Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хорове мистецтво. Лекції 1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.17 Mб
Скачать

Поняття про хор

Що таке хор?

Якщо група людей проспівала пісню, яка їй сподобалася, навіть у два голоси, чи хор це?

Ні, це ще не хор. Це виконання популярної пісні на побутовому рівні.

Чи можна перетворити цей побутовий спів у хоровий?

Так, можна. Для цього потрібен диригент-хормейстер, який навчив би хористів правильно дихати, одноманітно утворювати співацький звук і красиво вести його, зрозуміло вимовляти текст і виразно співати, тобто користуватися силою звуку.

Дотримання цих умов обов’яз­кове для будь-якого колективу співаючих, які бажають називатися хором.

Набуття цих вокально-хорових навичок є початковою сходинкою до опанування вокально-хоровою технікою, а отже майстерністю.

Чим відрізняється звучність самодіяльного колективу від звучності професійного хору високої кваліфікації?

У хорових партіях професійного хору дібрані співаки з сильними, красивими, схожими за тембром голосами, в хорових групах однакова кількість співаків — усе це створює умови для хорошого звучання.

Всі хористи в такому колективі чутливо реагують на жести диригента, вимовляють текст зрозуміло і одночасно, ніхто не вирізняється із загального звучання, чотири партії хору звучать, як один квартет солістів з незви­чайно звучними голосами.

Ця стрункість і врівноваженість у хорових партіях і між ними в поєднанні із чистотою інто­нування, майстерним умінням володіти силою звуку, вільно змінювати темп переконливо заставляє слухача відчувати характер і настрій твору, що виконується.

Хор ( грец. xopoc -“хороводний танок зі співом») - колектив співаків;

Російський композитор, педагог, хоровий диригент, автор першої праці з хорознавства «Хор и управление им» (1940 р.) Павло Чесноков дав визначення хору: «Хор — це таке зібрання співаючих, у звучності якого є врівноважений ансамбль, точно вивірений стрій і художні, виразно відпрацьовані нюанси»

Хори можуть виконувати твори з інструментальним супроводом і без супроводу — а сарреllа. Термін «а сарреllа» (з італ. — як у каплиці) з’явився у XII столітті. В католицьких церквах співали під орган, але мертвих відспівували в каплицях, де органа не було. Хоровий спів без інструментального супроводу є найвищим видом хорового виконавства, у якому хор виявляє себе цілком самостійно, а не поділяє свої виконавські завдання з інструментальним супроводом.

Типи хорів

Тип хору — це характеристика складу хору за типами співацьких голосів. Співацькі голоси поділяються на три типи: чоловічі, жіночі й дитячі.

Ці три типи голосів і являтимуть собою матеріал, з якого можна створити хор того чи іншого типу, тобто того чи іншого складу. Хорові колективи, у яких співають тільки чоловіки, тільки жінки чи тільки діти, називаються однорідними. Варто зазначити, що дитячий хор, у якому одночасно співають дівчатка і хлоп­чики, котрі не досягли мутаційного віку, називатиметься дитячим, тому що в цьому віці їхні голоси схожі за силою, тембром і діапазоном.

Поєднання двох різнорідних типів хорів, а саме: чоло­вічого і жіночого, чоловічого й дитячого утворюють мішаний хор.

Таким чином, типи хорів бувають: 1) однорідний чоловічий; 2) однорідний жіночий; 3) дитячий; 4) мішаний.

У хоровій літературі натрапляємо на твори, написані для неповних складів, які можуть бути двох типів: 1) однорідний жіночий і тенорова або басова партія; 2) однорідний чолові­чий хор і альтова чи сопранова партія.

У хоровій самодіяльності бувають хори з 25онтра тенор25м чоловічою групою, де всі чоловіки співають в унісон. У такому неповному мішаному хорі чоловіча партія завжди має невеликий діапазон, а в нотах так і позначається «Чоловіча партія».

У зв’язку з поділом християнства на православ’я і като­лицизм відокремилися культурні регіони Європи, в результаті чого культова музика в цих релігійних течіях виконується різними типами хорів.

Для католицької культової музики стало характерним використання органа, хору хлопчиків.

У православній культовій музиці впродовж тривалого часу переважав чоловічий хоровий спів без супроводу.

В подальшому церковні хори у православних церквах стали мішаними, а з кінця 19 століття в церковному співі беруть участь жінки.