
- •22. Сучасні тенденції розвитку цивілізаційної теорії. (Хантінгтон,Хатамі)
- •21. Цивілізаційний вимір мв (зоопарк та пиріг)
- •23.Імперія як міжнародний актор
- •25. .Сучасна держава-нація
- •31. Сутність і структура політичного простору
- •24. .Витоки та сутність суперечності Захід-Схід як вимір відносин планетарного дуалізму
- •30. Сучасні геополіт. Концепції:
- •27. Типи контролю. Структура міжнародної системи та хронолог. Принцип Модельського.
24. .Витоки та сутність суперечності Захід-Схід як вимір відносин планетарного дуалізму
Головна суперечність Суші та Моря зумовлює низку інших суперечностей сучасної світової системи, а також певною мірою опосередковано впливає на всі інші її суперечності.
Специфічним виявом планетарного дуалізму Суші та Моря на цивілізаційному рівні є суперечність між Сходом та Заходом. «Історію планетарної конфронтації Сходу і Заходу, — зазначає К. Шмітт, - у всій своїй повноті можна звести до основоположного дуалізму елементів Землі та Води, Суші та Моря».
З часів Геродота суперечність Сходу та Заходу усвідомлюється як споконвічна суперечність. К. Ясперс розглядає цю суперечність як одну з форм розщеплення духовного світу взагалі, що має історичний характер і не зводиться до загальної форми.
Планетарна суперечність Схід - Захід має й етнопсихологічний вимір. Захід і народи, що його населяють, тяжіють до індивідуалістичної, раціоналістичної психології. Найбільшого вияву ця тенденція набула в сучасній індустріальній західній цивілізації.
Характерними рисами «западноїда» О. О. Зінов'єв вважає практицизм, діловитість, ощадливість, здатність до конкурентної боротьби, винахідливість, здатність ризикувати, холодність, емоційну черствість, схильність до індивідуалізму, підвищене почуття власної гідності, прагнення до незалежності та успіху у праці тощо. Схід, навпаки, відрізняється колективізмом, комунітаризмом, відстороненістю від індивідуума, так званим «антропологічним песимізмом». Якщо Захід символізує особис-тісний принцип, то Схід - соціальний. Прагматико-комерційно-му підходу, який оформив західне суспільство, Схід протиставив ідеократію, тобто політичне правління, що ґрунтується на непрагматичних, нематеріалістичних, неутилітаристських мотиваціях. В умовах ідеократії, на відміну від Заходу з його ринковою системою, «торговельним ладом», суспільна ієрархія та стимуляція праці ґрунтуються на позаекономічних принципах. В. Шубарт розмежовує Схід та Захід як альтернативні системні утворення, цивілізації.
У центрі системи європейської, західної цивілізації перебуває Особа. Ця вища цінність підтримується тріадою - Свобода, Рівність, Братерство. Крім того, існують такі цінності, як Праця, Приватна власність, Еквівалент (еквівалентний обмін), Закон (право) і цінність-вектор - Розвиток. Принципово іншою є система цінностей, створена на Сході. Зокрема, китайська формула соціально-екологічної стабільності має такий вигляд: Держава як центр системи цінностей спирається на тріаду Мир, Незмінний Порядок, Традиції. За ними йде інша тріада: Ритуал, Ієрархія, Минуле конфуціанське знання і цінність-вектор - Стабільність.
Проте розходження між фундаментальними принципами Східної та Західної макроцивілізацій призводить до того, що кожна з них предстає перед іншою як різновид хаосу, особливо небезпечний через свою цілеспрямованість.
Планетарне протистояння Сходу та Заходу не може бути пояснено суто географічною протилежністю, яка є досить умовною.
У науці Захід та Схід визначаються зазвичай двома способами: по-перше - емпіричним, через їх опис у певних просторово-часових межах; по-друге - дефінітивним - через характеристику властивостей країн, що вважаються західними та східними, хоча часто вони не дуже чітко розрізняються.
Захід - це геоісторичне поняття, пов'язане з геонолітичною епохою модерну, що заперечує духовні, етнокультурні традиції, висуває суто матеріальні критерії існування, це утилітарна, раціоналістична, механістична, капіталістична цивілізація. Західна свідомість сформувалась у сучасну епоху, а отже, поняття «західна свідомість» та «східна свідомість» у протиставленні Захід - Схід можна розглядати тільки з позиції сучасності.