Тема 7. Ціни і ціноутворення у зовнішній торгівлі 187

ляються на світовий ринок. Проте це – ціни орієнтовні, що дозво"

ляють імпортеру і експортеру мати відправну точку для початку

узгодження ціни поставки.

7.2. Aeae o.i o ciai.oi.e oi.a.ae.

Знання системи світових та зовнішньоторговельних цін, ква"

ліфіковане обґрунтування рівня останніх — важлива умова для

досягнення успіху на зовнішніх ринках, що дасть змогу залучати

валюту, розвивати виробництво, покращити стан обігових коштів

підприємств, своєчасно сплачувати заробітну плату.

Обґрунтування ціни у зовнішній торгівлі — одне з найбільш

складних завдань, що постає перед учасниками зовнішньоеконо"

мічної діяльності. Від грамотного вирішення цього питання зале"

жать ефективність зовнішньоекономічних зв’язків, фінансове ста"

новище підприємств, об’єднань, акціонерних товариств та ін. Не"

гативні наслідки занадто високих та економічно необґрунтованих

цін імпорту призводять до завищення внутрішніх цін, накопичен"

ня на складах готової і нереалізованої продукції, спаду виробниц"

тва, неплатежів за використані ресурси, нестачі обігових коштів і

затримки та невиплати заробітної плати.

Якщо експортні ціни не мають під собою економічного об"

ґрунтування, то у випадку надмірної ціни реалізація товару за кор"

доном не відбудеться, а у випадку заниження ціни може виникну"

ти серйозна відповідальність держави за застосування демпінгових

цін. Тому науковим підходам до розрахунку зовнішньоторговель"

них цін необхідно приділяти особливу увагу будь"якому суб’єкту

зовнішньоекономічної діяльності.

Перш ніж перейти до особливостей розрахунку цін у зовніш"

ній торгівлі визначимось із їх номенклатурою.

У зовнішній торгівлі діють такі види цін, яких немає у націо"

нальному господарстві, а саме: світові, контрактні та зовнішньо"

торговельні, причому вихідною базою та дієвим фактором фор"

мування і динаміки зовнішньоторговельних цін є світові ціни.

Світова ціна — це грошове відбиття інтернаціональної вартості

товару, реалізованого на світовому ринку, яка складається з націо"

нальних вартостей внаслідок конкуренції. Світова ціна формується

з урахуванням двох основних принципів: по"перше, вона повин"

188 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

на бути доступною для будь"якого продавця чи покупця, по"дру"

ге, має бути показовою для світового товарного співтовариства.

Зовнішньоторговельні операції, ціни яких пропонується ви"

користовувати як світові, повинні здійснюватись на регулярній

основі. У зв’язку з цим ціни угод, що мають випадковий, епізоди"

чний характер, не є показовими. Зовнішньоторговельні операції

повинні відбуватися в умовах вільного торгово"політичного режи"

му, тобто ціни, які обслуговують товарообмін у межах замкнутих

економічних угруповань, не можуть бути світовими. За рахунок

дотацій національним виробникам з боку держави вони можуть

бути нижчими (інколи в декілька разів) за ціни інших вагомих по"

стачальників даної продукції на світовий ринок, а при застосуванні

системи субсидіювання споживачів – вищими за світові.

Ціноутворення на світових ринках має дві характерні риси:

• перша полягає в тому, що на світовому ринку складаються

відхилення світової ціни від внутрішніх цін окремих країн. Внут"

рішня ціна, хоч і є одним із суттєвих факторів механізму форму"

вання цін світового ринку, проте в більшості випадків не визначає

остаточного її рівня;

• друга риса полягає в тому що на один і той самий товар існує

паралельно ряд цін. Значна кількість цін світової торгівлі зумов"

лена різними обставинами: транспортним фактором, характером

торговельної угоди, комерційними умовами поставок та ін.

На практиці світова ціна виступає як ціна основних продав"

ців та покупців або головних центрів світової торгівлі й установ"

люється у процесі здійснення значних та регулярних угод у вільно

конвертованій валюті. Таким чином, з практичних міркувань мо"

жна вважати, що світові ціни — це експортні ціни основних

постачальників конкретного товару й імпортні ціни у найважливі_

ших центрах імпорту цього товару. Так, на пшеницю й алюміній

світовими є експортні ціни Канади, на пиломатеріали – ціни

Швеції, на хутро – ціни Санкт–Петербурзького та Лондонського

аукціонів, на чай – ціни аукціонів у Коломбо, Калькутті та Лон"

доні, на нафту — експортні ціни країн"членів ОПЕК. Світові ціни

на вугілля — це ціни у західноєвропейських портах, на машини та

обладнання — ціни переважно європейських, японських та аме"

риканських виробників.

Якщо стосовно сировинних товарів світову ціну визначають

країни—основні постачальники, то щодо готової продукції — ви"