5.Оон як самостійний актор мв.
. На сучасному етапі міжнародні організації як форма міжнародного співробітництва та багатосторонньої дипломатії відіграють надзвичайно важливу роль. Для сучасних міжнародних організацій визначальною рисою є подальше розширення їх компетенцій та ускладнення структури. Нині загальна кількість таких організацій наближається до 5 тисяч, з яких понад 400 - міжурядові. Тому можна із впевненістю говорити про світову систему міжнародних організацій, в центрі якої, безперечно, перебуває ООН.
Найбільш впливовою і масовою світовою організацією є Організація Об'єднаних Націй (ООН), яка покликана забезпечувати міжнародний мир і безпеку, врегульовувати міжнародні конфлікти.
00Н уособлює взаємодію глобального масштабу, регіональні організації — взаємодію регіонального характеру.
Оскільки ООН є універсальною, глобальною організацією, то й цілі її діяльності мають широкомасштабний, узагальнюючий характер. Вже йшлося, що започаткованою метою ставилося збереження миру в усьому світі, але поступово коло цілей розширилося. Втім, і тепер цілі організації охоплюють найважливіші сфери й проблеми міжнародних відносин:
— підтримка міжнародного миру й безпеки шляхом прийняття ефективних колективних заходів і мирного урегулювання спорів;
— розвиток дружніх відносин між націями на основі поважання принципів рівноправності та самовизначення народів;
— забезпечення міжнародного співробітництва по вирішенню міжнародних економічних, соціальних, культурних і гуманітарних проблем, заохочення поважання прав людини для всіх людей без будь-яких винятків;
— перетворення ООН на центр узгоджених зусиль для досягнення цих цілей.
Тенденція перетворення 00Н на світовий наднаціональний орган відбувається непросто, долаючи опір урядів, політичних рухів і суспільних груп. Вона поки ще не стала світовим урядом, але така модель ООН розглядається багатьма політиками й науковцями. Сьогодні актуальною проблемою є залучення до участі в системі ООН не тільки урядів, але й усіх елементів громадськості: громадян та їх організацій, ділових кіл, науково-дослідних закладів, засобів масової інформації.
Принципи діяльності ООН логічно пов'язані з її цілями. Вони є взірцем, еталоном міжнародних відносин для будь-якої країни і відповідають поняттям справедливості й гуманності, які прийняті в людському спілкуванні. Ось головні принципи:
— суверенна рівність всіх членів;
— сумлінне виконання взятих на себе за Статутом обов'язків;
— вирішення міжнародних суперечок мирними засобами і таким чином, щоб не завдати погрози міжнародному миру, безпеці й справедливості;
— утримання в міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування проти іншої держави;
— надання Організації всілякої допомоги у всіх її діях, які вона застосовує відповідно до цих принципів.
Означені принципи можна розглядати як ідеал міжнародних відносин. Проте сьогодні вони поки ще реалізуються не в повній мірі. Вже згадувалось, що принцип суверенної рівності всіх членів не дотримується в Раді Безпеки, а також в деяких організаціях (МВФ, МБРР), де голоси членів зважуються відповідно до їх політичної та економічної могутності. Інші принципи також порушуються час від часу окремими державами внаслідок локальних конфліктів. Деякі члени ООН, особливо найбагатші, інколи відмовляються сплачувати свою частку на здійснення заходів ООН, якщо вони з ними не згодні. Все це є свідоцтвом того, що сьогоднішні відносини між державами, національний "менталітет" на міждержавному рівні ще далекі від ідеалу, а ООН — поки ще не ідеальна організація. Але саме формулювання принципів, що відповідають сподіванням людства, і величезна повсякденна праця членів ООН та її співробітників по втіленню цих принципів у життя викликає повагу до Організації і надії на кращі перспективи.
На порозі нового тисячоліття перед ООН постають нові завдання. В стислому вигляді найзначніші цінності людства в міжнародних відносинах Генеральний Секретар Кофі Аннан визначив так: свобода; рівність і солідарність, терпимість; відмова від насилля; повага до природи; спільна відповідальність. Основними напрямками діяльності ООН мають стати:
— скорочення наполовину крайнього зубожіння населення найбідніших країн до 2015 року;
— всі діти мають одержати принаймні початкову освіту;
— боротьба зі СНІДом; до 2010 р. серед молоді захворюваність по винна скоротитись на 25%;
— сприяння розвиткові сільського господарства в Африці;
— надання країнам, що розвиваються, додаткових пільг в експорті їх традиційної продукції;
— запобігання конфліктів; найкращим шляхом до цього є спри яння економічному розвитку й забезпечення прав людини в усіх країнах;
— зміцнення ефективності миротворчих операцій ООН;
— більш гнучке й цілеспрямоване застосовування санкцій;
— скорочення озброєнь;
— ефективне вирішення економічних проблем, особливо пов'язаних із зміною клімату, дефіцитом водних ресурсів, руйнуванням грунтів і винищенням лісів.
