35.Політичний реалізм

Вихідною в концепції політичного реалізму є теза про те, що недосконалість становища у світі — це результат дії сил, закладених у недосконалій природі самої людини. Тому потрібно бути реалістом: не протистояти цим силам, а враховувати їх у політиці. Згідно з концепцією політичного реалізму найважливішим орієнтиром, який допомагає знайти раціональний шлях у сфері міжнародної політики, є інтерес. Якщо у сфері внутрішньої політики загальний інтерес може бути різним, то в міжнародній політиці він виступає головним чином як національний інтерес. Будь-яка зовнішня політика має будуватися, спираючись на фізичну, політичну і культурну реальність, якою є нація. У світі, розділеному конкуренцією і боротьбою за владу різних суверенних націй, зовнішня політика будь-якої нації має забезпечувати задоволення її першочергової потреби - вижити. Всі нації прагнуть до одного — захисту своєї фізичної, політичної і культурної ідентичності перед загрозою зовнішнього нападу.

За Г. Моргентау, національний інтерес у міжнародних політичних відносинах містить постійну і змінну складові. Постійна складова національного інтересу визначається трьома чинниками: природою інтересу, який має бути захищеним; політичним оточенням, в якому діє інтерес; раціональною необхідністю, що обмежує вибір цілей і засобів для всіх суб'єктів, задіяних на міжнародній арені. Раціональною зовнішня політика є тоді, коли вона мінімізує ризик і максимізує вигоду.

Особлива увага в концепції політичного реалізму приділяється співвідношенню моральності й доцільності у зовнішній політиці. Політичний реалізм відкидає прагнення окремих націй ідентифікувати себе з моральними законами всього світу.

Як зазначає Г. Моргентау, «безтурботне припущення, що носієм і виразником морального блага є якась одна нація, а така, що сповідує зло, — інша, неспроможне не тільки морально, а й інтелектуально»

Згідно з концепцією політичного реалізму суттю міжнародних відносин є боротьба за владу між суверенними державами, що прагнуть до глобального чи регіонального домінування. Саме ця боротьба є основним детермінуючим чинником міжнародної політики. У процесі боротьби за реалізацію національних інтересів у сфері міжнародних відносин кожна держава посідає місце, що відповідає ЇЇ силі. При цьому сила держави визначається як її економічним та воєнним потенціалом, так і союзницькими відносинами з іншими державами, авторитетом на міжнародній арені.

Основним механізмом, що регулює відносини між державами на міжнародній арені, є «баланс сил» між блоками та союзами на чолі з наймогутнішими державами світу. Війна або активна підготовка до неї є наслідком порушення рівноваги.

36Тмв як наука

Теорія міжнародних відносин (ТМВ) -це сукупність знань про природу, характер функціонування та процес розвитку міжнародних відносин.Теорія є сукупністю певних логічно пов'язаних припущень та суджень, яка відображає те, що, на нашу думку, відбувається у світі. Тому теорії не існують об'єктивно, а створюються лю­диною як інтелектуальні інструменти для пізнання світу.

Крім теорії міжнародних відносин до складу науки про міжна­родні відносини входять: теорія зовнішньої політики, яка вив­чає специфічний процес формування та здійснення зовнішньої політики держави; теорія міжнародних інтеракцій (взаємодій), ', Завданням якої є пізнання процесів взаємовпливу зовнішніх політик суб'єктів міжнародних відносин; теорія світової політики, яка досліджує поведінку недержавних учасників міжнародних відносин у світовій системі; теорія світового роз­витку, що вивчає процес коеволюції соціумів, міжнародних відносин, зовнішньополітичного процесу, міжнародних інтер­акцій та глобалізації світу в цілому в історичному часі.

Мета ТМВ ~ отримання об'єктивного знання щодо міжна­родних відносин як специфічного типу макросоціальних відно­син і практичне застосування цього знання при розробці та здійсненні міжнародної політики. Об'єктом ТМВ є міжнародні відносини, або всесвіт міжнародних феноменів (ВМФ). Саме наявність фундаментальних відмінностей між міжнародни­ми відносинами та внутрішньосуспільними явищами і процеса­ми стала причиною виокремлення ТМВ у самостійну дисцип­ліну.

Предмет ТМВ - це: влада та владні відносини у ВМФ: принципи, процеси та закономірності міжнародних відносин; суб'єкти та механізми міжнародних відносин; міжнародний порядок та міжнародна безпека; зовнішньополітична свідомість; історія міжнародної політичної думки.

Теорія міжнародних відносин є, дуже специфічною наукою. В сучасних умовах це фактично теорія виживання людства, ор­ганізованого у держави та цивілізації.

Провідним центром міжнародних відносин є створена у 1946 р. школа міжнародних відносин Каліфорнійського університету. На базі школи нині діють: створений у 1951 р. Дослідницький інсти­тут з питань війни та миру, який розробляє фундаментальну проб­лематику міжнародних відносин, питання воєнної стратегії та кон­тролю над озброєнням, Інститут Східної Азії (1949), Інститут Се­реднього Сходу (1954), Інститут Центральної та Східної Європи (1956), Інститут Південної Азії (1967) та інші установи.

Аналогічний центр було створено в 1952 р. у Массачусетсь-кому технологічному інституті. Його спеціалісти досліджують економічний та політичний розвиток країн третього світу, військовий та зовнішньополітичний курс США, відносини США з Японією та Китаєм, методологічні проблеми соціальних наук, а також міжнародних конфліктів.

Створений у 1958 р.