
- •Тема 1. Рп в економічній системі.
- •1. Поняття рп, його елементи і функції
- •3. Моделі рп
- •2. Людський капітал як соціально-економічна категорія
- •3. Аналіз зисків та витрат при інвестиціях в освіту
- •Тема 3 Персонал підпр-ва
- •1. Поняття, клас-ія та стр-ра персоналу
- •4. Оцінка персоналу як важливий елемент сис-ми управління трудовим колективом.
- •Тема 2 Людський капітал
- •1. Розвиток концепції людського капіталу
- •4.Визначення ефективності інв-ня
- •2. Метод внутрішньої норми віддачі:
- •2. Визначення чис-ті окремих категорій працівників
- •3. Кадрова пол-ка і сис-ма управління персоналом.
- •5. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми
- •Тема 4 Організація праці
- •1.Суть і завдання організації праці
- •3. Організація обслуговування роб. Місць
- •4. Умови праці та фактори їх формування
- •2. Поняття, форми та види зайнятості
- •2. Поділ і кооперація праці на підпр-ві
- •Тема 5 трудові ресурси і зайнятість нас-ня
- •1.Соціально-економічна характеристика труд. Ресурсів
- •3. Безробіття і його види
- •5. Програми сприяння зайнятості
Тема 2 Людський капітал
1. Розвиток концепції людського капіталу
Теорія людського капіталу досліджує залежність доходів працівника, підпр-ва, суспільства від знань, навичок та природних здібностей людей. Принципові ідеї такої залежності висловив ще А. Сміт. Передвісником цієї теорії стали наукові праці видатного радянського вченого-економіста академіка С.Г. Струміліна, який теоретично обґрунтував значення для народного госп-ва розвитку освіти і одним з перших спробував дати кількісну оцінку впливу освіти на ефективність праці і вир-ва.
З позицій теорії людського капіталу доходи людей с закономірним підсумком раніше прийнятих рішень. Тобто людина, приймаючи тс чи інше рішення, може безпосер. опливати на розмір своїх майбутніх доходів. Можна значно підвищити майбутні доходи, вкладаючи кошти у свою освіту і проф. підготовку, здоров'я, культуру, збільшуючи тим самим свій власний (приватний) людський капітал.
В У-ні відома концепція людського капіталу, яку запропонував американський економіст, викладач Вашінгтонського університету Дж. Кендрик у роботі "Сукупний капітал США і його формування, перекладеній російською мовою і опублікованій в СРСР у 1978 р. На думку Дж. Кендрика капітал — це "здатність протягом певного періоду створювати певний і продукт і доход, включаючи неринкові форми доходу". Виходячи з такого визначення капіталу, вчений поділяє його на дві основні складові — речовий і неречовий капітал, а кожна з цих частин, свою чергу, поділяється на капітал втілений і не втілений у людях. Людським капіталом у цій стр-урі буде втілений у людях речовий і неречовий капітал.
Речовий капітал, втілений в людях, — це капітал, одержаний шляхом вкладень у формування та виховання людини.
Неречовий капітал, втілений в людях, — це витрати на освіту та проф. підготовку людини, її здоров'я, а також на мобільність труд. ресурсів.
Дж. Кендрик відносить до втіленого в людях неречового капіталу так звані загальноосвітні й практичні знання. Загальноосвітні знання, що складають основну масу всіх наявних у природі знань, складаються із знань інтелектуальних і духовних.
Аналітична єдність речового та людського капіталу полягає в наступному.
1. Обидва види капіталу є невід'ємними чинниками економічного зростання. Саме людський капітал, а не заводи, обладнання і виробничі запаси є наріжним каменем конкурентоздатності, економічного зростання і ефективності".
2.Людський капітал, як і фізичний, створюється і накопичується завдяки капіталовкладенням, що потребує від інвестора значних витрат. При цьому людський капітал формується головним чином у результаті певних інвестицій у людину (в людей) і, крім інвестиційних витрат, потребує доброї волі і чималих зусиль самого "об'єкту інвестування".
3. Обидва види капіталу приносять доходи своїм власникам.
4. Людський капітал у вигляді знань, навичок і здібностей, як і фізичний, є певним запасом, тобто може накопичуватися.