7. Прочитайте текст. Подумайте, як би ви визначили джерело походження фразеологізму «абракадаб­ра якась».

Ви, мабуть, чули слово «абракадабра»? Якщо ви ду­маєте, що воно просте слово, ви помиляєтесь. Це, коли хочете знати, заклинання у персів. Вірячи, як халдеї, в цифри-божества, перси вважали, що можна уникнути хвороб або вилікуватись, коли за допомогою абракадабри попрохати вищі сили.

Заклинання-абракадабру складали в хитромудрий спо­сіб, і воно нагадувало собою ніби трикутник з літер, що входили в це кумедне слово. Заклинання аж ніяк не можна витлумачити науково, бо воно далеке від глузду.

Недарма і нині, коли мова когось із людей незрозуміла і збагнути її важко, говорять: «Абракадабра якась».

Питання для самоконтролю

Що вивчає фразеологія?

Які ознаки мають фразеологізми?

Як виникають фразеологізми? Назвіть основні джерела походження фразеологізмів.

На які групи поділяються фразеологізми?

Складіть словничок фразеологізмів вашого фаху.

Додаток

Фразеологія. Треті півні

На Україні близько 350 видів осілих, що постійно проживають, і перелітних птахів. їх рухливість, спритність, яскраве вбрання, різноголосі співи та спосіб життя спричинилися до виникнення численних фразеологізмів. Ми нерідко згадуємо саме птахів, коли хочемо схарактеризувати когось із людей: важний птах, перелітний птах, стріляний птах, велика птиця, невелика птиця, вільна птиця... Рання пташка - "людина, що рано встає"- протиставляється пізній пташці; птиця невисокого польоту - "людина, що не обіймає високої посади", протилежне значення - птиця високого польоту. Вити совою, довгий як журавель, налетіти шулікою, чайка-жалібниця... Немає для дівчини більшої похвали, ніж ластівка (як ластівка), а для юнака - орел (як орел). Життєві спостереження, оповиті легендами, відбиті у влучному порівнянні, народній приказці, образній ідіомі,- в багатьох "пташиних" фразеологізмах. Про них - наша дальша розповідь.

Глуха тетеря

Увійшла до фразеології і тетеря (тетерук, тетерев, тетерка, тетервак; глухар). Глухою тетерею називають людину, яка не-дочуває. Настає період, коли глухарі злітаються токувати - виконувати свою шлюбну пісню. Вони надимають горло, розпускають крила, дріботять лапами. При цьому глухар не чує навіть зробленого по ньому пострілу. У слуховому апараті тетерукових є особлива складка з багатьма кровоносними судинами. Коли птах токує, судини поповнюються кров'ю, і складка так набухає, що зовсім перекриває слуховий прохід. На цю мить і чатують мисливці.

Звідси глухий як тетерук, глухий як тетеря; рос. глух как тетерев; білор. цецярук глухі (глухий тетерук), діал. затакавауся як цецярук ("затокувався як тетерук"), що означає "заговорившись, не звертає уваги на все навколишнє". В українських говірках чуємо загот у ритися - "заґавитися; забути про все, задивившись на щось" - похідне утворення від гбтур - "глухар", пов'язане з токуванням глухарів.

Спільносхіднослов'янськими є й вирази глуха тетеря - "про глуху людину", пор.: "А Гребенючка навіть не ворухнулася в мій бік. Позакладало їй, чи що? Глуха тетеря!" (В. Нестайко); рос. глухая тетеря - "людина, що не чує або погано чує"; білор. груб. глухая цяцера (глуха тетеря) - образливий вираз, що вживається стосовно глухої людини. Цікаво, що в архангельських говірках російської мови побутує і вислів глухая копала з тим же значенням, що й глуха тетеря, хоч діалектне копала - це самка тетерева, а токують, як відомо, тільки самці.

Слово глухий природно викликає негативні асоціації: глуха тетеря - чортова тетеря ("А ти ж чого мовчиш, чортова тетеря? - враз почулось над головами вершників, і крива ломака полетіла в Прілого" - П. Панч); білор.: чортава цяцера ("чортова тетеря"); виступає також із значенням "дурний" (не чути - отже, "не розуміти"). Так, білоруси говорять: дурная як цецярук ("дурна як тетерук"), поляки - "дурний як тетерев". А в росіян глухая тетеря - це не тільки "глуха", а й "тупа", "безтолкова людина".