29. Яке з тверджень найкраще розкриває поняття «Совість соціального працівника»

а) повинна бути постійною у взаєминах соціального працівника з клієнтами, їх близькими і колегами. Соціальний працівник може мати власні симпатії й антипатії, але вони не повинні позначатися на якості його роботи з різними клієнтами. Які б почуття не викликав клієнт у соціального працівника, ставлення до нього завжди повинне бути рівним, доброзичливим і уважним, а його проблеми повинні оцінюватися адекватно.

б) проявляється в збагаченні емоційного стану, проникнення в переживання іншої людини. Вона є необхідною рисою особистості соціального працівника і багато в чому визначається його умінням поставити себе на місце клієнта. Ця якість розвивається в процесі накопичення фахівцем життєвого і професійного досвіду.

в) виявляється як почуття моральної відповідальності за свою поведінку, потребу діяти у відповідності з власними уявленнями про добро, справедливість, щастя і містить у собі як раціональні, так і емоційні компоненти.

г) без її соціальний працівник ніколи не стане для клієнта другом, наставником, близькою людиною. Соціальний працівник повинен уміти бачити в людях позитивні якості – саме вони можуть стати основою його любові до них. Працюючи з клієнтом і визначаючи його позитивні риси й якості, соціальний працівник повинен прагнути до того, щоб змінити думку клієнта про самого себе і викликати ту позитивну трансформацію особистості, що спричинить за собою позитивні зміни її життєвих обставин.

30. Яке з тверджень найкраще розкриває поняття «Емпатія»

а) повинна бути постійною у взаєминах соціального працівника з клієнтами, їх близькими і колегами. Соціальний працівник може мати власні симпатії й антипатії, але вони не повинні позначатися на якості його роботи з різними клієнтами. Які б почуття не викликав клієнт у соціального працівника, ставлення до нього завжди повинне бути рівним, доброзичливим і уважним, а його проблеми повинні оцінюватися адекватно.

б) збагачення емоційного стану, проникнення в переживання іншої людини. Вона є необхідною рисою особистості соціального працівника і багато в чому визначається його умінням поставити себе на місце клієнта. Ця якість розвивається в процесі накопичення фахівцем життєвого і професійного досвіду.

в) Контактуючи у своїй діяльності з клієнтами, що перебувають у важкій життєвій ситуації, соціальний працівник завжди повинен враховувати емоційний стан таких індивідів. Навіть, якщо клієнт роздратований і дозволяє собі виплеснути негативні емоції на соціального працівника, то останній не має права відповісти тим же. Більш того, він не повинен втрачати самовладання, бо інакше, піддавшись власним емоціям, він не відчує того, що говорить клієнт, не зможе сприйняти інформацію і адекватно оцінити її.

г) без її соціальний працівник ніколи не стане для клієнта другом, наставником, близькою людиною. Соціальний працівник повинен уміти бачити в людях позитивні якості – саме вони можуть стати основою його любові до них. Працюючи з клієнтом і визначаючи його позитивні риси й якості, соціальний працівник повинен прагнути до того, щоб змінити думку клієнта про самого себе і викликати ту позитивну трансформацію особистості, що спричинить за собою позитивні зміни її життєвих обставин.