34.Загальні теорії зовнішньої політики

Дж. Модельські («Теорія зовнішньої політи­ки»), який за методологічну основу обрав соціологічну теорію соціальної дії. В центрі його концепції - політичний діяч як суб'єкт дії, контрольний механізм зовнішньої політики.

Теорії міжнародних систем У 1955 р. Ч. Маклеланд - міжнародні відноси­ни слід розглядати як систему, яка складається із взаємопов'я­заних частин, і що структура міжнародної системи значною мі­рою визначає поведінку держав.

Теорії конфлікту Р.Раммель, Р. Тантер, Б. Рассет. - спрямовані на виявлення та вимірювання супереч­ностей, напруженостей та конфліктів між державами, досліджен­ня контрастних явищ у межах співробітництва міжнародних акторів.

Теорія ігор вперше сформульована як математична дисципліна у праці Дж. фон Неймана та О. Моргенштерна «Теорія ігор та економічна поведінка» і спрямована на розробку лінії поведінки у різних ситуаціях, для чого моделюють ці ситуації. Теоретико-ігрові моделі також розглядаються як засіб пошуку нових спо­собів урегулювання міжнародних конфліктів та криз.

Теорія прийняття рішень. Р. Снайдер. Суб'єктивний чинник міжнародної політики. Як, ким і на основі якої інформації приймаються зовнішньополітичні рішення.

Теорія взаємозалежності О. Янг. У II пол. 40-х років минулого століття як противага ізоляціоністській концепції невтягнення у блоки. Вона стала ідеологічним обґрунтуванням плану Маршалла і створення НАТО.

Теорія міжнародного суспільства К. Браун, Р. Ліфшиц , Ф. Брайлар Прихильники цієї теорії наголошують на зростанні спільних інтересів і викликів, з якими стикається людство в умовах посилення взаємозалежності та пов'язаного з нею усвідомлен­ня спільної ідентичності

Теорія міжнародного еквілібріуму Теорія розроблена Дж. Ліскі з метою виявлення умов стабілізації та мінливості міжнародних відносин. Учений науко­во довів, що норми міжнародного права та міжнародних орга­нізацій є змінними.

Теорія факторів Розроблена К. Раптом теорія факторів, або теорія поля міжнародних відносин, ґрунтується на взаємозалежності кон­цепції розвитку міжнародних відносин та розвитку відповідної дисципліни

Теорія зв'язків. Й. Галтунг. Сутність теорії зв'язків полягає у визначенні типів взаємо­залежності структури та особистостей керівників, а також зу­мовленості осіб та структури міжнародною системою.

37Політичний ідеалізм

Політичний ідеалізм - це напрям науки про міжнародні від­носини, який розглядає міжнародні феномени з погляду абст­рактних морально-етичних ідеалів та правових норм. Біля ви­токів політичного ідеалізму стоять І. Кант-та інші автори кон­цепцій «вічного миру», соціалісти-утопісти і пацифісти XIX ст. Його представники (Д. Перкінс, У. Ліппман, Ф. Таненбаум, Т. Мюрей, Д. Фосдік, П. Лайнбарджер, Ч. Маршалл, У. Еліотп та ін.) вважають, що їхні концепції відображають сутність західної християнської цивілізації. Вони декларують, що міжна­родні відносини мають відповідати нормам і моралї і стримува­ти національний егоїзм.

Цей напрям ще кваліфікується як утопізм і його базова ідея - переконання про необхідність і можливість покінчити з світовими війнами та збройними конфліктами між державами шляхом правового регулювання і демократизації міжнародних відносин, поширення на них норм моралі та справедливості. Звідси, прихильники політичного ідеалізму виступали за створення системи.

Ідеалістична традиція в теорії й на практиці знала своє втілення у розробленій американським президентом В. Вільсоном програми створення Ліги Націй, у договорі про відмову застосовувати силу в міждержавних відносинах -- пакт Бріана -- Келлога (1928 p.), у відмові США від дипломатичного визнання змін, що досягнуті за допомогою сили, -- доктрина Стаймсона (1932 p.), у діяльності держсекретаря США Дж. Даллеса і помічника президента США з питань національної безпеки З. Бжезинського, президентів США Дж. Картера (1976 -- 1980) і Дж. Буша (1988 -- 1992).

У науковій літературі політичний ідеалізм був представлений книгою "Досягнення миру через світове право" американських авторів Л. Сона і Р. Кларка. Вони запропонували проект поетапного роззброєння і створення системи колективної безпеки для всього світу. Основним інструментом подолання війн і досягнення вічного миру між народами повинен стати світовий уряд під керівництвом ООН, який буде діяти на основі детально розробленої світової конституції.

Однак світова війна, локальні війни та конфлікти, "холодна війна" значною мірою підірвали основи політичного ідеалізму. Вважалося, що він утратив будь-який вплив і безнадійно відстав від вимог сучасності, Наслідком стало відродження європейської класичної традиції, для якої характерний вихід на перший план при аналізі міжнародних відносин понять "сила", "баланс сил", "національний інтерес", "конфронтація", "протистоя ння", "конфлікт".