- •6.050702 – “Електромеханіка”
- •Перелік лабораторних робіт Лабораторна робота №1
- •Вказівки щодо виконання роботи
- •Опис віртуальної лабораторної установки
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2
- •Вказівки щодо виконання роботи
- •Опис створення системи контролю й керування
- •Опис віртуальної лабораторної установки
- •Написання програм
- •Вузол проекту й база каналів
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3
- •Вказівки щодо виконання роботи
- •Опис віртуальної лабораторної установки
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Список літератури
Опис віртуальної лабораторної установки
Завантажити
інструментальну систему подвійним
натисканням лівої клавіші (ЛК)
миші по іконці
TRACE
MODE IDE 6 Base,
яка розташована на робочому столі
Windows.
За допомогою іконки Створити
новий проект інструментальної
панелі
виконати цю дію, при цьому в діалозі, що
відкрився на екрані:
виберемо Простий стиль розробки (або вибір меню Файл – Настроювання ІС – Рівень складності – простий). Після натискання ЛК миші на екранній кнопці Створити, у лівому вікні навігатора проекту з'явиться дерево проекту зі створеним вузлом АРМ RTM_1. У правому вікні Навігатора проекту відобразиться вміст вузла – порожня група Канали й один канал класу Виклик Екран #1:1, призначений для відображення на вузлі АРМ графічного екрана:
Для переходу в режим редагування шаблона при подвійному натисканні ЛК на каналі Виклик необхідно в загальних налаштуваннях інтегрованого середовища (ІС) розробки (меню Файл – Налаштування ІС) у розділі Рівень складності активувати пункт Відкривати шаблон.
Для автоматичного виводу вікна властивостей Графічного Елемента (ГЕ) по завершенню його розміщення необхідно в загальних налаштуваннях інтегрованого середовища розробки в розділі РПД (редактор подання даних) активізувати пункт «Відкривати властивості автоматично». Виділити компонент «Екран#1:1» у вузлі RTM_1 і натисканням правої клавіші (ПК) миші викликати контекстне меню, у якому вибрати ЛК пункт Редагувати шаблон, після чого відкриється вікно графічного редактора (рис. 1.1).
Н
Рисунок
1.1 – Вікно
редагування
властивостей ГЕ «Текст»
Рисунок
1.2 – Загальний вигляд Екрану#1
після
редагування
Рисунок
1.3 – Редагування поля «Значення» ГЕ
«Текст»
;
на полі редактора встановити прямокутник
ГЕ, для чого зафіксувати ЛК
«точку
прив'язки»; розгорнути прямокутник
рухом курсору й зафіксувати обраний
ГЕ. Для переходу в режим редагування
елемента виділити на панелі інструментів
іконку
з підказкою Режим
редагування;
подвійним натисканням ЛК
по розміщеному
ГЕ, відкрити вікно його властивостей і
в правому полі рядка «Текст»
набрати «Значення параметра» Закрити
вікно властивостей, ГЕ матиме вигляд
представлений на рис. 1.2.
Якщо введений Вами текст не вмістився в прямокутнику ГЕ, виділіть його й розтягніть до потрібного розміру за допомогою миші.
Створити
й розмістити новий ГЕ
праворуч від ГЕ «Значення параметра»:
– подвійним натисканням ЛК на рядку «Текст» викликати меню Вид індикації. У правому полі рядка викликати список доступних типів і вибрати тип «Значення» (рис. 1.3);
– у меню
настроювання параметрів динамізації,
яке відкрилося, вибрати властивість
«Прив'язка»
і у вікні, що відкрилося, «Властивості
прив'язки»
натиснути кнопку
Створити аргумент
:
– подвійним натисканням ЛК виділити ім'я аргументу й змінити його, ввівши із клавіатури «Параметр» (завершити введення натисканням клавіші Enter);
–
Рисунок
1.4 – Загальний
вигляд Екрану#1
після
редагування
– закрити вікно властивостей ГЕ, графічний екран буде мати вигляд представлений на рис. 1.4.
Створимо образ стрілочного приладу на екрані, для цього необхідно:
– виділити
подвійним натисканням ЛК
на
інструментальній панелі редактора
графіки іконку з підказкою «повзунок»
і вибрати в меню, що з'явилося, іконку
стрілочного приладу
;
– установити ГЕ «Стрілочний прилад», вибравши його розмір таким чином, щоб всі елементи графіки й тексту на ньому були розбірливі й симетричні;
– перейти в режим редагування й відкрити вікно властивостей «Стрілочного приладу»;
–
Рисунок
1.5 – Загальний вигляд Екрану#1
після
редагування
– подвійним натисканням ЛК відкрити властивість Заголовок і в рядку «Текст» увести слово «Параметр»;
– подвійним натисканням ЛК відкрити властивість Одиниці й у рядку «Текст» увести скорочення «USD»;
– закрити вікно властивостей. Екран прийме вигляд, наведений на рис. 1.5.
Розглянемо процес автоматичного породження каналу класу Float «Параметр»:
– у шарі «Система» навігатора проекту відкрити вузол RTM_1;
–
Рисунок
1.6 – Вікно навігатора проекту
– у
вкладці «Аргументи»,
виділити ЛК
аргумент
«Параметр»
і за допомогою іконки
, створити канал Float
типу
Input
з
іменем «Параметр» (рис.1.6 ).
Створимо генератор синуса й прив'яжемо його до каналу Параметр. Для цього необхідно:
– відкрити шар Джерела/Приймачі й через ПК створити в ньому групу Генератори;
– відкрити групу Генератори й через ПК створити в ній компонент Синусоїда;
– захопити за допомогою ЛК компонент Синусоїда, і, не відпускаючи ЛК, перетягнути курсор на вузол RTM_1. Відкриється палітра компонентів вузла. Установити курсор на канал Параметр. Відпустити ЛК.
Запустимо проект наступним чином:
– збережемо
проект за допомогою іконки «Зберегти
поточний проект»
,
задавши ім'я проекту латинським шрифтом,
і розташувавши файл у папці DEMO;
– на
інструментальній панелі вибрати команду
«Зберегти
для МРВ»
(монітор реального часу)
і
скомпілювати проект для запуску в
реальному часі;
– ЛК
виділити
в шарі система вузол RTM_1,
вибрати іконку
,
що відповідає команді «Запустити
профайлер»
на інструментальній панелі й активізувати
режим виконання.
Здійснимо редагування екрана. Для цього необхідно:
–
Рисунок
1.7 – Властивості ГЕ «Кнопка»
– за допомогою миші розмістити його в полі графічного екрана під ГЕ «Стрілочний прилад»;
– перейти в режим редагування й викликати вікно властивостей ГЕ «Кнопка»;
– у полі «Текст» увести «Керування» (рис. 1.7);
– відкрити
бланк «Події»
і
ПК
розкрити
меню «По
натисканню»
(pressed);
– вибрати зі списку команду «Послати значення» (Send Value), розкрити меню налаштувань обраної команди, у полі «Тип посилки» (Send Type) вибрати зі списку «Увести й послати» (Enter & Send) (рис. 1.8);
–
Рисунок
1.8 –
Властивості ГЕ «Кнопка»
Рисунок
1.9 – Властивості прив’язки
– змінити тип аргументу на IN/OUT, кнопкою «Готово» підтвердити прив'язку атрибута ГЕ до цього аргументу (рис. 1.9);
– закрити вікно властивостей ГЕ;
– виділити ЛК наявний ГЕ, що відображає значення «Параметра»;
– за допомогою контекстного меню ПК, скопіювати виділений ГЕ в буфер обміну;
– за допомогою контекстного меню ПК, витягти копію ГЕ з буфера обміну на графічний екран;
– перемістити копію ГЕ праворуч від кнопки й зняти з нього виділення клавішею ESC;
–виділити ЛК ГЕ й відкрити вікно його властивостей;
– подвійним натисканням ЛК на рядку «Текст» перейти до налаштування його атрибутів, де через праве поле рядка «Прив'язка» відкрити табличний редактор аргументів екрана;
– виділити в списку аргумент «Керування» і кнопкою «Готово» підтвердити прив'язку атрибута ГЕ до даного аргументу;
– закрити вікно властивостей ГЕ й вікно графічного редактора.
Прив'яжемо другий аргументу екрана до каналу Керування. Для цього необхідно:
– у шарі Система відкрити вузол RTM_1;
–
Рисунок
1.10 – Навігатор проекту
– вибрати
вкладку Аргументи,
ЛК
виділити
аргумент «Керування» і за допомогою
іконки
створити новий канал;
– у вузлі RTM_1 утвориться новий канал з ім'ям «Керування» (рис. 1.10);
– подвійним натисканням у полі «Прив'язка» аргументу «Керування» викликати вікно налаштування зв'язку, вибрати в ньому атрибут «Вхідне значення»;
– кнопкою Прив'язка підтвердити зв'язок аргументу екрана «Керування» з атрибутом «Вхідне значення» каналу «Керування»;
– закрити вікно властивостей компонента «Екран#1:1».
У
Рисунок
1.11 – Властивості ГЕ «Тренд»
У правій
частині графічного екрана розмістимо
ГЕ Тренд
для
виведення значень каналів «Параметр»
і «Керування». Основні властивості ГЕ
залишимо заданими за замовчуванням.
Перейдемо у вкладку «Криві»
і, виділивши ЛК рядок Криві,
за допомогою ПК створимо ще одну лінію.
Налаштуємо їхні прив'язки до аргументів,
товщину й кольори ліній (колір ліній
повинен збігатися з кольорами числових
позначень відповідних аргументів) (рис.
1.11).
Здійснити збереження проекту й запуск згідно вимог, викладених вище:
– на
інструментальній панелі вибрати команду
«Зберегти
для МРВ»
(монітор реального часу)
і
скомпілювати проект для запуску в
реальному часі;
– ЛК
виділити
в шарі система вузол RTM_1,
вибрати іконку
,
яка відповідає команді «Запустити
профайлер»
на інструментальній панелі й активізувати
режим виконання. За допомогою кнопки
Керування
ввести
величину керуючого впливу й спостерігати
результат на сусідньому індикаторі й
тренді (рис. 1.12).
Д
Рисунок
1.12 – Екран#1.1
після
редагування
Рисунок
1.13 – Властивості прив’язки
Рисунок
1.14 – Властивості ГЕ «Тренд»
Скопіювати
два перших ГЕ
й розмістити їх нижче ГЕ «Кнопка».
Змінити статичний текст першого ГЕ на
«Сума», а динаміку другого ГЕ прив'язати
до третього аргументу екрана типу IN
з
ім'ям Сума,
який створити в процесі прив'язки (рис.
1.13).
Додати ще одну криву на тренд із прив'язкою до аргументу Сума (рис. 1.14).
Створимо канал Сума для третього аргументу екрана:
– за допомогою ПК викликати контекстне меню для компонента «Екран#1:1» і відкрити його властивості;
– вибрати вкладку Аргументи;
• виділити
ЛК
аргумент
«Сума» і за допомогою іконки
створити новий канал:
Створимо програму мовою Техно ST (Structured text), у якій сума двох аргументів з іменами «Параметр» і «Керування» поміщаються в третій з іменем «Сума»:
– ЛК відкрити вузол RTM_1;
– створити в ньому компонент «Програма#1» і подвійним натисканням ЛК викликати контекстне меню дерева шаблона компонента «Програма#1», в якому ЛК вибрати рядок «Аргументи», викликати табличний редактор;
– іконкою
з підказкою Створити
аргумент,
виконати цю дію, створивши три аргументи
з іменами «Параметр», «Керування» і
«Сума». При цьому перші 2 аргументи
повинні бути типу IN,
а третій – OUT;
–
Рисунок
1.15 – Вибір мови програмування
Рисунок
1.16 – Вікно результатів компіляції
– по натисканню екранної кнопки Прийняти у вікні редактора програм, що відкрилося, набрати наступний рядок з оголошеними змінними:
Сума=Параметр+Керування;
– за
допомогою іконки
,
розташованої на інструментальній панелі
редактора, скомпілюємо програму (або
«гарячою клавішею» F7)
і переконаємося в успішній компіляції
у вікні Вивід,
яке викликається з інструментальної
панелі за допомогою іконки
(рис. 1.16).
Виконаємо прив'язку аргументів програми до атрибутів каналів:
– викликати властивості компонента «Програма#1» через контекстне меню;
– вибрати вкладку Аргументи;
– подвійним натисканням у полі «Прив'язка» прив'язати аргументи програми до атрибутів каналів вручну – аргумент «Параметр» до реального значення каналу параметр, аргумент «Керування» до реального значення каналу керування:
– подвійним натисканням у полі «Прив'язка» аргументу «Сума» викликати вікно налаштування зв'язку, вибрати в ньому атрибут «Вхідне значення» каналу «Сума» і кнопкою Готово підтвердити зв'язок.
Зберегти й запустити проект. За допомогою кнопки Керування ввести керуючий вплив і спостерігати відповідну зміну сигналу «Керування» і зсув сигналу «Сума».
Здійснимо зв'язок за протоколом DDE (Dynamic Data Exchange) з додатком MS Windows на прикладі Excel
Організуємо запит даних з каналів вузла розробленого проекту з додатком MS Windows, у якості якого виберемо книгу Excel:
– відкрити шар «Джерела/Приймачі» і через ПК створити в ньому групу «DDE», перейменуємо групу як Excel;
–
Рисунок
1.17 – Вікно редагування екрану
– подвійним натисканням ЛК на компоненті DDE#1 викликати вікно редагування й змінити позиції екрана відповідно до рис. 1.17;
– аналогічні дії здійснити над елементом DDE#2, змінивши зміст поля «Коментар» на «Сума», а поля «Ім'я» на «Excel.Лист1.R02C01»;
– захопити за допомогою ЛК компонентів «Excel.Лист1.R01C01», і, не відпускаючи ЛК, перетягнути курсор на вузол RTM_1. Відкриється палітра компонентів вузла, а курсор установити на канал «Керування». Відпустити ЛК.
–
Рисунок
1.18 – Вигляд Ерану#1.1
та
аркуша
книги MS
Excel при
роботі програми
– запустити MS Excel і створений проект, переконатися, що значення в комірках книги Excel змінюються разом з відповідними реальними значеннями каналів вузла (рис. 1.18).
