
- •2009 -2010 Навч. Рік
- •Музика та класифікація мистецтв
- •Форма та зміст музики
- •Історія розвитку
- •Музика в епоху Відродження
- •Музика в епоху Просвітництва
- •XIX століття
- •XX століття
- •Популярна музика.
- •Постмодернізм
- •Класифікація
- •Поняття про хор
- •Типи хорів
- •Види хорів
- •Класифікація хорів.
- •Хорові партії та їх комплектування
- •Диригент
- •Диригент
- •Типи голосів в хорі
- •Лекційний матеріал до теми «Жанри хорового мистецтва» ( спеціальність 5.010102. Початкове навчання)
- •2009 -2010 Навч. Рік
Поняття про хор
Що таке хор?
Якщо група людей проспівала пісню, яка їй сподобалася, навіть у два голоси, чи хор це?
Ні, це ще не хор. Це виконання популярної пісні на побутовому рівні.
Чи можна перетворити цей побутовий спів у хоровий?
Так, можна. Для цього потрібен диригент-хормейстер, який навчив би хористів правильно дихати, одноманітно утворювати співацький звук і красиво вести його, зрозуміло вимовляти текст і виразно співати, тобто користуватися силою звуку.
Дотримання цих умов обов’язкове для будь-якого колективу співаючих, які бажають називатися хором.
Набуття цих вокально-хорових навичок є початковою сходинкою до опанування вокально-хоровою технікою, а отже майстерністю.
Чим відрізняється звучність самодіяльного колективу від звучності професійного хору високої кваліфікації?
У хорових партіях професійного хору дібрані співаки з сильними, красивими, схожими за тембром голосами, в хорових групах однакова кількість співаків — усе це створює умови для хорошого звучання.
Всі хористи в такому колективі чутливо реагують на жести диригента, вимовляють текст зрозуміло і одночасно, ніхто не вирізняється із загального звучання, чотири партії хору звучать, як один квартет солістів з незвичайно звучними голосами.
Ця стрункість і врівноваженість у хорових партіях і між ними в поєднанні із чистотою інтонування, майстерним умінням володіти силою звуку, вільно змінювати темп переконливо заставляє слухача відчувати характер і настрій твору, що виконується.
Хор ( грец. xopoc -“хороводний танок зі співом») - колектив співаків;
Російський композитор, педагог, хоровий диригент, автор першої праці з хорознавства «Хор и управление им» (1940 р.) Павло Чесноков дав визначення хору: «Хор — це таке зібрання співаючих, у звучності якого є врівноважений ансамбль, точно вивірений стрій і художні, виразно відпрацьовані нюанси»
Хори можуть виконувати твори з інструментальним супроводом і без супроводу — а сарреllа. Термін «а сарреllа» (з італ. — як у каплиці) з’явився у XII столітті. В католицьких церквах співали під орган, але мертвих відспівували в каплицях, де органа не було. Хоровий спів без інструментального супроводу є найвищим видом хорового виконавства, у якому хор виявляє себе цілком самостійно, а не поділяє свої виконавські завдання з інструментальним супроводом.
Типи хорів
Тип хору — це характеристика складу хору за типами співацьких голосів. Співацькі голоси поділяються на три типи: чоловічі, жіночі й дитячі.
Ці три типи голосів і являтимуть собою матеріал, з якого можна створити хор того чи іншого типу, тобто того чи іншого складу. Хорові колективи, у яких співають тільки чоловіки, тільки жінки чи тільки діти, називаються однорідними. Варто зазначити, що дитячий хор, у якому одночасно співають дівчатка і хлопчики, котрі не досягли мутаційного віку, називатиметься дитячим, тому що в цьому віці їхні голоси схожі за силою, тембром і діапазоном.
Поєднання двох різнорідних типів хорів, а саме: чоловічого і жіночого, чоловічого й дитячого утворюють мішаний хор.
Таким чином, типи хорів бувають: 1) однорідний чоловічий; 2) однорідний жіночий; 3) дитячий; 4) мішаний.
У хоровій літературі натрапляємо на твори, написані для неповних складів, які можуть бути двох типів: 1) однорідний жіночий і тенорова або басова партія; 2) однорідний чоловічий хор і альтова чи сопранова партія.
У
хоровій самодіяльності бувають хори з
У зв’язку з поділом християнства на православ’я і католицизм відокремилися культурні регіони Європи, в результаті чого культова музика в цих релігійних течіях виконується різними типами хорів.
Для католицької культової музики стало характерним використання органа, хору хлопчиків.
У православній культовій музиці впродовж тривалого часу переважав чоловічий хоровий спів без супроводу.
В подальшому церковні хори у православних церквах стали мішаними, а з кінця 19 століття в церковному співі беруть участь жінки.