5.3. Термінологічний словник

Електрообладнання будинків – сукупність електротехнічних пристроїв, які встановлені в будинках і призначені для енергопостачання інженерних систем та для підведення електроенергії до побутових електроприладів та освітлення.

Енергопостачання – сукупність послідовних процесів виробництва, передачі та використання енергії.

Система енергопостачання – комплекс установок та пристроїв, які призначені для цілей енергопостачання.

Система газопостачання населених пунктів –комплекс трубопроводів та інженерних споруд, які призначені для безперебійної подачі газу споживачам.

Температура горіння – температура, яку отримують вироби при спалюванні газоподібного палива. Температура горіння залежить від складу суміші газів, способу спалювання, надлишку повітря і знаходиться в межах 1100- 2600°С.

В'язкість – властивість газу чинити опір взаємному переміщенню його частинок під дією прикладених сил. В технічних розрахунках користуються кінематичним коефіцієнтом в'язкості.

Теплотворна здатність або питома теплота згоряння газового палива – кількість тепла, яке виділяється при спалюванні 1 нм³ газу. Теплотворна здатність природних газів складає 38-42тис. кДж/м³.

Метан СН₄ – нетоксичний газ без кольору, запаху та смаку. Маса 1нм³ метану рівна 0,717 кг. При зниженні температури переходить в рідкий стан (зріджений газ) і його об'єм зменшується майже в 600 разів, що дуже зручно при вирішенні питань зберігання та транспортування. Питома теплота згоряння метану складає 35880-39820 кДж/м³, при спалюванні 1 нм³ метану утворюється 10,52 м³ продуктів згоряння. Поряд з метаном, як правило, присутні вуглеводи метанового ряду (С₂Н₆ – етан, С₃Н₈ – пропан, С₄Н₁₀ – бутан та інші).

Оксид вуглецю CO – газ без кольору, запаху та смаку, але токсично впливає на людей, оскільки легко вступає в реакцію з гемоглобіном крові. При вмісті в повітрі 0,04% CO приблизно 30% гемоглобіну крові вступає в хімічне з'єднання з оксидом вуглецю, при 0,1%-50%, при 0,4% більше 80%. Оксид вуглецю відноситься до високотоксичних газів і тому знаходитись в приміщенні, де в повітрі є 0,2% CO, протягом однієї години шкідливо для організму, а при концентраціях CO в повітрі 0,5% знаходитись в приміщенні навіть протягом 5-ти хвилин небезпечно для життя. Гранично допустима концентрація CO в повітрі приміщення при використанні газу для комунально-побутових потреб складає 0,2 г на 100 м³.

Водень Н₂ – нетоксичний газ без кольору, запаху та смаку. Маса 1 нм³ водню рівна 0,09 кг. При спалюванні 1 нм³ утворюється 2,88 м³ продуктів згоряння.

Азот N₂ – газ густиною 1,25 г/м³, без кольору, запаху та смаку, який практично не реагує з киснем і не враховується при розрахунках процесу горіння. Вміст азоту в природних газах може коливатися в широких межах.

Вуглекислий газ СО₂ – токсичний газ густиною 1,98 г/м³, без кольору, з кислуватим смаком та запахом. При концентраціях С0₂в повітрі 4,5% виникає сильне подразнення органів дихання, а при 10% концентрації має місце важке отруєння. Вуглекислий газ важче повітря в 1,53 рази.

Кисень О₂ – газ густиною 1,43 г/м³, без кольору, запаху та смаку. Присутність кисню в газі знижує питому теплоту згоряння і робить його вибухонебезпечним. Тому вміст кисню в газі не повинен бути більшим 1% від об'єму.

Сірководень H₂S – токсичний газ без кольору з сильним запахом, який нагадує запах тухлих яєць. Сірководень діє на метали з утворенням сульфідів, що приводить до інтенсивної корозії газопроводів та обладнання, особливо при присутності в газі Н₂0 та О_г При згорянні сірководень утворює сірчаний газ, який дуже шкідливий для здоров'я і агресивний до металу. Маса сірководню рівна 1,54 кг/м³, допустима концентрація в газі – 2 г H₂S на 100 м³ газу.

Ціанистоводнева (синильна) кислота HCN – рідина без кольору з температурою кипіння 26°С. Внаслідок такої низької температури кипіння знаходиться в горючих газах в газоподібному стані. Синильна кислота сильно отруйна, викликає швидку корозію заліза, міді, олова, цинку та їх сплавів. Максимальна гранична концентрація (в перерахунку на HCN) – 5 г на кожні 100 м³ газу.