
- •Тема 1. Глобалістика як наука
- •Тема 2. Цивілізаційна парадигма в сучасній глобалістиці
- •Тема 3. Стратегії глобальних взаємодій
- •Тема4. Альтернативні концепції прогресу
- •Тема 5. Образи глобального світу
- •Тема 6. Глобальна політика
- •Тема 7. Глобальне управління
- •Тема8.Глобальне громадянське суспільство
- •Тема9. Глобальна економіка
- •Суліма є.М., Шепелєв м. А. Глобалістика. – к.: Вища школа, 2010. – 540 с.
- •Тема 10. Глобальна безпека
- •Шепелев м.А. Глобальный мир, Ordo Nuovo и новая политическая наука. Монография.- Днепропетровск: Журфонд, 2002.
- •Суліма є.М., Шепелєв м. А. Глобалістика. – к.: Вища школа, 2010. – 540 с.
- •Структура навчальної дисципліни
- •5. Теми семінарських занять
- •6. Самостійна робота
- •Методи навчання
- •Методи контролю
- •10. Розподіл балів, які отримують студенти Шкала оцінювання: національна та ects
- •Теми рефератів
- •Вимоги до написання реферату
- •Правила оформлення реферату
- •13. Рекомендована література
- •14. Інформаційні ресурси
Модуль I . ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ глобалістики
Тема 1. Глобалістика як наука
1. Історія виникнення науки про глобальному світі. Римський клуб і основні напрямки його діяльності. Перша глобальна революція та її наслідки. Межі зростання в глобальному вимірі. Нова постіндустріальна хвиля в глобалістиці.
2. Визначення предмета і методу політичної глобалістики. Основні категорії. Методологія вивчення глобальних процесів: системний підхід, структурно-функціональний аналіз, цивілізаційний аналіз, політична герменевтика. Нові небезпеки і ризики, супутні процесу глобалізації. Особливий тип «застережного знання», властивий політичній глобалістиці.
3.Альтеглобалізм Альтернативні моделі глобалізації. Альтерглобалістичний рух. Ідеологія альтерглобалізму. Геополітичні аспекти альтерглобалізму.
Література:
Василенко И. А. Политическая глоба листика.- М.: Логос, 2000.
Панарин А. С. Искушение глобализмом. – М.: Эксмо;Алгоритм, 2003.
Чешков М. А. Чешков М.А. Глобальное видение и новая наука. М.: ИМЭИМО, 1998.
Шепелев М.А. Глобальный мир, Ordo Nuovo и новая политическая наука. Монография.- Днепропетровск: Журфонд, 2002.
Глобально-цивилизационные процессы и планетарное сознание // Цивилизационная структура современного мира / Под ред. Ю.Н. Пахомова, Ю.В. Павленко. – В 3 т. – Т.1. Глобальные трансформации современности. – К.: Наукова думка, 2006. – С.477-563.
Суліма Є.М., Шепелєв М. А. Глобалістика. – К.: Вища школа, 2010. – 540 с.
Тема 2. Цивілізаційна парадигма в сучасній глобалістиці
1. Цивілізація як категорія глобального політичного аналізу: «культурно-історичний тип» (М. Данилевський), «висока культура» (О.Шпенглер), «локальна цивілізація» (А.Тойнбі), «культурна суперсистема» (П.Сорокін), « модель культури »(А. Кребер). Матеріалістичний підхід до вивчення цивілізації: М.Вебер, К.Маркс, французька школа Анналів. Культурно-історичний підхід та його роль у розвитку політичної глобалістики: М.Данилевський, А.Тойнбі, О.Шпенглер, П.Сорокін.
2. Світ сучасних цивілізацій в теоретичних моделях. С. Хантінгтон: концепція зіткнення цивілізацій. Ф. Фукуяма: кінець історії як зникнення цивілізаційного різноманіття. Евристичне значення діалогового принципу у розвитку глобальних політичних процесів. Новий планетарний зрушення в системі цінностей (глобальна революція свідомості) і формування етосу глобального світу.
Література:
Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? // Полис. 1994. № 1.
Huntington S. If not Civilizations, What? Paradigms of the Post-Cold War World // Foreign Affairs. Nov.-dec. 1993. Vol. 72. № 5.
Шпенглер О. Закат Европы. М.-Пб.: Изд. А.Д.Френкель, 1923. Т. 1.
Чешков М.А. Развивающийся мир и посттоталитарная Россия. М., 1995.
Toynbee A. A Study of History. L.: Oxford Univ. Press, 1961. Vol. 12.
Фукуяма Ф. Конец истории? // Философия истории. Антология. М.: Аспект-Пресс, 1994.
Тойнби А. Цивилизация перед судом истории. М.: Прогресс; Культура, 1995.
Тема 3. Стратегії глобальних взаємодій
1. Концепція виклику і відповіді в політичній глобалістиці. Становлення глобального світу як відповідь на виклики сучасності: екологічні, моральні, культурні, політичні. Аналіз основних історично сформованих стратегій глобальних взаємодій: ізоляції, завоювання, запозичення, мімікрії, діалогу. Роль і значення цих стратегій на різних етапах становлення глобального світу.
2. Стратегія зіткнення цивілізацій як глобальна політична провокація. Народи між цивілізаціями, цивілізаційні розлами. Динаміка цивілізаційних процесів і можливості здобуття консенсусу в діалозі цивілізацій. Формування сучасного планетарної свідомості людства як глобального суб'єкта, якому надано свою ідентичність, свою колективну волю, свій проект майбутнього. Проблема поєднання ідентичностей у глобальному просторі: етнічної, національної, цивілізаційної, континентальної, планетарної.
Література:
Шепелев М.А. Что нас ждёт в 2013 году? // 2000. - 13 июня 2006 г.
Панарин А.С. Реванш истории: российская стратегическая инициатива вХХIвеке. М.: Логос, 1998.
Hantington S. If not Civilizations, What? // Foreign Affairs. Nov.-dec. 1993. Vol. 72. № 5.