Соціальна психологія в системі науки

Структура соціальної психології. Соціальна психологія як наука характеризується структурою елементів, куди входять: фактичний матеріал, отриманий у процесі дослідження, теорії, концепції, принципи, гіпотези, методики, методи, процедури та техніки дослідження. Існує три рівні цієї структура: методологічна, феноменологічна та праксіологічна.

Методологічні основи соціальної психології. У широкому розумінні методологія – це загальний філософський підхід, спосіб пізнання, який добирається дослідником. Методологічними основами соціальної психології є сукупність прийомів та методів дослідження. У свою чергу, слід розрізняти концептуальну (принципи, категорії, поняття) та інструментальну (методи, методики, процедури, техніки) складові методології.

Феноменологічні основи соціальної психології. Об’єктом соціальної психології є соціально-психологічні проблеми, явища та феномени, які розглядаються у таких теоріях : ролей, само презентації, лідерства, когнітивного дисонансу, конформізму, групової поляризації, агресії тощо. Теорії створюються для того, щоб пояснити, збагнути ті чи інші феномени. Хороша теорія — це наукова стенографія: вона узагальнює та робить виразнішими різні спостереження. Теорія соціальної фасилітації чудово справляється з цим завданням. Вона є простим резюме багатьох експериментальних даних. Хороша теорія є і надійною основою для прогнозів, які: 1) допомагають підтверджувати або модифікувати саму теорію; 2) вказують нові напрями досліджень; 3) окреслюють шляхи практичного використання теорії.

Праксіологічні основи соціальної психології. Соціально-психологічні теорії досліджують різні сфери соціальних відносин: побутові, економічні, правові, політичні, національні тощо. Соціальні психологи все більш активно використовують свої Теорії, концепції і методи для вирішення таких поточних соціальних проблем, як емоційне благополуччя, здоров'я, ухвалення рішень в залі суду, зживання забобонів, захист і збереження навколишнього середовища, боротьба за мир.

Структура соціальної психології як навчальної дисципліни. Структура курсу відображає теоретичні, практичні проблеми соціально-психологічної науки та містить : 1) вступ: об’єкт, предмет соціальної психології; методи соціально-психологічного дослідження; історія розвитку соціально-психологічних ідей; 2) соціальне мислення людей: самопізнання та самоефективність; взаємозв’язок установок та поведінки; 3) соціальні впливи: подібність та відмінність статей; конформізм; переконання; 4) соціальна психологія груп; 5) групові впливи (фасилітація, соціальні лінощі, деіндивідуалізація, групова поляризація, огруплене мислення та вплив меншості); 6) соціальні впливи: упередження та неприязнь до інших; агресія та її послаблення з позицій соціального научіння; дружба та підтримання тісних взаємин; альтруїзм та просоціальна поведінка; конфлікт та примирення.

Соціальна психологія і суміжні дисципліни. Соціальна психологія досліджує, що люди думають один про одного, як вони впливають один на одного і як відносяться один до одного. Ці питання певною мірою цікавлять і соціологів, і фахівців у галузі психології особистості.

Соціальна психологія і соціологія. Соціологів і соціальних психологів поєднує спільний інтерес до поведінки людей у групах. Слід розрізняти соціологічний та соціально-психологічний підходи до вивчення груп. Соціологічний підхід дозволяє віднайти критерій відмінності (диференціації) груп, їх місце в соціумі, співвідношення осіб, які до неї входять тощо. Іншими словами, соцологія здійснює макроаналіз групи (наприклад, цілі суспільства і властиві їм тенденції). Соціальна психологія зосереджується на «мікроаналізі» групи. Соціально-психологічний підхід дозволяє збагнути як впливає група на погляди, установки, цінності та що означає група для людини, які характеристики групи є значимими для неї. Соціальні психологи вивчають середньостатистичних людей – те, як індивід одночасно інтерпретує інших, відчуває їх вплив і ставиться до них. Розглянемо приклад. Вивчаючи расові установки, соціолог з'ясовує, чи расові установки представників середнього класу як групи відрізняються від расових установок людей з нижчими доходами, а соціальний психолог — формування расових установок індивіда. Соціологи і соціальні психологи іноді використовують однакові дослідницькі методи. Проте соціальні психологи більше покладаються на експерименти, в яких вони можуть маніпулювати яким-небудь чинником (вік, стать, професія тощо.

Соціальна психологія і психологія особистості. Соціальна психологія і психологія особистості схожі у своєму інтересі до індивіда. Відмінність соціальної психології від психології особистості пов'язана з соціальним характером першої. Увага фахівців у області психології особи зосереджена на внутрішньому світі індивіда й на індивідуальних відмінностях, наприклад, їх цікавить, чому одні люди агресивніші, ніж інші. Соціальні психологи звертають увагу на те, що взагалі властиво всім людям, — як ми сприймаємо один одного і впливаємо один на одного. Вони вивчають механізми, за допомогою яких соціальні ситуації здатні викликати у більшості людей прояв доброти або жорстокості, конформності або незалежності, відчуття симпатії або забобони.

Соціальна психологія і біологія. Еволюційних психологів цікавить, як природний відбір міг зумовити людські дії і реакції, що стосуються статевої поведінки і продовження роду, проявів ненависті й агресії, турботи та схильності до співпраці. Соціальні нейрологи досліджують як гормони стресу впливають на наші відчуття і вчинки. Соціальний тиск стає причиною підвищення артеріального тиску, а соціальна підтримка укріплює імунну систему організму. Душа і тіло є цілісною системою, яку доречно вивчати у нерозривному контексті єдності соціального та психобіологічного.

Соціальна психологія та рівні пояснень. Людина вивчається у системі різних наук – інтегративних, які вивчають комплексні системи та фундаментальні, які вивчають матерію та природу (рис.1). Соціальна психологія – це один із наукових напрямків, в руслі якого досліджується взаємовплив соціального та психічного.