Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку

Фінансове посередництво – діяльність фінансових посередників щодо акумуляції тимчасово вільного грошового капіталу та розміщення його серед позичальників.

Фінансові посередники – підприємства особливого роду, які акумулюють тимчасово вільні грошові кошти на грошовому ринку та передають їх позичальникам на комерційних засадах.

Банк у правовому аспекті – фінансовий посередник грошового ринку, виконуючий одну або декілька операцій, віднесених законодавством до банківської діяльності.

Банк у економічному аспекті – фінансовий посередник грошового ринку, який виконує комплекс базових операцій цього ринку (мобілізація коштів, надання їх у позички, здійснення розрахунків між економічними суб’єктами).

Емісійна функція банків полягає у створенні банками додаткових платіжних засобів, які можуть бути спрямовані в оборот (збільшуючи пропозицію грошей) або вилучені з обороту (зменшуючи пропозицію грошей).

Первинна (кредитна) емісія – емісія національної валюти, здійснюється центральним банком держави (в Україні - НБУ).

Вторинна (депозитно-чекова) емісія – випуск депозитних грошей, здійснюється комерційними банками.

Фідуціарна емісія – банкнотна емісія, що не забезпечується золотим запасом банку (в якості забезпечення використовуються державні цінні папери).

Трансформація строків – мобілізуючи значні обсяги короткострокових коштів, банки мають можливість певну їх частину спрямовувати в довгострокові позички.

Трансформація капіталів – мобілізуючи значні обсяги дрібних вкладів, банки можуть акумулювати капітал для здійснення масштабних проектів.

Трансформація ризиків – банки можуть мінімізувати фінансові ризики шляхом диверсифікації активних операцій, створення резервів, диференціації відсоткових ставок, страхування депозитів.

Просторова трансформація – акумулюючи грошові ресурси різних регіонів, банки можуть спрямувати їх на кредитування одного об’єкта, одного регіону, однієї країни.

Банківська система – законодавчо визначена, чітко структурована сукупність фінансових посередників грошового ринку, які займаються банківською діяльністю.

Банківська діяльність – набір посередницьких операцій на грошовому ринку, виконання яких законодавчо дозволено спеціальним інститутам, які називаються банками.

Небанківські фінансово-кредитні установи – фінансові посередники, діяльність яких не пов’язана з базовими операціями грошового ринку.

Договірні фінансово-кредитні установи – фінансові посередники грошового ринку, які здійснюють не депозитне залучення коштів на підставі договору з кредитором (інвестором).

Пенсійні фонди – фінансові посередники грошового ринку, які на договірній основі акумулюють кошти юридичних і фізичних осіб у цільові фонди (з яких пенсійні виплати громадянам здійснюються після досягнення ними пенсійного віку).

Страхові компанії – фінансові посередники грошового ринку, що спеціалізуються на наданні страхових послуг юридичним і фізичним особам (у разі настання страхових випадків здійснюються виплати страхувальникам на підставі договорів).

Ломбарди – фінансові посередники грошового ринку, що спеціалізуються на виданні позичок населенню під заставу рухомого майна.

Лізингові компанії - фінансові посередники грошового ринку, що спеціалізуються на придбанні та переданні майна (основних засобів) в довгострокову оренду на комерційних засадах.

Фінансові компанії - фінансові посередники грошового ринку, які мобілізують кошти шляхом продажу власних цінних паперів та спрямовують їх у позички фізичним і юридичним особам на споживчі або виробничі цілі.

Кредитні спілки - фінансові посередники грошового ринку, головною метою яких є фінансовий та соціальний захист їх членів шляхом залучення особистих заощаджень членів кредитної спілки для взаємного кредитування.