1. Словоформа.

2. Від якого дієслова утворений (перехід., неперехід.).

3. Від якої основи утворений (інфінітива чи тепер.ч.), за допомогою якого суфікса.

4. Вид (доконаний, недоконаний).

5. Вказати дієслово-присудок, що пояснюється дієприслівником.

6. Ознаки якого часу має і яку додаткову дію означає (одночасну з дією, вираженою дієсловом-присудком, чи таку, яка випереджує основну дію).

7. У якій функції виступає в реченні.

8. Будова слова.

ЗРАЗОК МОРФОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ДІЄПРИСЛІВНИКІВ

Перепочивши на станції, поїзд рухався далі, везучи пасажирів (Карп’юк).

Словоформа - перепочивши - 1)дієприслівник; 2)утворений від неперехідн. дієслова; 3) основа інфінітива перепочити суф. –вши; 4) докон.вид; 5) відноситься до дієсл.-присудка рухався, має ознаки мин.часу; 6)означає дію, що випереджає основну, виражену дієсловом рухався; 7) виступає у функції обставини; 8) будова слова: пере-почи-ва-ти.

Словоформа - везучи - 1) дієприсл.; 2) утворений від перехід. дієслова везти, 3) основа теп.ч. везуть і суф. –чи; 4)недокон. вид; 5) відноситься до дієслова-присудка рухався; 6) має ознаки теп.ч., означає дію, одночасну з основною, вираженою дієсловом - присудком; 7)виступає у функц. обставини; 8) будова слова: вез-у-чи.

Схема морфологічного аналізу прислівника

1. Словоформа.

2. Розряд за значенням.

а) На яке питання відповідає.

б) Означальний (якісно-озачальний, способу дії, кількісно-означальний).

в) Обставинний (часу, мети, причини, місця).

3. Ступінь порівняння (для якісно-означальних).

4. Від якої частини мови утворений (яким способом).

5. До якого слова відноситься.

6. Синтаксична функція.

7. Будова слова.

Зразки морфологічного аналізу прислівників

1. Небо синє і повне, мов чаша, вся в цвіту молодіє земля. Глянь навколо, навіки все наше: і міста, і гай, і поля (В.Сосюра).

2. Уперше я зрозумів, що людина багата дружбою, щирістю і добротою життя (М.Чабанівський).

3. Ти рух вперед безумовно любиш, ти любиш до кінця іти (П.Тичина).

Словоформа навколо – 1)присл.; 2) обставинний а) відповідає на питання де? б) місця; 3) утворений від префікса нав- та іменника коло; 4) відноситься до дієслова глянь; 5) виступає у функції обставини; 6) будова слова: нав-коло.

Словоформа навіки -1) присл.; 2) обставинний, а) відповідає на питання як довго?, б) обстав.часу; 3) утворений морфолого-синтаксичним способом від прийм. на та іменн. віки; 4) відноситься до слів все наше; 5) виконує функцію обставини; 6) будова слова: на-вік-и.

Словоформа уперше – 1) присл.; 2) обставинний, а) відповідає на питання: коли?, б) обст.часу; 3) утворений від порядк.числ. перший і прийм. у-; 4) відноситься до дієсл. зрозумів; 5) викон. функ. обставини; 6) будова слова: у-перш-е.

Словоформа вперед – 1) присл. 2) обставинний, а) відпов. на питання куди?, б) обст.місця; 3) утворенний морфолого-синтаксичним способом від іменн. перед і прийм. -в-; 4) відноситься до іменн. рух; 5) виконує функ.неузг.означ.; 6) будова слова: в-перед.

Словоформа безумовно – 1) присл.; 2) атрибутивно-модальний, а) відповідає на питання як?, б) способу дії; 3) утвор. від прикм. безумовний суфіксальним способом; 4) відноситься до дієсл. любиш; 5) виконує функ. обставини способу дії; 6) будова слова: без-умов-н-о.