
- •1.Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі заняття (із вказівкою рівня засвоєння, що планується):
- •2.1. Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): а-1
- •2.2. Студент повинен знати: а-2
- •2.3. Студент повинен вміти: а-3
- •2.4 Творчий рівень (для найздібніших студентів): -4
- •3. Виховні цілі (цілі розвитку особистості):
- •4. Міжпредметне інтегрування:
- •5. Зміст теми заняття.
- •Порушення пре- та постсинаптичного гальмування
- •Етіологія
- •Епідеміологія
- •Проникнення вірусу у кров, дисемінація з утворенням вторинних елементів на слизовій оболонці, губах, на пальцях біля нігтя
- •Епітелізація виразок
- •Щеплення тварин, спецодяг, не вживати сире молоко
- •6.1. Матеріали для самоконтролю:
- •1. Збудником бешихи є:
- •Задача 1
- •7.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
- •7.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття**
- •7.2.1. Професійний алгоритм щодо формування навичок та умінь діагностики бешихи, сибірки, ящуру та правця
- •9. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи. Тематика удрс та ндрс:
- •10. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів Орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літератури
МОЗ УКРАЇНИ
Національний медичний університет ім. акад. О.О. Богомольця
Кафедра інфекційних хвороб
Затверджено
на методичній нараді
“____” _____________ 2012 р.
Зав. кафедри, д. мед.н. Голубовська О. А.
М Е Т О Д И Ч Н А Р О З Р О Б К А
практичного заняття з інфекційних хвороб
для самостійної роботи студентів
ІV курсу стоматологічного факультету (VII-VIII семестр)
Тема: ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ З ПЕРЕВАЖНИМ УРАЖЕННЯМ ШКІРИ: ПРАВЕЦЬ, БЕШИХА, СИБІРКА, ЯЩУР.
2012р.
1.Актуальність теми:
Зовнішні покриви людини захищають внутрішнє середовище організму від негативних впливів навколишнього середовища. Шкіра і слизові оболонки людини є надійним бар’єром на шляху проникнення збудників інфекційних хвороб. Однак часта травматизація шкіри під час здійснення будь-якої діяльності сприяє зниженню функціональних захисних можливостей цього органу. Деякі збудники проявляють тропізм до клітин дерми, викликаючи різноманітні захворювання. До таких хвороб насамперед належить бешиха. З іншого боку значна частина збудників проникає у внутрішнє середовище людського організму через ушкоджену шкіру чи її деривати. Типовими представниками цих хвороб є правець, сибірка, ящур.
Бешиха відома лікарям давнини - Гіпократу й Галену. Проблемами лікування бешихи займався J. Hunter i М.І. Пірогов. Бешиха не відноситься до небезпечних інфекцій, які можуть безпосередньо призвести до смерті. Однак бешиха схильна до рецидивуючого перебігу, уражає лімфатичні капіляри шкіри і може призвести до розвитку слоновості. Найчастіше бешихою страждають жінки, у них же виявляється підвищена схильність до рецидивуючого і ускладненого перебігу захворювання. Хвороба поширена скрізь, де є людина.
Сибірка є зоонозним захворюванням, найчастіше виникає її шкірна форма. Вона, поряд з туляремією відноситься до групи захворювань, які є особливою національною або регіональною проблемою. Досить розповсюджена в країнах Азії, Африки, Південної Америки. Зустрічається вона й в Україні у вигляді спорадичних випадків та обмежених спалахів, причому ендемічні осередки реєструються практично на усій території. Залежно від механізму реалізації зараження виникає відповідна клінічна форма. Зараження аерогенним шляхом призводить до виникнення легеневої або генералізованої форми сибірки, аліментарним – до кишкової. Можливість зараження аерогенним шляхом та виникнення тяжкої легеневої форми робить сибірку небезпечною хворобою та є підставою для використання її як біологічної зброї. Вважається, що сибірка від людини до людини не передається.
Правець – убіквітарна інфекція, спричинюється анаеробною паличкою Clostridium tetani, ЇЇ поширеність найбільша у чорноземних ґрунтах, найменша – у піщаних. Зберігається у вигляді спори. В анаеробних умовах продукує складний токсин, який спричинює важке ураження ЦНС, що проявляється генералізованим судомним синдромом і має високу летальність. Людина може бути носієм правцевої палички, частота залежить від професійно-побутових особливостей – частоти контакту з ґрунтом, і коливається від 5-7 до 40%. У країнах, що розвиваються, на правець щорічно захворіває до 2 млн осіб, з них 1 млн гине. Особливою проблемою країн, що розвиваються, є правець новонароджених. Впровадження щеплення проти правця різко зменшило захворюваність на правець. В Україні практично щороку реєструються одиничні випадки генералізованого правця.
Ящур є одним з найважчих зоонозів, на який хворіє велика рогата худоба, спричинюючи масові епізоотії. Збудник – фільтруючий РНК-вірус, стійкий у зовнішньому середовищі. Людина хворіє рідко. Виникає переважно у осіб, які контактують з хворими тваринами або у дітей, які пили молоко від хворих корів. Хоча у минулому описували часті епізоотії ящуру, підтверджених лабораторно випадків зареєстровано небагато. Везикулярні стоматити у дорослих або дітей під час епізоотії ящуру, поява яких пов̛ язувалася із вживанням молока від хворих корів, частіше була спричинена іншими збудниками. Випадки ящура у людини, підтверджені біологічною пробою на тваринах описані Герлахом, Траутвейном, Магнуссоном та деякими іншими дослідниками.