Міністерство освіти і науки України
Кам’янець – Подільський національний університет
імені Івана Огієнка
Історичний факультет
кафедра політології і соціології
Т.В. Білецька
Політика і права людини в Україні
Навчально-методичний посібник
Кам’янець-Подільський
2009
УДК 32: 001 (075.8)
ББК 66.01. Я73
Б61
Рецензенти:
Нечитайло В.В. професор, завідувач кафедри політології і соціології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, доктор історичних наук.
Хоптяр Ю.А. професор кафедри історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, кандидат історичних наук наук.
Т.В. Білецька
Політика і права людини в Україні: Навчально-методичний посібник. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний університет.
Даний навчально-методичний посібник призначений для студентів IІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 6. 040300 «Політологія». Він містить авторську навчальну програму з курсу «Політика і права людини в Україні», плани семінарських занять та методичні рекомендації для підготовки до них, тематику і вимоги до написання рефератів, перелік питань, винесених на залік, рекомендації щодо їх підготовки, термінологічний словник, практичні завдання.
Вступ
Становлення української незалежної держави та розбудова громадянського суспільства передбачають пріоритет людини і нації, всебічний розвиток духовності, реалізацію основних прав і свобод.
Права людини – є однією із базових проблем сучасної цивілізації, а їх проголошення та забезпечення головною метою у функціонуванні усіх без винятку демократичних держав. При цьому відзначимо, що на рівень розвитку правового статусу суттєво впливають соціально-економічний розвиток країни, владний політичний режим, рівень політичної і правової культури населення, ступінь незалежності судової влади, характер сформованості державно-правових традицій та низки інших чинників.
Із прийняттям у червні 1996 року нової Конституції Україна законодавчо зафіксувала свої наміри щодо розбудови демократичної, правової та соціальної держави. Реалізація цих планів, як засвідчує сьогодення здійснюється повільно і часто досить не ефективно, значна частина населення не має чіткого уявлення про права і свободи, закріплені в Конституції України, а отже не може і не здатна їх обстоювати, а порушення прав людини в нашій країні стає дедалі більш поширеним явищем.
В майбутньому Україна повинна удосконалювати свою правову систему і звернути увагу, на наш погляд, на створенні реальних умов для формування правової культури населення, а також вироблені механізмів контролю над діяльністю органів державної влади. Громадськість повинна брати участь в усіх етапах законотворення та підготовки рішень, а також контролювати їх виконання. Шляхом формування мережі громадських правозахисних організацій є можливість налагодити контроль і вчасно запобігати будь-яким порушенням прав людини.
Предметом навчального курсу “Політика і права людини в Україні” є ознайомлення студентів із природою і ознаками основних прав і свобод людини і громадянина, їх специфікою, становленням і розвитком політико-правової думки відносно прав особистості, а також розкриття основних прав людини і громадянина в аспекті соціальної свободи, вплив державної політики на їх реалізацію.
Закріплення на конституційному рівні положення про те, що Україна є правовою державою, зобов’язує детально визначити усі умови і механізми взаємовпливу і взаємодії політики і правового забезпечення. В ідеї правової держави основоположними є два елементи: а) свобода людини, найбільш повне забезпечення її прав; б) обмеження державної влади за допомогою права. В правовій державі по відношенню до людини необхідно створити умови для її юридичної свободи, своєрідний механізм правового стимулювання, в основі якого знаходиться принцип «не заборонене законом дозволене». А оскільки правова держава – це організація політичної влади, яка створює умови для забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а також послідовного зв’язку за допомогою права з державною владою з метою недопущення зловживань, то принцип найбільш повного забезпечення прав і свобод людини є базовим у взаєминах особи і держави.
Даний навчальний курс передбачає аналіз усього спектру взаємин держави і її громадян, визначення найбільш ефективних шляхів їх удосконалення в контексті формування правової держави в Україні на сучасному етапі.
Даний курс спрямований на розвиток правової і інтелектуальної культури студентської молоді, вчить пізнанню та розумінню основних прав і свобод, якими володіють громадяни нашої держави. Останнє є особливо важливим в контексті розбудови в Україні демократичної, правової і соціальної держави. Адже забезпечення прав людини є важливим компонентом стійкого розвитку держави, а ігнорування з боку владних структур реалізації основних прав і свобод, неминуче призводить до дестабілізації суспільного життя, зростання соціальної напруженості і загалом до наслідків, які не можливо передбачити.
Цільова настанова курсу: сформувати у студентів глибоке розуміння прав, свобод, чинного законодавства нашої держави і механізмів взаємодії і впливу політики з боку владних структур на повну реалізацію усього спектру прав і свобод.
Завершивши вивчення даного курсу, студент має:
знати:
Основні групи прав і свобод людини і громадянина, що закріплені у чинному законодавстві нашої держави.
Історію розвитку ідей про права особистості у світовому і українському контекстах.
Політико-правові основи прав людини і громадянина.
Особливості прав людини в аспекті становлення українського конституціоналізму.
Специфіку впливу політичних режимів на реалізацію прав особистості.
Структуру конституційно-правового статусу людини і громадянина.
Принципи правового статусу людини і громадянина.
Особливості вітчизняної правової політики держави в сфері забезпечення і захисту прав і свобод людини і громадянина.
уміти:
Класифікувати групи прав і свобод у відповідності із затвердженою Генеральною Асамблеєю ООН класифікацією основних прав і свобод людини і громадянина.
Аналізувати діяльність і роль органів державної влади, місцевого самоврядування і недержавних органів щодо здійснення та захисту прав та свобод людини і громадянина.
Розпізнавати грубі порушення прав і свобод особи в державі, виявляти їх основні причини.
Аналізувати найбільш оптимальні шляхи взаємодії між державою і громадянином, наслідками яких: з одного боку виступають - забезпечення і захист прав особистості, з іншого – досягнення впорядкованості і взаєморозуміння.
Володіти інформацією про вимоги щодо оформлення основних юридичних документів (скарги до Європейського суду, заяви, пропозиції, звернення, скарги до державних органів і органів місцевого самоврядування).
Навчальна програма курсу
“Політика і права людини в Україні ”
Права людини: витоки, сутність, класифікація.
Ознайомлення із основними проблемами курсу «Політика і права людини в Україні»; аналіз природи і особливостей основних прав і свобод людини і громадянина, їх специфікою в різні історичні періоди. Введення понять «права і обов’язки людини і громадянина», спільне і відмінне у цих категоріях.
Ґенеза уявлень і перших спроб осмислення проблеми природніх прав людини у міфології, християнстві, середньовічній культурі, в періоди Просвітництва і епохи Відродження, Нового часу. Діяльність ООН по розробці Міжнародних стандартів в галузі прав людини і громадянина. Формування ідей про права особистості в українській історії: історичний огляд. Спроби вирішення питання прав людини в ході української національної революції 1917 року. Права людини у «сталінському розумінні». Реалізація прав людини у повоєнній УРСР. Права людини в Україні в умовах незалежності.
Реалізація прав і свобод людини в контексті розвитку держави
Права людини як фактор стратегії і стійкого розвитку демократичних держав світу і України, зокрема. Аналіз різних наукових підходів щодо проблеми взаємодії влади і права в нових умовах суспільного розвитку, таких як глобалізація, входження України в Раду Європи, ратифікація Україною великої кількості міжнародних договорів і, відповідно, необхідність їх виконання, створення міжнародної системи моніторингу за дотриманням прав людини з боку міжнародних організацій.
Поняття концепції «стійкого розвитку держав».Діяльність Комісії по навколишньому середовищу та розвитку у 1992 році, перші програмні документи концепції. Обставини, що негативно впливають на стійкий розвиток держав: міжконфесійні та міжнаціональні конфлікти. Проблема стійкого розвитку для держав перехідного періоду.
Права людини як фактор стратегії і стійкого розвитку держави. Діяльність національних інститутів захисту прав людини, міжнародно-правових інститутів. Поняття «відкритого» і «закритого» суспільств, реалізація механізмів дотримання прав і свобод людини і громадянина у суспільствах цих типів.
Права людини і громадянина в історії світової політико-правової думки
Соціально-культурні та світоглядні передумови формування ідей прав людини і громадянина. Обставини, що сприяли появі перших думок про права і обов’язки людини у суспільстві. Структурно різні історичні етапи розуміння, закріплення та спроб забезпечення прав і свобод людини можна відстежити у таких напрямках:
в міфологічних уявленнях про людину та її права:
в античний період розвитку суспільства;
в умовах середньовіччя;
в новий час;
в XX - XXI ст.;
Ознайомлення із особливостями поглядів філософів, правознавців, політиків визначених етапів. 1- індійська та китайська міфології, християнські, буддистські віровчення. Давньо китайська філософія Конфуція. Проблема прав людини у давньогрецькій філософії: вчення Фемістокла, Платона, Арістотеля, Ціцерона. 2- природно-правові доктрини Середньовіччя: феодально-клерикальне природне право і буржуазно-раціональна концепція природного права. Філософські погляди Ф. Аквінського. Зміни поглядів на проблему прав і свобод людини в епоху Відродження, концепція Н. Макіавеллі. 3- вплив Реформації на утвердження ідей свобод і недоторканності людини у суспільстві. Перші правові концепції природного права: Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т.Гоббс. Вплив ранньобуржуазного лібералізму на проблему природних прав: Дж. Лок, Вольтер, Монтеск’є. Німецьке просвітництво про права людини: С. Пуфендорф, Х. Томазій, К. Вольфф, Ч. Бекарія. Ідеї утопічного соціалізму про права і свободи: Морелі, Г. Маблі, Г. Бабеф. Вплив європейських буржуазних революцій на формування нового бачення проблеми прав і свобод людини і громадянина. 4 – німецька філософія (І. Кант, Гегель) про конституційне право та громадянське суспільство як основні важелі процесу реалізації прав і свобод. 5 – діяльність ООН і інших міжнародних організацій правозахисного напрямку. Нормативні акти, що закріплювали права і свободи людини в умовах Середньовіччя, Нового часу та XX століття.