
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 147
- •148 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 151
- •152 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 153
- •154 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 155
- •156 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 157
- •158 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 159
- •160 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 161
- •162 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •1. Оскільки зміни цін завжди пов’язані з певним ризиком в
- •2. Про перегляд цін ціновий лідер повідомляє часто через го&
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 163
- •164 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •1. Підвищуючий метод ведення аукціону, коли вказується
- •2. Понижуючий метод ведення аукціону, коли спочатку вка&
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 165
- •166 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 5. Цінова політика підприємства 167
- •168 Шкварчук л.О. Ціноутворення
Тема 5. Цінова політика підприємства 155
продукцію необхідно призначати таким чином, щоб підприємст&
во як мінімум отримувало валовий прибуток.
Валовий прибуток підприємства – це різниця між чистою ви&
ручкою від реалізації (валова виручка від реалізації за мінусом не&
прямих податків) та собівартістю реалізованої продукції, а вало&
вий прибуток на одиницю товару – це різниця між ціною товару
(без ПДВ) та його собівартістю. Величина валового прибутку ві&
дображається у фінансовій звітності підприємства (Форма 2 «Звіт
про фінансові результати») і служить первинною оцінкою перс&
пективності його діяльності.
Якщо валовий прибуток підприємства має знак «мінус» –
це перша ознака того, що даний суб’єкт господарювання є
кандидатом у банкрути. Якщо ж величина чистого прибутку
підприємства є від’ємною, але при цьому валовий прибуток
є значною позитивною величиною, то це може означати, що
підприємство має тимчасові труднощі. З точки зору ціно&
утворення це означає, що в ціну реалізації включено лише
витрати на виробництво продукції (собівартість) та її збут,
витрати ж, пов’язані із управлінням підприємством, в склад
ціни не включені (із ціни не покриваються), чим і визнача&
ється загальна збитковість підприємства.
Для потреб ціноутворення використовуються ще принаймні
дві категорії, пов’язані із витратами. Це:
• поріг рентабельності підприємства (продукції) – це така ви&
ручка від реалізації, якої вистачає на покриття всіх поточних ви&
трат, пов’язаних із виробництвом і реалізацією даного товару (як
змінних, так і постійних). Тобто ціна товару встановлена виключ&
но на основі величини витрат , при цьому прибуток дорівнює нулю.
Тому кажуть, що поріг рентабельності – це така виручка від реалі&
зації, при якій підприємство не має ні прибутків, ні збитків;
• поріг беззбитковості даного товару – це така виручка від
реалізації, яка покриває змінні витрати і прямі постійні. Ціна на
товар встановлюється в цьому випадку як сума змінних та прямих
постійних витрат. Валовий прибуток підприємства при цьому є
позитивним, але чистий прибуток – негативний. Тобто поріг рен&
табельності продукції є більшим від порогу беззбитковості на ве&
личину непрямих постійних витрат.
156 Шкварчук л.О. Ціноутворення
5.5. Aiae.c o.i . oiaa..a eiieo.aio.a
На встановлення фірмою середнього діапазону цін вплива&
ють ціни конкурентів та їх ринкові реакції. Необхідно знати ціни і
якість товарів своїх конкурентів. Для проведення такого аналізу
фірма може скористатися одним із таких способів:
1) доручити своїм представникам зробити порівняльні закуп&
ки, щоб зіставити ціни і якість товарів між собою;
2) роздобути прейскуранти конкурентів, закупити їх облад&
нання і розібрати його;
3) попросити покупців висловитися з приводу того, як вони
сприймають ціни і якість товарів конкурентів.
Знання про ціни і товари конкурентів фірма може використа&
ти як відправну точку для потреб власного ціноутворення фірми.
Якщо її товар аналогічний товарам основного конкурента, то ціна
близька до ціни товару цього конкурента. По суті фірма користу&
ється ціною для позиціонування своєї пропозиції стосовно про&
позиції конкурентів.
Для прийняття своєчасних рішень у сфері ціноутворення тре&
ба володіти достовірною інформацією про хід реалізації товарів кон&
курентів. Основні показники, необхідні для контролю цін конку&
рентів наведені нижче, але не слід забувати, що кожний товар має
свої особливості і конкретні характеристики, необхідні для аналізу:
• динаміка обсягу продажу в натуральних і вартісних вимір&
никах для порівняння з попереднім роком і з різними сегментами
ринку та каналами розподілу;
• зміни цін конкурентів за різними групами товарів;
• обсяг продажу за зниженими цінами, визначений як відсо&
ток від продажу за повними цінами;
• категорія споживачів, що виграють від зниження цін;
• динаміка витрат на маркетингові дослідження загалом і за
конкретними товарами;
• думка покупців з приводу товарів;
• незадоволення запропонованою ціною як з боку спожива&
чів, так і з боку торговельного персоналу;
• зміни позиції споживачів щодо підприємства&конкурента і
його цін;
• кількість втрачених споживачів порівняно з попереднім пе&
ріодом.