2.1. Сутність бізнес-планування

В умовах ринкової економіки жодне підприємство неспроможне досягти успіхів без наявності обґрунтованого бізнес-плану. У бізнес-плані визначається механізм управління бізнес-процесами, що відбуваються на підприємстві для забезпечення його ефективного функціонування. Бізнес-план - це один з найважливіших інструментів реагування на зміни ринкового середовища та успішної адаптації до цих змін. Бізнес-план складають для зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Метою розробки плану для зовнішніх користувачів є обґрунтування обсягів кредитів, завоювання довіри інвесторів у потенційних можливостях фірми і забезпечення їй фінансової стабільності та стратегічної підтримки.

Відсутність на підприємстві дійового бізнес-плану, в якому постійно враховуються зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, є суттєвим недоліком, який характеризує недостатній рівень управління фірмою, ускладнює відносини з кредиторами та досягнення довгострокової стабільності в конкурентному середовищі. Бізнес-планування не обмежується переконаннями інвесторів у доцільності підтримки фірми. Цей план є важливим для персоналу фірми, він забезпечує йому можливість визначати майбутні стратегічні напрями виробничої, комерційної, фінансової, інноваційної та інвестиційної діяльності і терміни їх виконання. Бізнес-план є також важливим інструментом планування та контролю оперативної діяльності фірми.

Бізнес-план здійснює вплив на перспективну, поточну та оперативну діяльність підприємства шляхом створення та координації відповідних бізнес-процесів. Бізнес-процес - це потік робіт, який рухається від одного фахівця або відділу до іншого. Стандартні бізнес-процеси на даний час відсутні, тому кожне підприємство визначає їх склад самостійно. Найбільш типова така структура бізнес-процесів:

- організація навчання з підвищення кваліфікації керівників

та спеціалістів підприємства;

- створення служби постійного спостереження за конкурентами;

- організація інноваційної діяльності (проектування та розробка нових продуктів і обладнання);

- вибір та сертифікація посередників;

- організація ефективного сервісного обслуговування по­

купців товару;

- організація системи управління якістю продукції;

- узгодження виробничого дизайну;

- вибір та сертифікація дилерів, що здійснюють збут і розподіл товарів підприємства;

- визначення вимог до інноваційних продуктів;

- організація рекламної діяльності;

- створення системи маркетингу й логістики та визначення

шляхів перспективного розвитку підприємства;

- вибір та сертифікація кредиторів та спонсорів.

Крім того, до бізнес-плану необхідно додати супроводжувальні документи, найважливішими з яких є:

- посадові інструкції, довідки про кадровий склад;

- специфікації товарів (перелік товарів та послуг, які планує випускати підприємство, їх кількість, якісні характеристики, сорт, марка та ін.);

- креслення, фотографії, копії угод і контрактів, прейскуранти (довідник про ціни на товари, послуги, продукцію);

- патентна документація, фінансові документи (баланс руху

грошових коштів за 1 і 5 років, розрахунок валового прибутку, роз­рахунок та аналіз фінансових коефіцієнтів - заборгованості, влас­ності, кредиторської заборгованості тощо);

- зразки рекламних матеріалів, дані інвентаризації та ін.

Принципами складання бізнес-плану є :

- якісне і змістовне оформлення (зовнішній вигляд, якісна обкладинка, чіткі малюнки, фотографії, розрахунки та ін.);

- чітка орієнтація на адресата (кредитора або інвестора);

- ретельна характеристика певного сегмента (ніші) ринку, потреб споживачів та переваг товарів та послуг даного підприємства;

- переконливість у реалізації основної ідеї, зокрема в ефективності роботи підприємства (отримання прибутків) та своєчасному

погашенні кредитів та ін. Так, кредитора слід переконувати пере­дусім у виконанні умов кредитного договору, а інвестора - в отриманні високої норми прибутку.

Бізнес-план у різноманітних його формах призначений для різних цілей і, відповідно, для різних спеціалістів. Успіх підприємства залежатиме від того, наскільки успішно бізнес-план відповідає інтересам тих, на кого він розрахований.

У різних спеціалістів, зацікавлених у вашій справі, підходи та пріоритети в оцінці бізнес-плану різні. Банкіри, наприклад, недовірливо дивляться на бізнес-плани, в яких підкреслюється високий потенціал зростання вашої компанії, тоді як представники венчурних інвестиційних фондів віддають перевагу швидкому зростанню. Це, звичайно, не означає, що необхідно складати декілька бізнес-планів, кожний з яких буде запропоновано для тієї чи іншої організації. Навпаки, у своїй основі різні плани повинні бути однаковими за своєю структурою (всі вони повинні висвітлювати єдине коло питань, пов'язаних з вашим бізнесом) і відрізнятися один від одного тільки обсягом і специфікою завдань, які потрібно вирішувати. Для залучення коштів венчурних інвестиційних фондів у плані необхідно підкреслити той факт, що залучені кошти будуть використані для стимулювання стрімкого зростання компанії, тоді як план, орієнтований на бан­кіра, повинен стверджувати, що отриманий кредит буде викори­стано з метою поліпшення якості продукції, послуг та підвищен­ня продуктивності.