
- •1. Генезис тa сутнісна характеристика підприємництва.
- •2. Сучасне визначення підприємництва.
- •3. Принципи здійснення, форми і моделі підприємницької діяльності.
- •4. Соціально-економічна роль і значення підприємництва в структурі ринкової економіки.
- •1. Типи професійної підприємницької діяльності та їх особливості.
- •2. Виробнича підприємницька діяльність та її форми.
- •3. Посередницька підприємницька діяльність
- •4. Підприємництво у сфері надання фінансових послуг.
- •5. Середовище і передумови активізації підприємницької діяльності.
- •1. Загальна характеристика і особливості малого підприємництва.
- •2. Місце та економічна роль малого бізнесу в умовах ринку.
- •3.Тенденції, особливості та проблеми розвитку малого бізнесу в Україні.
- •1.Підприємницька ідея, її джерела та методи пошуку.
- •3.Технологія створення нового підприємства.
- •4.Ліцензування підприємницької діяльності.
- •1. Підприємницькій капітал: сутність і складові елементи
- •2. Формування початкового (стартового) підприємницького капіталу
- •3. Джерела формування підприємницького капіталу.
1. Загальна характеристика і особливості малого підприємництва.
Малі підприємства є невід'ємною частиною соціально-економічної країни. По-перше, вони сприяють підтримці стабільності ринкових відносин, оскільки значна частина населення втягується в цю систему відносин (на думку зарубіжних учених, стабільність системи забезпечується за умови, що 20-30% громадян країни мають власну справу). По-друге, вони забезпечують необхідну мобільність виробництва в умовах ринку, поглиблення спеціалізації й широкий розвиток кооперації виробництва, без яких немислима його висока ефективність. Зрештою це веде до динамічності господарського розвитку й зростання національної економіки. По-третє, роль малих підприємств у діяльності великих і середніх підприємств постійно зростає. Велике значення має здатність малих підприємств розширювати сферу доповнення праці, створювати нові можливості не тільки для працевлаштування, й насамперед для підприємницької діяльності населення й використання вільних виробничих можливостей.
Мале підприємництво є органічним структурним елементом ринкової економіки. Цей сектор економіки історично і логічно відігравав роль необхідної передумови створення ринкового середовища. Він був первинною вихідною формою ринкового господарювання у вигляді дрібнотоварного виробництва.
У структурі сучасної змішаної економіки співіснують та органічно взаємодоповнюються мале, середнє та велике підприємництво. Але на відміну від двох останніх, мале підприємництво є вихідним, найбільш чисельним, а тому і найбільш поширеним сектором економіки. Відмінності між цими трьома видами підприємництва обумовлені різним рівнем суспільного розподілу праці, характером спеціалізації та усуспільнення виробництва, а також вибором технологічного типу виробничого процесу.
Мале підприємництво - це самостійна, систематична, ініціативна господарська діяльність малих підприємств та громадян-підприємців(фізичних осіб), яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку.
Практично, це будь-яка діяльність (виробнича, комерційна, інноваційна, фінансова, страхова тощо) зазначених суб'єктів господарювання, що спрямована на реалізацію власного економічного інтересу.
Мале підприємництво здійснюється створенням і функціонуванням розгалуженої системи малих підприємств.
Малі підприємства - це організаційно-економічний вид підприємств, які кваліфікуються за показником чисельності зайнятих працівників з градацією за сферами діяльності, обсягом основного капіталу, річного обороту тощо.
Єдиного міжнародного стандарту класифікації підприємств, їх розподілу на малі, середні й великі немає. Це залежить від специфіки галузей, рівня розвитку й структури економіки кожної країни. Для класифікації можуть використовуватися такі показники:
чисельність працівників;
вартість (обсяг) продукції, яка випускається;
вартість (обсяг) виробничих фондів або розмір капіталу.
З-поміж суб'єктів господарської діяльності окремо виділяють малі (дрібні) підприємства, що становлять основу малого бізнесу. Так, згідно із Законом України "Про підприємства в Україні", до них належать суб'єкти господарювання з кількістю працівників: у промисловості та будівництві - до 200 осіб; у інших галузях виробничої сфери - до 50 осіб; науці й науковому обслуговуванні - до 100 осіб; галузях невиробничої сфери - до 25 осіб; роздрібній торгівлі - до 15 осіб. Окрім того, віднедавна використовують поняття мікропідприємства із середньообліковою чисельністю працівників до 10 осіб та обсягом виручки від продажу продукції (надання послуг) до 250 тис. грн за рік.