
- •2. Періодизація розвитку міжнародного бізнесу
- •5. Ера глобалізації (починаючи з 1970 р. Хх ст. До наших днів)
- •3. Причини та мотиви здійснення міжнародного бізнесу
- •4. Типи, види та форми здійснення міжнародного бізнесу
- •5.Суть,рівні та джерела глобалізації
- •Чинники глобалізації
- •Розвиток процесу глобалізації у мб
- •8.Позитивні та негативні наслідки глобалізації
- •10. Методи оцінки середовища міжнародного бізнесу.
- •11.Складові макросередовища міжнародного бізнесу.
- •19. Екологічний сектор макрооточення: суть та характеристика.
- •20. Рівні та методи регулювання міжнародного бізнесу.
- •21. Міжнародні компанії: суть та ознаки.
- •22. Суть та особливості тнк.
- •23. Організаційна структура міжнародної компанії.
- •24. Типи та форми підприємницької транснаціоналізації.
- •31. Види міжнародного бізнесу.
- •32. Суть та структура світового ринку.
- •33. Міжнародний етикет.
- •34. Діловий етикет країн світу.
- •35. Етична поведінка у міжнародному бізнесі.
- •36. Порушення етичних норм міжнародного бізнесу.
- •37. Соціальна відповідальність міжнародного бізнесу.
- •38. Суть та принципи міжнародної конкурентоспроможності
- •39 .Джерела та чинники досягнення глобальної конкурентоспроможності
- •40. Поняття міжнародної економічної організації та її правовий статус
- •41. Поняття «міжнародна міждержавна організація» та її характеристика.
- •42. Поняття «міжнародна неурядова організація» та її характеристика
- •43.Типізація міжнародних організацій.
- •51. Міжнародні ярмарки та виставки.
- •52. Консалтинг у міжнародному бізнесі.
- •53. Агробізнес в сша.
- •54. Аграрний сектор Канади.
- •55. Аграрний сектор країн єс.
- •56. Аграрний сектор країн, що розвиваються.
35. Етична поведінка у міжнародному бізнесі.
Етична поведінка в бізнесі – це прихильність корпорації до коректної конкуренції, заснованої на відмовленні від монопольного положення й активного використання адміністративного ресурсу; неучасть у конфліктах, пов’язаних з позаекономічним переділом власності; відсутність агресивності при здійсненні стратегічного курсу; транспарентність.
Етику бізнесу поділяють на дві області:
макроетика - частина етики бізнесу, що розглядає специфіку моральних відносин між макросуб'єктами соціальної й економічної структури суспільства: корпораціями, державою і суспільством у цілому, так і його частинами;
мікроетика – частина етики бізнесу, що досліджує специфіку моральних відносин усередині корпорації, між міжнародною корпорацією як суб'єктом моралі і її працівниками і власниками акцій.
На макрорівні виділяють два рівні: горизонтальний і вертикальний.
На горизонтальному рівні розглядаються моральні відносини між суб'єктами, що володіють однаковими характеристиками, а також між різними корпораціями.
На вертикальному – моральні відносини між суб'єктами, що володіють різними характеристиками і властивостями. До цього рівня відносять зв'язки, що виникають між міжнародними корпораціями і державою, між корпораціями і суспільством у цілому, між корпораціями і навколишнім середовищем.
Етичні проблеми в бізнесі виникають у зв'язку з розбіжністю стандартів моралі і переконань у різних державах світу при збіжності вищих моральних цінностей. Тому що основні моральні норми рознятися між собою через відмінності у віруваннях і судженнях, то виникають протилежні погляди, що у свою чергу спираються на єдині принципи і подібні стандарти.
Основними постулатами високої ділової етики є наступні:
- додержання нормам всесвітньої етики у виробничій і соціальній областях діяльності;
- суворе дотримання законодавства країн базування;
- сприяння гармонічному розвитку особистості й суспільства в цілому;
- виконання зобов'язань перед споживачами продукції щодо їхньої безпеки і якості;
- заперечення дискримінації в будь-яких її проявах;
- інформування власників, колективу, місцевого співтовариства про результати функціонування корпорації;
36. Порушення етичних норм міжнародного бізнесу.
Найбільш розповсюдженими порушеннями етичних норм бізнесу, що досить складно припинити в рамках діючого законодавства, є наступні:
• промислове шпигунство;
• маніпулювання інформацією;
• переманювання кадрів;
• випуск продукції низької якості;
• несумлінна реклама;
• завищення цін і картельні змови;
• недостовірна інформація в звітності;
• ухиляння від сплати податків у повному обсязі;
• штучні обмеження ділової практики.
Промислове шпигунство стає одним з найбільш розповсюджених способів одержання інформації про стратегічні і тактичні плани конкурентів, досягнення в області НДДКР, що багато в чому пов’язано з прискореним НДДКР розвитком спеціальних технічних засобів.
Найчастіше використовується прослуховування телефонних розмов. Періодично порушення конфіденційності розмов виявляють приватні і державні фірми, штаб-квартири політичних партій, банків і фінансових компаній. Найважливішою проблемою є виявлення особистості, яка безпосередньо займається прослуховуванням.
Маніпулювання інформацією. Найбільш розповсюдженим методом є здійснення спеціальної дезінформації, спрямованої на дестабілізацію ситуації з продажами товарів конкурентів, падіння курсу акцій, зрив визначених фінансових або комерційно-виробничих угод, а також підрив репутації і престижу.
Переманювання кадрів. Класичне порушення етики бізнесу, що має відпрацьовані технології. Процес складається з декількох компонентів: виявляються можливі претенденти на вакантні посади або на ті напрямки діяльності в компанії, яка функціонує недостатньо ефективно. На другому етапі здійснюється психологічна обробка претендентів, яким пропонують значні моральні і матеріальні стимули у випадку переходу на нове місце роботи.
Випуск продукції низької якості або товарів, що вимагають постійного обслуговування. Споживача вводять в оману щодо якості продукції. Досить часто подібна ситуація виникає на лікарському ринку, коли виробники копій-дженериків, максимально наближають оформлення упакування й назву до оригіналу. У той самий час лікувальні характеристики цих виробів далекі від параметрів, закладених у виріб його розробниками.
Недостовірна реклама використовується з метою більш успішного просування продукції на ринку. У рекламі використовуються твердження, що або не відповідають дійсності, або її прикрашають. Споживач вводиться в оману щодо властивостей товару або інших характеристик, що впливають на вибір.
Приховування фактів і невірна інформація в звітності та при проведенні перевірок.
Картельні змови на ринках - одне з найбільш розповсюджених видів порушень правил ведення бізнесу. За порушення правил конкуренції європейське законодавство передбачає штрафи, максимальний розмір яких може досягати 10% річного обороту компанії.