наявність в їжі живих мікробних клітин, патогенної мікрофлори або мікроскопічних грибів.

963. Однією з основних ознак харчового токсикозу (інтоксикацій) є:

     1. гострий перебіг;

     2. * гострий або хронічний (мікотоксикози) перебіг;

     3. хронічний, на відміну від токсикоінфекцій, перебіг;

     4. наявність в їжі або великої кількості живих мікробів (бактерійний токсикоз), або токсинів мікроскопічних грибів (мікотоксикози);

     5. дуже тривалий «інкубаційний період».

964. Однією з основних ознак харчового токсикозу є:

     1. дуже тривалий «інкубаційний період»;

     2. наявність в їжі великої кількості живих мікробів або токсинів мікроскопічних грибів;

     3. хронічна течія - на відміну від токсикоінфекцій;

     4. * наявність в харчовому продукті токсинів специфічних збудників (бактерій або грибів);

     5. тільки гостре протікання.

965. Однією з основних ознак харчової токсикоінфекції є:

     1. наявність в їжі мікроскопічних грибів;

     2. наявність в їжі токсинів специфічних збудників (група умовно-патогенної мікрофлори);

     3. наявність в їжі живих мікробних клітин специфічної мікрофлори навіть у невеликих кількостях;

     4. * масивне обсіменіння їжі живими мікробними клітинами специфічних збудників;

     5. часто хронічний перебіг.

966. Ознаки властиві харчовим отруєнням, що відрізняють їх від інфекційних захворювань:

     1. вражають шлунково-кишковий тракт і супроводжуються інтоксикацією;

     2. вражають тільки шлунково-кишковий тракт;

     3. * не виробляють імунітет;

     4. мають тільки гострий перебіг;

     5. спалах харчових отруєнь носять масовий характер.

967. Основна властивість жиру молока, що визначає його високу біологічну цінність:

     1. нормалізує шлункову секрецію (профілактика гастритів і виразкової хвороби);

     2. здатний перешкоджати виникненню запальних процесів ШКТ;

     3. містить насичені жирні кислоти, що оптимізують обмін речовин;

     4. * містить ПНЖК, що відіграють велику роль в оптимізації обмінних процесів;

     5. є цінним джерелом вітамінів групи В і аскорбінової кислоти.

968. Основна властивість жиру молока, що визначає його високу біологічну цінність:

     1. містить насичені жирні кислоти, що оптимізують обмін речовин;

     2. нормалізує шлункову секрецію (профілактика гастритів і виразкової хвороби);

     3. є цінним джерелом вітамінів групи В і аскорбінової кислоти;

     4. здатний перешкоджати виникненню запальних процесів ШКТ;

     5. * жир молока знаходиться в емульсованому стані (складова частина при лікувальному харчуванні осіб із захворюваннями печінки і жовчних шляхів).

969. Основна властивість жиру молока, що характеризує його високу біологічну цінність:

     1. є цінним джерелом вітамінів групи В і аскорбінової кислоти;

     2. * є цінним джерелом вітамінів Д, Е, К, А;

     3. містить насичені жирні кислоти, що оптимізують обмін речовин;

     4. здатний перешкоджати виникненню запальних процесів ШКТ;

     5. нормалізує шлункову секрецію (профілактика гастритів і виразкової хвороби).

970. Основна властивість токсину при фузаріозі:

     1. гепатотропна дія (виключає дезінтоксикаційну функцію печінки);

     2. вражає систему виділення і, зокрема, нирки - аж до уремії;

     3. * нейротропна дія;

     4. вражає мієлоідну і лімфоїдну тканину;

     5. вражає кровотворні органи.

971. Основна ознака (ознаки), на підставі якої можна поставити діагноз: „стафілококова харчова інтоксикація”:

     1. характерна клініка: гострий і раптовий початок, гострий гастроентероколіт, незначне підвищення температури;

     2. дані санітарно-епідемічного обстеження спалаху;

     3. результати бактеріологічних досліджень виділень хворого: сеча, фекалії, блювотні маси і крові;

     4. обсіменіння стафілококами харчових продуктів при їх бактеріологічному дослідженні і здатність виділених культур виробляти ентеротоксин, що має гемолітичні властивості;

     5. * зростання титру антитіл (реакція гемаглютинації) на стафілокок, виділений при бактеріологічному дослідженні запідозреного харчового продукту.

972. Основна особливість профілактики ботулізму:

     1. дотримання санітарних правил в консервній промисловості, на рибозаводах, м’ясокомбінатах;

     2. застосування полівалентної протиботулінової сироватки для певних груп робочих;

     3. * застосування полівалентної протиботулінового анатоксина для певних груп населення;

     4. санітарно-просвітницька робота серед населення;

     5. заборона лову червоної риби на гачок.

973. Основні властивості жирів м’яса:

     1. містять дуже великі кількості вітамінів (жиророзчинних): Д, Е, К;

     2. * є тугоплавкими, з високою температурою плавлення;

     3. є основним джерелом такої поліненасиченої жирної кислоти, як арахідонова (особливо свинячий жир);

     4. є біологічно активнішими, ніж рослинні;

     5. складаються в основному з ненасичених жирних кислот.

974. Основні симптоми ботулізму:

     1. гострий гастроентероколіт на тлі ураження центральної нервової системи (марення, втрата свідомості, галюцинації), різко виражена інтоксикація;

     2. різко виражені явища інтоксикації: головний біль, м’язеві болі, слабкість, порушення з боку серцево-судинної системи, на фоні гастроентероколіту;

     3. * на першому місці - симптоми ураження довгастого мозку і черепно-мозкових нервів, потім - прогресуюча м’язова слабкість, тахікардія при нормальній температурі тіла. Порушення шлунково-кишкового тракту - лише у частини хворих;

     4. гострий гастроентероколіт на тлі ураження зорового нерва і різкого кон’юктивіту;

     5. після дуже короткого періоду інкубації (1 - 2 години) – гострий гастроентероколіт на тлі ураження центральної нервової системи черепно-мозкових нервів, аж до паралічу дихального і судинно-рухового центрів.

975. Особливості лікувально-профілактичного харчування:

     1. * Включення речовин, що змінюють метаболізм токсинів, підвищення резистентності, компенсація втрати речовин, що зумовлені характером праці

     2. Забезпечення щадіння травного тракту.

     3. Ограничення споживання деяких нутрієнтів.

     4. Виключення споживання деяких нутрієнтів.

     5. Включення в харчові раціони смакових речовин

976. Отрутохімікати (перш за все ДДТ) найбільш небезпечні для людини, оскільки вони:

     1. мають мутагенною і тератогенною властивостями;

     2. накопичуються перш за все в продуктах тваринного походження, що найчастіше вживаються людиною в їжу;

     3. мають переважно гепатотропний ефект (викликають гострий гепатит);

     4. * здатні накопичуватися (кумулюватися) в тканинах, багатих жиром і ліпоїдами;

     5. розчинні у воді і тому можуть вражати всі органи і тканини організму.

977. Пекарі хлібопекарного виробництва працюють в умовах високої температури повітря та інтенсивного теплового випромінювання. Для підвищення стійкості організму до несприятливого впливу цих шкідливих чинників виробничого середовища використовують:

     1. * Вітамінні препарати

     2. Молоко

     3. Пектин

     4. Лікувально-профілактичний раціон № 1

     5. Лікувально-профілактичний раціон № 3

978. Порекомендуйте режим прийому вітаміно-мінеральних комплексів?

     1. * Під час їжі

     2. До їжі за 5 хвилин

     3. До їжі за 30 хвилин

     4. Після їжі через 1,5 години

     5. Не має значення

979. Правила реалізації фінозного м’яса:

     1. якщо в 24-х зрізах з різних частин туші виявляють до 3-х фінн - м’ясо реалізується без обмежень;

     2. якщо на 40 см² м’ясній поверхні виявляють до 3-х фінн - м’ясо умовно придатне (реалізація після охолоджування до 0 ⁰С і витримки протягом доби);

     3. * якщо на 40 см² поверхні м’яса виявляють до 3-х фінн - м’ясо умовно придатне (реалізація після охолоджування до –12 ⁰С і витримкою протягом 10- и діб;

     4. якщо на 40 см² поверхні м’яса виявляють більше 3-х фінн - м’ясо підлягає знищенню;

     5. якщо хоч би в одному з 24-х зрізів з різних частин туші виявляється фінна - м’ясо підлягає знищенню.

980. Правила реалізації фіннозного м’яса:

     1. якщо хоч би в одному з 24-х зрізів з різних частин туші виявляється фінна - м’ясо підлягає знищенню;

     2. якщо на 40 см² поверхні м’яса виявляють більш 3-х фінн - м’ясо підлягає знищенню;

     3. якщо на 40 см² м’ясної поверхні виявляють до 3-х фінн - м’ясо умовно придатне (реалізація після охолоджування до 0 ⁰С і витримки протягом доби);

     4. якщо в 24-х зрізах з різних частин туші виявляють до 3-х фінн - м’ясо реалізується без обмежень;

     5. * якщо на 40 см² поверхні м’яса виявляється більше 3-х фінн – туша підлягає технічній утилізації.

981. При яких захворюваннях показано використання в дієтотерапії міцних м’ясних бульйонів?

     1. * Виснаження, зниження апетиту

     2. Гіперацидний гастрит, виразкова хвороба шлунку

     3. Гіпоацидний гастрит

     4. Хронічний холецистит, холецистохолангіт

     5. Атонічний коліт, закрепи

982. Принцип, закладений в основу класифікації харчових отруєнь:

     1. принцип єдності організму з місцем існування;

     2. принцип єдності організму як біосистеми;

     3. * етіологічний і патогенетичний принципи;

     4. етіологічний принцип і принцип примату медичних даних перед гігієнічними;

     5. принцип патогенетичний і принцип екстраполяції.

983. Причина (і механізм) скисання молока:

     1. дія температури (вище 20 ⁰С), особливий вплив прямих променів сонця, внаслідок чого лактоза молока сприяє процесам зброджування (скисання);

     2. * дія температури (вище 20 ⁰С), під впливом якої стимулюється життєдіяльність молочно - кислих бактерій, що приводить до утворення молочної кислоти;

     3. утворення молочної кислоти під впливом кишкової палички;

     4. утворення молочної кислоти при відділенні кальцію від казеїну, що сприяє зброджуванню (скисанню);

     5. порушення правил термічної обробки молока - пастеризація замість кип’ятіння.

984. Причиною ботулізму є:

     1. подрібнені м’ясні і рибні блюда (холодці, салати, заливне), оскільки у них створюються аеробні умови, необхідні для виділення токсину;

     2. риба гарячого копчення, оскільки в ній створюються анаеробні умови необхідні для утворення токсину;

     3. варені ковбаси, паштети, субпродукти, оскільки в них створюються аеробні умови, необхідні для утворення токсину;

     4. * сирокопчені ковбаси і окороки, оскільки в них створюються анаеробні умови, необхідні для виділення токсину;

     5. продукти, консервовані міцними розчинами куховарської солі, цукру, оцтової кислоти, оскільки ці розчини сприяють виділенню і накопиченню токсину.

985. Причиною яких захворювань може бути молоко і молочні продукти?

     1. харчових інтоксикацій (ботулізм);

     2. харчових гельмінтозів (ехінококоз);

     3. харчових інтоксикацій (мікотоксикози);

     4. сальмонельозу - найчастіше;

     5. * зоонозних інфекцій (бруцельоз, туберкульоз).

986. Проросла і позеленіла картопля набуває отруйних властивостей, так як:

     1. накопичує в процесі неправильного зберігання отруйну речовину фазин;

     2. * накопичує в бульбах і паростках при неправильному зберіганні отруйну речовину соланин;

     3. накопичує в бульбах і особливо в паростках амигдалин;

     4. накопичує в бульбах (паростках) токсин, що має гепатотропну дію;

     5. в позеленілій частині бульби і паростках накопичуються мінеральні добрива в концентраціях, небезпечних для організму.

987. Проросла картопля містить:

     1. Атропін;

     2. Фазин;

     3. * Соланін;

     4. Біотин;

     5. Амігдалін

988. Процент білку в зерні пшениці.

     1. 5-10

     2. * 11-12

     3. 14-15

     4. 18 - 20

     5. 20-22

989. Раціон № 3 ЛПХ призначається при роботі з неорганічними та органічними сполуками свинцю. Чим пояснюється захисна дія цього раціону?

     1. * Зв‘язування і виведення токсичних сполук

     2. Підвищення антитоксичної функції печінки

     3. Десенсибілізаційні властивості

     4. Прискорення виведення з сечею

     5. Активація антиоксидантних систем організму

990. Сальмонельоз виключений з класифікації харчових отруєнь, так як.:

     1. * це зоонозна інфекція і м’ясо (молоко) хворих тварин – лише чинник передачі інфекції;

     2. доведений ще один шлях передачі сальмонельозу - повітряно- краплинний;

     3. доведений ще один шлях передачі сальмонельозу - водний;

     4. доведений трансмісивний шлях передачі сальмонельозу, разом з харчовим;

     5. доведений побутовий шлях передачі сальмонельозу, разом з харчовим.

991. Скільки клінічних форм має ерготизм (назвіть їх):

     1. * три: конвульсивна, гангренозна, змішана;

     2. одну: гангренозна;

     3. одну: конвульсивна;

     4. три: конвульсивна, гангренозна, ниркова;

     5. три: конвульсивна, гангренозна, паренхіматозна.

992. Складовою частиною лактоденсиметра є термометр. З якою метою одночасно з визначенням питомої ваги молока визначається його температура?

     1. для розрахунку сухого залишку необхідно знати не тільки питому вагу молока, але і його температуру;

     2. величина температури молока використовується для переводу величини питомої ваги в градуси лактоденсиметра;

     3. знаючи температуру молока, можна передбачити час його скисання;

     4. Дестом нормується не тільки питома вага молока, але і його температура;

     5. * згідно Десту величина питомої ваги при даній температурі з допомогою спеціальної таблиці приводиться до 20°С.

993. Співвідношення між якими нутрієнтами визначає «атерогенність» холестерину харчових продуктів?

     1. * Між холестерином та фосфоліпідами

     2. Між холестерином та загальною кількістю жирів

     3. Між холестерином та кількістю жирів тваринного походження

     4. Між холестерином та насиченими жирними кислотами

     5. Між холестерином та поліненасиченими жирними кислотами

994. Стафілококові токсикози найчастіше зумовлені вживанням в їжу:

     1. * Молочних продуктів.

     2. Копченої ковбаси

     3. Печених яблук.

     4. Копченої риби.

     5. М’ясних котлет.

995. У молоці низький вміст таких мікроелементів:

     1. Кальцій, натрій

     2. Фосфор, кальцій

     3. Калій, натрій, магній

     4. * Залізо, мідь, цинк

     5. Натрій, калій

996. У патогенезі харчових токсикоінфекцій основну роль відіграють?

     1. * Живі мікроби, що розмножилися в їжі

     2. Токсичні мікроскопічні форми грибів

     3. Токсини, що утворилися в їжі в результаті розмноження мікробів

     4. Отруйні рослини

     5. Отруйні гриби

997. У профілактиці харчових отруєнь отруйними рослинами провідним напрямком є:

     1. Організація лабораторного контролю;

     2. Дотримання встановлених санітарних режимів, при виготовленні харчових продуктів;

     3. * Гігієнічне навчання і виховання серед населення;

     4. Дотримання технологічних вимог при виготовленні їжі;

     5. Дотримання правил вживання продуктів рослинного походження.

998. У чому полягає біохімічна суть дозрівання м’яса:

     1. при витримці на холоді (1-2 діб) сполучна тканина м’яса зазнає зміни, які сприяють її практично повному засвоєнню;

     2. під впливом ферментів відбувається емульгування жиру і глибока пептонізація білків, що приводить до швидшого їх засвоєння;

     3. * ферменти м’яса протягом 1-2 діб стимулюють накопичення екстрактивних речовин (азотисті, безазотисті, в т.ч. молочна кислота), які розпушують сполучну тканину;

     4. протягом тижня м’ясо, витримане на холоді, дозріває; всі його хімічні компоненти частково розщеплюються, що робить його більш засвоюваним;

     5. при витримці протягом 1-3 діб в холодильнику білки, жири і сполучна тканина м’яса повністю розщеплюються, що покращує засвоєння м’яса.

999. У чому полягає значення пористості хліба?

     1. висока пористість покращує смак хліба;

     2. * висока пористість робить хліб еластичнішим і «пишнішим» (сприятлива органолептика);

     3. висока пористість хліба перешкоджає підвищенню його кислотності;

     4. низька пористість погіршує смак хліба і сприяє підвищенню його кислотності;

     5. низька пористість сприяє черствінню хліба.

1000. У чому полягає суть черствіння хліба при зберіганні?

      1. у випаровуванні води;

      2. * в міграції води з крохмалю в клейковину;

      3. в міграції води з клейковини в крохмаль;

      4. в денатурації білків;

      5. в карамелізації крохмалю.

1001. У яких одиницях виражається величина клейковини борошна?

      1. в міліграмах/кг борошна;

      2. в г/кг;

      3. * У відсотках;

      4. в градусах;

      5. в г/см3.

1002. У якому із перерахованих продуктів міститься найбільше вітаміну С ?

      1. Зелена цибуля

      2. Лимони

      3. Апельсини

      4. Вишні

      5. * Чорна смородина

1003. У якому продукті міститься найбільше кальцію?

      1. Яйця

      2. М’ясо

      3. Сир м’який домашній

      4. * Сир твердий

      5. Гречка

1004. Фруктове варення, соління, мариновані продукти ніколи не бувають причиною ботулізм, так як.:

      1. створені тут анаеробні умови перешкоджають виробленню токсину;

      2. * міцні розчини солі і цукру, а також кисле середовище (додавання оцтової кислоти в маринад) перешкоджають виділенню токсину;

      3. ці продукти зберігаються при низькій температурі, яка перешкоджає виробленню токсину;

      4. міцні розчини солі і цукру, а також оцтова кислота сприяють виділенню з фруктів і овочів протеолітичних ферментів, що руйнують токсин, що виділився;

      5. ці продукти зберігаються тривалий час, внаслідок чого токсин, що виділився, інактивується.

1005. Фузаріоз - це:

      1. септична ангіна;

      2. одна з форм ерготизму;

      3. * мікотоксикоз;

      4. бур’яновий токсикоз;

      5. отруєння «п’яним» медом.

1006. Фузаріоз - це:

      1. * отруєння «п’яним» хлібом;

      2. отруєння «п’яним» медом;

      3. одна з форм ерготизму;

      4. бур’яновий токсикоз;

      5. септична ангіна.

1007. Характерна органолептична ознака, що свідчить про забруднення хліба домішками бур’янів:

      1. * хліба набуває незвично гіркуватого присмаку;

      2. шкірка такого хліба покривається невеликими круглими плямами яскраво-червоного кольору;

      3. м’якуш хліба набуває слизистої консистенції - результату дії протеолітичних ферментів бур’янів;

      4. хліб набуває незвичайно нудотно-солодкого присмаку;

      5. шкірка хліба покривається білими крупинками (застиглий слиз, що виділяється бур’янами).

1008. Харчові токсикози діляться на:

      1. три групи: 1 - бактерійні, 2 - мікотоксикози, 3 - міксти;

      2. * дві групи: 1 - бактеріальні, 2 - мікотоксикози;

      3. два види: 1 - ботулізм, 2 - стафілококова харчова інтоксикація;

      4. два види: 1 - ботулізм, 2 - ерготизм;

      5. три види: 1 - ботулізм, 2 - ерготизм, 3 - септична ангіна.

1009. Харчові отруєння - це:

      1. тільки гострий перебіг захворювання;

      2. * гострий (рідко хронічний) перебіг захворювання;

      3. захворювання, що мають слабку контагіозність;

      4. гострі захворювання з обов’язковим ураженням шлунково-кишкового тракту;

      5. захворювання, контагіозність яких обумовлена етіологією: мікробної етіології - контагіозні, немікробної - неконтагіозні.

1010. Харчові отруєння по ряду ознак схожі на інфекційні захворювання. Назвіть цю ознаку (одну з декількох).

      1. * раптовий початок (найчастіше);

      2. зв’язок тільки з їжею;

      3. наявність «епідемічного хвоста»;

      4. вироблення імунітету;

      5. контагіозність.

1011. Харчові отруєння по ряду ознак схожі на інфекційні захворювання. Назвіть одну з цих ознак?

      1. контагіозність;

      2. вироблення імунітету;

      3. * гострий короткий перебіг (найчастіше);

      4. наявність «епідемічного хвоста»;

      5. зв’язок тільки з їжею

1012. Харчові отруєння це:

      1. захворювання, контагіозність яких обумовлена етіологією;

      2. захворювання, що мають слабку контагіозність;

      3. * неконтагіозні захворювання;

      4. тільки гостро перебігаючі захворювання;

      5. гостро перебігаючі захворювання з обов’язковим ураженням ШКТ.

1013. Харчові токсикоінфекції викликаються:

      1. Бактеріями роду протею

      2. * Ентеропатогенними кишковими паличками.

      3. Ентеротоксигенними стафілококами

      4. Сальмонелами

      5. Афлатоксинами.

1014. Харчові токсикоінфекції можуть бути викликані наявністю в харчових продуктах у значних кількостях збудників:

      1. * Протею

      2. Дизентерії

      3. Стафілококів

      4. Холерних вібріонів

      5. Ботулізму

      6. .

1015. Частка білків в сухому залишку коров’ячого молока (%):

      1. 8,3;

      2. 12,5;

      3. 12;

      4. * 3,3;

      5. 5,3.

1016. Частка вуглеводів в сухому залишку молока (%):

      1. 8,7;

      2. 7-12;

      3. * 4,7;

      4. 4-5;

      5. 3,3.

1017. Частка жирів в сухому залишку коров’ячого молока (%):

      1. * від 3,0 до 5,0;

      2. 5,7;

      3. від 5,0 до 8,0;

      4. 8,5;

      5. 2,5.

      6. так: ГДК - не більше 1 г/кг.

1018. Чи впливають методи термічної обробки молока (пастеризація і кип’ятіння) на біологічну цінність його білків?

      1. так, оскільки при термічній обробці руйнується термолабільний казеїн (при кип’ятінні);

      2. * так, оскільки при термічній обробці руйнується термолабільний альбумін (при кип’ятінні);

      3. ні, оскільки термічна обробка не впливає на біологічну цінність фракцій молока;

      4. так, оскільки при кип’ятінні руйнується термолабільний гаммаглобулін;

      5. так, оскільки термічна обробка повністю руйнує всі білкові фракції молока.

1019. Чи впливають методи термічної обробки молока (пастеризація і кип’ятіння) на біологічну цінність його білків?

      1. так, оскільки термічна обробка повністю руйнує всі білкові фракції молока;

      2. так, оскільки при кип’ятінні руйнується термолабільний гамма-глобулін;

      3. ні, оскільки ні пастеризація, ні кип’ятіння не впливають на біологічну цінність білкових фракцій молока;

      4. так, оскільки при кип’ятінні руйнується термолабільний казеїн;

      5. * на біологічну цінність всіх білкових фракцій молока не впливає пастеризація.

1020. Чим зумовлене використання молока і молочних продуктів для лікування остеопорозів?

      1. Амфотерними властивостями молока;

      2. Наявністю лецитину;

      3. Наявністю лактози;

      4. Наявністю молочної кислоти;

      5. * Сприятливим Са/Р співвідношенням

1021. Чому білки хліба (борошна) є менш цінними ніж білки м’яса?

      1. * оскільки будучи рослинними за походженням, вони містять неповний набір незамінних амінокислот;

      2. оскільки вони представлені в хлібі і борошні в меншій кількості;

      3. оскільки хліб і борошно не містять білкових екстрактних речовин властивих м’ясу;

      4. оскільки вони гірше засвоюються ніж білки м’яса.

      5. вони містять набір лише замінних амінокислот;

1022. Чому молоко рекомендується в лікувальному харчуванні при нефриті і набряках, оскільки молоко:

      1. має лужною реакцією;

      2. * практично не містить хлоридів (хлориду натрію);

      3. сприяє віддачі води кліткам тканин, знижуючи осмотичний тиск в них;

      4. сприяє швидкому виведенню ендогенної води з організму;

      5. збільшує фільтраційну здатність нирок.

1023. Чому молоко рекомендується для харчування осіб літнього віку?

      1. оскільки молоко містить метіонін і холін (біологічно активні речовини),які знижують рівень холестерину в крові;

      2. оскільки молоко нейтралізує кислі радикали організму;

      3. оскільки білкові фракції молока знижують рівень холестерину в крові;

      4. оскільки молочний цукор молока має здатність знижувати рівень холестерину в крові;

      5. * оскільки в молоці немає нуклеїнових сполук, здатних підвищувати рівень холестерину в крові.

1024. Чому такі продукти, як фруктове варення, соління, мариновані продукти ніколи не бувають причиною ботулізму?

      1. оскільки ці продукти зберігаються тривалий час, внаслідок чого токсин, що виділився в анаеробних умовах, інактивується;

      2. оскільки міцні розчини солі і цукру, а також оцтова кислота сприяє виділенню з овочів і фруктів протеолітичних ферментів, що руйнують токсин;

      3. оскільки ці продукти зберігаються при низькій температурі, яка перешкоджає виділенню екзотоксину;

      4. оскільки анаеробні умови, що створюються в таких продуктах, служать перешкодою для вироблення екзотоксину;

      5. * оскільки міцні розчини солі і цукру, а також оцтова кислота діють на ботулінову паличку бактеріостатично.

1025. Чому хлорорганічні отрутохімікати (перш за все ДДТ) найбільш небезпечні для організму людини?

      1. * оскільки вони стійкі до впливу світла, тепла, вологи і тривало зберігаються в грунті;

      2. оскільки вони розчинні у воді і тому здатні вражати практично всі органи і тканини організму;

      3. оскільки вони здатні накопичуватися тільки в продуктах тваринного походження (молоко, масло, м’ясо, яйця), що найчастіше вживаються людиною;

      4. оскільки вони мають гепатотропний ефект і «виключають» антитоксичну функцію печінки;

      5. оскільки вони мають мутагенні і тератогенні властивості.

1026. Що є основним принципом лікувально—профілактичного харчування:

      1. * Прискорення виведення шкідливих речовин із організму

      2. Підвищення енергетичної цінності харчового раціону

      3. Виключення з харчового раціону окремих продуктів

      4. Зниження енергетичної цінності харчового раціону

      5. Додаткове включення в харчові раціони смакових речовин

1027. Що є причиною накопичення отруйних властивостей сирою або недовареною квасолею ?

      1. накопичення алкалоїду соланіну при неправильному зберіганні;

      2. накопичення алкалоїду фазину при неправильному зберіганні;

      3. * постійний вміст токсичної речовини фазину;

      4. накопичення алкалоїду соланіну в пророслій частині квасолі;

      5. накопичення токсичної речовини фазину в пророслій частині квасолі.

1028. Що не відноситься до дефектів м’яса?

      1. Загар.

      2. Гниття.

      3. Цвіль.

      4. * Згортання

      5. Ослизнення.

1029. Що таке клейковина муки?

      1. це вуглевод, що забезпечує високий ступінь засвоюваності хліба;

      2. це білок, що забезпечує високий ступінь засвоюваності хліба;

      3. це вуглевод, що забезпечує смакові властивості хліба;

      4. це клітковина, стимулююча моторику ЖКТ;

      5. * це білкова речовина, що забезпечує пористість хліба.

1030. Що таке фінни?

      1. це личинкова стадія розвитку трихінели;

      2. це личинкова (пузирчаста) стадія розвитку ехінокока;

      3. * це личинкова (пухирчаста) стадія розвитку стрічкових глистів;

      4. це гельмінти, зараження якими людини відбувається при вживанні м’яса і м’ясних продуктів;

      5. це личинкова стадія розвитку аскариди.

1031. Як утворюється шкірка хліба (захист від висихання і забруднення)?:

      1. в результаті денатурації білків хліба;

      2. в результаті міграції води з крохмалю в клейковину;

      3. * в результаті карамелізації крохмалю;

      4. в результаті швидкого випаровування води з поверхні тесту при його випічці;

      5. в результаті різкій втраті води клейковиною під впливом високої температурі при випічці хліба.

1032. Яка з перерахованих круп містить найбільше білка?

      1. Ячмінь.

      2. Кукурудза.

      3. * Гречка.

      4. Рис.

      5. Пшоно.

1033. Яка з перерахованих круп містить найбільше жиру?

      1. * Вівсяна.

      2. Кукурудзяна.

      3. Гречка.

      4. Рис.

      5. Манна

1034. Яка з перерахованих круп містить найбільше заліза та міді?

      1. Перлова.

      2. Кукурудзяна.

      3. Вівсяна.

      4. Рис.

      5. * Гречана.

1035. Яка з перерахованих круп найбільше містить вуглеводів?

      1. Вівсяна.

      2. Гречана.

      3. Пшоно.

      4. * Рис.

      5. Ячмінна.

1036. Яка кислотність молока в нормі?

      1. * 18-19 ⁰

      2. 25-26 ⁰

      3. 28-29 ⁰

      4. 31-32 ⁰

      5. 35-38 ⁰

1037. Яка найбільша типова дія афлатоксинів ?

      1. Судомна

      2. Анемія

      3. Алейкія

      4. * Гепатоканцерогенна

      5. Гангренозна

1038. Який антиаліментарний фактор міститься в сирому яєчному білку?

      1. Аскорбатоксидаза

      2. * Авідин

      3. Тіаміназа

      4. Ніацин

      5. Інгібітор трипсину

1039. Який білок згортається при кип’ятінні молока?

      1. * Альбумін.

      2. Казеїн.

      3. Глобулін.

      4. Холін.

      5. Кальцій.

1040. Який з кондитерських виробів може бути рекомендований у лікувально-профілактичному харчуванні?

      1. * Мармелад

      2. Халва

      3. Шоколад

      4. Печиво

      5. Карамель

1041. Який з молочних продуктів патогенетично обґрунтовано включати в дієту хворих з гіперацидним гастритом, виразковою хворобою шлунку та 12-палої кишки?

      1. * Вершки

      2. Дієтична сметана

      3. Слабкий (одноденний) кефір

      4. Симбівіт

      5. Кумис

1042. Який з названого харчового токсикозу відноситься до фузаріотоксикозу?

      1. * септична ангіна;

      2. афлатоксикоз;

      3. ерготизм;

      4. ботулізм;

      5. аліментарно-токсична міоглобінурія.

1043. Який зв’язок між виходом борошна і його сортністю?

      1. чим більший «вихід» борошна, тим вища його сортність;

      2. * чим більший «вихід» борошна, тим нижча його сортність;

      3. зв’язку немає, це самостійне поняття;

      4. зв’язок прямий;

      5. чим менший «вихід» борошна, тим менша її сортність.

1044. Який прилад використовується для визначення густини молока?

      1. * Лактоденсиметр.

      2. Прилад Журавльова.

      3. Бутирометр.

      4. Анемометр.

      5. Піранометр.

1045. Який прилад використовується для визначення жирності молока?

      1. Лактоденсиметр.

      2. Прилад Журавльова.

      3. * Бутирометр.

      4. Анемометр.

      5. Актинометр.

1046. Який специфічний вплив на функцію кишківника справляють слабкі (одноденні) кисломолочні напої (кефір, кумис, ацидофільні продукти)?

      1. * Активують моторику, проносний ефект

      2. Пригнічують моторику, закрепи

      3. Не впливають на моторику

      4. Слабо впливають на моторику, підвищують всмоктуваність вітамінів

      5. Слабо впливають на моторику, підвищують всмоктуваність мікроелементів

1047. Який специфічний вплив справляє молоко на процеси травлення у шлунку?

      1. * Гіпосекреторний, антацидний, гальмує травлення інших продуктів, зменшує відчуття голоду

      2. B. Гіперсекреторний, гіперацидний, активує процеси травлення, стимулює апетит

C. Не впливає на кислотоутворюючу функцію шлунку, слабо активує активність протеолітичних ферментів

Не впливає

Не впливає на кислотоутворюючу функцію шлунку, підвищує синтез та активність протеолітичних та ліполітичних ферментів