3. Джерела формування підприємницького капіталу.

До джерел формування капіталу відносять кошти засновників, що вкладаються в статутний капітал. Новий учасник приймається у товариство за рішенням загальних зборів. Одним із питань, які   супроводжують вступ учасника, є питання про розмір вкладу, порядок його внесення. При збільшенні кількості учасників, зменшується розмір часток у відсотковому значенні. Акціонерні товариства використовують таке зовнішнє джерело власного капіталу як емісія звичайних акцій.

Сучасна система господарювання звичайно орієнтована на власні та позичені кошти. Проте, в окремих випадках підприємствам можуть бути надані субсидії, тобто фінансова допомога за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів, а також спеціальних фондів. Окрім власних джерел, суттєву роль відіграють позикові кошти.

Позиковий фінансовий капітал підприємств може утворюватися за рахунок двох основних груп джерел позикових коштів:

• Перша група - зовнішні джерела позикових коштів. Ця група джерел складається з двох підгруп - зовнішні довгострокові й зовнішні короткострокові джерела позикового фінансового капіталу. Для формування довгострокового позикового фінансового капіталу використовуються зовнішні довгострокові фінансові ресурси і,   у першу чергу довгострокові облігаційні позики, довгострокові банківські кредити і фінансовий лізинг.

• Друга група - внутрішні джерела позикових коштів, до яких входять по зикові фінансові ресурси, що утворюються за рахунок відстрочених і простро чених зовнішніх довго-   і короткострокових зобов'язань.

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів. Кредити банку дають змогу органічно ув'язати всі джерела обо ротних коштів і справляють активний вплив на раціональне формування запасів сировини, матеріалів, продукції та інших видів матеріальних цінностей. Крім банків кредити можуть надаватися ще й небанківськими фінансово - кредитними інститутами. До них можна віднести: Пенсійний фонд, кредитні спілки, ломбарди, страхові компанії, лізингові компанії тощо.

Важливим елементом довгострокового фінансування є лізинг.

У світовій практиці активно використовується й довгостроковий по датковий кредит і податкові пільги. Зовнішні короткострокові позикові ресурси використовуються при формуванні короткострокового позикового фінансовою капіталу для чого придатні насамперед короткострокові банківські кредити і товарний кредит.

Розглянемо внутрішні джерела позикових коштів, до яких входять по зикові фінансові ресурси, що утворюються за рахунок відстрочених і простро чених зовнішніх довгострокових і короткострокових зобов'язань. Кредиторська заборгованість - це короткост­ рокові зобов'язання підприємств, які виникають за: розрахунками з бюджетом; за розрахунковими документами, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк; за невідфактурованими поставками - розрахунками взаємних вимог, векселями, строк опла­ ти яких не настав і які не сплачено в строк.