6.3. Термінологічний словник

Безпровідні мережі – сучасна комп’ютерна технологія швидкісної передачі інформації за допомогою радіосигналів, яка вносить якісно нові характеристики у звичну обчислювальну мережу підприємства та відкриває її нові сфери застосування.

Біт/с, біт за секунду (bps, bіts per second) –одиниця вимірювання швидкості передачі даних у системах зв’язку. Бод (baud) – частота сигналу в лінії чи швидкість, з якою дані передаються по лінії, кількість передач (змін напруги) протягом однієї секунди. Відкриті системи – реальні системи, якщо вони основуються на однакових стандартах.

Електронна пошта (e-maіl) – передача повідомлень одній особі чи групі осіб через мережу в текстовому форматі. Повідомлення може також містити прикріплені файли будь-якого формату.

Радіозв’язок – електрозв’язок, який здійснюється за допомогою радіохвиль. У радіопередавачі формуються радіосигнали – електричні коливання. Радіосигнали випромінюються предавальною антеною у вигляді електромагнітних хвиль у навколишній простір, досягають приймальної антени і поступають у приймач, де підсилюються і перетворюються на сигнали, адекватні переданому повідомленню.

Телекомунікації – засоби віддаленого інформаційного зв’язку.. Телефонний зв’язок – передача на відстань голосової інформації, здійснюється електричними сигналами по проводах або радіосигналами. Розрізняють місцевий (у межах міста чи села), міжміський та міжнародний Т. з., а також відомчий, виробничий, мобільний (радіотелефонний) зв’язок. Транкінг – метод автоматичного динамічного розподілу радіоканалів, виділених системі мобільного зв’язку, між відносно великою кіль­кістю користувачів. Дозволяє підвищити ефективність використання радіочастотного ресурсу і зменшити тривалість встановлення зв’язку.

6.4. Практичні завдання та методичні рекомендації до їх виконання

6.4.1. План практичного заняття (2 години)

Тема: «Проектування слабострумних комунікацій та систем»

1). Тестування.

2). Основи проектування слабострумних систем.

3). Битові та комерційні слабострумні системи.

Битові слабострумні системи – це, перш за все, телебачення, інтернет, телефонія, радіозв’язок, домофонія, охоронно-пожежна сигналізація та інше.

До комерційних слабострумних мереж відноситься: інтернет и телефонія, охранно-пожежна сигналізація, автоматизоване врахування енергоресурсів, структуровані кабельні системи (СКС), переговорні устройства (АТС) та інше.

Типові решення слабосторумної системи для безпеки проектуємої будівлі:

–відеоспостереження;

–телефонія;

–охоронно-пожежна сигналізація.

Література: 1, 8.

Тема 7. Вертикальний транспорт будівель

7.1. Методичні рекомендації до вивчення теми

Основний матеріал цієї теми викладений в [1,с.442-453].

При вивченні теми необхідно усвідомити, що вертикальний транспорт будівель і багатофункціональних комплексів є важливою складовою частиною інженерного обладнання, яка забезпечує ефективне використання будівель і комплексів, комфортність роботи і проживання в них.

Задачі проектування вертикального транспорту полягають у вивченні функціональних пасажиро- і вантажопотоків в будівлях та визначенні видів вертикального транспорту.

До вертикального транспорту будинків відносять:

• ліфти;

• ескалатори;

• патерностери (багатокабінні підйомники або стелажі для зберігання рулонів лінолеуму і т.п.).

Ліфти застосовують у житлових (понад 5 поверхів), промислових і громадських будівлях. Сучасні ліфти є доволі складною системою, яка містить механічні, електричні, автоматичні і електронні підсистеми. закриваються.

Складність проблеми проектування вертикального транспорту полягає не лише у забезпеченні перевезення інтенсивних потоків пасажирів у висотних будівлях, але і у необхідності оптимального роз'єднання або об'єднання окремих потоків пасажирів багатофункціональних комплексів – потоків мешканців у житловій частині будівлі, потоків службовців у офісній частині будівлі, потоків покупців у торгових закладах тощо. При цьому для вирішення даної проблеми слід застосовувати найефективніші засоби вертикального транспорту – швидкісні електричні ліфти для висотної частини будівель з комп'ютеризованими ефективними системами групового управління, пасажирські електричні ліфти середньої швидкості для нижньої частини висотних будівель, гідравлічні пасажирські ліфти і вантажні ліфти для нижніх поверхів будівель і комплексів, електричні або пасажирські ліфти для обслуговування багатоповерхових автомобільних стоянок, ескалатори і пасажирські конвеєри для перемішування масових потоків пасажирів у нижніх поверхах комплексів.

Для офісних будівель критичними періодами є початок і кінець роботи, коли спостерігаються пікові односторонні потоки пасажирів. Для житлових будівель пікові потоки також відмічаються в ранкові та вечірні години, однак, як правило, інтенсивність цих потоків нижча, ніж у офісних будівлях, а самі потоки носять двосторонній характер, тобто пасажири рухаються одночасно і вниз, і уверх.

Розрахунок вертикального транспорту будівель полягає у визначенні:

• кількості, вантажопідйомності і швидкості ліфтів, організації їх руху в будівлі;

• кількості і параметрів ескалаторів і пасажирських конвеєрів;

• кількості і параметрів підйомних платформ для інвалідів;

• системи роботи ліфтів;

• розміщення ліфтів та інших засобів вертикального транспорту в будівлі; оптимального групування ліфтів.

У громадських будівлях число ліфтів встановлюють за розрахунком, виходячи з функціональних потреб. Число пасажирських ліфтів у будівлі повинно бути не менше двох. Допускається другий ліфт заміняти вантажним, в якому дозволено транспортування людей, якщо за розрахунком у будівлі достатньо встановлення одного пасажирського ліфта.

Відповідно до діючих норм ліфти передбачають у житлових будівлях, в яких відмітка підлоги верхнього поверху перевищує планувальну відмітку землі більше, ніж на 14 м (6 поверхів і більше). При цьому у будівлях до 10 поверхів влаштовують 1 ліфт, в 11-17 поверхових будівлях – 2 ліфта, у 18-25 поверхових – 3,20-25 поверхових – 4 ліфта. Починаючи з 17 поверхових будівель передбачають ліфти зі збільшеною швидкістю (1,6 м/с). У висотних будівлях окремі ліфти повинні служити експресами без проміжних зупинок і з великою швидкістю руху, у надвисотних будинках передбачають пересадочні поверхи. Швидкості піднімання в таких будівлях становлять до 6-7 м/с. У всіх житлових будинках, обладнаних ліфтами, необхідно передбачати посадочні майданчики шириною не менше – для пасажирських ліфтів вантажопідйомністю до 400 кг – 1,2 м, до 630 кг з кабіною шириною 2100 мм і глибиною 1100 мм – 1,6 м.