Напіввисихаючі олії у соняшникова олія - Oleum Helianthi Соняшник однорічний — Helianthus annuus l., род. Айстрові —
Asteraceae
Подсолнечник обыкновенный; назва походить від грецьк. helios — сонце і anthos — квітка, латин, annuus — однорічний.
Охоплює близько 110 видів. Поширена технічна і сільськогосподарська культура, широко культивується на півдні України; основна олійна культура України.
Соняшник — мексиканська «квітка сонця» ). З Північної Америки (де соняшник був дикоростучою рослиною) в Європу рослина завезена іспанцями в1619.
В Україні з'явився у середині 18 ст.. В Росії — в самому кінці 18 століття.
В Європі соняшник обробляли як декоративну рослину і орієнтовно з 1860 рр. з нього почали добувати олію. До того часу англійці їли молоді суцвіття соняшника зоцетом і маслом.
Спершу його розводили як декоративну рослину, згодом також заради зерна, яке використовували як ласощі. Тепер соняшникова олія в Україні є найкращим харчовим продуктом як у непереробленому, так і переробленому (марґарина) виді. Її використовують для технічних потреб (при виготовленні мила, лаків, фарб, лінолеуму тощо).
Соняшник — цінна культура у плодозміні. Медонос. Є й декоративні форми соняшника
Рослина однорічна жорсткоопушена. Стебло пряме, з боковими пазушними гілками, 1 — 2,5 м заввишки. Листки чергові, черешкові, серцевидні, по краю нерівнозарубчасто-зубчасті. Квітки жовті, у верхівкових пониклих, великих (діаметром 20— 70 см) кошиках; крайові квітки язичкові, неплідні; серединні — трубчасті, двостатеві, плодючі. Плід — сім'янка.
Поширення. Культивують по всій території України як олійну рослину.
Характеристика олії. Одержують з насіння соняшнику пресуванням та екстракцією. Для медичних цілей використовують нерафіновану олію. Вона має колір від світло-жовтого до жовтого, запах слабкий, смак приємний, оліїстий. Кислотне число не більше 2,2; йодне — 119-144.
Хімічний склад. Насіння містить напіввисихаючу жирну олію (35 %), яка складається з гліцеридів олеїнової (39 %), лінолевої (47 %) і насичених кислот (9 %), серед яких пальмітинова, стеаринова, арахінова та лігноцеринова; є стерини, каротиноїди і токофероли (60 мг %). У крайових квітках знайдено гіркі речовини, холін, бетаїн, тараксантин, каротин. Листки містять каротин (близько 11 мг/100г), смолисті речовини та каучук (близько 0,6%). Вміст олії в насінні становить 47-52%. У соняшнику знайдено вуглеводи (близько 27%), Білки(близько 20%), фітин (2%), органічні кислоти, дубильні речовини
Біологічна дія та застосування. Соняшникову олію використовують як основу для мазей, пластирів та розтирань, вживають як жовчогінний засіб при хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів. Входить до складу аерозолю лівіан (для лікування опікових ран), є розчинником лікарських речовин (камфори, концентратів каротиноїдів шипшини, горобини, обліпихи тощо).
У медицині
Препарати соняшника звичайного знаходять застосування в народній медицині як спазмолітичний засіб, в минулому їх використовували і як протималярійний засіб.
Соняшникова олія - цінний харчовий дієтичний продукт. У науковій медицині її використовують як розчинник для лікувальних речовин. Соняшникову та кукурудзяну олію вживають при жовчокам'яній хворобі, як жовчегінний засіб при холецеститі, холангіті,холангіогепатиті. Натщесерце випивають 2 столові ложки соняшникової олії, лягають на правий бік і кладуть під праве підребер'я гарячу грілку. Олія повинна входити в меню 2-3 рази на тиждень як засіб профілактики і лікуванняатеросклерозу, а також як продукт, що сприяє перистальтиці кишківника. Як спазмолітичний засіб використовують спиртову настойку крайових квіток рослини. Беруть 1 частину подрібнених крайових квіток, заливають 5 частинами 70% спирту і настоюють протягом 10 діб. Приймають настойку по 30-40 крапель 3-4 рази протягом доби за 30 хв до їди. Вживають при ядусі, бронхоспазмі, тяжкому затяжному кашлі, кишкових та шлункових коліках.
У харчуванні
Плоди - насіння вживають в сирому і підсмаженому вигляді. З насіння виготовляють олію. Макуха йде на корм для худоби.
У тваринництві
Макуха соняшника — поживний корм для худоби. Стебла соняшника йдуть на силос. Існують також кормові сорти соняшника, які вирощують на зелений корм і силос.
У промисловості
Соняшникову олію використовують для технічних потреб (при виготовленні мила, лаків,фарб, лінолеуму тощо).
Із золи соняшника добувають поташ, калій, селітру; із стебел отримують пряжу, виготовлюють чемодани, картон; із квіток роблять витяжку, яка замінює хінін, яку вживають при малярії і грипі; висушена серцевина соняшника горить як селітра.
Загальний вигляд |
Соняшники |
Плантація соняшника |
Суцвіття |
Головка соняшника |
