4

Модуль 3. Тема 3. Керівництво, влада, лідерство

1. Необхідність влади в менеджменті.

2. Форми влади і впливу.

Висновок.

1. Необхідність влади в менеджменті.

В менеджменті необхідно розрізняти поняття управління та керівництва.

Управління – це формально визначений процес дії на підлеглих, який приводить до того, що підлеглі виконують призначені їм формальні доручення і завдання.

Управлінці в формальній організації призначаються шляхом делегування повноважень.

Для того, щоб складна організація ефективно працювала, необхідно забезпечити виконання управлінцями всіх функцій управління. Але це можливо лише при ефективному керівництві.

Керівництво (лідерство) – це здатність впливати на окремих осіб і на групи, спонукаючи їх працювати на досягнення цілей організації.

Керівництво проникає у всі складові частини системи управління.

В організації неможливо виконувати ефективне управління, якщо відсутнє ефективне керівництво.

Тобто питання стоїть так: чи може ефективно діяти організація без здатності менеджерів впливати на працівників?

З точки зору сучасного менеджменту, керівник в організації – це людина, яка одночасно є лідером і ефективним формальним керівником в межах наданих йому повноважень, передбачених структурою організації.

Дії формального керівника як лідера не обмежуються рамками повноважень чи структури організації, а також визначаються його впливом на інших людей.

Вплив – це будь-яка поведінка однієї особи, яка здатна вносити зміни в поведінку, відношення, відчуття і т.п. іншої особи.

Конкретні засоби, які можуть керівники використовуватися для впливу, дуже різноманітні – це прохання, погроза, похвала та ін.

Можна впливати ідеями на декілька поколінь, наприклад ідеї В.І.Леніна, ідеї різних релігійних течій.

Керівник повинен впливати на підлеглих так, щоб їх праця приводила до досягнення цілей організації.

Для того, щоб вплив на пыдлеглих був ефективним, керівник повинен розвивати і застосовувати владу.

Влада – це можливість впливати на поведінку інших.

Владу необхідно застосовувати в управлінні організацією як доповнення до формальних повноважень з таких основних причин:

1. Залежність ефективності роботи керівника від чинників та людей, які їм безпосередньо не підпорядковані (постачальники, конкуренти та ін.)

2. Працівники сучасних організацій більш освідчені, схильні більш критично оцінювати розпорядження та накази своїх формально призначених керівників, ніж це було в минулому.

З таких причин вплив та влада – це єдині засоби, які може застосовувати керівник в подібних ситуаціях, а не його формальні повноваження.

В організації без влади немає порядку.

Але, при цьому, користуючись владою, неможливо нав’язати свою волю комусь, незалежно від почуттів, бажань і здібностей цієї особи.

Вплив і влада в однаковому ступені залежать як від особи, на яку здійснюється вплив, так і від ситуації і здібностей керівника, який здійснює вплив.

Слід зазначити, що не існує абсолютної влади, оскільки ніхто не може впливати на всіх людей у всіх ситуаціях.

В умовах організації влада тільки частково визначається ієрархією управління.

Концепція залежності допомагає визначити межі застосування влади.

Концепція залежності стверджує наступне: кількість влади, яку має людина в конкретній ситуації, визначається не рівнем її формальних повноважень, а рівнем залежності від неї іншої особи чи інших осіб, на які здійснюється вплив, або до яких застосовується влада.

Рівень впливу особи А на особу Б дорівнює рівню залежності особи Б від особи А.

В організації існує баланс (рівновага) влади керівників і підлеглих, оскільки:

1. Підлеглі залежать від керівників (заробітна плата, звільнення, підвищення по службі і т.п.).

2. Керівники залежать від підлеглих, тому що підлеглі використовують свої здібності і професіоналізм, реалізують рішення, прийняті керівником та ін.

Звідси слідує, що ефективний керівник має велику потребу у владі але ніколи не буде порушувати рівновагу, тому що посилення влади керівника викличе реакцію у вигляді непокори з боку підлеглих, що не сприятиме досягненню цілей організації.