Лекція 3

Західно - українські землі. Утворення Галицько – Волинської держави. Державно правовий статус укр. земель у ХІV-XVI ст.

План:

Утворення Галицько – Волинського князівства

Загарбання укр. земель Польщею та Литвою

Виникнення Запорізької Січі

Перетворення козацтва у провідну верству укр. народу

981 р. – західно-українські землі були включені до складу Київської Русі. Правлячою династією на Галицьких землях були Ростиславичі.

1084 р. – брати Рюрик, Володар та Василько заснували у Галичині 3 князівства: Звенигородське, Теребовлянське і Перемишельське.

1097 р. – Любецький з’їзд закріпив землі за цими князями.

З 1124 р. – Звенигородським князем став Володимирко Володарович. Саме він об’єднав ті 3-и князівства в єдине Галицьке князівство у 1141 р. і зробив м. Галич столицею. Найбільшого свого розвитку Галицьке князівство набуло за Ярослава Володимировича (Осломисла), який правив протягом 1153-1187 рр. Він розширив кордони до Чорного моря.

Бояри робили виступи проти Осломисла у 1153, 1159, 1173 рр.

Поряд з Галицьким княз. розвивалось і Волинське, в якому правила династія Мстиславовичів. У Волинському Князівстві існувала Володимирська, Луцька, Берестейська, Дорогочинська, Белська, Червенська та Пересопницька землі. Волинський Князь Роман Мстиславович зміг об’єднати ці землі в одне князівство. Саме він об’єднав Волинь і Галичину у 1199 р. Вважалося, що він відродив традиції Київської Русі.

У 1202 р. Роман Мстиславович захопив Київ і поширив свій вплив на Київщину.

1205 р. – під час походу в Сілезію він загинув поблизу містечка Завихвостова (Польща) від рук свого союзника польського короля Ляшка Білєка.

В нього були два сини Данило і Василько, та дружина – візантійська принцеса Анна.

З 1205-1245рр. на західно-укр. землях тривав період міжусобиць та іноземної інтервенцій.

У 1214р. між Польщею та Угорщиною було укладно Спішську угоду, яка закріплювала Галичину за Польщею і Волинь за Угорщиною.

У 1238р. Данило Галицький укріпився на Галичині. У цьому ж році його війська завдали поразки німецьким рицарям Тевтонського ордену поблизу Дорогочину і зупинили просування німців на територію України.

1239р. – Данило утвердився в Києві, проте столицею залишалося м. Холм.

1206р. – Монгольські племена були об’єднані в одну державу ханом Чингісханом.

1223р. – війська Чингісхана увійшли в південні степи України.

1223р. – у битві на р. Калці русько-половецькі війська зазнали поразки.

1239р. – Монголо-Татари захопили Чернігівщину, Переяславщину…

6 грудня 1240р. монгольські війська під керівництвом Батия захопили Київ.

1241р. - Монголо-Татари захопили Галичину і Волинь. Було зруйновано міста Володимир, Галич, Звенигород, Пліснявське городище.

1242р. – Батий створив Золоту Орду зі столицею у м. Сарай.

1245р. – Данило Галицький у битві поблизу м. Ярослава завдав поразки Польсько-Угорським військам і військам галицьких бояр. Період смути ліквідовано.

1245. – Данило здійснив поїздку до Сарая. (Галицьке княз. входило до улусу Берке.) Данило став другом хана і мусив надавати військову допомогу.

1256р. – згадка про Львів у літописі.

1253р. Данила був коронований у м. Дорогочин, Папою Римським (походу Пізо).

1254р. – Данила завдав поразки Монгольському хану Куремсі.

1259р. – на Галицько – Волинські землі ввішли війська під командуванням Бурундая. Данила був зушений змиритися з тим, щоб побудовані ним укріплення були знищені.

1264р. – Данило помер. Після його смерті Галицьке, Белжзьке та … князівства перейшли до його сина Лева Даниловича. Він приєднав Люблінську землю та частину Закарпатського Мукачево.

1272р. – Лев переніс столицю до Львова.

1270р. – будувався Низький замок (навпроти Добробуту, де театр Зінковецької) та Високий замок.

1301-1308рр. – правління в Галичині перейшло до сина Лева Юрія І. Він переніс столицю у Володимир-Волинський. Був наділений титулом короля Русі у 1301р.

1303р. – Домігся Галицької митрополії.

1308-1323рр. – Правили сини Юрія: Андрій та Лев(ІІ). 1323р. вони загинули у суперечці із Золотою Ордою.

1325-1340рр. – Останній галицький князь був Болеслав Трайден (Юрій ІІ).

1340р. – отруєний галицькими боярами.

1340р. – польський король Казимир здійснив похід на Львів і пограбував місто. Забрав усі королівські клейноди.

1340-1343рр. – Дмитро Детько керував Галичиною.

1349р. – Казимир приєднав Галичину до Польщі

До 1366р. між Польщею і Галичиною тривала боротьба за галицькі землі.

1370р. – Казимир помер і Галичина тимчасово перейшла під управління Угорщини.

З 1387р. за правління польської королеви Ядвіги Галичина остаточно включилась до Польщі аж до 1772р.

1434р. на зах-укр землі було поділено на Руське і Белзьке воєводства. На території Галичини запроваджено польська адміністрація і судочинство. Гал. Бояри зрівнювались у правах з польськими.

З середини XVI ст. поч. приєднання руських земель до Литовського князівства, бояр які прийняли католицизм зрівнювались в правах зі шляхтою.

1350р. – литовський князь Ольгерд приєднав Чернігівську землю.

1352р. - Литовці завдали поразки Орді на р. Сині Води і поширили свій вплив на Київщину, Братславщину та Подільщину.

Приєднання пд.-зах Русі перетворило Литву на велетенську державу, у якій 90% складали укр. землі.

1385р. – між Литвою і Польщею була укладена Кревська унія. Вона передбачала:

Приєднання Литви до Польщі;

Шлюб між литовським королем Ягайлом і польською королевою Ядвігою;

Запровадж. Католицизму в Литві.

1382р. – Литовські бояри, які прийняли католицизм зрів. У правах з польськими боярами.

Кревська унія діяла до 1398р.

1392р. – Віленська унія

1410р. – Литовсько-польсько-руські війська розгромили німецькі війська під містом Грюнвальдом.

1413р. – Городельська унія між Польщею і Литвою. Вона закріплила за Литвою певні права, проте для українців вони були погані: не католикам заборонялося займати державні посади.

1435р. – битва під Вількомором. Два литовські князі Свидригайло і Сигізмунд. Сигізмунд зазнав поразки. Укр. землі втрачають державну еліту.

1669р. – після укладання Люблінської унії майже всі укр. землі перейшли під владу Речі Посполитої. Було втрачено укр. адміністрації і судочинство. Була запроваджено польська адміністрація та судочинство