
- •§ 1 Предмет теоретичної механіки
- •§ 2 Основні поняття теоретичної механіки
- •1 Статика твердого тіла
- •§ 3 Предмет статики твердого тіла
- •§ 4 Основні поняття статики
- •§ 5 В’язі та їх реакції
- •§ 6 Вихідні положення (аксіоми) статики
- •1. Аксіома зрівноваження двох сил.
- •2. Аксіома приєднання і виключення зрівноваженої системи сил.
- •3. Аксіома дії і протидії (ііі-ій закон Ньютона).
- •4. Аксіома накладання додаткових в’язей.
- •5. Аксіома паралелограма.
- •1.1 Система збіжних сил
- •§ 7 Зведення системи збіжних сил до канонічного вигляду
- •1. Геометричний спосіб визначення рівнодійної.
- •2. Аналітичний спосіб визначення рівнодійної.
- •§ 8 Умови і рівняння рівноваги системи збіжних сил
- •1. Геометрична умова рівноваги.
- •2. Аналітичні умови рівноваги. Рівняння рівноваги.
- •§ 9 Алгоритм розв’язання задач на рівновагу
- •Питання для самоконтролю
- •1.2 Теорія моменту сил
- •§ 10 Момент сили відносно точки
- •§ 11 Момент сили відносно осі
- •§ 12 Залежність між моментом сили відносно точки і моментом сили відносно осі, яка проходить через цю точку
- •§ 13 Аналітичне визначення моменту сили відносно довільної точки
- •§ 14 Теорема Варіньйона
- •Питання для самоконтролю
- •1.3 Довільна система сил
- •§ 15 Головний вектор і головний момент системи сил
- •1. Геометричний спосіб
- •2. Аналітичний спосіб
- •§ 16 Пара сил і її момент
- •§ 17 Еквівалентність пар сил
- •§ 18 Додавання пар сил
- •§ 19 Лема про паралельний перенос сили
- •§ 20 Зведення довільної системи сил до заданого центра
- •§ 21 Окремі випадки зведення довільної системи сил
- •§ 22 Інваріанти довільної системи сил
- •§ 23 Аналітичні умови рівноваги просторової системи сил
- •§ 24 Аналітичні умови рівноваги плоскої системи сил
- •§ 25 Статично означені і статично неозначені задачі
- •§ 26 Рівновага системи тіл
- •Питання для самоконтролю
- •1.4 Деякі спеціальні питання статики
- •§ 27 Тертя ковзання
- •§ 28 Конус тертя. Область рівноваги
- •§ 29 Тертя кочення
- •§ 30 Поняття про ферми
- •Питання для самоконтролю
- •1.5 Система паралельних сил. Центр ваги твердого тіла
- •§ 31 Зведення системи паралельних сил до канонічного вигляду
- •§ 32 Центр ваги твердого тіла
- •1. Центр ваги однорідного тіла (центр ваги об’єму)
- •2. Центр ваги площі однорідного плоского тіла (центр ваги площі)
- •3. Центр ваги однорідного лінійного тіла (центр ваги лінії)
- •§ 33 Центр ваги деяких простих геометричних фігур
- •§ 34 Способи визначення положення центра ваги тіла
- •Питання для самоконтролю
- •2 Кінематика
- •§ 35 Предмет кінематики
- •2.1 Кінематика точки
- •§ 36 Векторний спосіб вивчення руху точки
- •§ 37 Координатний спосіб вивчення руху точки
- •§ 38 Швидкість і пришвидшення точки в полярних координатах
- •§ 39 Натуральна система координат
- •§ 40 Натуральний спосіб вивчення руху точки
- •§ 41 Класифікація руху точки за її пришвидшеннями
- •Питання для самоконтролю
- •2.2 Кінематика твердого тіла
- •§ 42 Поступальний рух твердого тіла
- •§ 43 Обертання твердого тіла навколо нерухомої осі
- •§ 43.1 Рівняння обертання тіла навколо нерухомої осі
- •§ 43.2 Рівняння рівномірного і рівнозмінного обертання
- •§ 43.3 Швидкість і пришвидшення точки тіла, яке обертається навколо нерухомої осі
- •§ 43.4 Вектор кутової швидкості
- •§ 43.5 Векторні вирази швидкості, доцентрового і обертального пришвидшень точки тіла при обертальному русі
- •Питання для самоконтролю
- •2.1 Кінематика складного руху точки
- •§ 44 Складний рух точки
- •§ 44.1 Основні поняття і визначення
- •§ 44.2 Теорема про складання швидкостей
- •§ 44.3 Теорема про складання пришвидшень (Теорема Коріоліса)
- •§ 44.4 Коріолісове пришвидшення і його визначення
- •Питання для самоконтролю
- •2.4 Кінематика складного руху твердого тіла
- •§ 45 Складний рух твердого тіла
- •§ 46 Плоскопаралельний (плоский) рух твердого тіла
- •§ 46.1 Основні поняття і визначення
- •§ 46.2 Рівняння руху плоскої фігури
- •§ 46.3 Рівняння руху точки плоскої фігури
- •§ 46.4 Теорема про швидкості точок плоскої фігури та її наслідок
- •§ 46.5 Миттєвий центр швидкостей
- •§ 46.6 Способи визначення положення миттєвого центра швидкостей
- •§ 46.7 Теорема про пришвидшення точок плоскої фігури
- •§ 46.8 Миттєвий центр пришвидшень
- •Питання для самоконтролю
- •§ 47 Обертання твердого тіла навколо нерухомої точки
- •§ 47.1 Кути Ейлера. Рівняння обертання твердого тіла навколо нерухомої точки
- •§ 47.2 Теорема Ейлера-Даламбера
- •§ 47.3 Кутова швидкість і кутове пришвидшення тіла, що обертається навколо нерухомої точки
- •§ 47.4 Швидкість точок твердого тіла, яке обертається навколо нерухомої точки
- •§ 47.5 Пришвидшення точок твердого тіла, яке обертається навколо нерухомої точки
- •Питання для самоконтролю
- •§ 48 Рух вільного твердого тіла
- •Питання для самоконтролю
- •§ 49 Синтез рухів
- •§ 49.1 Складання поступальних рухів твердого тіла
- •§ 49.2 Складання поступального і обертального рухів твердого тіла
- •§ 49.3 Складання обертань навколо осей, що перетинаються
- •§ 49.4 Складання обертань навколо паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
- •§ 50 Аналогії між кінематикою і статикою
- •1 Проекція вектора на площину
- •2 Проекція вектора на вісь
- •3 Приклади розв’язування задач на рівновагу тіла
- •4 Додавання двох паралельних сил
- •5 Доведення теореми про еквівалентність пар сил
- •6 Найменше значення головного моменту системи сил
- •Список використаної літератури, деяких підручників і навчальних посібників з теоретичної механіки
- •Предметний покажчик
§ 43.2 Рівняння рівномірного і рівнозмінного обертання
Обертання з постійною кутовою швидкістю називається рівномірним.
Отже,
для рівномірного обертання
Оскільки за формулою (2.35)
то
Інтегруючи і враховуючи, що в даному випадку є сталою величною, отримуємо
(2.40)
де
– початковий кут повороту. Рівняння
(2.40) – це рівняння рівномірного обертання
тіла навколо нерухомої осі.
Обертання з постійним кутовим пришвидшенням називається рівнозмінним.
Отже,
для рівнозмінного обертання
З формули (2.36) маємо
тобто:
.
Інтегруючи
і маючи на увазі, що
отримаємо
(а)
Знаючи,
що
маємо
Ще раз інтегруючи, знаходимо
(б)
Сталі
інтегрування
і
визначимо з початкових умов. Припустимо,
що при
кутова швидкість
,
а кут повороту
Тоді з виразів (а) і (б) знайдемо, що
Остаточно матимемо
закон зміни алгебраїчної кутової швидкості при рівнозмінному обертанні
(2.41)
закон рівнозмінного обертання тіла навколо нерухомої осі
(2.42)
У
формулах (2.40)-(2.41)
,
,
де
і
– величини кутової швидкості і кутового
пришвидшення.
§ 43.3 Швидкість і пришвидшення точки тіла, яке обертається навколо нерухомої осі
Як
було сказано вище, траєкторіями точки
тіла, що обертається навколо нерухомої
осі, є кола, площини яких перпендикулярні
до осі обертання і центри яких лежать
на цій осі. Радіуси цих кіл, а це будуть
відстані точок до осі обертання,
позначають буквою
На рис. 101 зображено траєкторією деякої
точки
тіла, що обертається навколо нерухомої
осі.
Т
Рис. 101
– слід
нерухомої площини;
– слід
рухомої площини;
– кут повороту тіла;
– кут,
який визначає положення точки
відносно рухомої площини
Оскільки
відомо траєкторію, по якій рухається
точка
то для визначення її кінематичних
характеристик руху використаємо
положення і формули натурального способу
задання руху точки.
Як
відомо (див. § 40), в натуральному способі
задання руху точки положення її на
траєкторії визначається дуговою
координатою
В даному випадку такою дуговою координатою
є дуга
отже
.
Якщо
радіус кола, по якому рухається точка
позначити
то матимемо
(2.43)
Рівняння
(2.43) – це закон руху по траєкторії точки
тіла, яке обертається навколо нерухомої
осі. В даному рівнянні
є функцією часу і в загальному випадку
змінюється за законом (2.34), а кут
За формулою (2.19) визначимо величину швидкості точки
,
.
(2.44)
Отже,
швидкість точки тіла, яке обертається навколо нерухомої осі, за величиною дорівнює добутку кутової швидкості на відстань точки до осі обертання.
Вектор
швидкості точки напрямлений по дотичній
до траєкторії, в даному випадку до кола,
що описується точкою
,
в бік обертання. Оскільки дотична до
кола перпендикулярна до його радіуса,
котрий проведений в точку дотику, то
вектор швидкості точки буде перпендикулярним
до її радіуса обертання (
рис. 101). Зауважимо, що швидкість точки
тіла, яке обертається, часто називають
обертальною швидкістю, а (2.44) – формула,
що визначає величину обертальної
швидкості.
За
формулами (2.25), (2.22), (2.24), які визначають
пришвидшення точки в натуральному
способі задання її руху, визначимо
пришвидшення точки
Отже,
пришвидшення точки тіла, яке обертається нав-коло нерухомої осі, дорівнює геометричній сумі її нормального і тангенціального пришвидшень
(2.45)
Виразимо
складові пришвидшення через кінематичні
характеристики обертального руху тіла,
тобто через
і
.
Маючи на увазі, що радіус кривизни
траєкторії точки при русі її
по колу дорівнює радіусу цього кола, з
формули нормального
пришвидшення
,
використовуючи
формулу (2.44), отримуємо
,
.
(2.46)
Нормальне пришвидшення точки тіла, яке обертається навколо нерухомої осі, дорівнює добутку квадрата кутової швидкості на відстань точки до осі обертання.
З
формули
отримаємо
,
;
. (2.47)
Отже,
алгебраїчне значення тангенціального пришвидшен-ня точки тіла, яке обертається навколо нерухомої осі, дорівнює добутку алгебраїчного кутового пришвидшення на відстань точки до осі обертання.
Я
Рис. 102
і в протилежний бік, якщо
.
На рис. 102 вектор
зображений для випадку, коли
Повне пришвидшення визначається діагоналлю прямокутника, побудованого на тангенціальному і нормальному пришвидшеннях. Його величина вираховується за формулою
.
(2.48)
Напрям
вектора повного пришвидшення визначається
кутом нахилу
цього вектора до радіуса. Тангенс цього
кута (рис. 102)
(2.49)
З отриманої формули маємо, що кут нахилу до радіуса кола вектора повного пришвидшення точки тіла, яке обертається навколо нерухомої осі, не залежить від положення точки, яке визначається її радіусом, і для всіх точок він має одне і те ж значення.
Я
Рис. 103
Формули (2.44)-(2.47) визначають вектор пришвидшення точки тіла, яке обертається навколо нерухомої осі
Примітка.
Часто нормальне пришвидшення точок
тіла, яке обертається навколо нерухомої
осі, називають доцентровим і позначають
(в російській літературі
– центро-
стремительное ускорение),
а тангенціальне пришвидшення називають
обертальним пришвидшенням і позначають
(в російській літературі
– вращательное ускорение). При таких
позначеннях формула (2.44) набуває вигляду
(2.49,
а)
і читається так:
пришвидшення точок тіла, яке обертається нав-коло нерухомої осі, дорівнює геометричній сумі її доцентрового і обертального пришвидшень.