8.5.3 Вертикально-свердлильний верстат

с кладається з фундаментної плити 1, на змонтовано колону 2. Нагорі колони встановлено коробку швидкостей 6, яка надає вертикальному шпинделю головий обертовий рух. На вертикальних напрямних колони розташована коробка подач, яка забезпечує поступальне вертикальне переміщення інструменту (свердла, зенкера), встромленого знизу до конічного вертикального отвору шпинделя. Заготовка закріплюється на столі 3 верстата у лещатах або іншому затискному пристосуванні (кондуктор, призма з прижимом,інше).

На вертикально-свердлильних верстатах крім свердлення здійснюють також інші види бробки отворів –

Рисунок 8.6–Вертикально- зенкерування, розгортування, цекування,

свердлильний верстат зенкування, нарізання різей та інші.

8.5.4 Фрезерні верстати

а б

Рисунок 8.7 – Горизонтально-фрезерний (а) та вертикально-

фрезерний (б) верстати

Фрезерні верстати мають фундаментну плиту , на якій встановлено станіну 1 (рисунок 8.7) з коробкою швидкостей. На вертикальних напрямних станіни розташована консоль 7 з коробкою подач та робочим столом 4 нагорі (на схемі 8.7-б ця позиція позначена 3). Коробка подач забезпечує поздовжню, поперекову та вертикальну подачі стола.На останньому закріплюється заготовка відповідно до виду обробки (рисунок 8.8).

Рисунок 8.8 – Види фрез

Коробка швидкостей забезпечує обертання шпинделя (на рисунку 8.7-б це позиція 4), на якому кріпиться оправка з інструментом. Горизонтально-фрезерний верстат має хобот 3 з підвіскою 5 для підтримки правого краю оправки з інструментом.

Основні види фрез, що використовуються, показано на рисунку 8.8: а,г – циліндрична та торцева для обробки плоских поверхонь, б,в – комбіновані для обробки уступів, д,е – дискові, ж – кінцева, з,и,к,л – фасонні для обробки похилих зубців, пазів типу «ластівкин хвіст», Т-подібних пазів та фасонних поверхонь, м,н,о – модульні фрези для нарізання зубців шестерень.

8.8 Зміцнюючі та оздоблювальні методи обробки заготовок

Термічна обробка сталевих заготовок:

-помякшувальна – відпал, нормалізація;

-зміцнююча – загартування та відпуск.

Поверхнева обробка:

-хіміко-термічна – цементація, азотування, нітроцементація;

- поверхневі покриття – гальванічні (хромування, нікелювання, цинкування, полуда, оксидування, фосфатування, борування), емалірування, полімерні покриття, вакуумне напилення, фарбування;

-механічне поліпшення властивостей поверхні – дробоструминна обробка, накатування, алмазне випрасовування, суперфінішування, притирання, полірування.

8.9 Складання виробів та конструкцій

Складання – сукупність операцій по встановленню деталей у робоче положення та з’єднанню їх у складальні одиниці згідно з технічними вимогами. Останні викладено у робочій конструкторській документації, технологічних картах.та інших документах.

Трудомісткість складання може сягати 35 – 40 % загальної трудомісткості виготовлення машини.

За розташуванням робочого місця складання може бути стаціонарним та рухоми (конвеєрним).

За компонуванням – вузлове та загальне.

Технологічний процес складання містить операції підготовки деталей (добір та сортування для забезпеченя якості посадок та інших з’єднаь, підготовка крепіжних матеріалів – бовтів, гайок, шайб тощо)), слюсарні операції (мийка, знежирювання, виготовлення прокладок, підгонка, припасовування, притирання, правка, обпилювання, шабрення), виконання з’єднань спряжених деталей (роз’ємних та нероз’ємних, рухомих та нерухомих – стопоріння, укручування, встановлення, запресування деталей), регулювання машини.

Після складання здійснюються допоміжні роботи – наладка, центрування, врівноваження або балансування деталей та вузлів, що мають значні швидкості обертання а також проводиться обкатка машини при мінімальних навантаженнях для початкового притирання та припрацьовування деталей.