Тема 8. Конформізм

Поняття конформізму, його сутність як соціально-психологічного феномену. Різновиди конформізму : поступливість та схвалення.

Класичні експерименти в соціальній психології з дослідження конформізму. Експеримент Шерифа : формування групових норм. Експерименти Аша : дослідження тиску групи на особистість. Експеримент Мілґрама : підпорядкування авторитетній особі. Етичні аспекти експерименту Мілґрама. Чинники підпорядкування: емоційна віддаленість жертви, присутність «носія влади» та його легітимність, інституційність влади, ліберативний (розкріпачувальний) ефект.

Умови та причини вияву конформізму. Конформізму та розмір групи, одностайність, згуртованість, статус учасників, публічні висловлювання, відсутність попередніх заяв. Причини конформізму : нормативний та інформаційний впливи.

Особливості вияву конформізму. Вплив ґендеру, особистості, типу культури на вияв конформізму. Опір конформізму: боротьба за власну унікальність.

Поняття конформізму, його сутність як соціально-психологічного феномену.

Поняття конформізму та його різновиди. Конформізм — це зміна поведінки або переконання людини, яка виникає в результаті реального або уявного тиску групи. Виявляти конформність означає не тільки чинити так, як чинять інші, а й піддаватися впливу цих «інших»¹. Яким явищем є конформізм: позитивним чи негативним? Конформізм може розглядатися як негативне явище, коли особистість втрачає можливість виявляти свою індивідувальність, самобутній стиль мислення та поведінки. Протилежним до конформізму є нонконформізм (відстоювання індивідуальної свободи, відмова від поведінкових норм, цінностей, що поділяються іншими).

В західній соціокультурні саме слово «конформізм» несе відбиток негативної особистісної позиції. Адже в західній культурі, де переважає індивідуалістський тип Я-концепції, не схвалюється підпорядкування тиску з боку людей, особливо рівних за соціальним статусом. Тому північноамериканські і європейські соціальні психологи, виховані в традиціях своїх індивідуалістичних культур, частіше використовують для позначення підпорядкування негативні ярлики (конформізм, поступливість, підпорядкування), ніж позитивні (соціальна сприйнятливість, чуйність, здатність до співпраці, до роботи в групі)¹.

Ставлення до конформізму в колективістській соціокультурі більш прийнятне. У Японії уміння «йти в ногу» з оточуючими є ознакою терпимості, самоконтролю і духовної зрілості, а не слабкості. Тому ставлення до конформізму обумовлене відповідністю до не лише етичних, а й соціокультурних цінностей.

Різновиди конформізму : поступливість і схвалення. Іноді люди виявляють конформність, не вірячи по-справжньому у те, що роблять. Подібний конформізм називається поступливістю – це зовнішня згода з вимогами групи при внутрішньому неприйнятті їх. Люди схильні поступатися вимогам оточуючих, щоб заслужити заохочення або уникнути покарання. Якщо поступливість є реакцією на вимогу, наказ, то її можна назвати підпорядкуванням.

Іноді люди щиро вірять у те, що групові оцінки, думки найкраще відображають їх власні. Внутрішній, „щирий” конформізм називається схваленням. Це узгодження внутрішньої позиції особи з поведінкою, яка є відповідною до умовного чи реального соціального тиску. Низький егоцентризм особи, інтелектуальні лінощі – підґрунтя цього різновиду конформізму. Нерідко схвалення виникає після поступки, адже людські установки є наслідком певної поведінки. Коли особистість не несе жодної відповідальності за свої дії, вчинки, слова, вона з легкістю схвалює запропоновані групою судження та дії.