Лекція 13-14 Управління в галузі охорони та використання об’єктів пзф України

План

1. Загальна характеристика ПЗФ України.

2. Форми власності на території та об'єкти природно-заповідного фонду.

3. Класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду України.

4. Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

5. Збереження та охорона територій і об'єктів природно-заповідного фонду.

6. Органи управління в галузі охорони та використання природно-заповідного фонду.

7. Економічне забезпечення організації і функціонування природно-заповідного фонду.

8. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.

1. Загальна характеристика пзф України

Основними природними елементами екологічної мережі є території та об’єкти природно-заповідного фонду.

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

До природно-заповідного фонду України належать:

• природні території та об’єкти: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища

• штучно створені об’єкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Території та об’єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватися:

• у природоохоронних цілях;

• у науково-дослідних цілях;

• в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;

• в освітньо-виховних цілях;

• для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого законодавством України встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання, який загалом регулюється Законом України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року.

У структурі земельного фонду України території та об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ) становлять порівняно незначну площу. За даними Міністрерства охорони навколишнього природного середовища України у 2007 р. ПЗФ України обіймав близько 2,967 млн. гектарів, або понад 4,7 % території країни, ці площі включають 7279 територій та об'єктів.

Співвідношення природних і антропогенних територій, що склалося, дало підстави для висновку про малу частку територій природоохоронного призначення як одну з диспропорцій у використанні території України (розділ 2 Генеральної схеми планування території України).

Однак динаміка зміни кількісних та структурних характеристик ПЗФ України за останнє десятиріччя свідчить про зростання кількості і площі об'єктів цього Фонду за роки незалежності України більш ніж удвічі (див. порівняльну таблицю 1).

Згідно зі ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 7 Закону «Про природно-заповідний фонд України» природно-заповідний фонд України - це ділянки суші та водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково і у встановленому законодавством порядку оголошуються територією чи об'єктом ПЗФ України.

Таблиця 1

Категорії об'єктів ПЗФ	1992		2007
	кількість	площа, тис га	кількість	площа, тис га
Природні заповідники	15	207,5	17	164,3
Біосферні заповідники	-	-	4	226,3
Національні природні парки	3	123,2	17	718,7
Державні заповідно-мисливські господарства	1	34,1	-	-
Заказники:	1711	746,7	2709	1093,1
загальнодержавного значення	227	330,0	303	366,5
місцевого значення	1484	416,7	2406	726,6
Пам'ятки природи:	2661	16,3	3078	25,5
загальнодержавного значення	123	4,9	132	5,8
місцевого значення	2538	11,4	2946	19,7
Ботанічні сади:	16	1,9	25	1,9
загальнодержавного значення	16	1,9	17	1,8
місцевого значення	-	-	8	0,1
Зоологічні парки:	6	0,1	12	0,4
загальнодержавного значення	6	0,1	7	0,1
місцевого значення	-	-	5	0,3
Дендрологічні парки:	19	1,2	43	1,5
загальнодержавного значення	19	1,2	19	1,3
місцевого значення	-	-	24	0,2
Парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва:	497	13,1	536	13,4
загальнодержавного значення	83	5,8	88	6,0
місцевого значення	414	7,3	448	7,4
Регіональні ландшафтні парки	1	42,1	45	626,6
Заповідні урочища	672	68,5	791	95,4
Разом (фактична площа ПЗФ)	5602	1254,7	7279	2967,2
% фактичної площі ПЗФ від площі України	2,1		4,73

 

Основними напрямами державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки заповідна справа віднесена до пріоритетів нашої держави в галузі охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. При цьому визначено основні заходи, які потрібно здійснювати для реалізації цих пріоритетів: створення оптимальної репрезентативної мережі природно-заповідного фонду України; резервування у процесі земельної реформи цінних для заповідання природних територій та об'єктів.