1. Чому при перевірці домашнього завдання…

Домашнє завдання обов'язково диференціюється відповідно до індивідуально-типологічних особливос­тей учнів. Вчитель повинен забезпечити розуміння ме­ти домашнього завдання, змісту та способів його виконання, тобто повинен створити умови для його успіш­ного виконання всіма учнями відповідно до їхньої «зо­ни найближчого розвитку».

Оскільки в умовах диференційованого навчання до­машнє завдання диференціюється, перевірка його ви­конання повинна бути теж диференційованою. Розпо­чати цей етап доцільно з фронтальної перевірки наяв­ності домашнього завдання в усіх учнів з метою вилу­чення тих, що його не виконали, і які на то причини, а їх є багато, незрозумів матеріал, пояснення втителя були надто сухо і теоретично обґрунтовані, що недало можливості дітям зрозуміти зміс урочного матеріало з цього і виникають такі труднощі. Учен повинен старатися уникати таких заучувань що призводити до нерозуміння матеріалу він повинен мислити самостійно, звичайно спиратися на навчальний матеріал не виключаємо і того. Втитель при перевірці домашнього завдання повинен старатися уникати того що він пояснював і те що було у підручнику, відповідно це підведе учня до правильного викладу домашнього матеріалу, як він його засвоїв, зрозумів, далі як він зміг його застосувати у подальшому, які він зробив висновки з даної інформації яку засвоїв - це дає можливість учневі подумати і розібратися у вивченому підготовленому самостійно матеріалі. Учитель повинен дати учневі можливість розібратися самому. Як правило, ті учні, що не виконали письмове домашнє завдання, не вивчили і його теоретичну частину. Якщо не організувати виконання цими учнями хоч частини домашнього завдання найнижчого рівня і повторення навчального матеріалу підручника за опосередкованою або безпосередньою допомогою вчителя, поки йде опи­тування або перевірка якості виконання домашнього завдання учнями інших типологічних груп, вони, у кра­щому випадку, залишатимуться пасивними спостеріга­чами до кінця уроку.

Перевірка якості виконання домашнього завдання проводиться не завжди, але якщо завдання досить складне, то доцільно організувати диференційовану перевірку якості виконання завдання кожною або окре­мою типологічною групою. Варіантів диференційованої перевірки декілька. Візьмемо один з них. Працюють чо­тири типологічні групи. Четверта група (ті, що не вико­нали домашнього завдання) вже отримала завдання і працює самостійно. Принцип організації диференційо­ваної перевірки трьох інших типологічних груп (3-я гру­па — високий рівень вищезазначених показників, 2-а група — середній, 1-а група — низький) — почергове «відключення» груп від самостійної роботи з підручни­ком, яка має на меті той чи інший спосіб повторення те­оретичної частини домашнього завдання. Послідов­ність цих «відключень» зображена на графічній техно­логічній карті уроку.

4. Обгрунтуйте положення про те, що процес навчання є процесом триєдиним

Педагогічний процес — це динамічна взаємодія вихователів і вихованців, спрямована на досягнення поставленої виховної мети.

Процес навчання є триєдиним, надзвичайно рухливим процесом. Для того, щоб відображати цю багатогранність і динамізм, ураховувати зміни, які постійно відбуваються в практиці застосування методів, не можна класифікувати методи єдино і незмінно.

Організація педагогічного процесу містить, отже, три головних етапи: підготовчий, основний і заключний.

На етапі підготовки педагогічного процесу створюються належні умови для протікання процесу в заданому напрямку. З цією метою вирішуються такі важливі завдання: цілепокладання, діагностика умов, прогнозування досягнень, проектування та планування розвитку процесу.

Сутність цілепокладання (обґрунтування і постановки цілі) полягає в тому, щоб трансформувати загальну педагогічну мету, що стоїть перед системою народної освіти, в конкретні завдання, які можливо реалізувати на даному етапі педагогічного процесу в наявних конкретних умовах. Цілепокладання завжди «прив'язане» до конкретної системи здійснення педагогічного процесу — школи, класу, уроку, виховної ситуації і под.

Правильно визначити завдання процесу неможливо без діагностики. Педагогічна діагностика (від гр. diagnostikos — здатний розпізнавати) — це дослідницька процедура, спрямована на вияснення умов і обставин, у яких протікатиме педагогічний процес. її головною метою є отримання чіткого уявлення про ті причини, які будуть сприяти чи перешкоджати досягненню накреслених результатів. Діагностика забезпечує усією необхідною інформацією про реальні можливості педагогів і учнів, рівень їх попередньої підготовки, умови протікання педагогічного процесу тощо. Часто конкретні умови коректують завдання, визначені спочатку.

Наступний крок етапу підготовки — прогнозування результатів педагогічного процесу. Сутність прогнозування в тому, щоб завчасно, до початку процесу оцінити його можливу результативність у даних умовах. Це потрібно для того, щоб своєчасно втрутитися в проектування та хід педагогічного процесу, не допустити небажаних наслідків.

Завершується цей етап скоректованим на основі результатів діагностики і прогнозування проектом організації процесу, який після остаточного опрацювання перетворюється в план. План, як і сам процес, завжди «прив'язаний» до конкретної системи. План — це документ, у якому точно визначено, кому, коли і що потрібно робити. У педагогічний практиці застосовуються різні плани: проведення уроків, окремих виховних справ, виховної роботи в класі, управління навчально-виховним процесом у школі та ін.

Основним етапом є етап здійснення педагогічного процесу. Він передбачає: постановку і роз'яснення мети та завдань діяльності, які необхідно виконати; взаємодію педагогів і вихованців; використання визначених методів, засобів і форм педагогічного процесу; створення сприятливих умов; стимулювання діяльності школярів; забезпечення зв'язку педагогічного процесу з іншими процесами. Результативність педагогічного процесу залежить від того, наскільки доцільно ці елементи пов'язані між собою, наскільки їх спрямованість та практична реалізація відповідають загальній меті.

На цьому етапі організації педагогічного процесу важливе значення мають зворотні зв'язки, які дають змогу знайти раціональне співвідношення педагогічного управління і самоуправління власною діяльністю з боку вихованців. Оперативні зворотні зв'язки дозволяють своєчасно здійснити корекцію, надати педагогічній взаємодії необхідного спрямування.

Завершальний етап організації педагогічного процесу — етап аналізу досягнутих результатів. Він необхідний для того, щоб проаналізувати хід і результати педагогічного процесу, зрозуміти причини їх відхилення від плану, визначити, де, як і чому допущені помилки. Практика свідчить, що найбільше помилок допускається тоді, коли педагог ігнорує діагностику й прогнозування процесу і працює «навпомацки». Такий процес нічого, крім втрати інтересу, часу, зусиль, учням не дає.