83.Етапи формування маркетингової організаційної структури підприємства:

1. Перший етап - проводиться дослідження ринку, на якому працює підприємство, визначається величина попиту і пропонування продукції, співвідношення між ними, реальна і потенційна місткість ринку та його сегментів, стан конкуренції, аналіз поведінки споживачів, тенденції та перспективи розвитку ринку тощо.

2. Другий етап - аналіз власного підприємства, його сильних та слабких сторін, з’ясовується концепція управління маркетингом та ідея його організації.

3. Третій етап – визначення цілей та завдань діяльності маркетингової організаційної структури.

4. Четвертий етап – формування маркетингової організаційної структури.

5. П’ятий етап – розподіл функцій між виконавцями. Існує ряд підходів, які створюють умови для того, щоб процес виконання маркетингових функцій здійснювався послідовно і в одному напрямку.

6. Шостий етап – відповідно до визначеної структури, завдань та функцій відділу маркетингу здійснюється підбір працівників, які мають відповідати загальним вимогам: компетентність, високі моральні якості, пунктуальність, дисциплінованість, уміння керувати людьми та ін.

7. Сьомий етап - формування маркетингової організаційної структури підприємства. Це розробка та запровадження системи стимулювання праці.

8. Восьмий етап - контроль за діяльністю, що дає змогу здійснювати коригувальні дії.

84. До основних моделей організаційних структур маркетингу належать:

-функціональна;

- товарна;

- орієнтована на групу споживачів ( сегментна) - орієнтована на ринки ( регіональна)

-матрична.

Основні вимоги до організаційних структур служби маркетингу:

- Невелика кількість рівнів управління

-Створення умов розвитку на підприємстві маркетингової діяльності

-Сприяння постійному задоволенню потреб наявних і потенційних споживачів

- забезпечення розвитку інноваційної діяльності.

- гарантія швидкої адаптації до вимог ринків на яких діє підприємство

- сприяння зростанню обсягів продажу та зниженню собівартості продукції

Функціональна:

Передбачає розподіл обов`язків між відділами щодо виконання певних маркетингових функцій(планування продукції, маркетингові дослідження, реклама, збут, сервіс)

Призначена для великих підприємств з незначним асортиментом продукції і невеликою кількістю ринків.

Переваги: Спроможність кон­центрувати зусилля на розв'язанні основ­них маркетингових завдань. Можливість глибокої функціо­нальної спеціалізації, підвищення професіонального рівня виконавців. Простота управління

Недоліки: Одноманітність роботи виконавців. Слабка гнучкість структури. Складність координації маркетингових зусиль. Можливість нездорової конкуренції між під­розділами. Складність порівнювання результатів роботи різних підрозділів.

Товарна модель передбачає наявність на підприємстві кількох керівників маркетингу. Відповідальних за певний товар і підпорядкованих директору з маркетингу (начальник відділу)

Товарна орієнтація відділів маркетингу поширена на великих підприємствах з диверсифікованим виробництвом, які випускають широкий асортимент за різними технологіями виробництва.

Переваги:Комплексність, скоординованість дій у цілому за кожним продуктом. Можли­вість негайного розв'язання марке­тингових проблем, порівнюваність результатів роботи різних підрозділів. Універсалізм виконавців

Недоліки:Дублювання функцій, паралелізм розробок. Значні витрати. Проблеми розроблення єдиної товарної стратегії підприємства

Модель орієнтована на групу споживачів

Передбачає наявність на підприємстві окремих споживачів орієнтованих на певні сегменти споживачів.

Начальник відділу маркетингу відповідає за роботу з певним сегментом споживачів незалежно від географії ринку збуту.

Переваги: Можливість вивчення потреб і запитів конкретних груп споживачів.

Недоліки:Велика трудомісткість робіт. Значні витрати. Небезпека

переважання інтересів окремих сегментів

Модель орієнтована на ринки (регіональна) Передбачає наявність на підприємстві окремих споживачів орієнтованих на певні регіональні ринки.

Переваги:можливість ураху­вання географічних (кліматичних) особливостей різних регіонів.

Недоліки:Значні витрати. Небезпекапереважання інтересів окремих ринків.

Матрична модель передбачає поєднання базових типів організаційних структур: функціонально – товарної, функціонально - регіональної і товарно-регіональної. Така модель даєзмогузменшитивпливнегативнихмоментів, характерних для вертикально структурованих систем, ефективнішеоб’єднатиокреміпідрозділивідділу маркетингу, побудованого за змішаною формою.

85. Контроль маркетингу- це процес визначення, оцінювання та інформування про співвідношення фактичних показників (результатів реалізації планових рішень) і їх планових значень.

Основними складовими контролю є:

-констатація дійсних значень параметрів

-порівняння дійсних значень із плановими

-аналіз відхилень

-визначення заходів для виправлення відхилень

-формування висновків та звіту

Типи контролю:

*Контроль за виконанням річних планів відповідальні за здійснення вищі та середня ланка управління. Мета - Переконання вдосягненнізапланованого. Прийоми та методи контролю - Аналіз можливостей збуту, аналіз частки ринку, аналіз співвідно­шення витрат на маркетинг і збут, з'ясування ставлення учасників маркетингового середовища до товарів та фірми.

*Контроль за прибутковістю – відповідальний контролер маркетингу. Мета - З'ясувати на чомупідприємство заробляє гроші, а на чому – втрачає. Прийоми та методи контролю - Оцінювання рента­бельності діяльності з розмежуванням за товарами, сегмен­тами ринку, терито­ріями, торговель­ними каналами та обсягами замовлень.

*Стратегічний контроль – відповідальна вища ланка керівництва. Мета - З'ясувати чи насправді підприємство використовує всі маркетингові можливості, наскільки ефективно воно це здійснює. Прийоми та методи контролю - ревізія маркетингу.