Будова нейроглії.

Нейроглі́я — сукупність нервових клітин що, поряд з нейронами, формують нервову тканину. Клітини нейроглії, або гліальні клітини чи просто глія, досить сильно відрізняються від нейронів. Найбільша різниця полягає в тому, що глія напряму не бере участь в генерації та проведенні нервових імпульсів, хоча її функцією є, зокрема, взаємоізоляція нервових контактів та підтримка функціонування нейронів. Загальна кількість глії в нервовій системі помітно більше, ніж кількість нейронів: їхнє співвідношення по масі дорівнює приблизно 3:1, а за кількістю — 50:1 на користь глії. Незважаючи на те, що клітини глії також, як і нейрони, мають складні розгалуджені відростки, ці відростки в середньому менші за нейрональні, і не утворюють класичних синапсів для проведення нервового сигналу. Термін «глія» походить від грецького слова, що означає «клей», і віддзеркалює уяву 19-го сторіччя про те, що гліальні клітини якимось чином утримують цілісність нервової системи. Незважаючи на те, що досі не знайдено доказів зв'язування нейронів в єдине ціле саме глією, цей термін зберігся. Тим не менше, для глії вважають доведеним існування таких функцій, як підтримання гомеостатичного середовища існування нейронів, модуляція рівню збудливості нейронів, модуляція роботи синапсів шляхом контролю зворотнього захвату нейромедіатора з синаптичної щілини, формування підтримуючої структури на деяких стадіях розвитку нейронів, та протидія ушкодженню нейронів, тобто захисна функція (а подеколи і сприяння відновленню після ушкодження).

Дуга автономного рефлексу та типи переферійних гангліїв.

Анатомічню основою функцій вегетативної нервової системи є дуга автономного рефлекса, яка складається з трьох ланок: 1) чутливого нейрона (прегангліонарного); 2) асоціативного (вставного); 3) ефекторного нейрона (постгангліонарного). Нейрони, аксони яких направляються до гангліїв називаються прегагліонарними, їх тіла лежать у спинному мозку і стовбурі мозку. Друга ланка автономної вегетативної дуги це скупченням нейронів у бічних рогах спинного мозку (асоціативна ланка), відростки яких віходять із спинного мозку у складі вентральних корінців, йдуть до вузлів симпатичного стовбура, де переключаються на постгангліонарні волокна. Кінцеві симпатичні і парасимпатичні нейрони знаходяться за межами центральної нервової системи - це постгагліонарні нейрони. Їх тіла лежать у вегетативних гагліях (вузлах), а їх аксони виходять із гангліїв і йдуть до органів, які вони інервують. Периферійні нервові вузли (ганглії) розділяють на: 1) паравертебральні (розташовані біля хребта); 2) преветебральні (розташовані поблизу внутрішніх органів); 3) інтрамуральні (розташовані у стінках внутрішніх органів); Симпатичний і парасимпатичний відділи вегетативної нервової системи починаються у різних відділах нервової системи. Так, симпатичні прегангліонарні волокна виходять з грудних і 2-3 верхніх поперекових сегментів спинного мозку (тораколюмбальна система). Прегангліонарні волокна парасимпатичної нервової системи йдуть від стовбура мозку і куприкових сегментів (краніо-сакральна система).

Аферентні та еферентні зв’язки базальних гангліїв.

Розрізняють два види циркуляції збудження в базальних гангліях — цикл шкаралупи і цикл хвостатого ядра. Цикл шкаралупи забезпечує разом з моторними зонами кори великого мозку складні рухи.Цикл розпочинається в премоторних і додаткових моторних зонах кори великого мозку, поширюється у напрямку шкаралупи (повз хвостате ядро) до внутрішньої частини блідої кулі, потім — до таламусу і знов до кори великого мозку, тобто до первинної моторної зони, премоторної та додаткової ділянок. Існують і допоміжні цикли циркуляції збудження (за участю субталамічного ядра та чорної речовини). Під час названого циклу збудження циркулює від лобних зон мозку через парієтальну та потиличну зони у скроневу ділянку. Хвостате ядро одержує імпульси від асоціативних зон кори великого мозку, потім імпульси йдуть до шкаралупи, блідої кулі, таламусу і нарешті до рухових зон кори великого мозку. Роль цього циклу полягає в синтезі сенсорних впливів і інформації, що зберігається в пам'яті. Велика увага приділяється дослідженню механізмів передавання імпульсів у гангліях за участю різних медіаторів. Нейрони, що зв'язують чорну речовину з хвостатим ядром і шкаралупою, виділяють дофамін. Інформація від хвостатого ядра і шкаралупи передається до блідої кулі і чорної речовини за допомогою ГАМК. Через ацетилхолін реалізуються впливи від кори великого мозку до хвостатого ядра і шкаралупи (мал. 3). Нейрони стовбура головного мозку виділяють різні нейротрансмітери — норадреналін, серотонін, енкефалін та ін. ГАМК і дофамін — гальмівні медіатори, ацетилхолін — збуджувальний.