- •Ю. О. Малик Енергозберігаючі технології
- •Затверджено
- •8. Ексергія Поняття ексергії грунтується на двох основних законах термодинаміки. Існує декілька формулювань цих законів. Ми зупинимося на таких.
- •8.1. Оборотність та продукування роботи
- •8.1.1. Роботоздатність системи
- •8.1.2. Роботоздатність потоку
- •8.1.2.1. Ексергія (роботоздатність) потоку робочого тіла
- •8.1.2.2. Ексергія (роботоздатність) потоку теплоти
- •9. Холодильні установки
- •9.1. Аналіз холодильних циклів. Загальна характеристика холодильних установок. Холодоагенти
- •9.2. Цикл ідеальної холодильної машини
- •9.3. Цикл повітряної холодильної машини
- •9.4. Цикл парової компресійної холодильної установки
- •Знижується також і ефективність установки. Кількість теплоти, яка відводиться в конденсаторі іі від холодоагенту охолоджуваного водою можна розрахувати
- •9.5. Тепловий насос
- •10. Теплові парові цикли
- •10.1. Парові установки, які працюють по циклу Карно (конденсаційному циклу)
- •І0.2. Паросилові установки, які працюють по простому циклу Ренкіна
- •10.3. Цикл Ренкіна з перегріванням пари (компенсаційний цикл)
- •10.4 .Шляхи підвищення ефективності псу
- •11. Теплові машини. Класифікація теплових машин
- •Література
- •Енергозберігаючі технології
8. Ексергія Поняття ексергії грунтується на двох основних законах термодинаміки. Існує декілька формулювань цих законів. Ми зупинимося на таких.
В будь-якій ізольованій системі загальна кількість енергії є постійною.
Неможливо побудувати машину, яка, виконуючи круговий процес, буде споживати тільки теплоту від джерела і перетворювати її в еквівалентну кількість роботи.
На основі І-го закону термодинаміки виконується аналіз теплових процесів з допомогою рівнянь енергетичного (теплового) балансу. Цей аналіз володіє тим суттєвим недоліком, що при ньому всі види енергії розглядаються без врахування їх якості, практичної придатності. Так, навколишнє середовище могло б віддати безмежно велику кількість теплоти, але її кількість, яка визначається практичною придатністю, дорівнює нулю.
Розглянемо декілька прикладів перетворення енергії з метою визначення наскільки повно одна форма енергії може бути перетворена в іншу.
Приклад 1.
При роботі електричного генератора механічна робота перетворюється в електричну енергію та частково в теплоту. Наприклад: на генератор подали 100 Дж енергії, втрати якої у формі теплоти становили 10 Дж. Значить hген = 0,9. Можна було б зробити так, щоб було отримано 95 Дж електричної роботи. Тоді втрати підведеної роботи становили б всього 5 Дж; hген = 0,95.
Немає ніяких законів, які б забороняли повне перетворення механічної роботи в електричну. Але з економічної точки зору таку машину створювати невигідно.
Приклад 2.
В тепловому двигуні можна перетворити в роботу тільки частину підведеної теплоти Q. Навіть при реалізації оборотного циклу Карно робота дорівнює
,
де Т–температура підведення теплоти Q; Т0 - температура відведення теплоти Q.
Із цього рівняння витікає, що L< Q. В оборотному циклі коефіцієнт корисної дії теплового двигуна становить hт.дв. = 0,3 ¸ 0,5.
Це означає, що менше ніж 50% підведеної теплової енергії в тепловому двигуні перетворюється в роботу. Це говорить про те, що теплова енергія є менш якісна, ніж механічна.
В дійсності hт.дв. буде ще нижчим, бо реальний процес є необоротним.
Можна говорити також і про якість різних видів теплової енергії.
Приклад 3
Рис. 8.1. Схема випарного апарата
Відомо, що випарні апарати застосовуються для випаровування рідини із розчину (напр., р-н NaCl). Рідина випаровується і концентрація розчину зростає. Теплота у випарному апараті підводиться до розчину у вигляді первинної гріючої пари під тиском Р1 = 5 атм при якому t1 = 150 °С. Ця водяна пара конденсується і виходить у вигляді конденсату. Із розчину випаровується розчинник (вода) і утворюється вторинна насичена водяна пара під тиском Р1 = 1 атм при якому температура пари t2 = 100 °С.
Якщо скласти тепловий баланс випарного апарата, то кількість теплоти, яку віддає гріюча пара, буде дорівнювати кількості теплоти, яку отримує вторинна пара (розбавлений розчин в апарат подається при температурі кипіння). Якщо знехтувати втратами теплоти, то можна записати
Qг.п .= Qвт.п..
А також, кількість первинної пари дорівнює кількості вторинної.
Енергія первинної пари дорівнює енергії вторинної. В кількісному енергетичному розумінні ніяких змін не відбудеться – кількість енергії в них однакова, тепловмісти (ентальпії) первинної та вторинної пари також однакові. Але в якісному розумінні вони різні – первинну пару можна використати (наприклад, для руху турбіни) – високоякісна водяна пара; а вторинну можна використати хіба що для побутових потреб. Значить ця пара буде значно нижчої якості.
Таким чином, всі види енергії можна розділити на:
1) енергія, яку можна безмежно перетворювати в інші види (це електрична енергія, механічна робота);
2) енергія, яку обмежено можна перетворювати в інші види (це теплота, внутрішня енергія); такі форми енергії можна використовувати лише частково.
Але теплота та робота – це не енергія, хоча мають розмірність енергії, а тільки різні форми передачі енергії.
Кожну форму енергії можна показати у вигляді двох частин:
енергії, яка може безмежно перетворюватися в інші види енергії -ексергії;
енергії, яку не можна перетворювати – анергії.
Таким чином, ексергією називають максимальну роботу, яку може здійснити система при переході від даного стану до стану рівноваги з навколишнім середовищем (НС). Та частина енергії, яку неможливо перетворити (анергія) – це енергія навколишнього середовища. Наприклад, світовий океан має якийсь запас енергії, але виконати роботу не може.
Енергія підпорядкована закону збереження, але закону збереження ексергії не існує. У необоротних процесах ексергія перетворюється в анергію, тобто проходить безперервна втрата ексергії.
