Системні зв’язки у фразеології

Багатозначність, синонімія і антонімія серед фразеологізмів

У фразеології, як і в лексиці, спостерігаються системні зв’язки, тому для фразеологізмів, як і для звичайних лексем, властиві такі явища, як багатозначність, синонімія й антонімія.

Критерієм розрізнення значення фразеологізму є словесне і фразеологічне оточення, в якому значення фразеологізму конкретизується.

Наприклад, крутити голову може означати:

1) захоплювати кого-небудь, закохувати: “Чи захоче Тоня із ним дружити?.. Адже їй одне задоволення-крутити голови хлопцям...” (О. Гончар);

2) збивати з пантелику, говорити неправду: “Мені теж довго голову крутили з пасікою” (М.Стельмах).

Омонімія у фразеології менш поширена, ніж полісемія, адже більшість фразеологічних одиниць в українській мові однозначна. Сама суть фразеологізму полягає в тому, щоб мінімальною кількістю слів відтворили глибину явища, факту. Фразеологічні вислови (прислів’я, приказки, крилаті слова, порівняння) переважно однозначні: біла ворона; як дві краплі води; хто високо літає, той низько сяде. Тому значення фразеологічних одиниць може змінюватися тільки під впливом контексту. Саме мовне оточення дає можливість виявити у фразеологізмі землі під ногами не чути кілька значень, наприклад: 1)втікати, 2)бігти, 3)у розпачі йти, 4)бути молодим, бадьорим.

На відміну від слів, багатозначність фразеологізмів обмежена і має свої специфічні особливості, які обумовлюються ступенем семантичної цілісності, структурно-семантичною залежністю окремих компонентів стійких словосполучень.

Багатозначним є фразеологізм роззявити рота:

1) говорити, казати що-небудь («Рота як слід він не вспіє роззявити, — зараз готове усе» П. Грабовський);

2) уважно слухати («У хаті слухали, роззявивши роти, намагаючись не про­пустити жодного слова» Я. Качура);

3) бути дуже враже­ним чимось («Глухі діди роти пороззявляли, бо ще ніколи не бачили таким збудженим свого Зарубу» В. Кучер);

4) бути неуважним («Ну, гони биків, чого рота роззявив?» Григорій Тютюнник);

5) посягати на що-небудь («На чуже добро ще змалку рота роззявляє» С. Голованівський);

6) рватися — про взуття («Ось і чоботи в мене роти пороззявляли» Г.Квітка-Основ'яненко).

Так само, наприклад, багатозначним є фразеологізм вести перед:

1) верховодити («Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що всі його слухались» Б. Грінченко);

2) бути першим, передовим («Дільниця його групи стала вести перед у цеху» Ю. Яновський);

3) заспівувати («справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю. Олександра вела перед» М. Коцюбинський).

У багатозначному фразеологізмі може поєднуватися пряме значення з переносним. Фразеологізм ставати дибки, коли йдеться про тварин, виступає в прямому значенні «ставати на задні ноги» («їдуть вершники... Під ними гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук» П.Колесник); коли ж мова, йде про предмети — має вже певною мірою переносне значення «ставати вертикально» («На одній розбитій платформі, яка стала дибки, чудом затримався танк» О. Донченко); а коли йдеться про людей — набуває цілком переносного зна­чення «чинити опір, рішуче протестувати» («Завжди мене слухався Олекса, а тут дибки став» І. Муратов).

Так само фра­зеологізм відводити очі має то пряме значення «переставати дивитися» («Копистка відвів очі від вікна, низько увігнув голову і замислився» Я.Гримайло), то переносне — «відвертати чиюсь увагу» («Украде [Тимошко] бувало... та й підкине другому, щоб від себе очі відвести» Панас Мирний),

Частою серед фразеологізмів є синонімія, яка тісно пов’язана багатозначністю, що є однією з причин появи фразеологічних синонімів.

Фразеологічні синоніми - це ряд фразеологічних висловів, які, виражаючи одне і те ж поняття, відрізняються один від одного експресивно-змістовими відтінками або тим, що належать до різних функціональних типів мовлення. Напр.: старанно працювати-засукавши рукава (інтенсивно), не покладаючи рук (невтомно), у поті чола (тяжко заробляючи). В ролі домінанти тут виступає окреме слово або вільне словосполучення, бо кожний фразеологізм має вже в собі експресії. Наприклад, значення «ледарювати» мають фразеологізми байдики бити, баглаї бити, давати горобцям дулі, ханьки м''яти, клеїти дурня, ганяти вітер по вулицях, лежні справляти, тинятися з кутка в куток, і за холодну воду не братися. Значення «бувала людина» передають фразеологізми був на коні і під конем, пройшов Крим і Рим і мідні труби, перейшов крізь сито й решето, не з одного колодязя воду пив, тертий калач, стріляний горобець, бував у бувальцях.

Нерідко синонімічні фразеологізми мають у своєму складі той самий компонент. Наприклад, із значенням «поставити кого-небудь у скрутне становище, переважити» вживаються фразеологізми з головним словом загнати: загнати в тісний кут, загнати у безвихідь, загнати на слизьке, загнати у сліпу вулицю, загнати в шуршу. Однакове значення «лукавити, лице­мірити» мають фразеологізми виляти хвостом, крутити хвостом. Значення «розумний» передається фразеологізмами зі словом голова в різних формах: голова варить, мати голову на плечах, з головою, держати розум у голові.

Семантичні відмінності між членами синонімічного ряду можна легко виявити. Як і звичайні слова-синоніми, синонімічні фразеологізми можуть відрізнятися один від одного своїм лексичним значенням. Наприклад, у синонімічному ряду фразеологізмів із значенням «бути несамостійним» фразеологізм танцювати під чиюсь дудку має ще відтінок «беззаперечно виконувати»; співати з чийогось голосу — «сліпо повторювати», дивитися чиїмись очима — «оцінювати факти з позицій іншої людини».

Фразеологізми можуть відрізнятися один від одного сполучуваністю. Фразеологізм на заячий скік із значенням «дуже мало» поєднується зі словами, що вказують на відстань або час, фразеологізм як шилом юшки вхопити з тим самим значенням переважно вживається зі словами, що означають почуття, а фразеологізм як кіт наплакав може вживатися для кількісної характеристики будь-чого.

Різну сферу вживання мають однакові чи майже однакові за значенням фразеологізми заснути вічним сном, віддати Богові душу і простягти ноги, врізати дуба; до останнього подиху і до гробової дошки; езопівська мова і наздогад буряків; датися взнаки і вилізти боком.

Багаточленні синонімічні ряди утворюють прислів’я та приказки. Наприклад, із значенням „діти схожі на батька”: який батько, такі його і діти, яке дерево, такі його і квіти;яка хата, такий тин,який батько, такий син; які мамка й татко, таке й дитятко; яка мама , така сама; яке дерево, такий клин; яке коріння, таке й насіння; яке зіллячко, таке і сім’ячко; яка щепа, така яблуня; яка яблуня, такі і яблука та інші.

Можливе використання синонімічного ряду в художньому чи публіцистичному творі. Так, у М.Стельмаха: „На другий день уже було відомо, що чортяка мене не вхопить, бо я вночі ні разу не бухикнув. Тому дід зауважив, що я одчайдух і весь удався в нього, а мати сказала, що в оглашенного. Після цього ми з дідом перезирнулись, усміхнулися, мати посварилась на мене кулаком. А бабуня вирішила повести свого безклепкого внука до церкви. Там я мав і покаятись, і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим і журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк. У голові літали джмелі, замість мозку росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п’яти і на в’язах стирчала макітра... ”

Фразеологічні синоніми треба відрізняти від фразеологічних варіантів. Під фразеологічними варіантами розуміються різновиди фразеологічних одиниць, які є тотожними за значенням, стилістичними й синтаксичними функціями, але частково відрізняються лексичним складом або порядком слів: стенати (знизувати) плечима; взяти гору (верх); брати (взяти, вбрати, забрати) в шори; кров пити (смоктати); тоді, як мертвий оживе (з гробу підніметься); в одну дудку грати і під одну дудку грати та ін.

Іноді фразеологізми настільки розходяться за своїми значеннями, що стають антитезою один до одного: метати (кидати) очима блискавки означає 1) сердитись, гарячкувати і 2) кокетувати. До антонімічності може привести зміна одного з компонентів, який утворює центр фразеологізму: зіп’ястися (стати) на ноги і з ніг звалитись (упасти); (зникнути) як крізь землю провалитись і (з’явитись) як із землі виринути.

Антонімічні пари фразеологізмів передають протилежні значення та оцінки:

хоч греблю гати (багато) — на макове зерня (мало) ляси точити (говорити) — води в рот набрати (мовчати,)

піти вгору — піти на дно

білий, як сніг — чорний, як смола

брати в голову — викинути з голови

довести до пуття — поставити хрест.

Частина фразеологізмів за будовою є антонімічна, вона містить у собі протиставлення: вбити собі в голову — викинути з голови, не в тім'я битий — не має лою в голові, макітра розуму — пустий лоб, хоч греблю гати — як кіт наплакав, серце заговорило — серце спить, набитий гаманець — вітер у кишенях свистить; знайко біжить, а не­знайко лежить; скажеш — не вернеш, напишеш — не зітреш; учення світ, а невчення — тьма; журись, а за діло берись; чорним по білому; праця чоловіка годує, а лінь марнує; з великої хмари — малий дощ.

Протиставлення може відбуватися також через запе­речення: велике цабе — невелике цабе, птиця високого польотy — птиця невисокого польоту, з легким серцем — з нелегким серцем, стояти на правильній дорозі — стояти на неправильній дорозі, схиляти голову — не схиляти голови; через антонімічні компоненти: натягати віжки — попускати віжки, зажити доброї слави — зажити поганої слави, з іншого тіста — з одного тіста, цей світ — той світ, плисти за течією — плисти проти течії.

У фразеологізмах-антонімах зіставляються протилежні якості чи властивості: хоч сядь та й плач, хоч стоячи реви; чуже бачить і під носом. Вказується на трудність дії (на стіну дертися; лікті гризти;потилицю чухати) або реальну неможливість її (побачиш, як свої вуха; відбудеться тоді, як рак на горі свисне; як мертвий оживе та ін.) Іноді поєднуються антонімічні слова за допомогою сурядних сполучників: або пан або пропав; ні в тин ні в ворота; ні богу свічка ні чорту кочерга. Деякі фразеологізми будуються на протиставленні, що підсилюється запереченням однієї з властивостей: не все те золото, що блищить; не хвалися язиком, а хвалися ділом; не хвали день до вечора; не кричи, а ліпше навчи.