- •Розділ ііі. Соціальні впливи та групові процеси
- •Тема 7. Природа людини та культурна диверситивність
- •Людська природа та культурна диверситивність
- •Етнічна і культурна ідентифікація
- •Підходи до вивчення ґендерно-рольової поведінки
- •Закономірності чоловічої та жіночої психології
- •Соціально-психологічні дослідження ґендеру
- •Особливості соціальної поведінки ґендеру
- •Тема 8. Конформізм
- •Поняття конформізму, його сутність як соціально-психологічного феномену.
- •Класичні експерименти явища конформізму
- •Умови та причини конформізму
- •Особливості вияву конформізму
- •Тема 9. Переконання людей
- •Переконання та його способи впливу на людину
- •Вплив комунікатора
- •Зміст повідомлення
- •Комунікаційний канал
- •Адресат повідомлення (аудиторія)
- •Приклади досліджень у галузі переконань
- •Тема 10. Соціальна психологія груп
- •Великі соціальні групи
- •Стихійні групи та масові рухи
- •Тема 11. Психологія малої групи
- •Структура та динамічні процеси групи
- •Та обернені (взаємні) вибори дванадцяти учасників групи
- •Тема 12. Вплив групи
- •Соціальна фасилітація
- •Соціальні лінощі
- •Деіндивідуалізація
- •Групова поляризація
- •Огруплене мислення
- •Розділ IV. Соціальні відносини
- •Тема 13. Упередження: антипатія до інших
- •Природа та різновиди упереджень
- •Соціальні джерела упереджень
- •Емоційні та когнітивні джерела упереджень
- •Посилення власної соціальної ідентифікації і стереотипи
- •Тема 14. Аґресія та соціальна поведінка
- •Поширеність аґресії та її види
- •Аналіз причин людської аґресії
- •Психологічні теорії аґресії
- •Послаблення аґресії
- •Тема 15. Просоціальна поведінка: альтруїзм
- •Поняття альтруїзму та підходи до його вивчення
- •Соціологічний та еволюційний підходи до пояснення альтруїзму
- •Порівняння теорій альтруїзму
- •Ситуативні чинники вияву допомоги
- •Тема 16. Застосування соціально-психологічного знання в окремих галузях практики
- •Соціально-психологічне знання та практика регулювання соціальних конфліктів
- •Соціальна психологія та правосуддя
- •Соціальна-психологія та медицина
- •Соціальна психологія та міжособистісні стосунки
- •Стимульна фотокартка
- •Література
Деіндивідуалізація
Поняття та соціальні обставини виникнення. Деіндивідуалізація – це втрата самоусвідомлення і страху оцінки. Виникає в групових ситуаціях, які забезпечують анонімність і не зосереджують увагу на окремій особі. Результати експериментів по соціальній фасилітації говорять про те, що групи здатні викликати соціальне збудження людей. Якщо збудження накладається на відсутність особистої відповідальності, а загальноприйняті норми поведінки розмиваються, наслідки можуть бути несподіваними. У подібних ситуаціях люди здатні на різні вчинки – від порушень правил поведінки до імпульсних проявів (групового вандалізму, пограбувань) та деструктивних соціальних вибухів (жорстокості з боку правоохоронців, бунтів і самосуду натовпу). У деяких групових ситуаціях люди більш схильні до того, щоб відкинути обмеження, що діють в повсякденному житті, втратити власне Я, зробитися сприйнятливими до групових норм. Іншими словами, відбувається те, що психологи Леон Фестінгер, Альберт Пепітоун і Теодор Ньюком назвали деіндивідуалізацією.
Чисельність групи. Чим численніший натовп, тим помітніше втрата її членами самоусвідомлювання та їх готовність здійснювати жорстокі дії. Філіп Зімбардо вважає, що сама по собі безмежність мегаполісів створює анонімність, а отже і норми, що допускають вуличні грабунки, безпорядки, вандалізм 1.
Фізична анонімність. В одному з оригінальних експериментів Ф.Зімбардо (1970) брали участь жінки з Нью-Йоркського університету, яких він одягав в однакові білі балахони з капюшонами, схожі на ті, що носили члени ку-клукс-клану. Коли Зімбардо попросив їх завдати удару струмом певній особі, то жінки тримали палець на кнопці в два рази довше, ніж жінки, на грудях яких висіли великі таблички з іменами. Чи могли костюми ку-клукс-кланівців, у які вдягали досліджуваних в експерименті Зімбардо, провокувати ворожість? Інші дослідники з’ясували, що так. В ході такого експерименту жінки вдягали халати медсестер, перш ніж вирішити, якої сили удар струмом повинна одержати людина. Коли жінки в халатах перетворювалися на анонімів, вони ставали менш агресивними, ніж коли були відомі їх імена і професійна приналежність. Результати аналізу численних досліджень деіндивідуалізації показують, що індивід, стаючи анонімом, починає менше усвідомлювати себе самого і більше – групу.
Збуджуючі таі відволікаючі заняття. Аґресивним витівкам великих груп нерідко передують малозначущі акції, які збуджують учасників і відволікають їх увагу. Такі колективні дії, як крики, скандування, ляскання в долоні або танці, одночасно і «напружують» людей, і знижують рівень їх самоусвідомлення. А іноді навпаки – спільні співи, релігійні відправи, заходи, де люди переживають позитивні почуття посилюють людську солідарність з тими, що оточують.
Послаблене самоусвідомлення. Колективний досвід ослабляє не тільки самоусвідомлення, але і зв'язок між поведінкою і установками. Результати експериментів дозволяють говорити про те, що деіндивідуалізовані люди менш стримані, менш схильні до самообмеження, більш схильні діяти, не думаючи про свої етичні цінності 1. Самоусвідомлення діаметрально протилежне деіндивідуалізації. Всі чинники, що сприяють послабленню самоусвідомлення, зокрема алкоголь, підсилюють деіндивідуалізацію. І навпаки: все, що підсилює самоусвідомлення, послаблює деіндивідуалізацію: дзеркала і телекамери, маленькі міста, яскраве світло, таблички з іменами, тиша, індивідуальний одяг та житло.
Отже, коли високий рівень соціального збудження накладається на «розмиту» відповідальність, люди здатні забути про властиву їм в звичайних обставинах стриманості і втратити відчуття індивідуальності. Подібна деіндивідуалізація найбільш вірогідна тоді, коли люди збуджені, а їх увага відвернута; у таких ситуаціях люди відчувають себе анонімами, що загубилися в натовпі або сховалися за форменим одягом. Результатом стає ослаблення самоусвідомлення і підвищена реактивність по відношенню до ситуації, незалежно від того, позитивна вона або негативна.
