
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 147
- •148 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 151
- •152 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 153
- •154 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 155
- •156 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 157
- •158 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 159
- •160 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 161
- •162 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •1. Оскільки зміни цін завжди пов’язані з певним ризиком в
- •2. Про перегляд цін ціновий лідер повідомляє часто через го&
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 163
- •164 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •1. Підвищуючий метод ведення аукціону, коли вказується
- •2. Понижуючий метод ведення аукціону, коли спочатку вка&
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 165
- •166 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 167
- •168 Шкварчук л.О. Ціноутворення
Тема 5. Цінова політика підприємства 159
вірності досягнення всього цього за кожною можливою ціною
товару.
Метод мінімальних витрат передбачає встановлення ціни на
мінімальному рівні, достатньому для покриття витрат пов’язаних
із виробництвом і збутом конкретної продукції.
Наступний метод – метод надбавки до ціни. Ціна розрахову&
ється на основі множення ціни закупівлі, зберігання сировини і
матеріалів на визначений коефіцієнт доданої вартості. Вказаний
підвищуючий коефіцієнт визначається шляхом ділення загальної
суми прибутку від продажу на собівартість.
Ще один метод – цільове ціноутворення. На його основі розра&
ховується величина витрат на одиницю продукції з урахуванням
обсягу продажу, який забезпечує отримання наміченого прибут&
ку.
Важливу роль також відіграє метод визначення ціни з орієнта_
цією на конкуренцію. Коли фірма займає монопольну позицію на
ринку, вона здатна отримувати найбільші прибутки. Проте в умо&
вах зрілості ринку з’являється багато фірм, які активно впровад&
жуються на нього і розвивають конкуренцію за рахунок здійс&
нення стратегій диференціацій1 і диверсифікацій2 .
У таких умовах при визначенні ціни ефективним є метод,
який враховує конкурентне становище фірми і даного товару чи
послуги, а також всю конкурентну ситуацію на ринку. В цьому
випадку ціну на товари, які продаються, визначають шляхом
аналізу і порівняння можливостей товарів даної фірми відносно
фірм конкурентів на конкретному ринку, а також через аналіз і
порівняння цін, які склались на ринку. Відповідно метод визнання
ціни з такою орієнтацією полягає в уточненні ціни з урахуванням
зміни конкурентної ситуації і конкурентного становища фірми
на ринку. Тут застосовується метод визначення ціни шляхом
орієнтації на ринкові ціни; метод формування ціни шляхом
наслідування цін фірми&лідера на ринку; метод визначення ціни
на основі цін, прийнятих на даному ринку; метод визначення
престижних цін і суперницький метод визначення цін.
1 Диференціація – акт відмінності товару від його конкурентів по одній
або більше основних характеристик.
2 Диверсифікація – розширення асортименту товарів, переважно з метою
зменшення підприємницького ризику.
160 Шкварчук л.О. Ціноутворення
Так, метод формування ціни шляхом орієнтації на ринкові ціни
передбачає встановлення ціни, відповідно до ціноутворення і
рівня цін, які склалися тут, не порушуючи при цьому традиції
ринку. Метод наслідування звичайному рівню ринкових цін
застосовується при визначенні ціни на товари, які важко ди&
ференціювати: цемент, цукор, т.д. Встановлена таким чином
ціна визначається в особливій ціновій зоні кожною фірмою
самостійно.
Визначаючи ціну з врахуванням рівня поточних цін, фірма в ос&
новному враховує ціни усіх конкурентів і менше уваги звертає на
показники власних витрат чи попиту. Цей загальний підхід має
різноманітні модифікації встановлення ціни залежно від конкре&
тних умов, в першу чергу від особливостей продукції і типу ринку.
Такий метод ціноутворення є досить популярним. У випадку, коли
еластичність попиту важко піддається виміру, фірмам здається,
що рівень поточних цін уособлює колективну мудрість галузі.
Вони відчувають, що підтримувати рівень поточних цін – значить
зберігати нормальну рівновагу в межах галузі.
Так, в умовах, близьких до чистої конкуренції і однорідної
продукції, ціна встановлюється або на рівні поточної ринкової,
або з міркувань конкурентної боротьби – дещо нижче неї. Це
означає, що підприємству необхідно аналізувати рівень своїх за&
трат на виробництво і збут товарів, а не шукати інформації про
ціни.
Різновидом методу встановлення ціни з урахуванням ринко&
вих цін є тендерний метод. У цьому випадку іде конкурентна
боротьба між товаровиробниками за підряди під час торгів, тобто
за контракт на виконання виробничо&технічного проекту. В за&
критих торгах беруть участь 2&3 великі фірми, які мають великий
авторитет на ринку. Мета кожного конкурента – виграти тендер.
У подібних ситуаціях при призначенні ціни фірма враховує ділові
відносини з конкурентами, а не співвідношення між ціною і по&
казниками власних витрат чи попиту. Вона має право завоювати
контракт, а для цього необхідно встановити ціну нижчу ніж в
інших. Проте ця ціна не може бути нижчою від рівня собівартості,
за винятком ситуацій, коли необхідно завантажити виробничі по&
тужності підприємства, а раніше нагромаджені кошти дають змогу
певний час працювати без прибутку.