6. Будова та функції спинного мозку.

Спинний мозок. medulla spinalis в еволюційному відношенні є найдавніше утворення в ЦНС. Класичною характеристикою спинного мозку є його сегментарна будова. По всій довжині він поділений на 32-33 сегменти. З них 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 1-3 куприкові сегменти. Кожен сегмент спинного мозку відповідає за іннервацію скорочення відповідних йому групи м’язів тіла. Спинний мозок в значній мірі є незалежним від головного мозку. Основні функції спинного мозку: рефлекторна (на рівні спинного мозку замикаються примітивні рухові рефлекси, в основному ці рефлекси є моносинаптичними або складаються із двох нейронів), провідникова функція (будь-яка інформація, яка діє на людину з зовнішнього світу чи внутрішнього надходить в ЦНС тільки через спинний мозок.) Спинний мозок – тяж довжиною до 80 см, він розширюється в моменті переходу спинного мозку в довгастий мозок. Цей перехід є в ділянці першого хребця. Який називається «атлант». По своїй довжині спинний мозок має два розширення: грудне і поперекове. В цій ділянці площа спинного мозку збільшена на 50-60% функціональне значення цього розширення, грудне розширення – центр регуляції скорочення мязів верхнього поясу кінцівок. Поперекове розширення – центр регуляції скорочення мязів нижнього поясу кінцівок. Нижнім закінченням спинного мозку є термінальна нитка, або ще називають «кінський хвіст». Термінальна нитка утворена аксонами, або мілінієзованими відростками клітин поперекового розширення спинного мозку. В ділянці між поперековим розширенням і початком термінальної нитки знаходиться розширення порожнини спинного мозку, куди вводять пункційну голку під час зняття пункції. По всій довжині спинного мозку є борозни, які розділяють його на різні відділи. На дорзальній поверхні спинного мозку є дорзальна серединна борозна, вона розділяє спинний мозок на праводорзальну і ліводорзальну поверхню. Право дорзальна і ліводорзальна половини спинного мозку розділяється ще одною борозною на правий і лівий дорзальні канатики спинного мозку. Тонкий і клиноподібний пучки характеризуються специфічною функцією, тільки по них приходить до головного мозку вся сенсорна інформація. Серединна площина тонкого і клиноподібного пучків проводить больову інформацію. В спинному мозку сіра речовина знаходиться всередині, оточена білою речовиною. Сіра речовина в вигляді метелика утворена нейронами зіркоподібної або кулястої форми, а також пірамідними нейронами великих розмірів. В сірій речовині виділяють кілька основних частин: задні корінці, або дорзальні корінці, передні корінці, бокова частина сірої речовини. За своїми функціями сіра речовина поділяється на чутливу, або рухову функцію, задні корінці виконують тільки чутливу функцію, передні – тільки рухову функцію. Те, що передні корінці виконують рухову функцію зумовлено тим, що вони утворені мотонейронами, мотонейрони запускають скорочення всіх мязів. Середня частина утворена змішаними нейронами як руховими так і чутливими. Сіра речовина розділяє задній, передній і середній канатики. Відповідно до функцій корінців спинного мозку такою є ж функція канатиків. В боковому канатику є як низхідні, так і висхідні шляхи, до низхідних шляхів належить боковий кортикоспінальний шлях. В боковому канатику проходить спиноталамічний шлях – висхідний.

Спинномозочковий шлях

Передній канатик має виключно висхідні (рухові) шляхи. Основний шлях, який проходить в передніх канатиках – кортикоспінальний шлях. Це один з найшвидших шляхів в ЦНС. Забезпечує здійснення складних програмованих корою півкуль координованих рухів. При порушенні цього шлязу наступає тотальний або масовий параліч, або акінезія. Від Т10 до L3 больова зона тіла людини. Всі ці ворота болю утворені клітинами, які називаються жилатонозна субстанція Роланда. При травмуванні або перерізці спинного мозку наступає стан який називається спинальний шок. Спинальний шок триває від кількох хвилин у тварин із низьким еволюційним розвитком, до кількох діб у людини. В першу чергу спинальний шок проявляється в гіперруховій активності всіх мязів (гіперкінез). Стан гіперкінезу виникає тому, що при перерізці спинного мозку зникає можливість гальмівного впливу центрів головного мозку на мотонейрони спинного мозку. Кожна клітина ЦНС має генетично закладену здатність здійснювати рухів в 2, 3, 4, 5 разів більше ніж це потрібно, тому що кількість нейронів які задієні для рухової активності є також початково більша. Після стану гіперкінезу при спінальному шоку виникає параліч і парез кінцівок. Параліч – нездатність до скорочення. Парез – втрата чутливості, або оніміння кінцівок.