- •38Методологія міжнародних досліджень
- •35.Політичний реалізм
- •36Тмв як наука
- •33.Модерністські теорії міжнародних відносин. Діалог традиціоналістів і модерністів.
- •34.Загальні теорії зовнішньої політики
- •37Політичний ідеалізм
- •39Структура воєнної політики.
- •54. Східні сценарії глобального світу.
- •2) Географічне охоплення
- •6) Порядок вступу до організації
- •53. Інструменти міжнар. Пол-ки. Вайолентологія як наука, сутність і параметри сили
- •52. Глобалізація та її вплив на мВ
- •54. Східні сценарії глобального світу.
- •11. Міжнародна безпека: сутність, параметри, види.
- •12. Особливості, сутність, моделі сучасної світ-системи.
- •13. Сутність, виникнення, форми дипломатії. Дипломатичні ранги в Україні.
- •14. Вплив демографічних процесів і технологічної революції на міжнародні відносини (Тофлер «Третя хвиля» і «Війна і анти війна»)
- •16. Сучасні тмв
- •17. Школа стратегічного аналізу
- •18. Сутність, предмет, структура, фун-ї тмв.
- •19. Теорія міжнародних систем Коплана, Хофмана і Роузкранца
- •20. Держава як міжнародний актор і світове лідерство.
- •9. НеОкласичні теорії: неореалізм, неоідеалізм, неомарксизм.
- •7.Конкретно-емпіричні,математичні та прогностичні методи міжнародних відносин (схема)
- •6.Загальнонаукові та історичні методи міжнародних досліджень
- •21.Діалектика як методологічна основа міжнародних досліджень в міжнародних відносинах
- •7. Україна, єс, нато: спілкування.
- •42.Міжнародні відносини як особливий вид спілкування з теми міжнародні актори.
- •44.Форми дипломатичної діяльності.
- •46..Україна і міжнародні організації (єс,нато, сот і т.Д.)
- •40.Теорія війни
- •41.Сутність вестернізації
- •43.Воєнна доктрина України
- •45.Україна на тлі глобальних трансформацій
- •22. Сучасні тенденції розвитку цивілізаційної теорії. (Хантінгтон,Хатамі)
- •21. Цивілізаційний вимір мв (зоопарк та пиріг)
- •23.Імперія як міжнародний актор
- •25. .Сучасна держава-нація
- •31. Сутність і структура політичного простору
- •24. .Витоки та сутність суперечності Захід-Схід як вимір відносин планетарного дуалізму
- •30. Сучасні геополіт. Концепції:
- •27. Типи контролю. Структура міжнародної системи та хронолог. Принцип Модельського.
46..Україна і міжнародні організації (єс,нато, сот і т.Д.)
Нині Україна є членом більш ніж 40 як міжурядових, так і неурядових міжнародних організацій. Відтоді, як досягнута незалежність, зростає авторитет України як члена багатьох універсальних мівжнарордних організацій, у фундації яких вона брала участь (ООН та ін.). Нашу державу прийнято до складу престижних міжнародних організацій, зокрема до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Українська держава стала повноправною учасницею Організації з безпеки і співаробітництва в Європі (ОБСЄ), підписала документи про співробітництво та партнерство з Європейським Союзом (ЄС), НАТО, Західноєвропейським Союзом (ЗЄС). Багато зусиль було докладено, щоб стати повноправним членом такої впливової міжнародної регіональної інституції як Рада Європи (РЄ). Особливе і визначне місце в зовнішній політиці України належить співробітництву з Організацієй Об'єднаних Націй. Український народ може пишатися тим, що його країна була однією з держав-засновниць цієї глобальної міжнародної організації. Свого часу, в перші 45 років існування ООН, Україна виявила чимало ініціатив у розробці міжнародних питань, перебуваючі в рамках ООН.
Курс на інтеграцію України в Європу означає гнучку систему взаємовідносин у глобальному простору Європа – Росія-Азія – Північна Америка, яка в свою чергу складається з важливих для України інтересів регіональних “угрупувань”, де на першому місці суміжні держави. Саме із встановлення дружніх відносин з Росією, Білорусією, Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією, Молдовою розпочався “вихід” України в Європу.
Україна бере активну участь у будівництві верхнього поверху” нової архітектурної безпеки, яка складається з таких організацій і структур як ОБСЄ, НАТО. ЗЕС, Рада Європи. Наша держава вносить безпосередньо вклад у зміцнення міжнародної безпеки своєю активною участю у миротворчих операціях, що проводяться під егідою ООН і ОБСЕ.
У контексті адаптації і зростання ролі європейських і євроатлантичних структур безпеки неабияке місце займає співробітництво України з НАТО.
націоналі інтереси України щодо НАТО визначаються з урахуванням провідної ролі Північноатлантичного альянсу в підтриманні міжнародного миру, стабільності, безпеки, сприянні поглибленню міжнародного довір’я в Євроатлантичному регіоні, створенні нової системи безпеки у Європі. Крім участі у спільній з НАТО програмі “Партнерство заради миру”, Україна співпрацює з Альянсом у галузі екології, перекваліфікації військовослужбовців, в подоланні наслідків надзвичайних ситуацій тощо.
Україна вважає, що СНД матиме перспективу лише у тому випадку, якщо він зможе оновитися не шляхом створення наднаціональних структур, а шляхом формування сприятливих умов для торгівлі, економічного і науково-технічного співробітництва і зовсім не обов’язково на “загальному” рівні, а на взаємовигідній двосторонній основі або у “групах за інтересами”.
З 12 травня 1954 р. Україна член ЮНЕСКО.