- •Фразеологізми як особливий вид лексики
- •Класифікація фразеологізмів
- •Будова фразеологізмів
- •Лексичний склад фразеологізмів
- •Системні зв’язки у фразеології
- •Фразеологія і мовні кліше
- •Порушення фразеологічних норм
- •Походження фразеологізмів
- •Джерела виникнення фразеологізмів
- •1.Визначте і запишіть через тире одним чи кількома словами значення фразеологізмів.
- •2.Пригадайте і запишіть відомі вам фразеологізми, що мають у своєму складі такі слова і похідні відних.
- •3. Передайте фразеологізмами такі поняття.
- •4.Знайдіть фразеологізми, поясніть їх значення, підберіть із мови вашої говірки близькі до них фразеологізми.
- •5.Знайдіть фразеологізми і визначте їх види.
- •6.Що означають такі фразеологізми?
- •7. Прочитайте текст. Подумайте, як би ви визначили джерело походження фразеологізму «абракадабра якась».
- •Фразеологія. Треті півні
- •Глуха тетеря
- •Зозуля кує - вік нам вказує
- •Виглядати як каня дощу
- •Біла ворона
- •Стара карга
- •Треті півні
- •Червоний півень. Пустити (червоного) півня
Червоний півень. Пустити (червоного) півня
В академічному збірнику "Загадки" (К., 1962) до вміщених паремін Червоний півень по жердочці скаче; Червоний півник по селу ходить; Красненький кочеток по нашестці біжить; Сивий когут тікає, а червоний його за хвіст хапає пропонуються відгадки: "Вогонь крешуть", "Дим і вогонь". Із загадок вичленовуються "вогняні" фольклорні образи - червоний півень, червоний когут, красненький кочеток. Образ червоного півня внаслідок подібності за кольором переноситься на вогонь, а відтак - на пожежу, що й широко відбивається в іменних (червоний півень) і дієслівних (пустити червоного півня) фразеологізмах: "-Не одбере він [пан]... ні! Хай тільки одбере... Я йому такого пущу півня!" - грізно каже Чіпка" (Панас Мирний); "Стрункий, як батько, він ганяв з козаками по ланах на вороному коні - охороняв хліба від червоних півників" (К. Гордієнко). За тією ж ознакою півень уже в язичників був символом вогню, уособлював домашнє вогнище.
Виявляється, подібні звороти знають усі східнослов'янські народи: укр. червоний пі-вень (півник), пустити червоного півня; рос. красный петух (петушок), пустить красного петуха; білор. чырвоны певень, пусціць чырвонага пеуня. Численні й діалектні паралелі "півнячих" фразеологізмів. І. Я. Франко вираз Пущу ти червоного когута під стріху пояснював: "підпалю твою хату". Поширеність виразів красный кочет - "пожежа", пустить красного кочета в різних колишніх російських губерніях (Рязанська, Самарська), фіксації подібних зворотів у західнослов'янських мовах: польське - буквально: "Червоного півня пустити на двори", чеське "червоний півень", "Посадити червоного півня на стріху", нарешті, і неслов'янські назви свідчать про ширшу - не лише східнослов'янську чи навіть загальнослов'янську - географію цих фразеологізмів. Так, німці, як і чехи, вживають вислів "Саджати червоного півня на дах" ("підпалити чийсь будинок"). Англійське red cock - "червоний півень", тобто "пожежа", a The red cock will crow in his house дослівно - "Червоний півень проспіває в його будинку", означає - "його підпалять". Є свої "півні" і в прибалтійських народів: литовське - буквально: "посадити червоного півня"; латиське - "пустити на дах червоного півня".
Таким чином, уживані багатьма різномовними європейськими народами "пожежно-півнячі" звороти не знають кордонів, вільно "літають" поміж народами, відбиваючи давню символіку вогню.
