- •2. Періодизація розвитку міжнародного бізнесу
- •5. Ера глобалізації (починаючи з 1970 р. Хх ст. До наших днів)
- •3. Причини та мотиви здійснення міжнародного бізнесу
- •4. Типи, види та форми здійснення міжнародного бізнесу
- •5.Суть,рівні та джерела глобалізації
- •Чинники глобалізації
- •Розвиток процесу глобалізації у мб
- •8.Позитивні та негативні наслідки глобалізації
- •10. Методи оцінки середовища міжнародного бізнесу.
- •11.Складові макросередовища міжнародного бізнесу.
- •19. Екологічний сектор макрооточення: суть та характеристика.
- •20. Рівні та методи регулювання міжнародного бізнесу.
- •21. Міжнародні компанії: суть та ознаки.
- •22. Суть та особливості тнк.
- •23. Організаційна структура міжнародної компанії.
- •24. Типи та форми підприємницької транснаціоналізації.
- •31. Види міжнародного бізнесу.
- •32. Суть та структура світового ринку.
- •33. Міжнародний етикет.
- •34. Діловий етикет країн світу.
- •35. Етична поведінка у міжнародному бізнесі.
- •36. Порушення етичних норм міжнародного бізнесу.
- •37. Соціальна відповідальність міжнародного бізнесу.
- •38. Суть та принципи міжнародної конкурентоспроможності
- •39 .Джерела та чинники досягнення глобальної конкурентоспроможності
- •40. Поняття міжнародної економічної організації та її правовий статус
- •41. Поняття «міжнародна міждержавна організація» та її характеристика.
- •42. Поняття «міжнародна неурядова організація» та її характеристика
- •43.Типізація міжнародних організацій.
- •51. Міжнародні ярмарки та виставки.
- •52. Консалтинг у міжнародному бізнесі.
- •53. Агробізнес в сша.
- •54. Аграрний сектор Канади.
- •55. Аграрний сектор країн єс.
- •56. Аграрний сектор країн, що розвиваються.
22. Суть та особливості тнк.
Транснаціональні корпорації – це компанії, що володіють виробничими активами або контролюють їх в двох або більше країнах, шляхом здійснення прямх іноз інвестицій, або внаслідок утворення стратегічного альянсу з іноземною фірмою.
У ТНК існує два типи виробництва:
1) Багатонаціональне виробництво - у компанії існує окрема стратегія щодо кожної країни. Вона конкурує з місцевими підприємствами.
2) Глобальне виробництво - міжнародні компанії конкурують між собою в усьому світі.
Особливості ТНК:
1. активна участь у МПП і сприяння його розвитку
2. незалежність руху капіталів від процесів , які відбуваються в країні базування
3. проникнення у високотехнологічні галузі, які потребують значних інвестицій та високо кваліфікаційного персоналу
4. Міжнародна діяльність грає для ТНК не менше, а часто і більш важливе значення, ніж внутрішні операції.
2. ТНК мають у своєму розпорядженні широку промислову базу за рубежем.
3. ТНК, як правило, займаються всіма доступними видами міжнародного бізнесу.
23. Організаційна структура міжнародної компанії.
Організаційна структура міжнародної корпорації являє собою систему взаємозалежних між собою підрозділів, що перебувають у певному підпорядкуванні і супідрядності один до одного.
З урахуванням такого підпорядкування і супідрядності, у міжнародній корпорації виділяються дві складові частини.
Перша – це головна або материнська компанія.
Друга – це підлеглі, підрозділи, що контролюються.
Головна компанія виконує наступні функції:
• стратегічне управління всіма підрозділами;
• розробка довгострокових планів;
• контроль за діяльністю підрозділів; внутрішній аудит;
• координація діяльності підрозділів;
Підлеглі підрозділи та їх види:
1. дочірні компанії – це окремі організаційні одиниці; є юридичними особами; контролюються головною фірмою на підставі володіння контрольним пакетом акцій; прибуток розподіляється між ними і головною компанією в залежності від частки участі останньої в перших;
2. філії, відділення, представництва – не є окремими організаційними одиницями міжнародної корпорації; не є юридичними особами; прибуток є частиною оподатковуваного доходу материнської компанії;
3. спільні підприємства – контролюються на паритетних засадах; можлива лише участь головної компанії в акціонерному капіталі (менше контрольного пакета).
4. мажоритарні володіння -підрозділи, у яких участь іноземного інвестора переважна, тобто більш 50%. ;
5. міноритарні володіння -контрольний пакет акцій підрозділів знаходиться в руках іноземного інвестора, але він складає менше половини статутного капіталу (10-49%) фірми, яка контролюється. ;
6. підприємства спільного володіння, тобто контроль над підрозділом здійснюють дві фірми на паритетних засадах, або двом належать дві однакові частини «більшості», третій – інша, менша частина статутного капіталу.
