Малюнок 4.

Сутність теоретико-методичних основ навчання учнів будувати многокутники у тому, що спочатку учні вчаться будувати точки, прямі, криві та відрізки, а лише після цього приступають до побудови многокутників. Крім вказаної, до підготовчої роботи слід віднести ще й виконання вправ на побудову бордюрів.

Вимоги до побудови кола залишаються загальними, але при побудові кола слід звернути основну увагу на правильне використання циркуля. Школярі повинні навчитися спочатку відзначати центр кола, потім поставити голку в центр кола та, тримаючись за олівець, провести коло. Якщо вказано радіус кола, то перед тим як проводити кола, потрібно вибрати відповідний розхил циркуля, що відповідає довжині радіуса.

Одним із завдань вивчення геометричного матеріалу є формування уявлень школярів про процес вимірювання величин і формування умінь вимірювати певні величини. Рівень сформованості уміння вимірювати є невисоким, бо: 1) знайомство з вимірюванням довжини зводиться майже виключно до заучування таблиці мір; 2) мало уваги приділяється вивченню прийомів користування вимірювальною лінійкою; 3) зменшується число вправ, пов’язаних з вимірюванням, як у підручнику, так і на уроках.

Уміння вимірювати довжину включає в себе наступні структурні компоненти:

а) показування прийому довільною міркою, адже завдяки цьому діти переконуються у необхідності різноманітних, але обов’язкових для всіх, одиниць вимірювання;

б) прийом вкладання моделі сантиметра один за другим на відрізку, що вимірюється;

в) прийом послідовного відкладання моделі сантиметра на відрізку;

г) прийом прикладання до відрізка, що вимірюється, лінійки, на якій відсутні числа, що позначають відповідну кількість сантиметрів;

д) прийом прикладання звичайної лінійки.

4. Теоретично–методичні основи розвитку просторових уявлень та уяви учнів

Як відомо, під уявою розуміють психічну діяльність, яка полягає у створенні уявлень і мислених ситуацій, які ніколи в цілому не сприймалися людиною в дійсності. Уява – це змальований в думках образ чого-небудь. Отже, уява – це здатність змальовувати собі в думках відповідно до своїх знань і бажань різні життєві ситуації, людей, предмети, явища та ін., не бачені досі. У свою чергу уявлення – це розуміння, знання чогось, що базується на життєвому досвіді. Таким чином, якщо уява – це процес, то уявлення – це результат діяльності. Виходячи із такого розуміння вказаних понять, спробуємо знайти відповідь на наступне запитання.

Одним із основних завдань вивчення геометричного матеріалу у початкових класах є розвиток просторової уяви та уявлень молодших школярів і формування уявлень про найпростіші геометричні фігури. Результатом проведеної вчителем роботи має бути вміння учнів:

• орієнтуватися на площині та у просторі (під, над, між, вище, нижче, праворуч, ліворуч тощо);

• відшукати передбачені програмою для вивчення геометричні фігури як серед інших геометричних фігур, так і в оточуючій дійсності;

• схарактеризувати елементи найпростіших геометричних фігур;

• сприймати й аналізувати сприйняті готові геометричні образи;

• відтворити в уяві та з допомогою побудови, малювання, вирізування чи моделювання вивчені геометричні образи тощо.

При формуванні просторових уявлень та уяви учнів слід використовувати такі методи та форми роботи:

1. особистісно-орієнтований підхід до організації навчального процесу, бо сформованість просторових уявлень і уяви дітей молодшого шкільного віку надзвичайно різноманітна;

2. спостереження школярів за геометричними фігурами;

3. практичні роботи з вивчення властивостей фігур на їхніх моделях;

4. побудову геометричних фігур;

5. розв'язування задач на розпізнавання геометричних фігур, поділ їх на частини та складання фігур із заданих частин;

6. операції з геометричними фігурами, при виконанні яких слід широко використовувати прийоми матеріалізації геометричних образів і співставлення та протиставлення;

7. розв'язування задач геометричного змісту на виявлення властивостей геометричних фігур, на знаходження периметру та площі;

8. прийом моделювання тощо.

Для формування просторових уявлень та уяви учнів використовуються принаймні наступні види вправ:

• на розпізнавання геометричних фігур, серед яких можна виділити принаймні три підгрупи: а) на розпізнавання окремої геометричної фігури; б) на відшукання вказаної геометричної фігури серед заданих; в) на розпізнавання геометричної фігури, яка є частиною іншої геометричної фігури (приклади всіх задач представлено у таблиці № 1);

• на моделювання геометричних фігур, серед яких можна виділити завдання на моделювання за поданим зразком чи за назвою фігури;

• на побудову геометричних фігур, серед яких виділяють принаймні наступні групи: а) на побудову за поданим зразком; б) на побудову за заданими розмірами; в) на побудову вказаної геометричної фігури;

• розв'язування текстових задач геометричного змісту, серед яких найпоширенішими є на знаходження периметра та площі.

Таблиця № 1.

Яка це фігура?	Скільки трикутників є на малюнку?	Скільки трикутників є на малюнку?