Тема 5. Інфляція і грошові реформи.

Інфляція – процес знецінення грошей внаслідок їх надмірного випуску та переповнення ними каналів грошового обігу при непідкріпленні кожної емітованої грошової одиниці товарною масою.

Індекс споживчих цін характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для споживання.

Індекс цін виробника характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують підприємства для виробничого споживання.

Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані споживачам.

Інфляція заощаджень проявляється у зростанні вимушених заощаджень при зафіксованих державних цінах і доходах.

Девальвація - зниження курсу національної валюти відносно іноземної.

Повзуча інфляція характеризується зростанням маси грошей в обороті з незначним зростанням цін (до 5% на рік).

Помірна інфляція проявляється у прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін у межах від 5% до 20% на рік, що спонукає економічних суб’єктів вживати адапційних заходів.

Галопуюча інфляція характеризується нерівномірним, стрибкоподібним зростанням цін (20-50, 100%% на рік), що не піддається регулюванню.

Гіперінфляція характеризується надзвичайно високими темпами зростання цін – більш як 100% на рік, гроші починають втрачати свої функції, поширюється бартер, порушуються фінансово-кредитні механізми.

Інфляція витрат спричиняється тиском на ціни з боку зростання витрат виробництва.

Інфляція попиту спричиняється тиском на ціни з боку грошей внаслідок збільшення їх пропозиції і зумовленого цим збільшення платоспроможного попиту на ринках товарів.

Антиінфляційна політика – комплекс заходів щодо державного регулювання економіки, які спрямовані на боротьбу з інфляційними процесами.

Грошова реформа – радикальний спосіб повної або часткової перебудови державою грошової системи з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту.

Повна (структурна) грошова реформа передбачає впровадження в обіг нової грошової одиниці та структурну перебудову економіки, державних фінансів, банківської та валютної систем.

Реформа часткового типу зводиться лише до зміни окремих елементів грошової системи (масштабу цін, виду грошових знаків, механізму емісії).

Формальна реформа зводиться до зміни купюр старого зразка на нові, а величина грошової одиниці (масштаб цін) залишається незмінною.

Деномінаційна реформа зводиться до збільшення масштабу цін.

Конфіскаційна реформа зводиться до диференційованого обміну старих грошей на нові залежно від суми запасу грошей, форми їх зберігання та статусу власника.

Неконфіскаційна реформа зводиться до зміни запасів грошей, доходів і цін для всіх економічних суб’єктів за єдиним співвідношенням.

Одномоментна реформа характеризується введенням нових грошей в обіг за короткий (7-15днів) термін.

Реформа паралельного типу зводиться до поступового введення в оборот нових грошових знаків, які паралельно функціонують в обігу зі старими.

Нуліфікація – вид грошової реформи, коли старі грошові знаки офіційно оголошуються недійсними і вилучаються з обороту, а в обіг вводяться нові гроші.

Ревальвація – вид грошової реформи, за якої здійснюється офіційне підвищення державного курсу національної валюти щодо іноземної.