Комунікаційний канал

Ефективність активно пережитої та пасивно сприйнятої інформації. Канал комунікації – це спосіб, яким передається повідомлення – усно в міжособистісному спілкуванні (тет-а-тет), письмово, на кіноплівці, мультимедійно тощо. У якому випадку комунікативний канал спрацьовує краще, коли переконання є результатом активної внутрішньої роботи особи, чи коли сприймається пасивно?

Т. Кроуфорд і його колеги, вивчаючи вплив усного звернення, відвідували вдома парафіян 12 різних церков напередодні та зразу після проповіді священика (проти расової нетерпимості). Коли під час другого інтерв'ю їх запитали, чи довелося їм читати або чути що-небудь про расові забобони і дискримінацію, лише 10% самостійно пригадали про проповідь. Коли в інших 90% прямо запитали: «Чи говорив вам священик про забобони або про дискримінацію впродовж двох останніх тижнів?», — більше 30% стверджували, що не чули подібної проповіді. Остаточний висновок: расові установки прихожан після проповіді суттєво не змінилися.

Проповідник, оратор, щоб досягнути ефективності впливу має подолати немало перешкод. Якщо оратор має намір переконати слухачів в чому-небудь, він повинен не просто привернути їх увагу, а й зробити так, щоб інформація була зрозумілою, переконливою, такою, що запам'ятовується і неспростовною. Ретельно обмірковане повідомлення повинно брати до уваги кожну з цих стадій процесу переконання. Проте пасивно сприймані заклики не завжди даремні. Адже завдяки ефективній рекламі мільйони людей купують певний продукт.

Ефективність особистого контакту з комунікатором та засобів масової інформації. Результати досліджень з переконання показують, що найбільший вплив роблять на нас не засоби масової інформації, а контакти з людьми. Силу особистого впливу підтверджують дані, одержані в ході проведення двох польових експериментів. У середині XX в. Дослідники вивчали вплив політичної агітації на мешканців. Найбільша кількість тих, що проголосували «за» (75%) опинилася в групі, кожного члена якої відвідував агітатор, що закликав до цього в особистій бесіді віч-на-віч.

Автори іншого польового дослідження задалися метою знизити захворюваність людей середнього віку серцево-судинними хворобами і вибрали для цього три невеликі американські містечка. Щоб оцінити порівняльну ефективність особистого впливу і впливу засобів масової інформації, перед початком експерименту вони проінтерв'ювали і обстежили в медичних установах 1200 чоловік; у подальшому інтерв'ю і обстеження проводилися впродовж 3 років в кінці кожного року. Найбільші зміни в кращий бік зі здоров’ям відбулися у досліджуваних, з якими проводилися особисті бесіди.

Хоча особисті контакти звичайно роблять сильніший вплив, ніж засоби масової інформації, не слід недооцінювати останні. Адже люди, що особисто впливають на наші думки, звідкись повинні черпати свої ідеї, і нерідко таким джерелом виявляються саме засоби масової інформації. Відомо, що в більшості випадків засоби масової інформації (ЗМІ) впливають на нас опосередковано. ЗМІ впливають на лідерів суспільної думки, які почерпнувши усебічну інформацію впливають на громади. Це означає, що переважно вплив засобів масової інформації відбувається у дворівневому комунікаційному потоці: від ЗМІ – до лідерів суспільної думки, а від них – до громадян. Дворівневий комунікаційний потік — спрощена модель. Засоби масової інформації впливають також на людей безпосередньо.

Стилі переконання. За стилями переконання канали комунікації поділяються на: відеозапис, аудіозапис, друкований текст. Дослідники запропонували студентам прості та складні повідомлення у формі текстів, відео- та аудіозаписів. Результати цього експерименту подані на рис.5. Складні повідомлення були краще зрозумілими, коли їх можна було прочитати, а прості — коли їх демонстрували на відео-плівці.

Рис. 5. Переконливість простих та складних повідомлень

Отже, прості (легкі для розуміння) повідомлення найбільш переконливі у формі відеозапису, а складні ( де багато причинно-наслідкових зв’язків) – в текстовому вигляді, коли їх можна прочитати.