4.Визначення ефективності інв-ня

Існують деякі методи ек. оцінки ефективності інвестування у людський капітал. Як правило, дослідники ефективності у сфері людського капіталу звертаються до техніки аналізу "витрати — вигоди" (cost — benefit analysis).

Аналіз за методом "витрати — вигоди" ділиться на три етапи.

1.Ідентифікація вигод (зисків) та їх вартісна оцінка з урахуванням фактору часу. 2.Ідентифікація витрат та їх вартісна оцінка (також з урахуванням фактору часу). 3. порівняння величини вигод з величиною витрат. Але попередньо необхідно ці два показники привести до одного моменту часу. Для нього застосовують метод дисконтування, де зіставляються інвестиційні виграти всіх видів з результатами (довгостроковими вигодами) у майбутньому.

Таким чином, незалежно від того, як люди збираються використати свої доходи, вони будуть оцінювати теперішню вартість (цінність) своїх майбутніх доходів, тобто коригувати цінність вигід плином часу. Даний процес називається дисконтуванням майбутніх доходів.

В основі розуміння процесу дисконтування лежить визначення еквівалентної вартості капіталу в різні періоди. Наприклад, якщо інвестор має капітал в обсязі Во, то в разі ставки банківського відсотка r він буде еквівалентний через рік обсягу капіталу В1 (В1 = Во + Во × r).

теперішня майбутня вартість визначається як

Во - дисконтована вартість капіталу В1.

Різниця між дисконтованими величинами витрат та вигод — «чиста приведена вартість» (net present value) NPV — і вважається найточнішим критерієм доцільності будь-якого інвестиційного проекту:

де NPV — чиста приведена вартість;

Bt — дохід від інвестицій у людський капітал у періоді t;

Ct — величина витрат у період t;

n — кількість періодів;

r — норма відсотка, або ставка дисконтування.

Отже, інвестиції в людський капітал є доцільними, якщо поточна вартість майбутніх вигод (грошових та моральних) більша або хоча б дорівнює витратам. Дане співвідношення складає формалізовану модель ек. доцільності капіталовкладень в освіту:

Існують два методи перевірки справедливості вищезгаданого критерію:

Метод приведення до поточної вартості включає:

1.вибір ставки дисконтування чи її визначення;

2.підсумовування поточної вартості очікуваних у майбутньому вигод;

3.підсумовування поточної вартості інвестиційних витрат;

4.порівняння загальної віддачі з інвестиційними витратами. Якщо поточна вартість вигод перекриває такі витрати, вкладення капіталу можна вважати вигідним.

2. Метод внутрішньої норми віддачі:

1.оцінюються майбутні вигоди;

2.оцінюються інвестиційні витрати;

3.вираховується ставка дисконтування, що урівнює поточну вартість вигод з інвестиційними витратами.

Внутрішня норма віддачі і являє собою таку норму відсотка, за якої приведена вартість майбутніх вигод дорівнює приведеній вартості витрат:

Якщо майбутня віддача від конкретного рішення про інвестування в людський капітал настільки велика, що внутрішня норма віддачі перевищує норму віддачі від альтернативних інвестицій (наприклад, вкладення грошей в банк), то таке рішення може вважатися вигідним.