24. .Витоки та сутність суперечності Захід-Схід як вимір відносин планетарного дуалізму

Головна суперечність Суші та Моря зу­мовлює низку інших суперечностей сучасної світової системи, а також певною мірою опосередковано впливає на всі інші її су­перечності.

Специфічним виявом планетарного дуалізму Суші та Моря на цивілізаційному рівні є суперечність між Сходом та Заходом. «Історію планетарної конфронтації Сходу і Заходу, — зазначає К. Шмітт, - у всій своїй повноті можна звести до основополож­ного дуалізму елементів Землі та Води, Суші та Моря».

З часів Геродота суперечність Сходу та Заходу усвідом­люється як споконвічна суперечність. К. Ясперс розглядає цю суперечність як одну з форм розщеп­лення духовного світу взагалі, що має історичний характер і не зво­диться до загальної форми.

Планетарна суперечність Схід - Захід має й етнопсихологічний вимір. Захід і народи, що його населяють, тяжіють до індивідуалістичної, раціоналістичної психології. Найбільшого вияву ця тен­денція набула в сучасній індустріальній західній цивілізації.

Характерними рисами «западноїда» О. О. Зінов'єв вважає практицизм, діловитість, ощадливість, здатність до конкурент­ної боротьби, винахідливість, здатність ризикувати, холодність, емоційну черствість, схильність до індивідуалізму, підвищене почуття власної гідності, прагнення до незалежності та успіху у праці тощо. Схід, навпаки, відрізняється колективізмом, комунітаризмом, відстороненістю від індивідуума, так званим «антропологічним песимізмом». Якщо Захід символізує особис-тісний принцип, то Схід - соціальний. Прагматико-комерційно-му підходу, який оформив західне суспільство, Схід протиста­вив ідеократію, тобто політичне правління, що ґрунтується на непрагматичних, нематеріалістичних, неутилітаристських моти­ваціях. В умовах ідеократії, на відміну від Заходу з його рин­ковою системою, «торговельним ладом», суспільна ієрархія та стимуляція праці ґрунтуються на позаекономічних принципах. В. Шубарт розмежовує Схід та Захід як альтернативні системні утворення, цивілізації.

У центрі системи європейської, західної цивілізації перебуває Особа. Ця вища цінність підтримується тріадою - Свобода, Рівність, Братерство. Крім того, існують такі цінності, як Пра­ця, Приватна власність, Еквівалент (еквівалентний обмін), Закон (право) і цінність-вектор - Розвиток. Принципово іншою є сис­тема цінностей, створена на Сході. Зокрема, китайська формула соціально-екологічної стабільності має такий вигляд: Держава як центр системи цінностей спирається на тріаду Мир, Незмінний Порядок, Традиції. За ними йде інша тріада: Ритуал, Ієрархія, Минуле конфуціанське знання і цінність-вектор - Стабільність.

Проте розходження між фундаментальними принципами Схід­ної та Західної макроцивілізацій призводить до того, що кожна з них предстає перед іншою як різновид хаосу, особливо небез­печний через свою цілеспрямованість.

Планетарне протистояння Сходу та Заходу не може бути пояснено суто географічною протилежністю, яка є досить умов­ною.

У науці Захід та Схід визначаються зазвичай двома спосо­бами: по-перше - емпіричним, через їх опис у певних просто­рово-часових межах; по-друге - дефінітивним - через характе­ристику властивостей країн, що вважаються західними та східними, хоча часто вони не дуже чітко розрізняються.

Захід - це геоісторичне поняття, пов'язане з геонолітичною епохою модерну, що заперечує духовні, етнокультурні традиції, висуває суто матеріальні критерії існування, це утилітарна, раціоналістична, механістична, капіталістична цивілізація. Західна свідомість сформувалась у сучасну епоху, а отже, по­няття «західна свідомість» та «східна свідомість» у протистав­ленні Захід - Схід можна розглядати тільки з позиції сучасності.